про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі
без проведення судового засідання
19 травня 2026 року Київ № 320/20608/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду 07.05.2026 засобами поштового зв'язку звернувся ОСОБА_1 з позовом (зареєстрований 14.05.2026) до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України», у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення № 1808/25/2268 від 07.11.2025 прийняте Центром оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» за результатами розгляду скарги на рішення № 220/25/763/Р від 09.04.2025 експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи КНП «Київська міська клінічна лікарня № 18» Виконавчого органу КМДА (Київська міська державна адміністрація) щодо невизнання позивача, 25.01.1982 р.н., особою з інвалідністю ІІІ групи;
- зобов'язати Центр оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» повторно розглянути скаргу позивача, ІНФОРМАЦІЯ_1 , на рішення № 220/25/763/Р від 09.04.2025 експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи КНП «Київська міська клінічна лікарня № 18» Виконавчого органу КМДА (Київська міська державна адміністрація) з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Спір виник із публічно-правових відносин та відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України належить до юрисдикції адміністративних судів і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 та 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та подана з дотриманням правил підсудності особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, судом не встановлено.
Суд, із урахуванням положень статей 12, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, уважає за необхідне розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Представником позивача разом із позовною заявою подано клопотання про витребування доказів.
Із положень частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим та при цьому суд має керуватись основоположними в адміністративному процесі принципами, які закріплені у статті 2 цього Кодексу.
Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частиною четвертою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно із частинами третьою та шостою статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Із урахуванням викладеного, для об'єктивного, повного і всебічного розгляду справи суд доходить висновку про необхідність у витребуванні додаткових доказів від відповідача.
Крім того, представником позивача заявлено клопотання про призначення судово-медичної експертизи. На вирішення судово-медичної експертизи просили поставити наступні питання:
1. Якому ступеню втрати професійної працездатності (у відсотках) відповідає ступінь втрати здоров'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .?
2. Чи відповідає наявність незворотніх анатомічних змін, наявність сторонніх тіл у кишечнику, часткової кишкової непрохідності в стадії субкомпенсації, спайкового процесу, вентральної кили, двостороннього кокс артрозу 2 ступеню стану помірних порушень функцій травної системи і опорно-рухової системи (40-60% втрати функцій) та чи призводить цей стан до обмеження життєдіяльності і працездатності?
3. Яким критеріям інвалідності відповідають функціональні порушення органів травлення та опорно-рухового апарату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .?
4. Якій групі інвалідності відповідає ступінь втрати здоров'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .?
Розглядаючи назване клопотання, суд виходив із такого.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Статтею 102 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.
Отже, підставою для призначення судової експертизи є необхідність з'ясування обставин, які потребують спеціальних знань, тобто тих, що виходять за межі знань осіб, які беруть участь у справі, та судді, котрий розглядає справу.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 за № 53/5 затверджено Інструкцію про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень (далі - Інструкція), пунктом 1.1 якої визначено, що призначення судових експертиз та експертних досліджень (далі - експертизи та дослідження) судовим експертам державних спеціалізованих науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України (далі - експертні установи) та атестованим судовим експертам, які не є працівниками державних спеціалізованих установ (далі - експерти), їх обов'язки, права та відповідальність, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів здійснюються у порядку, визначеному Кримінальним процесуальним, Цивільним процесуальним, Господарським процесуальним кодексами України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Кодексом адміністративного судочинства України, Законами України «Про судову експертизу», «Про виконавче провадження», іншими нормативно-правовими актами з питань судово-експертної діяльності та цією Інструкцією.
Згідно з підпунктом 1.2.12 пункту 1.2 цієї Інструкції, з метою більш повного задоволення потреб слідчої та судової практики щодо вирішення питань, які потребують застосування наукових, технічних або інших спеціальних знань, експертними установами організовується проведення інших видів експертиз (крім судово-медичної та судово-психіатричної), у тому числі й тих, що перебувають у стадії наукової розробки.
Пунктом 1.8 Інструкції визначено, що підставою для проведення експертизи відповідно до чинного законодавства є процесуальний документ про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом), або договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовим зверненням особи у випадках, передбачених законом, в якому обов'язково зазначаються її реквізити, номер справи або кримінального провадження або посилання на статтю закону, якою передбачено надання висновку експерта, перелік питань, що підлягають вирішенню, а також об'єкти, що підлягають дослідженню.
Пунктом 1.1 Інструкції про проведення судово-медичної експертизи затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17.01.1995 № 6, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.07.1995 за № 254/790 (далі - Інструкція) передбачено, що судово-медична експертиза проводиться з метою дослідження на підставі спеціальних знань матеріальних об'єктів, що містять інформацію про обставини справи, яка перебуває в провадженні органів дізнання, слідчого, прокурора чи суду.
Відповідно до пункту 1.2 Інструкції судово-медична експертиза здійснюється на принципах законності, об'єктивності, повноти дослідження та незалежності державними установами - бюро судово-медичних експертиз.
За правилами, визначеними статтею 105 Кодексу адміністративного судочинства України, матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, визначеними цим Кодексом для витребування доказів.
Натомість, за нормами статті 104 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має такі самі права і обов'язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.
За правилами статті 108 Кодексу, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.
Враховуючи норми процесуального закону, за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, суд має право, однак не зобов'язаний призначити проведення експертизи.
При цьому, судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 09.03.2018 у справі № 908/464/17.
Із поданого клопотання слідує, що позивач просив призначити судово-медичну експертизу з метою встановлення ступеня функціональних порушень та встановлення реального стану здоров'я позивача.
При цьому, суд зазначає, що обставини, що стосуються законності дотримання процедури прийняття оскаржуваного рішення, можуть бути з'ясовані та перевірені судом при розгляді справи без спеціальних знань експерта.
Суд звертає увагу, що розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень з оцінювання функціонального стану особи, суд вправі перевірити законність прийняття рішення лише в межах дотримання процедури прийняття такого рішення.
Із урахуванням викладеного, підстави для задоволення клопотання про призначення судово-медичної експертизи на цей час відсутні.
Разом із тим, позивач не позбавлений права на подання до суду висновку експерта, складеного на його замовлення.
Визнавши подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, керуючись статтями 44, 72, 77, 80, 102, 103, 104, 171, 243, 248, 257, 259-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
1. Відкрити провадження в адміністративній справі.
Справа буде розглядатися суддею Леонтовичем А.М. за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Справа буде розглядатися (формуватися та зберігатися) у змішаній формі (паперовій та електронній), у відповідності до пункту 122 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 та пункту 1 Розділу VІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814.
Роз'яснити учасникам справи, що всі документи необхідно подавати в електронній формі за допомогою підсистем (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет», «Електронний суд», за допомогою яких також можливо ознайомитись із матеріалами електронної справи.
Роз'яснити учасникам справи, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, а також у випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, підсистема «Електронний суд» в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів.
2. Відмовити у задоволенні клопотання представника позивача про призначення судово-медичної експертизи.
3. Запропонувати відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву.
Роз'яснити відповідачу, що відповідно до частин третьої, четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України до відзиву мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.
3.1. Витребувати від Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» протягом десяти днів із дня вручення (ознайомлення) цієї ухвали належним чином засвічені копії:
- протоколу від 07.11.2025 розгляду експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» за результатами розгляду скарги на рішення № 220/25/763/Р від 09.04.2025 експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи КНП «Київська міська клінічна лікарня № 18» Виконавчого органу КМДА (Київська міська державна адміністрація);
- рішення № 1808/25/2268 від 07.11.2025 прийнятого експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» за результатами розгляду скарги на рішення № 220/25/763/Р від 09.04.2025 експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи КНП «Київська міська клінічна лікарня № 18» Виконавчого органу КМДА (Київська міська державна адміністрація);
- докази повідомлення позивача про проведення засідання відповідачем, яке відбулося 07.11.2025 та запрошення позивача для участі в ньому, докази його направлення і вручення позивачу;
- інші документи, які стали підставою для прийняття рішення про невизнання позивача особою з інвалідністю ІІІ групи;
- матеріалів медико-експертної справи, рішення, акти, висновки, довідки та інші документи відносно позивача, ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі яких 07.11.2025 позивачу відмовлено у встановленні ІІІ групи інвалідності;
- записів відео-, аудіо фіксації розгляду справи щодо позивача (за наявності).
4. Запропонувати позивачеві протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати до суду відповідь на відзив.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до частини другої статті 163, частин третьої, четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України до відповіді на відзив мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) її іншим учасникам справи.
4.1. Запропонувати позивачеві подати до суду висновок судово-медичної експертизи, зроблений на його замовлення.
5. Запропонувати відповідачу подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив.
Роз'яснити відповідачу, що відповідно до частини другої статті 164, частин третьої, четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України до заперечення мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) їх іншим учасникам справи.
6. Роз'яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в Інтернеті за посиланням: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.
7. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їхнім представникам), зокрема шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Леонтович А.М.