про повернення позовної заяви
18 травня 2026 року м. Київ № 320/858/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Колеснікова І.С., ознайомившись із матеріалами адміністративної справи
за позовом ОСОБА_1
до Головного сервісного центру МВС
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного сервісного центру МВС, в якому просить:
- визнати бездіяльність відповідача щодо відмови позивачу у реєстрації транспортного засобу протиправною;
- зобов'язати відповідача вчинити певні дії, а саме зареєструвати транспортний засіб відповідно до чинного законодавства України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.01.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня одержання ухвали усунути наведені у ній недоліки позовної заяви шляхом подання до суду через канцелярію:
уточненої позовної заяви (у кількості примірників, відповідно до кількості учасників справи та один для суду), в якій зазначити код ЄДРПОУ відповідача - Головного сервісного центру МВС, обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зокрема, щодо особи за якою обліковується транспортний засіб, в прохальній частині позову зазначити, яка саме дія/бездіяльність порушили права та законні інтереси позивача, дані транспортного засобу, який позивач хоче зареєструвати, зокрема його модель, рік випуску, номер двигуна та автомобіля, нормативно-правове обґрунтування позовних вимог, а саме зазначити конкретні норми права, які порушив відповідач відносно позивача.
На виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 23.01.2026 позивачем було подано заяву про усунення недоліків та уточнену позовну заяву, в якому просить суд:
- визнати бездіяльність відповідача щодо відмови позивачу у реєстрації транспортного засобу протиправною (порушуючи щодо мене ст. 41 Конституції України), адже вона порушила мої права і інтереси щодо можливості вільно користуватися моїм автомобілем, тобто вільно користуватися своїм правом власності на нього (оскільки якщо він не буде зареєстрованим - я матиму цілий ряд проблем, який має будь-який власник незареєстрованого автомобіля у вільному користуванні ним, тобто у реалізації свого права власності на нього);
- зобов'язати відповідача вчинити певні дії, а саме зареєструвати транспортний засіб відповідно до чинного законодавства України.
Розглянувши зазначені представником позивача в заяві про усунення недоліків підстави, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 160 КАС України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні бути сформульовані максимально чітко і зрозуміло. Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти, з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв'язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстави позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.
Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 245 КАС України).
Позовні вимоги повинні бути викладений чітко і зрозуміло, сформульовано спосіб захисту права, який, на думку позивача, є належний для відповідної вимоги.
Натомість, ані з прохальної частини позову, ані зі змісту позовної заяви позивача неможливо встановити зв'язку між підставами позову, його предметом та позовними вимогами. Також у позовній заяві нема чіткого визначення способу судового захисту.
Відповідно до вимог пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
При цьому, слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Так, обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України.
Тобто, визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору. Аналогічні правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 826/16958/17.
Наведене свідчить про недотримання позивачем вимог пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України.
Відповідно до частини 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Вказані обставини свідчать, що позивач у визначені строки недоліки позовної заяви не усунув у повному обсязі.
Згідно статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Оскільки позивач, у наданий суддею строк, не усунув недоліки позовної заяви, що залишена без руху, зазначена позовна заява та додані до неї матеріали підлягають поверненню згідно пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також, суддя роз'яснює позивачу, що відповідно до частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє його права на повторне звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного сервісного центру МВС про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - повернути позивачеві.
2. Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Колеснікова І.С.