про відмову у відкритті
провадження в адміністративній справі
18 травня 2026 року м. Київ № 320/19505/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Білоус А.Ю., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до військово-лікарської комісії Міністерства оборони України про визнання протиправними та скасування висновків медичного огляду, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними висновки військово-лікарської комісії, ухвалені щодо ОСОБА_1 та скасувати висновки лікаря-невропатолога від 01.12.2025 та лікаря-офтальмолога від 22.12.2025;
- зобов'язати ВЛК провести повторний, незалежний огляд з урахуванням усіх бойових травм у сукупності з наданням мотивованого висновку щодо ступеня обмеження життєдіяльності та придатності.
Обґрунтування позову зводиться до незгоди позивача з висновками лікаря-невропатолога від 01.12.2025 року та лікаря-офтальмолога від 22.12.2025 року, складеними в НВМКЦ “ГВКГ», які були використані (та/або призначені для використання) під час військово-лікарської експертизи.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для відкриття провадження у справі, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
За приписами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи в публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Визначальним для розуміння спору як адміністративно-правового є не тільки участь суб'єкта владних повноважень, але й характер відповідного спору та його наслідки для суб'єкта спірних правовідносин. Спір набуває ознак публічно-правового за умов здійснення органом публічної влади та/або їх посадовими особами у цих відносинах владних управлінських функцій.
Для цілей і завдань адміністративного судочинства владну управлінську функцію необхідно розуміти як діяльність суб'єкта владних повноважень з виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань.
Суд також зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним, а здійснюється на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожен із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур, та осіб, котрі вправі ініціювати їх вирішення. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу та самі по собі не є порушенням прав на справедливий судовий розгляд та ефективний засіб юридичного захисту, гарантованих статтями 6, 13 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод.
За визначенням, наведеним у пункті 19 статті 4 КАС України, індивідуальний акт - це акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийнятий) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг
У цій справі позивач оскаржує висновок щодо результатів його медичного огляду лікарем-офтальмологом та лікарем-невропатологом, які були використані під час військово-лікарської експертизи щодо визначення придатності позивача до військової служби.
Суд зазначає, що лікар закладу охорони здоров'я не є суб'єктом владних повноважень у розумінні пункту 7 частини першої статті 4 КАС України, а медичний висновок, складений ним із застосуванням спеціальних знань з метою встановлення певних обставин і фактів, не є рішенням суб'єкта владних повноважень, що підлягає оскарженню за правилами КАС України (постанова Верховного Суду від 27.01.2023 в справі №340/2716/22).
Оскаржувані висновки медичного огляду безпосередньо не породжують для позивача будь-яких прав чи обов'язків. Водночас такий висновок може бути доказом та підлягає оцінці ВЛК вищого рівня (ЦВЛК) при перегляді висновків ВЛК.
Суд звертає увагу на те, що постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку (підпункт 2.4.10. пункту 2.4 розділу І Положення № 402).
Остаточне рішення про придатність чи непридатність військовослужбовця до військової служби, та про причинний зв'язок поранення, може бути прийнято ЦВЛК.
Так, відповідно, до підпункту 2.3.3 пункту 2.3 розділу І Положення №402 встановлено, що на ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи.
Згідно з підпунктом 2.3.4 пунктом 2.3 розд. І Положення №402 Центральна військово-лікарська комісія має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.
Разом з тим, позивач не звертався до ВЛК регіону та ЦВЛК для перегляду висновку відповідача та не скористався своїм правом на проведення повторно медичного огляду щодо причинного зв'язку поранення.
Суд зауважує, що відповідно до норм Положення №402 саме рішення ВЛК регіону чи ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Крім того, згідно правового висновку Верховного Суду (постанова від 12.06.2020 у справі №810/5009/18) до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби з посиланням на пункт 3.13 глави 3 розділу II Положення №402.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що оскаржувані позивачем висновки медичного огляду лікарем-офтальмологом та лікарем-невропатологом не може бути самостійним предметом судового розгляду за правилами будь-якого судочинства, що водночас не свідчить про позбавлення особи права на його спростування у порядку розгляду скарги/справи щодо оскарження висновку ВЛК в цілому.
Вимога зобов'язального характеру є похідною вимогою від скасування висновків медичного огляду.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 30.01.2019 у справі №803/3/18, від 02.02.2023 у справі № 260/3380/21 вказала, що поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Оскільки вказаний спір не підлягає судовому розгляду, то суд відмовляє у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до військово-лікарської комісії Міністерства оборони України про визнання протиправними та скасування висновків медичного огляду, зобов'язання вчинити певні дії.
Керуючись пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у відкритті провадження у справі №320/19505/26 за позовом ОСОБА_1 до військово-лікарської комісії Міністерства оборони України про визнання протиправними та скасування висновків медичного огляду, зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Білоус А.Ю.