Іменем України
19 травня 2026 рокум. ДніпроСправа № 360/476/26
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом адвоката Друзь Віталія Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити дії,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов адвоката Друзь Віталія Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною відмову від 04.03.2026 ІНФОРМАЦІЯ_1 (оформленого листом №ЩТ/1182, щодо внесення змін до електронного кабінету призовників (Резерв+), щодо ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , про виключення його з військового обліку 24.11.2010, відповідно до даних військового квитка серії НОМЕР_2 , як особу відповідно до п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону №2232-ХІІ (у редакції, чинній станом на 24.11.2010 року), яку було раніше засуджено до позбавлення волі за вчинення особливо тяжкого злочину;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно розглянути заяву від 27.02.2026 та внести зміни до електронного кабінету призовників (Резерв+) щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , про виключення його з військового обліку 24.11.2010, відповідно до даних військового квитка серії НОМЕР_2 , як особу відповідно до п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону №2232-ХІІ (у редакції, чинній станом на 24.11.2010 року), яку було раніше засуджено до позбавлення волі за вчинення особливо тяжкого злочину.
В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - 19.07.2006 Стаханівським міським судом Луганської області засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України до 8 років позбавлення волі.
У подальшому ОСОБА_1 , звільнено 15.11.2010 на підставі ст. 107 КК України умовно-достроково, невідбутий строк 2 роки 7 місяців 9 днів.
24.11.2010 ОСОБА_1 , був виключений з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_4 у зв'язку із засудженням за ч. 1 ст. 115 КК України, про що містяться відповідні записи у військовому квитку серії НОМЕР_2 останнього на 7 та 22 сторінці.
19.01.2012 Стаханівським міським судом Луганської області ОСОБА_1 , засуджено за п. 13 ч. 2 ст. 115, ст. 71 КК України до 12 років 6 місяців позбавлення волі.
25.02.2016 ухвалою Білоцерківського міського суду Київської області зараховано строк попереднього ув'язнення з 02.08.2011 до 09.02.2012 та звільнено ОСОБА_1 , 26.07.2023 по відбуттю строку покарання.
19.02.2026 при перевірці військово-облікових документів уповноважені особи центрів комплектування, повідомили ОСОБА_1 , що у реєстрі військовозобов'язаних він має статус «Не на обліку», а «Невійськовозобов'язаний», як зазначено у військовому квитку і останньому необхідно звернутись до відповідних територіальних центрів комплектування для внесення відповідних змін з метою уникнення у подальшому конфліктних ситуацій.
20.02.2026 адвокат Друзь В.В. направив звернення до ІНФОРМАЦІЯ_5 з метою приведення у відповідність даних у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відносно ОСОБА_1 , а саме посприяти у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , про виключення з військового обліку, відповідно до військового квитка Серія НОМЕР_2 останнього.
24.02.2026 ІНФОРМАЦІЯ_6 листом за № 1323 повідомив, що ОСОБА_1 було зараховано на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_7 , територія обслуговування тимчасово окупована. А також, що ІНФОРМАЦІЯ_8 (правонаступник ІНФОРМАЦІЯ_8 ) припинив діяльність у 2015 роках у зв'язку з тимчасовою окупацією м. Стаханів (на теперішній час м. Кадіївка). Архівні матеріали на підконтрольну територію України не передавалися та станом на сьогодні є недоступними. ІНФОРМАЦІЯ_9 не є правонаступником ліквідованого ІНФОРМАЦІЯ_10 у частині підтвердження архівних наказів та не є володільцем первинної документації, що могла б підтвердити факт прийняття рішення про виключення з військового обліку.
З огляду на викладене, за відсутності можливості перевірки достовірності рішення, прийнятого ліквідованим ІНФОРМАЦІЯ_10 , та за відсутності архівної справи і первинних документів, внесення змін до ЄДРПВР щодо виключення громадянина з військового обліку є неможливим.
27.02.2026 адвокат Друзь В.В. направив аналогічне звернення до ІНФОРМАЦІЯ_11 . 04.03.2026 ІНФОРМАЦІЯ_9 листом за № ЩТ/1182 повідомив, що ОСОБА_1 не прив'язаний до жодного ІНФОРМАЦІЯ_7 . З метою вирішення питання по суті заяви ОСОБА_1 рекомендовано встати на військовий облік у найближчому територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки обраного в Україні.
На підставі викладеного позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 23 березня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду після усунення її недоліків та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідачем через підсистему «Електронний суд» надіслано відзив, в обґрунтування якого зазначено, що позивача автоматично, рішенням вищого штабу, зараховано на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_7 .
ІНФОРМАЦІЯ_7 будь-яких рішень про взяття на військовий облік громадянина ОСОБА_1 не приймалося.
У ІНФОРМАЦІЯ_7 будь-яких військово - облікових документів на громадянина ОСОБА_1 не формувалося та не зберігається.
Відповідач зазначив, що приписами ч.3 ст.33, ч.4 ст.37, п.2 ч.1 ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" встановлено порядок за якими повинні діяти громадяни України, а саме, будучи військовозобов'язаними, громадяни України повинні стати на військовий облік за місцем фактичного проживання, але позивач ігнорує ці норми.
Також вказано, що положення ст. 37 Закону №2232-ХІІ не містить такої підстави для виключення з військового обліку осіб, які засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Адвокат в інтересах позивача через підсистему «Електронний суд» надіслав відповідь на відзив, в якій виклав аргументи проти доводів відповідача та просив суд задовольнити позовні вимоги.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102- ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (стаття 1), який в подальшому був неодноразово продовжений та Указом Президента України від 27 квітня 2026 року №342/2026 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 04 травня 2026 року строком на 90 діб.
Враховуючи дистанційний режим роботи суддів та працівників апарату Луганського окружного адміністративного суду з 02.05.2022, з метою збереження життя і здоров'я та забезпечення безпеки суддів і працівників апарату суду, судом розглянуті матеріали електронної справи.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Позивач є внутрішньо переміщеною особою з фактичним місцем проживання АДРЕСА_2 .
Відповідно до інформації зазначеної у військовому квитку серії НОМЕР_2 наявна відмітка про військовий облік, а саме виключений по засудженню від 24.11.2010.
У витягу МВС ВР-002210735 з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості" зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець(ка) Стаханов, УКРАЇНА на території України станом на 28.02.2024 у розшуку не перебуває та є особою, яку 19.07.2006 Стаханівським міським судом Луганської області засуджено за ч.1 ст.115 КК України до 8 років позбавлення волі. Звільнено 15.11.2010 на підставі ст.107 КК України умовно-достроково, невідбутий строк 2 роки 7 місяців 9 днів. 19.01.2012 Стаханівським міським судом Луганської області засуджено за п.13 ч.2 ст. 115, ст.71 КК України до 12 років 6 місяців позбавлення волі. 25.02.2016 ухвалою Білоцерківського міського суду Київської області зараховано строк попереднього ув'язнення з 02.08.2011 до 09.02.2012. Звільнено 26.07.2023 по відбуттю строку покарання.
Згідно відомостей з Резерв+ станом на 27.06.2025 20:06, ОСОБА_1 , категорія обліку - не на обліку.
Адвокат позивача звернувся з запитом вих. № 50 від 21.02.2026 до ІНФОРМАЦІЯ_13 , в якому просив посприяти у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІН НОМЕР_1 , про виключення з військового обліку, відповідно до військового квитка Серія НОМЕР_2 останнього.
На вищевказаний запит ІНФОРМАЦІЯ_14 надано відповідь від 24.02.2026 №1323, в якому вказано, що ІНФОРМАЦІЯ_9 не є правонаступником ліквідованого ІНФОРМАЦІЯ_10 у частині підтвердження архівних наказів та не є володільцем первинної документації, що могла б підтвердити факт прийняття рішення про виключення з військового обліку; відповідно до пункту 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, військовий облік ведеться за місцем проживання або перебування військовозобов'язаного, а внесення змін до військово-облікових даних здійснюється у встановленому порядку уповноваженим органом; з огляду на викладене, за відсутності можливості перевірки достовірності рішення, прийнятого ліквідованим ІНФОРМАЦІЯ_8 , та за відсутності архівної справи і первинних документів, внесення змін до ЄДРПВР щодо виключення громадянина з військового обліку є неможливим.
Адвокат позивача звернувся з запитом Вих. № 53 Від 27.02.2026 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_6 повідомлено, що ОСОБА_1 , перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_15 . Просив внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , про виключення з військового обліку, відповідно до військового квитка Серія НОМЕР_2 останнього та про наявність судимостей відповідно наданої довідки.
Відповідач надав відповідь від 04.03.2026 №ЩТ/1182, в якій вказано, що станом на 04.03.2026 громадянин ОСОБА_2 згідно облікових даних ІНФОРМАЦІЯ_7 не прив'язаний до жодного ІНФОРМАЦІЯ_7 . З метою вирішення питання по суті заяви, рекомендуємо гр. ОСОБА_3 відповідно до ч.4 ст.37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" встати на військовий облік за місцем фактичного проживання (реєстрації) в Україні, де ініціювати виконання процедури взяття на військовий облік, або до найближчого територіального центру комплектування та соціальної підтримки обраного в Україні. Будь-якою іншою інформацією відносно громадянина МАЛИШЕВА ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_7 не володіє.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадян України. Громадяни проходять військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).
Згідно з частинами першою, другою статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
За змістом частини дев'ятої статті 1 Закону №2232-XII щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Частиною шостою статті 2 Закону №2232-XII визначені види військової служби, серед яких: базова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу.
Виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина чотирнадцята статті 2 Закону №2232-XII).
Згідно із статтею 1 Закону України «Про оборону України» від 6 грудня 1991 року №1932-XII особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій; воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII (далі - Закон №389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022 (затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ) у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому, Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та триває до цього часу.
24 лютого 2022 року з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань Законом України від 03 березня 2022 №2105-ІХ затверджений Указ Президента України від 24 лютого 2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» (далі - Указ №69/2022).
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543-XII).
У статті 1 Закону №3543-XII визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Статтею 22 Закону № 3543-XII визначені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації:
з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;
проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста.
Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі Закон № 2232-XII) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Відповідно до частин другої, третьої статті 1 Закону №2232-XII військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Згідно із частиною десятою статті 1 Закону №2232-XII громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема, виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
З матеріалів справи вбачається, що 19.07.2006 Стаханівським міським судом Луганської області засуджено позивача за ч. 1 ст. 115 КК України до 8 років позбавлення волі. У подальшому ОСОБА_1 звільнено 15.11.2010 на підставі ст. 107 КК України умовно-достроково, невідбутий строк 2 роки 7 місяців 9 днів. 24.11.2010 рік ОСОБА_1 був виключений з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_4 у зв'язку із засудженням за ч. 1 ст. 115 КК України, про що містяться відповідні записи у військовому квитку серії НОМЕР_2 останнього на 7 та 22 сторінці. У подальшому 19.01.2012 Стаханівським міським судом Луганської області ОСОБА_1 , засуджено за п. 13 ч. 2 ст. 115, ст. 71 КК України до 12 років 6 місяців позбавлення волі.
Згідно відомостей з Резерв+ станом на 27.06.2025 20:06, ОСОБА_1 , категорія обліку - не на обліку.
Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 (далі - Порядок № 1487).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 1487, військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.
Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно із пунктом 14 Порядку № 1487, військовий облік забезпечується з урахуванням вимог законодавства у сфері декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб, організовується і безпосередньо ведеться державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, в яких призовники, військовозобов'язані та резервісти працюють (навчаються).
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 16 Порядку № 1487, військовий облік поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, з урахуванням обсягу та деталізації - на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Персонально-якісний військовий облік передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного військового обліку покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів.
Пунктом 20 Порядку № 1487 визначено, що військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.
Згідно із пунктом 22 Порядку № 1487, взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до пункту 79 Порядку № 1487, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов'язані та резервісти) визначені в Законі України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" від 16 березня 2017 року №1951-VIII (далі Закон № 1951-VIII).
Статтею 1 Закону № 1951-VIII визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Пунктом 2 частини 1 статті 9 Закону № 1951-VIII передбачено, що призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право, зокрема, звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
За приписами статті 14 Закону № 1951-VIII ведення Реєстру включає:
1) внесення запису про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів існуючим обліковим даним;
2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними, резервістами;
3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.
Положеннями частини 3 статті 14 Закону № 1951-VIII визначено, що актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Підстави взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього визначені в статті 37 Закону № 2232-ХІІ.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 37 Закону № 2232-ХІІ, взяттю на військовий облік військовозобов'язаних підлягають громадяни України, зокрема, - які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань; - зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України.
Згідно пункту 6 частини 6 статті 37 Закону 2232-XII в редакції, що була чинною до 24.11.2010 (на який посилається позивач), виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах підлягають громадяни України, які: були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Проте, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» за № 3633-ІХ, який набрав чинності 18.05.2024 (далі - Закон № 3633-ІХ), внесені зміни до Закону 2232-XII, де частину 6 статті 37 викладено в новій редакції, зокрема, зазначено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі.
Отже, станом на дату звернення адвоката позивача в інтересах позивача із заявою, частина 6 статті 37 Закону 2232-XII не містила такої підстави для виключення з військового обліку, як попереднє засудження особи до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Суд також зазначає, що згідно із частиною 5 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII, призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України
Відповідно до наведеної норми постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, пунктом 4 якого встановлено, що на військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані, зокрема, особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання, тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України.
Суд вважає, що аналіз наведених вище норм дозволяє дійти висновку про те, що з 18.05.2024 особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, підлягають взяттю на військовий облік та можуть бути призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Враховуючи, що станом, як на дату звернення адвоката позивача із заявою, так і на дату розгляду справи в суді, Законом 2232-XII не передбачалась можливість виключення з військового обліку з підстав того, що особа була раніше засуджена до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, доводи позовної заяви щодо наявності у відповідача зобов'язання виключити позивача з військового обліку, суд вважає безпідставними.
За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Як вже встановлено вище, Законом № 3633-ІХ внесені зміни до Закону №2232-XII, яким з 18.05.2024 частину 6 статті 37 викладено в новій редакції, а тому суд вважає, що відсутні правові підстави для зобов'язання відповідача внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення позивача з військового обліку на підставі пункту 6 частини 6 статті 37 Закону №2232-XII, норма якої втратила чинність.
З урахуванням наведеного, протиправних дій у ІНФОРМАЦІЯ_1 судом не встановлено.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання повторно розглянути заяву від 27.02.2026, суд зазначає, що відповідь ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.03.2026 №ЩТ/1182 є обґрунтованою та такою, що прийнято в межах повноважень та у формі передбаченій чинним законодавством.
За таких обставин правових підстав для задоволення вимог позивача щодо повторного розглянути заяву від 27.02.2026 немає.
Що стосується інших обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, суд вважає за необхідне зауважити, що у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі “Проніна проти України» зазначено, що суд зобов'язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника. Виходячи з позиції цього суду, що висловлена в пункті 42 рішення “Бендерський проти України», судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.
Вказані вимоги зобов'язують суди при вирішенні справи у кожному конкретному випадку вживати передбачені законом заходи з метою з'ясування всіх обставин у справі, що мають значення для вирішення спору, встановити та надати вичерпну оцінку фактичним обставинам у межах спірних правовідносин з метою з'ясування об'єктивних причин та факторів, що зумовили настання для платника негативних наслідків у вигляді порушеного права, що підлягає захисту, та в достатній мірі висвітлити мотиви прийняття конкретних рішень.
З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вони не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що відповідач довів правомірність своїх дій, тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.
За відсутності підстав для задоволення позову, відсутні й підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову адвоката Друзь Віталія Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.М. Басова