18 травня 2026 року м. Київ справа №320/25391/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач, ГУ ПФУ в м. Києві), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови позивачу у нарахуванні та виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести нарахування та виплату позивачу грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що згідно записів трудової книжки на день виходу на пенсію за віком позивач мав 30 років 1 місяць 10 днів стажу роботи, який дає право на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, передбаченої пунктом 71 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» як педагогічному працівнику зі стажем роботи понад 30 років у комунальному закладі загальної середньої освіти. Проте відповідач листом № 15224-12405/К-02/8-2600/25 від 03.04.2025 протиправно відмовив в призначенні такої пенсії.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.07.2025 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Вказаною ухвалою суду встановлено відповідачам десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Відповідач не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву, заяв/клопотань суду не направлено, а відтак враховуючи положення частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вирішує справу за наявними матеріалами у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин.
Розглянувши подані документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 (позивач) є пенсіонером, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується пенсійним посвідченням від 03.04.2024 № НОМЕР_1 .
Позивач звернувся до відповідача із заявою в якій просив провести нарахування та виплату грошової допомоги, яка не оподатковується, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Листом-відповіддю від 03.04.2025 № 15224-12405/К-02/8-2600/25 відповідач відмовив у виплаті грошової допомоги позивачу у розмірі десяти місячних пенсій у зв'язку з відсутністю на те підстав. Зокрема, відповідач у вказаному листі вказав, що згідно записів, які містяться в трудовій книжні, позивача з 01.09.2023 було переведено на посаду асистента вчителя. Дана посада не передбачена Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років. На день звернення за призначенням пенсії за віком стаж на посаді працівника освіти склав 29 років 9 місяців 17 днів. Оскільки, на день досягнення пенсійного віку (23.01.2024) позивач не працював в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років, а також відсутній необхідний стаж роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, тому для виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відсутні підстави.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач і звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - закон № 1058-IV).
Відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Аналіз наведеної норми законодавства України дає підстави суду дійти висновку, що для отримання визначеної пунктом 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV грошової допомоги при виході на пенсію за цим Законом особа має дотриматися таких вимог:
- станом на день досягнення пенсійного віку працювати в установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення";
- пенсія має призначатися особі вперше (тобто особи, які отримували пенсію раніше і з будь-яких причин перестали її отримувати, право на зазначену грошову допомогу втратили);
- станом на день звернення за призначенням пенсії особа повинна мати страховий стаж на зазначених вище посадах (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років).
Суд зазначає, що відповідно до абзацу третього пункту 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Так пунктом 2 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1191 (далі - Порядок № 1191) визначено, що до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «є» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Крім того, суд враховує, що відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Таким чином, для визначення періодів роботи у відповідних закладах та на відповідних посадах мають бути використані дані трудової книжки позивача.
Як вбачається з трудової книжки позивача № НОМЕР_2 від 31.03.1983, остання з 25.10.1993 працювала на посаді вчителя трудового навчання Лебедівської неповної середньої школи (номер запису 18), а з 01.09.1997 переведена на посаду вчителя трудового навчання Деснянської середньої школи (номер запису 19).
Відповідно до вкладиша НОМЕР_3 від 21.08.2018 до трудової книжки № НОМЕР_4 позивач з 01.09.2023 переведена на посаду асистента вчителя Деснянського ліцею Деснянської селищної ради (наказ від 01.09.2023 року № 30-к/тр, запис № 26 трудової книжки), на якій працювала на час звернення до відповідача.
Спірним у даному випадку є те, чи посада асистента вчителя, на який працював позивач, надає право на грошову допомогу згідно пунктом 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV.
Судом також встановлено, що згідно витягу з наказу Деснянського ліцею Деснянської селищної ради № 31-г від 31.08.2023 «Про затвердження навчального плану та тижневого навантаження вчителів на 2023/2024 навчальний рік» тижневе навантаження педагогічних працівників, погоджене з профспілковою організацією, розподілено таким чином: ОСОБА_1 1 ставка педагогічного працівника «асистент вчителя»; додаткове педагогічне навантаження (за сумісництвом) - 9 тижневих годин (0,5 ставки), вчитель образотворчого мистецтва, трудового навчання та технологій.
Відповідно до довідки Деснянського ліцею Деснянської селищної ради № 01-19/106 від 14.06.2024 позивач працювала на посаді педагогічного працівника (асистент учителя), маючи повне навантаження (1 ставка) згідно частини 4 статті 33 Закону України «Про освіту», частини 8 статті 44 Закону України «Про повну загальну середню освіту» та з 01.09.2023 по 31.05.2024 працювала вчителем образотворчого мистецтва, трудового навчання та технологій з тижневим навантаженням 8 (вісім) годин.
Згідно довідки Деснянського позашкільного навчального закладу «Центр творчості дітей та юнацтва» Деснянської селищної ради Чернігівської області № 21 від 29.10.2024 позивач працювала у названому закладі на посаді керівника гуртка з 01.09.2023 (наказ від 31.08.2023 № 26) по 30.11.2023 (наказ від 29.11.2023 р. № 42) з тижневим навантаженням 4 години.
Як вже було зазначено вище Кабінет Міністрів України постановою від 23.11.2011 № 1191 затвердив Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV.
Так згідно пунктів 5-7 Порядку № 1191 Грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 р. призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
Для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», станом на день її призначення.
Виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.
В свою чергу відповідно до пункту 2 Порядку № 1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» що передбачені, зокрема, переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» (далі - Перелік № 909).
Так згідно названого переліку установлено, що право на отримання пенсії за вислугу років мають ті особи, які працюють:
- загальноосвітні навчальні заклади, військові загальноосвітні навчальні заклади, музичні і художні школи - учителі, логопеди, вчителі-логопеди, вчителі-дефектологи, викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, завідуючі та інструктори слухових кабінетів, директори, завідуючі, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідуючі навчальною і навчально-виховною частиною, завідувачі філіями, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної) роботи, соціальні педагоги (організатори позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи;
- дошкільні навчальні заклади всіх типів - директори (завідуючі), вихователі-методисти, вихователі, асистенти вихователів дошкільних навчальних закладів в інклюзивних групах, музичні керівники, вчителі-дефектологи, вчителі-логопеди, практичні психологи;
- позашкільні навчальні заклади - директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючі відділами (лабораторіями, кабінетами), керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.
З наведеного вбачається, що посада асистента вчителя загальноосвітнього навчального закладу Переліком № 909 не передбачена.
Разом з цим постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 № 963 затверджено Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, яким посаду асистент вчителя загальноосвітнього навчального закладу віднесено до посад педагогічних працівників (далі - Перелік № 963).
Згідно пункту 4 Переліку № 963 до посади педагогічних працівників належать вчителі всіх спеціальностей (у тому числі вчитель-дефектолог, вчитель-логопед), викладачі всіх спеціальностей, асистент вчителя, асистент вчителя-реабілітолога, асистент викладача, старший викладач закладу фахової передвищої освіти, старший майстер закладу професійної (професійно-технічної) освіти, майстер виробничого навчання, асистент майстра виробничого навчання, педагог професійного навчання, керівник фізичного виховання, старший вихователь, вихователь, асистент вихователя, вихователь-методист, музичний керівник, інструктор з фізичної культури (фізкультури), методист, педагог-організатор, практичний психолог, соціальний педагог, соціальний педагог по роботі з дітьми з інвалідністю, логопед закладів охорони здоров'я та соціального захисту, керівник гуртка (секції, студії, інших форм гурткової роботи); концертмейстер, художній керівник, культорганізатор, акомпаніатор, інструктор з праці, інструктор слухового кабінету, перекладач-дактилолог, екскурсовод, інструктор з туризму закладу освіти; старший керівник та керівник туристських груп (походу, екскурсії, експедиції) закладу позашкільної освіти; голова циклової комісії закладу фахової передвищої освіти; фахівець (консультант) інклюзивно-ресурсного центру; консультант, психолог центру професійного розвитку педагогічних працівників; помічник директора з режиму, старший черговий з режиму, черговий з режиму закладу освіти для осіб, які потребують соціальної допомоги і реабілітації.
Також суд враховує, що згідно пункту 14 Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.08.2011 № 872, яка втратила чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 15.09.2021 № 957 було передбачено, що особистісно орієнтоване спрямування навчально-виховного процесу забезпечує асистент вчителя, який бере участь у розробленні та виконанні індивідуальних навчальних планів та програм, адаптує навчальні матеріали з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливими потребами.
А згідно пункту 17 Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.09.2021 № 957 передбачено, що організацію інклюзивного навчання учнів забезпечує асистент вчителя, посадові обов'язки якого визначаються його посадовою інструкцією, що затверджується керівником закладу освіти відповідно до вимог законодавства.
Згідно з Типовими штатними нормативами закладів загальної середньої освіти, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки від 06.12.2010 № 1205, зареєстрованим в Міністерстві юстиції від 22.12.2010 за №1308/18603 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), посада «асистент вчителя» вводиться у школах, де запроваджене інклюзивне навчання, для роботи з учнями з особливими освітніми потребами з розрахунку 1 ставка на клас, у якому навчаються такі діти.
У листі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту № 1/9-675 від 25.09.2012 «Щодо посадових обов'язків асистента вчителя» зазначено орієнтовні кваліфікаційні характеристики асистента вчителя в класі з інклюзивним навчанням, які розроблені у зв'язку з введенням зазначеної посади до Типових штатних нормативів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки від 06.12.2010 за № 1308/8603.
Так, в описі посадових обов'язків асистента вчителя зазначено, що асистент вчителя забезпечує соціально-педагогічний супровід дитини з особливими освітніми потребами: разом із вчителем класу виконує навчальні, виховні, соціально- адаптаційні заходи, запроваджуючи ефективні форми їх проведення, допомагає дитині у виконанні навчальних завдань, залучає учня до різних видів навчальної діяльності; у складі групи фахівців приймає участь у розробленні та виконанні індивідуальної програми розвитку дитини; адаптує навчальні матеріали з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дитини з особливими освітніми потребами.
Аналіз встановлених обставин справи та наведених вище норм законодавства України, дає підстави суду дійти висновку, що посада педагогічного працівника з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 та постанови Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 № 963 поширюється і на посаду «асистент вчителя».
Суд встановив, що позивач відповідав всім вимогам передбаченим у пункті 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV станом на день подання заяви про призначення пенсії, зокрема мав необхідний стаж на посаді працівника освіти та працював в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років. Як наслідок, висновок відповідача про відсутність у позивача права на отримання грошової допомоги є помилковим.
Суд зазначає, що дійсно норма пункту 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV в певній мірі допускає різночитання, проте Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Вказані обставини у сукупності свідчать про протиправність рішення відповідача викладене в листі від 03.04.2025 № 15224-12405/К-02/8-2600/25 про відмову у виплаті грошової допомоги позивачу у розмірі десяти місячних пенсій.
В силу статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
За нормами частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем.
Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір на загальну суму 1211,20 грн.
Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 1211,20 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16; код ЄДРПОУ 42098368) провести нарахування та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) судовий збір у сумі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 60 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16; код ЄДРПОУ42098368).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.