19 травня 2026 року справа №640/2511/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квартет, 16-В» про визнання протиправним та скасування наказу,
Суть спору: у січні 2022 року до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач та/або ОСОБА_1 ) позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач та/або Мін'юст), Київської регіональної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, третя особа - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квартет, 16-В» (далі - третя особа та/або ОСББ «Квартет, 16-В»), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати висновок Київської регіональної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 17.06.2021 за результатами розгляду скарги ОСББ «Квартет, 16-В» від 15.06.2020;
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 2454/5 від 12.07.2021.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.01.2022 (суддя Шевченко Н.М.) у відкритті провадження в частині вимог про скасування висновку Київської регіональної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 17.06.2021 відмовлено.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.01.2022 (суддя Шевченко Н.М.) відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
20.05.2022 відповідачем до Окружного адміністративного суду міста Києва подано відзив на позовну заяву та клопотання про закриття провадження у справі відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.06.2022 (суддя Шевченко Н.М.) у задоволенні заяви Міністерства юстиції України про закриття провадження у справі відмовлено.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону
№ 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022.
02.09.2024 на адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 22.02.2023 №03-19/14277/23 "Про скерування за належністю справи" надійшли матеріали адміністративної справи №640/2511/22.
02.09.2024 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 прийнято адміністративну справу №640/2511/22 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О. та ухвалено продовжити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Витребувано докази у відповідача.
Отже, беручи до уваги викладене предметом спору у даній справі є вимоги ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 2454/5 від 12.07.2021.
Як свідчить зміст позовної заяви позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем порядку розгляду скарги третьої особи, оскільки таку скаргу подано ОСББ «Квартет, 16-В» з пропуском 60-денного строку для подачі скарги; не здійснено повідомлення зацікавлених осіб, в тому числі й позивача про дату, час та місце розгляду скарги. Також представник позивача наголосив, що на момент прийняття Міністерством юстиції України оскаржуваного наказу відбулася державна реєстрація відповідного права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яке було предметом скарги, поданої третьою особою.
Представник відповідача щодо задоволення адміністративного позову заперечує, зауваживши про відсутність правових підстав для застосування до поданої третьою особою скарги положень пункту 8 частини 8 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та дотримання вимог пунктів 10, 11, 12 Порядку № 1128. Представник відповідач наголосив, що спірний наказ прийнятий в порядок, спосіб та в межах наданих йому повноважень, з огляду що просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представником третьої особи відношення до позову не висловлено, заяв та клопотань до суду не надходило, причини не подання письмових пояснень по суті позовних вимог суду не відомі.
Згідно із частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 15.04.2020 № 206916050 є власником нежитлового приміщення загальною площею 7 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Липківського Митрополита, буд. 16-В, приміщення 0/1, яке зареєстровано приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стиблиною Оксаною Вячеславівною, індексний номер: 47933822 від 24.07.2019 на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, серія та номер: 2078, виданий 24.07.2019, видавник: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Стиблина Оксана Вячеславівна (далі - Інформаційна довідка) (т. 1, а.с. 91-92).
Відповідно до Інформаційної довідки попередніми власниками згаданого приміщення були: ОСОБА_2 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 44538387 від 11.12.2018) та ОСОБА_3 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 44431189 від 05.12.2018).
Судом встановлено, що 15.06.2020 Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Квартет, 16-В» подано скаргу на рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 44431189 від 05.12.2018, номер запису про право власності: 29277601, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1712785080000, прийнятого державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу» Прошкіним Олександром Васильовичем (далі - скарга) (т. 1, а.с. 81-84).
Скарга зареєстрована Міністерством юстиції України 16.06.2021 за № 17088-33-20.
За результатами розгляду скарги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квартет, 16-В» від 16.06.2020 № 17088-33-20, Київською регіональною колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії, бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції складено Висновок від 17.06.2021, яким рекомендовано скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квартет, 16-В» від 15.06.2020 задовольнити в повному обсязі та скасувати рішення від 05.12.2018 № 44431189, прийняте державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу» Прошкіним Олександром Васильовичем (далі - Висновок) (т. 1, а.с. 95-98).
На підставі Висновку, відповідно до частини третьої статті 26, підпункту «а» пункту 2 частини шостої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень», Міністерством юстиції України видано наказ від 12.07.2021 № 2454/5, яким наказано:
1. Скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квартет, 16-В» від 15.06.2020 задовольнити в повному обсязі.
2. Скасувати рішення від 05.12.2018 № 44431189, прийняте державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу» Прошкіним Олександром Васильовичем.
3. Виконання пункту 2 наказу покласти на Офіс протидії рейдерству.
Тут і надалі спірний та/або оскаржуваний наказ, рішення (т. 1, а.с. 94).
ОСОБА_1 не погоджується зі спірним рішенням, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на що звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав регулює Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV).
Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 1952-IV загальними засадами державної реєстрації прав є: 1) гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; 2) обов'язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; 2-1) одночасність вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва та державної реєстрації прав; 3) публічність державної реєстрації прав; 4) внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом; 5) відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.
Частиною першою статті 6 згаданого закону регламентовано, що організаційну систему державної реєстрації прав становлять: 1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи; 2) суб'єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 7 Закону № 1952-IV Міністерство юстиції України розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов'язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 37 Закону № 1952-IV рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
Частиною другою статті 37 Закону № 1952-IV, серед іншого встановлено, що Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі судового рішення, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.
Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю (ч. 3 ст. 37 Закону № 1952-IV).
Відповідно до положень частин четвертої, п'ятої та шостої статті 37 Закону
№ 1952-IV днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України або його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.
У разі якщо останній день строку для подання скарг, зазначеного у частині третій цієї статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити: 1) повне найменування (ім'я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім'я) представника скаржника, якщо скарга подається представником; 2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується; 3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника; 4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; 5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав; 6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.
До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.
Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення.
Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав подається представником скаржника, до скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.
За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:
1) відмову у задоволенні скарги;
2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги; б) скасування рішення про зупинення державної реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви або про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав; в) виправлення помилки, допущеної державним реєстратором; в-1) усунення порушень, допущених державним реєстратором, з визначенням строків для виконання наказу; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України; є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
Рішення, передбачені підпунктами "а", "ґ" і "е" пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України.
У рішенні Міністерства юстиції України чи його територіального органу за результатами розгляду скарги можуть визначатися декілька шляхів задоволення скарги.
Рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, надсилається скаржнику протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.
У разі якщо за результатами розгляду скарги Міністерством юстиції України чи його територіальними органами виявлено прийняття державними реєстраторами чи суб'єктами державної реєстрації прав рішень з порушенням законодавства, що має наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних та/або юридичних осіб, Міністерство юстиції України, його територіальні органи вживають заходів щодо негайного повідомлення про це відповідних правоохоронних органів для вжиття необхідних заходів.
Разом з цим частиною восьмою статті 37 Закону № 1952-IV встановлено, що Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо: 1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п'ятою цієї статті; 2) на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується; 3) наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін; 4) наявна інформація про судове провадження у зв'язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав; 5) є рішення цього органу з того самого питання; 6) в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника; 7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень; 8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги; 9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу; 10) державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства.
Аналогічні положення закріплені в пункті 5 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 (далі - Порядок № 1128).
Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
Тобто, строк оскарження, зокрема рішення державного реєстратора становить 60 календарних днів та починає обчислюватися з дня прийняття рішення, що оскаржується або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав.
При цьому, порушення особою такого строку є підставою для прийняття Міністерством юстиції України рішення про відмову у задоволенні скарги.
Разом з цим, суд наголошує, що зі змісту положень частини третьої статті 37 Закону № 1952-IV слідує, що для з'ясування дати, з якої розпочинається відлік такого строку, необхідно досліджувати об'єктивні та суб'єктивні фактори, які сприяють реалізації особою зазначеного права.
За загальним правилом строк звернення обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав (у даному випадку - про рішення державного реєстратора). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу ймовірність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Подібні правові висновки наведені у постановах Верховного Суду від 06.07.2018 у справі № 826/3442/17, від 30.03.2021 у справі № 400/1825/20.
Пунктом 5 Порядку № 1128 передбачено, що перед розглядом скарги по суті комісія вивчає скаргу для встановлення, зокрема того, чи дотримано вимоги законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги.
Відповідно до пункту 7 Порядку № 1128 у разі коли встановлено порушення вимог законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги, суб'єкт розгляду скарги на підставі висновку комісії приймає мотивоване рішення про відмову у задоволенні скарги без розгляду її по суті у формі наказу.
Досліджуючи зміст скарги, що подана третьою особою, судом встановлено, що ОСББ «Квартет, 16-В» стверджує про те, що про порушення своїх прав та охоронюваних законом інтересів воно дізналось 15.04.2020 за наслідком проведення інвентаризації допоміжних приміщень багатоквартирного будинку № 16-В по вулиці Митрополита Липківського шляхом отримання Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 15.04.2020 № 206916050.
Разом з цим, як вже було вказано вище, третьою особою оскаржено до Міністерства юстиції України рішення державного реєстратора від 05.12.2018, індексний номер 44431189, скарга подана 15.06.2020 та зареєстрована Міністерством юстиції України 16.06.2020 за № 17088-33-20.
Аналіз викладеного дає суду підстави дійти до висновку, що скарга третьою особою подана через 1 рік 6 місяців та 10 днів з дня прийняття рішення державного реєстратора, яке було предметом оскарження.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що відповідачем протиправно не застосовано до поданої третьою особи скарги положення пункту 8 частини восьмої статті 37 Закону № 1952-IV з огляду на наступне.
Так, відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квартет, 16-В» зареєстровано як юридична особа - 22.04.2019.
Разом з цим, як зазначено третьою особою на 2 аркуші скарги (т. 1, а.с. 82 (зворотний бік)) у зведеній інформаційній довідці співвласників багатоквартирного будинку, отриманій з метою повідомлення співвласників про проведення установчих зборів ОСББ було встановлено, що власником нежитлового приміщення № 0/1 площею 7 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 станом на березень-квітень 2019 року значився - ОСОБА_2 .
Наведене зумовлює висновок суду про те, що станом на березень-квітень 2019 року третя особа була обізнана про наявність зареєстрованого права власності на згадане нежитлове приміщення за ОСОБА_2 .
Дані обставини також підтверджуються Списком членів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, що розташований за адресою: м. Київ, вул. В. Липківського, буд. 16-В (т. 1, а.с. 40-42).
Суд наголошує, що третя особа не була позбавлена можливості отримати Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна з моменту реєстрації юридичною особою та враховуючи обізнаність про власника нежитлового приміщення № 0/1 площею 7 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 16-В.
Беручи до уваги викладене, суд вважає, що всупереч вимогам пункту 8 частини восьмої статті 37 Закону № 1952-IV Мін'юст, задовольняючи скаргу, порушив умови подання скарги, а саме, прийняв скаргу до розгляду після закінчення встановленого законом строку для її подачі.
Суд зауважує, що у постанові Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 826/9614/17 колегія суддів визнала необґрунтованими доводи, що встановлення дотримання строку звернення зі скаргою є виключними повноваженнями Міністерства юстиції України, оскільки відповідно до пункту 5 Порядку № 1128 перед розглядом скарги по суті комісія вивчає скаргу для встановлення, зокрема: чи дотримано вимоги законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги.
У цій постанові зазначено, що недотримання порядку розгляду скарги у вимірі зазначених правовідносин, мети, значення і призначення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, за наслідками якої один із суб'єктів реєстраційних дій втрачає речове право, а інший набуває, не може і не повинно визнаватися формальним порушенням.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26 квітня 2019 року у справі № 821/669/17.
Також перед тим, як вивчати обставини, викладені у скарзі, Міністерство юстиції повинно перевірити дотримання всіх передумов. У пункті 7 Порядку 1128 ідеться про те, що в разі, коли встановлено порушення вимог Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги, суб'єкт розгляду скарги на підставі висновку комісії приймає мотивоване рішення про відмову в розгляді скарги без розгляду її по суті у формі наказу.
Правові наслідки подання скарги за межами 60-денного строку визначено у пункті 8 частини 8 статті 37 Закону № 1952-IV, відповідно до якого якщо закінчився встановлений законом строк подання скарги, Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги.
Отже, на переконання суду, відповідач протиправно розглянув скаргу третьої особи, яку було подано з порушенням строку її подання.
Аналогічний правовий підхід до спірних правовідносин застосовано Верховним Судом у постанові від 27 травня 2021 року по справі № 420/4037/20.
Надаючи оцінку наявності / відсутності обставин порушення відповідачем вимог Порядку № 1128, суд зауважує про таке.
Згідно з пунктом 10 Порядку № 1128 для розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально Мін'юст чи відповідний територіальний орган запрошує скаржника, державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін'юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів.
Відсутність осіб, визначених абзацом першим цього пункту, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду.
Розгляд скарг у сфері державної реєстрації колегіально під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб», проводиться з урахуванням обмежень, встановлених відповідним рішенням Кабінету Міністрів України.
Пунктом 11 Порядку № 1128 Мін'юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту та додатково одним з таких способів:
1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел);
2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).
Згідно з пунктом 12 Порядку № 1128 копії скарги у сфері державної реєстрації та доданих до неї документів надаються особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку (крім скаржника), в день розгляду Мін'юстом чи відповідним територіальним органом скарги у сфері державної реєстрації колегіально.
За відповідним клопотанням осіб, визначених в абзаці першому цього пункту, колегія відкладає розгляд скарги у сфері державної реєстрації на не більше ніж одну годину для забезпечення можливості ознайомлення таких осіб з відповідною скаргою та доданих до неї документів. Особи, визначені в абзаці першому цього пункту, мають право подавати письмові пояснення по суті скарги у сфері державної реєстрації, які обов'язково приймаються колегією до розгляду.
У разі повідомлення особами, що беруть участь у розгляді скарги у сфері державної реєстрації колегіально, про наявність судового спору між тими самими сторонами, з того самого предмета, з тих самих підстав, про які зазначено у відповідній скарзі, такі особи подають колегії засвідчену копію відповідного судового рішення.
Аналіз викладеного дає суду підстави дійти до висновку, що Мін'юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному вебсайті Мін'юсту та додатково одним з таких способів:
1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел);
2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).
Тобто, відповідач має здійснювати повідомлення осіб, визначених у пункті 10 Порядку № 1128, не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації шляхом розміщення оголошення на офіційному вебсайті Мін'юсту та додатково одним з таких способів:
1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел);
2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).
При цьому повідомлення заінтересованих осіб додатковим способом здійснюється, у разі зазначення номера телефону або адреси електронної пошти у скарзі або у разі встановлення відповідної інформації з інших офіційних джерел.
Згідно з листом Державного підприємства «Національні інформаційні системи» від 17.06.2021 № 3062/14.2-12 оголошення про засідання Київської регіональної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, яке відбулося 16 червня 2021, було оновлено на офіційному вебсайті Мін'юсту 15 червня 2021 року о 13:45 год.
Аналізуючи викладене, суд зауважує, що засідання відбулося 16.06.2021, у той час, коли розміщення оголошення на офіційному вебсайті Мін'юсту відповідного оголошення здійснено - 15.06.2021, тобто з порушенням вимог пункту 10 Порядку № 1128.
Одночасно, суд зауважує, що в матеріалах справи міститься таблиця стосовно повідомлення заінтересованих осіб про розгляд скарги третьої особи, в якій зазначено про відсутність контактних даних для здійснення відповідного повідомлення (т. 1, а.с. 102).
Отже, резюмуючи викладене, суд частково погоджується з доводами представника позивача стосовно порушення відповідачем Порядку № 1128.
Відповідно до частини першої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про невідповідність спірного рішення критеріям, які встановлені частиною другою статті 2 КАС України, з огляду на що оскаржуване рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Відтак адміністративний позов підлягає до задоволення в повному обсязі.
Інші доводи та заперечення сторін не спростовують вище встановленого судом.
Згідно із частиною 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Положеннями частини 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач сплатив судовий збір у сумі 1984,80 грн, що підтверджується квитанцією від 14.01.2022 № 7773311.
Разом з цим у межах цієї справи позивачем заявлено 2 (дві) немайнові вимоги. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.01.2022 (суддя Шевченко Н.М.) у відкритті провадження в частині вимог про скасування висновку Київської регіональної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 17.06.2021 відмовлено.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
Відтак, суд зазначає, що позивач не позбавлений можливості звернутися до суду з клопотання про повернення судового збору у розмірі 992,40 грн.
Одночасно, сума сплаченого позивачем судового збору - 992,40 грн підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Крім цього представником позивача у позовній заяві заявлено клопотання про стягнення понесених ОСОБА_1 судових витрат на правничу допомогу у сумі 15 000,00 грн.
Згідно з частиною 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 статті 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно з вимогами частини статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Як вбачається з пункту 1 частини 3 статті 134 КАС України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 134 КАС України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 4 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно із з частиною 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини 6 статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 134 КАС України).
Судом встановлено, що між позивачем та адвокатським бюро «Ярослава Піскова» укладено договір про надання правової (правничої) допомоги від 13.01.2022 № 13/01/22, відповідно до умов якого Клієнт доручає, а Адвокатське бюро приймає на себе зобов'язання надати правову (правничу) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором (далі - Договір) (т. 1, а.с. 43-44).
Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Договору вартість наданих юридичних послуг Адвокатське бюро визначає самостійно після отримання від Клієнта усного чи письмового замовлення на надання правової (правничої, юридичної) допомоги.
Відповідно до пункту 5.3 статті 5 Договору загальна вартість наданих послуг за цим договором складає 15 000,00 грн та виплачується Клієнтом в момент підписання даного договору, завдаток, гонорар Адвокатського Бюро по оскарженню висновку складеного Київською регіональною колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 17.06.2021 та наказу Міністерства юстиції України від 12.07.2021 за № 2454/5.
Згідно з рахунком № 13/01/22-Р від 13.01.2022 сума наданих послуг складає 15 000,00 грн (далі - Рахунок) (т. 1, а.с. 45).
Відповідно до Рахунку, Адвокатським об'єднанням надано наступні послуги: оскарження висновку, складеного Київською регіональною колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 17.06.2021 та наказу Міністерства юстиції України від 12.07.2021 за № 2454/5.
У Рахунку зазначено, що до послуг за Договором, серед іншого також входить: підготовка, формування та направлення позову до суду, вивчення судової практики щодо підстав оскарження в судовому порядку висновку, складеного Київською регіональною колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 17.06.2021 та наказу Міністерства юстиції України від 12.07.2021 за № 2454/5, участь у судових засіданнях та надання інших послуг юридичного характеру, які пов'язані з оскарженням висновку, складеного Київською регіональною колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 17.06.2021 та наказу Міністерства юстиції України від 12.07.2021 за № 2454/5.
Згідно з квитанцією до прибуткового касового ордера № 13/01-0 від 13.01.2022 позивач сплатив Адвокатському об'єднанню на виконання умов Договору 15 000,00 грн.
Також судом встановлено, що 14.01.2022 сторонами складено та підписано Акт про прийняття-передачі наданих послуг до договору про надання правової (правничої) допомоги № 13/01/22 від 05.01.2022 (т. 1, а.с. 46).
Зміст Акта дублює види правової допомоги, які були перелічені в Рахунку.
Дослідивши надані документи, суд зауважує, що судові засідання в межах розгляду адміністративної справи № 640/2511/22 не проводились, адже розгляд справи здійснювався в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін..
Одночасно, на переконання суду, вивчення судової практики щодо підстав оскарження в судовому порядку висновку, складеного Київською регіональною колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 17.06.2021 та наказу Міністерства юстиції України від 12.07.2021 за № 2454/5, як вид надання юридичної допомоги, включається до часу на підготовку позовної заяви.
Разом з цим, суд нагадує, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.01.2022 (суддя Шевченко Н.М.) у відкритті провадження в частині вимог про скасування висновку Київської регіональної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 17.06.2021 відмовлено.
Суд зауважує, що по справі № 640/2511/22 Адвокатським об'єднанням фактично надані послуги щодо підготовки, формування та подання адміністративного позову до суду та підготовку пояснень щодо заявленого клопотання про закриття провадження у справі.
Враховуючи вище викладені обставини, суд вважає, що заявлена сума судових витрат, понесених на правничу допомогу є неспівмірною зі складністю справи та обсягом фактично наданих послуг.
Відтак, суд вважає наявними правові підстави для зменшення розміру судових витрат на правничу допомогу до 5 000,00 грн. Як наслідок, такі витрати підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 242-246, 249, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 2454/5 від 12.07.2021.
3. Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (01001, м. Київ вул. Архітектора Городецького, буд. 13, код ЄДРПОУ: 00015622) судовий збір у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн 40 коп.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (01001, м. Київ вул. Архітектора Городецького, буд. 13, код ЄДРПОУ: 00015622) витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000 (п'ять тисяч) грн 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кушнова А.О.