про забезпечення позову в адміністратиній справі
19 травня 2026 року Київ Справа№ 320/20846/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Сас Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації,
Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з вимогами:
- Визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.05.2026 р. без номеру (на підставі протоколу №129 від 05.05.2026 р.) про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
- Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути мою заяву від [Дата] про надання відстрочки з урахуванням висновків суду.
Водночас, позивачем подано заяву про забезпечення позову (зареєстрована канцелярією суду 18.05.2026).
У заяві про забезпечення позову позивач просить: заборонити ІНФОРМАЦІЯ_1 мобілізувати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ІПН НОМЕР_1 ) до винесення судом рішення за адміністративним позовом.
Позивач вказує, що з метою отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підпункту 2 пункту 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як особа, що працює провідним науковим співробітником науково-дослідного відділу образотворчого і декоративно-ужиткового мистецтва Національного музею історії України на повну ставку та має диплом кандидата історичних наук, від 30.04.2026 звернувся до відповідача з відповідним пакетом документів.
Проте відповідачем відмовлено в оформленні відстрочки (повідомлення від 12.05.2026) з формулюванням "у наданій довідці з місця роботи відсутня інформація щодо розміру частки із ставки під час оплати праці та відсутній документ".
З таким рішенням він не згідний, у зв'язку з чим звернувся з позовом про його скасування.
Водночас, у зв'язку з надісланням йому повістки про явку до відповідача на 20.05.2026 вважає наявним ризик його мобілізації через, що захист його прав стане утруднений.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає таке.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до вимог ч. 4 ст.150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Згідно приписів ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Також, суд наголошує, що забезпечення позову - це елемент права на судовий захист, що спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права (попередній судовий захист).
При цьому, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними та адекватними заявленим позовним вимогам.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Таким чином, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічні висновки викладено Верховним Судом у постановах від 21.11.2018 у справі №826/8556/17, від 26.04.2019 у справі №826/16334/18.
Також Верховний Суд у постанові від 03.05.2023 у справі № 640/15534/22 вказав, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Суд зазначає, що з аналізу змісту норм діючого законодавства вбачається, що останні містять вимоги стосовно обов'язку особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, навести обґрунтування необхідності застосування такого заходу й зазначити усі необхідні відомості для цього з поданням відповідних доказів, з яких би суд мав змогу достовірно встановити доцільність реалізації вказаного процесуального повноваження.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що інститут забезпечення адміністративного позову є складним та специфічним інструментом, призначення якого полягає у створенні можливості реального й ефективного захисту прав, свобод і законних інтересів, зокрема фізичних та юридичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, що реалізується в залежності від індивідуальних фактичних обставин конкретної справи, що й зумовлюють різні висновки щодо наявності підстав для його застосування.
Подана заява підлягає задоволенню виходячи з наступного.
- Київський окружний адміністративний суд 19.05.2026 відкрив провадження у справі № 320/20846/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , де предметом позову є скасування рішення про відмову в оформленні відстрочки від призову під час мобілізації, на особливий період;
- на підтвердження свого статусу наукового працівника наукової установи, роботи на повну ставку та наявності наукового ступеня позивачем до позову долучено довідку та диплом, які видані до моменту звернення з заявою про оформлення відстрочки;
- позивачем надано суду копію заяви про оформлення відстрочки, яка у переліку додатків містить посилання на згадані документи;
- з доданого повідомлення про відмову в формленні відстрочки неможливо чітко зрозуміти відповідні підстави;
- з повістки відповідача вбачається, що позивач викликається до відповідача на 20.05.2026;
- рішення про мобілізацію не може бути прийняте лише до розгляду комісією заяви про надання відстрочки, а після відмови в її оформленні (навіть у разі необгрунтованності такого) прямі законодавчі заборони для призову особи на військову службу відсутні;
- призов на військову службу перешкодить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, оскільки через набуття ним статусу військовослужбовця отримання відстрочки від призову стане неможливим.
При цьому враховано висновки Шостого апеляційного адміністративного суду в подібній справі (№ 320/28718/25), викладені у постанові від 29.12.2025.
Отже позов забезпечується з підстав, передбачених в п. 1 ч. 2 ст. 150 КАС.
Запропонований позивачем спосіб забезпечення позову відповідає критеріям адекватності та співмірності та прямо передбачений в п. 2 ч. 1 ст. 151 КАС.
Таким чином, заяву необхідно задовольнити.
Відповідно до частини 1 статті 156 КАС ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Керуючись статтями 150, 151, 154, 156, 243, 248, 250 КАС, суд,
1.Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.
2. Заборонити ІНФОРМАЦІЯ_1 призивати на військову службу під час мобілізації, на особливий період ОСОБА_1 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 320/20846/26.
3. Стягувач (за даною ухвалою, яка є виконавчим документом): ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
4. Боржник (за даною ухвалою, яка є виконавчим документом): ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ).
5. Копію ухвали про забезпечення позову негайно надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Суддя Сас Є.В.