19 травня 2026 року Київ № 320/50910/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтовича А.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український розумний енергетичний хаб»
до Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України
про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
I. Зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю «Український розумний енергетичний хаб» (далі - позивач, платник податків, скорочене найменування - ТОВ «ЮСЕХ») 27.08.2024 звернулось через підсистему «Електронний суд» до Київського окружного адміністративного суду з позовом (зареєстрований 04.11.2024) до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач 1) та Державної податкової служби України (далі - відповідач 2), в якому просили суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 28.05.2024 № 11124880/45005433, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 1 від 22.09.2023, що складена та подана на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю «Український розумний енергетичний хаб»;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 22.09.2023, складену та подану на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю «Український розумний енергетичний хаб» датою її фактичного подання на реєстрацію, а саме - 17.10.2023.
II. Позиція позивача та заперечення відповідача
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем 1 прийняте рішення, яким позивачу відмовлено в реєстрації податкової накладної по реальним господарським операціям, здійснення яких підтверджено документально. Натомість представник позивача наголосив, що спірне рішення відповідача 1 не містить чітко визначених підстав відмови в реєстрації податкової накладної, не має конкретизованих посилань на виявлені порушення та посилань на первинні документи, які складені позивачем з порушенням законодавства. Окрім того, оскаржуване рішення відповідача 1 позивач уважає незаконним, прийнятим за відсутності об'єктивного розгляду наданих ним первинних документів на підтвердження здійснення господарської операції, зазначеної у відповідній податковій накладній, чим порушено його права платника податків. Позивач уважає, що надані документи до контролюючого органу підтверджують здійснення господарських операцій за результатом яких видана податкова накладна № 1 від 22.09.2023.
До суду від представника відповідача 1 та відповідача 2 надійшли відзиви на позовну заяву, відповідно до яких у задоволенні позову просили відмовити з підстав, зазначених у них. Наголошували, що позивачем не було надано обґрунтованих доводів щодо порушення його прав та законних інтересів зі сторони органів податкової служби та неправомірності дій останніх, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог. Крім того, у квитанції вказано конкретні підстави не прийняття податкової накладної, проте, позивачем ані до контролюючого органу, ані до суду не було надано доказів, які б підтвердили реальність здійснення господарських операцій. Уважають, що контролюючий орган діяв у межах та у спосіб, визначений Податковим кодексом України для забезпечення адміністрування та справляння обов'язкових платежів на території України.
Крім того, відповідачем 1 у відзиві на позовну заяву заявлено клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
III. Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 25.11.2024 (суддя Донець В.А.) відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
З огляду на звільнення судді ОСОБА_1 з посади судді Київського окружного адміністративного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку, проведено повторний автоматизований розподіл цієї справи, за результатами якого головуючим визначено суддю Леонтовича А.М.
Ухвалою суду від 17.03.2025 справу прийнято до провадження судді Леонтовича А.М. за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Ухвалою суду від 19.05.2026 відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно із частиною другою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.
З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
Товариство з обмеженою відповідальністю «Український розумний енергетичний хаб» (скорочене найменування - ТОВ «ЮСЕХ») перебуває на обліку в органах податкової служби, є платником податків і зареєстроване в якості юридичної особи з 09.01.2023, що підтверджено даними ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ: 45005433.
Основним видом діяльності є: 27.20 Виробництво батарей і акумуляторів (основний) 27.11 Виробництво електродвигунів, генераторів і трансформаторів 27.31 Виробництво волоконно-оптичних кабелів 27.33 Виробництво електромонтажних пристроїв 27.40 Виробництво електричного освітлювального устатковання 27.51 Виробництво електричних побутових приладів 27.90 Виробництво іншого електричного устатковання 28.11 Виробництво двигунів і турбін, крім авіаційних, автотранспортних і мотоциклетних двигунів 28.23 Виробництво офісних машин і устатковання, крім комп'ютерів і периферійного устатковання 28.41 Виробництво металообробних машин 28.30 Виробництво машин і устатковання для сільського та лісового господарства 28.99 Виробництво інших машин і устатковання спеціального призначення, н.в.і.у. 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення 33.13 Ремонт і технічне обслуговування електронного й оптичного устатковання 33.19 Ремонт і технічне обслуговування інших машин і устатковання 33.20 Установлення та монтаж машин і устатковання 62.03 Діяльність із керування комп'ютерним устаткованням 62.01 Комп'ютерне програмування 62.09 Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп'ютерних систем 63.11 Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов'язана з ними діяльність 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у. 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах 71.20 Технічні випробування та дослідження 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення 26.30 Виробництво обладнання зв'язку 30.30 Виробництво повітряних і космічних літальних апаратів, супутнього устатковання 46.52 Оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткованням, деталями до нього.
Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів встановлено, що 01.09.2023 між ТОВ «ЮСЕХ» (постачальник за Договором) та ТОВ «ГОРИЗОНТ ІТ» (код ЄДРПОУ 44015016, покупець за Договором) укладено Договір поставки № 1761 від 01.09.2023 (далі - Договір).
За умовами пункту 1.1. Договору, в порядку та на умовах цього Договору постачальник зобов'язується передати покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити автономну систему електроживлення USEH 7000 (з вбудованим генератором) та системою керування або інший товар (далі - обладнання).
На підставі пункту 1.2. Договору, кількість і асортимент обладнання вказуються в Специфікації (Додаток 1 до Договору), яка є невід'ємним додатком цього Договору.
За умовами пункту 2.1. Договору, вартість обладнання, що поставляється згідно цього Договору, відповідно до Специфікації (Додаток 1 цього Договору) становить 9 860 000 гривень 0 копійок, окрім того ПДВ 20 % - 1 972 000 гривень 0 копійок, разом із ПДВ 20 % - 11 832 000.
Згідно з пунктом 2.3. Договору, підставою для здійснення оплати є рахунок-фактура, який передається постачальником покупцю по електронній пошті, та/або в інший спосіб.
Відповідно до пункту 2.4.1. Договору, покупець перераховує постачальнику аванс в розмірі 4 400 000 гривень 00 копійок, протягом 7 (семи) банківських днів з моменту отримання відповідного рахунку.
Згідно з пунктом 2.4.2 Договору, остаточний розрахунок у розмірі 7 432 000 гривень 0 копійок здійснюється впродовж 10 робочих днів з моменту передачі постачальником товару.
На підставі пункту 3.1. Договору постачальник зобов'язується поставити покупцю обладнання своїми силами та за власний рахунок згідно з умовами цього Договору за адресою: м. Київ, вул. Сім'ї Бродських, 31-33. Термін поставки обладнання складає орієнтовно 60 (шістдесят) календарних днів з моменту здійснення покупцем оплати за Обладнання, передбаченої пунктом 2.4.1 цього Договору.
Відповідно до Специфікації до Договору, постачальник зобов'язується поставити покупцю обладнання: автономна система електроживлення USEH 7000 (з вбудованим генератором) та системою керування у кількості 34 шт. загальною вартістю 11 832 000,00 (в т.ч. ПДВ 20 % - 1 972 00,00 грн).
Згідно з Додатком 2 до Договору «Комплектація автономної системи електроживлення USEH 7000 (з вбудованим генератором) та системою керування (на одиницю товару)» обладнання складається з наступних комплектуючих: 1. Фотоелектричний модуль 550W HiKu6 Large Silver Frame Mono (CS6W-550MS?S) - 4 шт; 2. Комплект кріплень Наземна СЕС на 4ФЕМ - 1 шт; 3. Контролер заряду SmartSolar MPPT 150/60-Tr - 1 шт.; 4. Smart Energy HUB 7000 (включно з батареєю, зарядним пристроєм, інвертором) + контролери та системи керування включно з резервною системою зв'язку - 1 шт.; 5. Інтелектуальний генератор з дистанційним запуском USEH 2,8 квт - 1 шт.; 6. Корпус з подіумом та захисними замками IP 53/ip67 - 1 шт.
На виконання умов пункту 2.3. Договору, ТОВ «ЮСЕХ» виставило покупцю рахунок № KB000000239 від 11.09.2023 на оплату товару: автономної системи електроживлення USEH 70 з (вбудованим генератором) та системою керування у кількості 34 шт. загальною вартістю 11 832 000,00 грн (в т.ч. ПДВ 20 % - 1 972 00,00 грн).
22.09.2023 покупець здійснив передоплату у розмірі 4 400 000,00 грн (в т.ч. ПДВ - 733 333,33 грн), що підтверджується платіжною інструкцією № 163 від 22.09.2023 та банківською випискою за період 01.09.2023 по 30.09.2023.
Цей факт також підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 361 за вересень 2023 року
Отже, за результатами вказаної фінансово-господарської операції позивачем складено податкову накладну від 22.09.2023 № 1, та направлено її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивач отримав квитанцію від 17.10.2023 № 9275206268 до податкової накладної від 22.09.2023 № 1, відповідно до якої податкову накладну від 22.09.2023 № 1 прийнято, але її реєстрацію зупинено. Підставою для зупинення реєстрації податкової накладної відповідачем вказано таке: відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, реєстрація податкової накладної від 22.09.2023 № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено. Обсяг постачання товару/послуги 8504, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
09.05.2024 ТОВ «Український розумний енергетичний хаб» подало повідомлення № 1 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено. До пояснень були додані документи у кількості 60 додатків стосовно господарської операції, пов'язаної з формуванням податкової накладної, реєстрацію якої було зупинено, зокрема платіжні документи, видаткові накладні, договори, рахунки, товарно-транспортні накладні тощо, а також пояснення окремим файлом.
15.05.2024 підприємство отримало від контролюючого органу повідомлення № 11053363/45005433 від 15.05.2024 про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, згідно з яким запропоновано надати такі додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, а саме: «відсутні відомості та документи щодо об'єктів оподаткування (звіт за формою 20-ОПП не подано), відсутні відомості та документи про трудові ресурси: штатний розпис, накази на призначення працівників, відомості про нарахування з/п застрахованим особам; відсутні документи із постачальниками щодо придбання/наявності у власності та/або оренди основних засобів/матеріалів/інструментів/обладнання, необхідних для забезпечення діяльності підприємства».
21.05.2024 товариством подано до контролюючого органу повідомлення № 1 про подання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН з додаванням письмових додаткових пояснень та додаткових копій всіх запитуваних документів.
У додаткових поясненнях товариство детально описало відомості та надало запитувані податковим органом документи з детальними поясненнями, а саме: 1. Документи щодо об'єктів оподаткування - повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП від 21.05.2024 з квитанцією № 2; 2. Документи про трудові ресурси - у зв'язку з тим, що підприємство є новоствореним, та так, як за 2023 рік був лише один контракт щодо поставки товару, позивач пояснив, що у підприємства відсутня необхідність залучати працівників за трудовими договорами, та тримати штат працівників. Таким чином, зі штатного розпису, що затверджений наказом директора № 1-ШР від 20.09.2023, та який діє з 21.09.2023, убачається, що на підприємстві працює лише 1 особа - директор. Задля здійснення виробництва товариство залучало окремих спеціалістів на підставі: цивільно-правового договору № 02/10-1 від 02.10.2023 з актами прийому-передачі, оплата підтверджується платіжною інструкцією № 113 від 19.01.2024; цивільно-правового договору № 02/10-2 від 02.10.2023 з актами прийому-передачі, оплата підтверджується платіжною інструкцією № 114 від 19.01.2024; цивільно-правового договору № 02/10-3 від 02.10.2023 з актами прийому-передачі, оплата підтверджується платіжною інструкцією № 115 від 19.01.2024. Відомості про нарахування заробітної плати підтверджується: податковим розрахунком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску з додатками, розрахунковими відомостями за жовтень, листопад, грудень 2023 року; аналізом витрат на оплату праці за 4 квартал 2023 року; 3. Документи з постачальниками щодо придбання/наявності у власності та/або оренди основних засобів - процес виробництва планується до здійснення на базі обладнання, що придбане підприємством на підставі: видаткової накладної № 935 від 25.10.2023, видаткової накладної № 109301 від 29.09.2023, видаткової накладної № 116571 від 28.09.2023, видаткової накладної № PH-0005087 від 13.11.2023, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 10 за 2023 року. Перелік обладнання, що застосовується в процесі виробництва, було зазначено у поясненнях та додаткових поясненнях.
За результатом розгляду наданих позивачем пояснень та документів Комісією ГУ ДПС у м. Києві прийняте рішення від 28.05.2024 № 11124880/45005433 про відмову в реєстрації податкової накладної 22.09.2023 № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відмова відповідача 1 в оскаржуваному рішеннях мотивована ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.
У якості додаткової інформації жодних застережень не зазначено.
Назване рішення було оскаржене позивачем в адміністративному порядку, за результатами розгляду скарги на яке ДПС України прийняте рішення від 20.06.2021 № 37683/45005433/2 про залишення скарги без задоволення, а рішення про відмову в реєстрації податкової накладної - без змін.
Уважаючи рішення відповідача 1 про відмову в реєстрації ПН в ЄРПН протиправним, позивач звернувся з позовом до суду.
V. Норми права, які застосував суд
Згідно зі статтею 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, яка набула чинності з 01.02.2020, серед іншого, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів.
Відповідно до вимог пункту 5 Порядку № 1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
За правилами пункту 6 Порядку № 1165 (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення), у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом одинадцятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
У матеріалах справи відсутні рішення контролюючого органу про віднесення позивача до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Пунктом 7 Порядку № 1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет (пункт 8 Порядку №1165).
Відповідно до пункту 10 Порядку № 1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12.12.2019 № 520 (пункт 11 Порядку № 1165, в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення).
VI. Оцінка суду
Підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність: платника податку - критеріям ризиковості платника податку; податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.
Так, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/ розрахунку коригування; б) визначення критерію (їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до отриманої платником податків квитанції комісії регіонального рівня операція, відображена у податковій накладній відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Критерії ризиковості здійснення операцій оформлені у вигляді Додатку № 3 до Порядку № 1165.
Згідно з вимогами пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (у редакції на момент прийняття оскаржуваного рішення), обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.
Так, в отриманій позивачем квитанції контролюючий орган зазначив, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, реєстрацію податкової накладної від 22.09.2023 № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено. Обсяг постачання товару/послуги 8504, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165.
Однак, відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку № 1165, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Суд зазначає, що контролюючим органом не наведено обґрунтування того, що обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку, що свідчить про необґрунтованість такої квитанції.
Також, під час розгляду справи судом установлено, що позивачем направлено відповідачу пояснення та копії первинних документів для підтвердження підстав подання податкової накладної від 22.09.2023№ 1 з метою її реєстрації, якими підтверджується факт здійснення господарських операцій.
Зокрема, 09.05.2024 ТОВ «Український розумний енергетичний хаб» подало повідомлення № 1 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.
До пояснень були додані документи у кількості 60 додатків стосовно господарської операції, пов'язаної з формуванням податкової накладної, реєстрацію якої було зупинено, зокрема платіжні документи, видаткові накладні, договори, рахунки, товарно-транспортні накладні тощо, а також пояснення окремим файлом.
Крім того, 21.05.2024 позивачем подано до контролюючого органу повідомлення № 1 про подання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН з додаванням письмових додаткових пояснень та додаткових копій всіх запитуваних документів.
У додаткових поясненнях позивачем детально описало відомості та надало запитувані податковим органом документи з детальними поясненнями, а саме: 1. Документи щодо об'єктів оподаткування - повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП від 21.05.2024 з квитанцією № 2; 2. Документи про трудові ресурси - у зв'язку з тим, що підприємство є новоствореним, та так, як за 2023 рік був лише один контракт щодо поставки товару, позивач пояснив, що у підприємства відсутня необхідність залучати працівників за трудовими договорами, та тримати штат працівників. Таким чином, зі штатного розпису, що затверджений наказом директора № 1-ШР від 20.09.2023, та який діє з 21.09.2023, убачається, що на підприємстві працює лише 1 особа - директор. Задля здійснення виробництва товариство залучало окремих спеціалістів на підставі: цивільно-правового договору № 02/10-1 від 02.10.2023 з актами прийому-передачі, оплата підтверджується платіжною інструкцією № 113 від 19.01.2024; цивільно-правового договору № 02/10-2 від 02.10.2023 з актами прийому-передачі, оплата підтверджується платіжною інструкцією № 114 від 19.01.2024; цивільно-правового договору № 02/10-3 від 02.10.2023 з актами прийому-передачі, оплата підтверджується платіжною інструкцією № 115 від 19.01.2024. Відомості про нарахування заробітної плати підтверджується: податковим розрахунком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску з додатками, розрахунковими відомостями за жовтень, листопад, грудень 2023 року; аналізом витрат на оплату праці за 4 квартал 2023 року; 3. Документи з постачальниками щодо придбання/наявності у власності та/або оренди основних засобів - процес виробництва планується до здійснення на базі обладнання, що придбане підприємством на підставі: видаткової накладної № 935 від 25.10.2023, видаткової накладної № 109301 від 29.09.2023, видаткової накладної № 116571 від 28.09.2023, видаткової накладної № PH-0005087 від 13.11.2023, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 10 за 2023 року. Перелік обладнання, що застосовується в процесі виробництва, було зазначено у поясненнях та додаткових поясненнях.
Відтак, суд доходить висновку про необґрунтованість рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 22.09.2023№ 1 критерію обґрунтованості.
Суд, ухвалюючи рішення, виходив із того, що оскаржуване рішення не містить чіткого визначення підстав для прийняття Комісією рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. Натомість платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковою накладною, у реєстрації якої відмовлено.
Як установлено судом, податковим органом у рішенні не наведено жодної конкретної інформації щодо причин, підстав та обґрунтувань прийняття такого рішення.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Суд зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.
Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що матеріали справи не містять належних і достатніх доказів спростування відповідачами, як суб'єктами владних повноважень, тверджень позивача, наведення ним відповідних мотивів прийняття спірного рішення та неврахування наданих позивачем комісії документів, а відтак, підтверджень правомірності рішення податкового органу. Відтак, оскаржуване рішення прийняте відповідачем необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв'язку із чим, таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог у частині зобов'язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає таке.
Згідно з пунктами 19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Отже, законодавством не передбачено іншого належного способу захисту порушеного права у спірних правовідносинах, ніж зобов'язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог у цій частині.
Як установлено судом і підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачами, надані позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарських операцій по поданій податковій накладній, а позивачем, у свою чергу, на пропозицію контролюючого органу були надані вичерпні пояснення та докази. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.
Із урахуванням викладеного, позов у частині зобов'язання відповідача 2 зареєструвати спірну податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягає задоволенню.
VІI. Висновок суду
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Положеннями статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
VIІI. Розподіл судових витрат
Відповідно до частини першої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір у загальному розмірі 2422,40 грн.
Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 2422,40 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1 - Головного управління ДПС у м. Києві, як суб'єкта владних повноважень, який прийняв оскаржуване рішення.
Щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, суд виходив із такого.
Статтею 59 Конституції України регламентовано, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно із частиною другою статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України, представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI).
Так, відповідно до статті 1 цього Закону: договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (пункт 4); інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6); представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9).
Згідно з положеннями статті 19 Закону № 5076-VI, видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Частинами другою-третьою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно зі статтею 30 Закону № 5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно із частиною п'ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 Кодексу).
Водночас у силу вимог частини сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Крім того, згідно із частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частин сьомої, дев'ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Системний аналіз названих законодавчих положень дозволяє дійти висновку, що стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, у тому числі витрати, пов'язані з оплатою професійної правничої допомоги. Склад та розміри витрат, пов'язаних із оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі: сторона, яка бажає компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона має право подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги та інші документи, що свідчать про витрати сторони, пов'язані із наданням правової допомоги.
Із матеріалів справи слідує, що 05.07.2024 між позивачем (клієнт) та Адвокатським бюро «Шох і партнери» укладено договір про надання правової допомоги № 05/07-24.
Відповідно до предмета договору, клієнт доручає, а Адвокатське бюро приймає на себе зобов'язання надавати правову (правничу) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.
За приписами пункту 4.1 договору, вартість наданих правових (правничих) послуг складає 14000,00 грн за підготовку однієї позовної заяви щодо однієї податкової накладної.
Відповідно до рахунку-фактури від 05.07.2024 № СФ-0000055, за надання правової (правничої) допомоги за договором від 05.07.2024 № 05/07-24, вартість складає 14000,00 грн.
Матеріали справи містять докази понесення позивачем цих витрат, зокрема платіжну інструкцію від 05.07.2024 про сплату 14000,00 грн.
Разом із тим, згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування іншою стороною витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Суд у позовному провадженні є арбітром, що надає оцінку тим доказам і доводам, що наводяться сторонами у справі. Суд не може діяти на користь будь-якої зі сторін, що не відповідатиме основним принципам судочинства. Таким чином, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають розподілу, за клопотанням іншої сторони. Саме інша сторона зобов'язана довести неспівмірність заявлених опонентом витрат.
Від відповідача 1 до суду не надходило заперечень щодо розміру заявлених витрат на професійну правничу допомогу.
Разом із тим, як убачається з практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішень від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Отже, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, ураховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу суд також ураховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 14.11.2019 у справі №826/15063/18, відповідно до яких при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Виходячи з обставин розгляду цієї справи, її складності та виконаної роботи, критерію необхідності вчинення відповідних дій адвокатом та значимості таких дій у справі, зважаючи на критерій розумності розміру витрат, суд доходить висновку, що заявлений позивачем до відшкодування розмір правової допомоги є завищеним та підлягає зменшенню.
Суд констатує, що співмірним розміром витрат на професійну правничу допомогу у цій справі, які підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, є 8000,00 грн.
З огляду на викладене суд присуджує позивачеві 8000,00 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 28.05.2024 № 11124880/45005433, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 22.09.2023 № 1, що складена та подана на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю «Український розумний енергетичний хаб».
Зобов'язати Державну податкову службу України (ЄДРПОУ: 43005393; адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 22.09.2023 № 1, складену та подану на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю «Український розумний енергетичний хаб» (код ЄДРПОУ: 45005433; місцезнаходження: 02099, м. Київ, вул. Севастопольська, буд. 19, кв. 55) датою її фактичного подання на реєстрацію, а саме - 17.10.2023.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український розумний енергетичний хаб» (код ЄДРПОУ: 45005433; місцезнаходження: 02099, м. Київ, вул. Севастопольська, буд. 19, кв. 55) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011; місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19).
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український розумний енергетичний хаб» (код ЄДРПОУ: 45005433; місцезнаходження: 02099, м. Київ, вул. Севастопольська, буд. 19, кв. 55) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн (вісім тисяч гривень 0 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011; місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Леонтович А.М.