про повернення позовної заяви
19 травня 2026 року м. Київ № 320/12318/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Колеснікова І.С., ознайомившись із матеріалами адміністративної справи
за позовом Національного університету оборони України
до Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України
про визнання протиправними та скасування постанов,-
До Київського окружного адміністративного суду звернувся Національний університет оборони України із позовом до Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якому просить суд:
- визнати протиправними та скасувати постанови про накладення штрафу в розмірі 10200 грн та про закінчення виконавчого провадження від 10.03.2026 винесених головним державним виконавцем Солом'янського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в межах виконавчого провадження №79001597.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.04.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня одержання ухвали усунути наведені у ній недоліки позовної заяви шляхом подання до суду документа про сплату судового збору у розмірі 3 727,36 грн, або надання доказів звільнення від сплати судового збору, якщо таке має місце.
На виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 02.04.2026 представником позивача було подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке мотивовано тим, що університет є вищим військовим навчальним закладом у складі Збройних Сил України та фінансується виключно за рахунок коштів Державного бюджету України. Використання коштів здійснюється відповідно до затвердженого кошторису та вимог бюджетного законодавства. Університет не має права самостійно змінювати напрями використання бюджетних асигнувань.
Також, вказує, що на даний час в університеті вкрай важке фінансове становище, а саме відсутня можливість сплати судового збору в зв'язку з нагальною потребою у додаткових грошових коштах для укріплення обороноздатності країни, що пов'язано з різким ускладненням внутрішньополітичної обстановки і свідчить про незадовільний майновий стан.
Крім того, в Україні діє правовий режим воєнного стану, запроваджений Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022. Фінансування бюджетних установ в умовах воєнного стану здійснюється з урахуванням першочергового забезпечення потреб сектору безпеки і оборони. Університет виконує завдання в інтересах оборони держави та не має можливості здійснити відповідний платіж без надходження бюджетних асигнувань.
Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить з такого.
Так, статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року №3674-VІ «Про судовий збір» (далі Закон №3674-VІ).
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 8 Закону №3674-VI встановлено умови за яких суд своєю ухвалою може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати такого на певний строк за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, Кодексом адміністративного судочинства України та Законом України «Про судовий збір» встановлено вичерпний перелік умов, суб'єктів та коло правовідносин, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема відстрочити сплату судового збору.
Зважаючи на те, що вищезазначені умови за наявності яких позивачу можливо було б відстрочити сплату судового збору, відсутні, і враховуючи те, що звільнення, відстрочення та розстрочення суб'єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися, як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати відповідний збір, підстави для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви - відсутні.
Позивач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов'язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб'єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судових витрат останнього, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно і у повному обсязі.
Разом з цим, заявником не подано доказів, які містять безсумнівні відомості про час і обсяг очікуваних надходжень на рахунок позивача, призначених для сплати судового збору та які б підтверджували виникнення у нього можливості сплатити такий збір упродовж нового строку. Обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у них коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення від такої сплати.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 зроблено висновок, що суд може відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, враховуючи майновий стан особи, що звертається до суду. Цей висновок Великої Палати Верховного Суду стосується і суб'єкта владних повноважень. При цьому, у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок про те, що звільнення юридичної особи від сплати судового збору за наявності майнового критерію, можливе виключно у випадку, якщо предметом позову у справі є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
З огляду на наведене суд вважає, що клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору з наведених нею підстав задоволенню не підлягає, оскільки незадовільне матеріальне забезпечення суб'єкта владних повноважень, не є належною правовою підставою для цього в розумінні положень частини першої статті 8 Закону №3674-VІ.
За вказаних обставин та з урахуванням встановленого наведеними законодавчими приписами режиму правового регулювання питання відстрочення сплати судового збору, визначених законодавцем умов та підстав для цього, заявлене позивачем клопотання задоволенню не підлягає.
Принагідно, суд зазначає, що сплата судового збору не може вважатись перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки право на розгляд судом першої інстанції кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не додано документу про сплату судового збору, як і не надано доказів звільнення від сплати судового збору, якщо таке має місце.
Вказані обставини свідчать, що позивач у визначені строки недоліки позовної заяви не усунув у повному обсязі.
Згідно статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Оскільки позивач, у наданий суддею строк, не усунув недоліки позовної заяви, що залишена без руху, зазначена позовна заява та додані до неї матеріали підлягають поверненню згідно пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також, суддя роз'яснює позивачу, що відповідно до частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє його права на повторне звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позовну заяву Національного університету оборони України до Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування постанов - повернути позивачеві.
2. Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Колеснікова І.С.