Іменем України
19 травня 2026 рокум. ДніпроСправа № 580/1345/26
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі відповідач), в якому просила суд:
-визнати протиправною бездіяльність та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 09.12.2025 № 965220186619 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно довідки ТУ ДСА України в Херсонській області за № 02-1176/24 від 29.08.2024;
-зобов'язати ГУ Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити ОСОБА_1 з 01.01.2024 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці зазначеного у довідці ТУ ДСА України в Херсонській області за № 02-1176/24 від 29.08.2024, з урахуванням раніше виплачених сум грошового утримання.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити дії передано на розгляд за належною територіальною підсудністю в Луганський окружний адміністративний суд.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 24 березня 2026 року матеріали справи № 580/1345/26 прийнято до провадження Луганського окружного адміністративного суду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
В обґрунтування позову зазначено, що ТУ ДСА України в Херсонській області видано довідку за № 02-1176/24 від 29.08.2024 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2024 року, в якій зазначено розмір суддівської винагороди, яка нараховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 .
У довідці ТУ ДСА України в Херсонській області за № 02-1176/24 від 29.08.2024 підкреслено, що довідка видана на підставі судового рішення у справі № 420/9463/24.
01.12.2025 суддя у відставці ОСОБА_1 звернулася із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з розрахунку суддівської винагороди зазначеної у довідці ТУ ДСА України в Херсонській області за № 02-1176/24 від 29.08.2024.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 09.12.2025 № 965220186619 ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з посиланням на відсутність даних про зміну розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Вважаючи оскаржуване рішення протиправним, позивач звернулась до суду з вказаним адміністративним позовом.
Відповідачем через підсистему «Електронний суд» надіслано відзив, в обґрунтування якого зазначено, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці ОСОБА_1 обраховано відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області від 19.01.2021 №164 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2021 року та рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03.06.2021 по справі №540/1858/21. Суддівська винагорода складає 110985,60 грн, у тому числі: посадовий оклад - 69366,00 грн, надбавка за вислугу років, 60% - 41619,60 грн. Щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці становить 75470,21 грн (суддівська винагорода 110985,60*68%).
Відповідно до даних електронної пенсійної справи ОСОБА_1 01.12.2025 звернулась до пенсійного органу з заявою про перерахунок розміру довічного грошового утримання, надавши довідку від 29.08.2024 №02-1176 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, видану Територіальним управлінням державної судової адміністрації України в Херсонській області на підставі ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду м. Одеси №420/9463/24.
Відповідно до зазначеної довідки, суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 159878,40 грн, з яких: посадовий оклад - 99924,00 грн; доплата за вислугу років, 60% - 59954,40 грн.
Заяву від 01.12.2025 було відпрацьовано за принципом екстериторіальності та Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 09.12.2025 №965220186619 ОСОБА_1 відмовлено у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням розміру суддівської винагороди, зазначеної в довідці №02-1176 від 29.08.2024.
Відповідачем зазначено, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 гривні, підстави для врахування ОСОБА_1 довідки від 29.08.2024 №02-1176 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із застосуванням розміру прожиткового мінімуму на 01 січня 2024 року в розмірі 3028 гривень відсутні.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/9463/24 за результатами апеляційного оскарження (ухвала П'ятого апеляційного адміністративного суду м. Одеси від 27.06.2024 у справі №420-9463/24) на Головне управління не покладено будь-яких зобов'язань щодо здійснення перерахунку ОСОБА_1 призначеного розміру довічного грошового утримання.
ОСОБА_1 30.09.2024 теж зверталася до пенсійного органу з заявою про перерахунок розміру довічного грошового утримання, надавши довідку від 29.08.2024 №02-1176 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. За результатом розгляду заяви від 30.09.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 05.09.2024 винесено рішення №965220186619 про відмову в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням розміру суддівської винагороди, зазначеної в довідці №02-1176.
Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Позивачем через підсистему «Електронний суд» надіслано відповідь на відзив, в якій вказано, що аргументи відзиву не стосуються предмету спору, по суті не спростовують доводів викладених у позовній заяві, а спірне рішення від 09.12.2025 р. № 965220186619 не відповідає основним критеріям рішення суб'єкта владних повноважень.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102- ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (стаття 1), який в подальшому був неодноразово продовжений та Указом Президента України від 27 квітня 2026 року №342/2026 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 04 травня 2026 року строком на 90 діб.
Враховуючи дистанційний режим роботи суддів та працівників апарату Луганського окружного адміністративного суду з 02.05.2022, з метою збереження життя і здоров'я та забезпечення безпеки суддів і працівників апарату суду, судом розглянуті матеріали електронної справи.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , є суддею у відставці та отримує довічне грошове утримання відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" .
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 червня 2024 року у справі № 420/9463/24 позов ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області задоволено.
Визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області щодо нарахування суддівської винагороди у виданій ОСОБА_1 довідці про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за № 02/501/24 від 21.03.2024 року, обчисленої з розрахунку встановленого ст. 7 Закону України №3460-ІХ від 09.11.2023 «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовуєтеся для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 грн.
Зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в якій нарахувати суддівську винагороду з розрахунку встановленого ст. 7 Закону України № 3460-ІХ від 09.11.2023 «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 01 січня 2024 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028 грн.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2024 року апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області - повернуто апелянту, а матеріали справи повернуто до Одеського окружного адміністративного суду.
На виконання судового рішення Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Херсонській області сформовано довідку від 29.08.2024 № 02-1176 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 про те, що станом на 01 січня 2024 року її суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 159878,40 грн, у тому числі: посадовий оклад : 99 924,00 грн; доплата за вислугу років, 60% 59 954,40грн.
01.12.2025 позивач звернулась до Центрального об'єднаного управління ПФУ м. Миколаєва з заявою, в якій просила здійснити перерахунок пенсії на підставі довідки № 02-1176 від 29.08.2024.
Заява розглянута за принципом екстериторіальності та рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 09.12.2025 № 965220186619 відмовлено ОСОБА_1 у проведенні перерахунку щомісячного довічного утримання судді у відставці, з урахуванням розміру суддівської винагороди, зазначеної в довідці № 02-1176 від 29.08.2024, яка видана територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Херсонській області.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, а також форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відповідно до статті 130 Конституції України розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» 02.06.2016 №1402-VIII (далі по тексту - Закон №1402-VIII) визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.
Частиною першою статті 4 Закону №1402-VIII встановлено, що судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом.
Відповідно до частини першої статті 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Згідно із частиною третьою статті 135 Закону № 1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить:
1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Відповідно до частини другої статті 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом.
Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Отже, виплата суддівської винагороди регулюється статтею 130 Конституції України та Законом №1402-VIII і норми інших законодавчих актів до цих правовідносин (щодо виплати суддівської винагороди) застосовуватися не можуть, а розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно статті 142 Закону №1402-VIII судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;
2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
01.12.2025 позивач звернулась до Центрального об'єднаного управління ПФУ м. Миколаєва з заявою, в якій просила здійснити перерахунок пенсії на підставі довідки ТУ ДСА України в Херсонській області № 02-1176 від 29.08.2024.
Оспорюваним рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 09.12.2025 № 965220186619 позивачу відмовлено у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання у зв'язку з тим, що статтею 7 Закону України від 09.11.2023 33460-ІХ “Про Державний бюджет України на 2024 рік» передбачено, що у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу суддів, становить 2102 грн. тобто на рівні 2020 року. Отже зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді з 01.01.2024 не відбулося.
Суд зазначає, що визначені Конституцією України та спеціальним законодавчим актом (Законом №1402-VIII) гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їхнього статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.
Конституційний принцип незалежності суддів означає також конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.
Окреслену правову позицію стосовно гарантій незалежності суддів було висловлено у низці рішень Конституційного Суду України, зокрема у рішеннях від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 01.12.2004 №19-рп/2004, від 11.10.2005 № 8-рп/2005, від 22.05.2008 №10-рп/2008, від 03.06.2013 № 3-рп/2013, а також від 04.12.2018 № 11-р/2018.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років - 2563 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень; працездатних осіб - 3028 гривень; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, - 1600 гривень; осіб, які втратили працездатність, - 2361 гривня.
Отже, у 2024 році визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 у розмірі 3028,00 грн.
Відповідно до статті 46 Конституції України визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження тощо наведено у Законі України від 15.07.1999 №966-XIV Про прожитковий мінімум (далі по тексту - Закон №966-XIV).
Прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості (ст. 1 Закону №966-XIV).
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.
У змісті наведеної норми Закону №966-XIV закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення відносно яких визначається прожитковий мінімум.
Приписами статті 4 Закону №966-XIV передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Законом №966-XIV не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, тобто цим законом судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.
Суд зазначає, що зміни до Закону №1402-VIII в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди, а також до Закону №966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму, не вносилися, тож відсутні законні підстави для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 01 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди.
Закони України про державний бюджет на відповідний рік не повинні містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.
На такі аспекти законодавчого регулювання звернув увагу Конституційний Суд України у Рішеннях від 09.07.2007 № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).
Законом №1402-VIII закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Оскільки вказана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України "Про судоустрій і статус суддів".
Таким чином, будь-які обмеження судової винагороди не можуть бути застосовані до позивача іншими нормативно-правовими актами, окрім Закону №1402-VIII, у зв'язку з чим при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки ТУ ДСА України в Херсонській про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за № 02-1176 від 29.08.2024 Головне управління ПФУ в Луганській області мало керуватися виключно Законом №1402-VIII.
Суд враховує правову позицію Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, викладену у постанові від 17.02.2026 у справі №200/2309/25, в якій зазначено, що заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого в даному випадку встановлено на 01.01.2025 (3028,00 грн.), на іншу розрахункову величину, яка Законом України №1402-VIII не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді 2102,00 грн.), є протиправним.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.09.2024 у справі №580/2522/24, від 13.11.2024 у справі №200/1707/24, від 20.02.2025 у справі №420/3716/24.
Суд у постанові від 17.02.2026 у справі №200/2309/25 відступив від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 17.11.2025 у справі № 520/32171/24, у якій викладено правовий висновок про те, що для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, повинен застосовуватись прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" та, відповідно, що з 01.01.2024 не відбулась зміна розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, а отже відсутні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивачці як судді у відставці та сформувати такий:
- у зв'язку зі збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом про Державний бюджет України на відповідний рік станом на 1 січня, а також зумовленим цим зростанням розміру суддівської винагороди, розрахунок якої здійснюється на основі прожиткового мінімуму, у суддів у відставці виникає право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання;
- для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, підлягає застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі, встановленому законом про Державний бюджет України на відповідний рік та, відповідно, у разі його збільшення порівняно з попереднім роком з 01 січня наявні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Згідно частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, суд вважає, що в даному випадку застосування відповідачем розрахункової величини, яка Законом України №1402-VIII не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді 2102,00 грн), є протиправним.
Враховуючи допущені порушення відповідачем при розгляді заяви позивача, суд дійшов висновку про те, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 09.12.2025 №965220186619 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно довідки ТУ ДСА України в Херсонській області за № 02-1176 від 29.08.2024 є таким, що підлягає скасуванню.
Відновленням порушеного права позивача є зобов'язання відповідача здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області за № 02-1176 від 29.08.2024, з урахуванням раніше виплачених сум довічного грошового утримання.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вони не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.
Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність своїх дій, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню зі словесним корегуванням способу захисту порушених прав.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої, третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з позовом позивачем сплачений судовий збір в сумі 1331,20 грн.
З огляду на те, що позовні вимоги задоволені, тому суд присуджує позивачу понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1331,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (код ЄДРПОУ 21782461, місцезнаходження: 93404, Луганська область, м.Сіверськодонецьк (Сєвєродонецьк), вул. Шевченка, будинок 9) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 09.12.2025 №965220186619, яким відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області за № 02-1176 від 29.08.2024, з урахуванням раніше виплачених сум довічного грошового утримання.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.М. Басова