19 травня 2026 року м. Житомир справа № 240/21135/25
категорія 106020200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирського військового інституту ім.С.П.Корольова Міністерства оборони України про визнання протиправними та скасування наказів в частині, що стосується позивача,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до Житомирського військового інституту ім. С.П. Корольова Міністерства оборони України (далі - відповідач), у якій просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ від 08.07.2025 начальника Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова (з основної діяльності) № 486, в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення - догани;
- визнати протиправним та скасувати наказ від 18.07.2025 начальника Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова (з основної діяльності) № 503, в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення - суворої догани;
- визнати протиправним та скасувати наказ від 28.07.2025 начальника Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова (з основної діяльності) № 522, в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення - попередження про неповну службову відповідність.
В обгрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувані накази в частині позивача є такими, що принижують його честь і гідність як офіцера та громадянина України; у наказах не зазначено обов'язків згідно посадової інструкції, які позивач не знав, не виконував чи порушував; ні у акті службового розслідування від 18.07.2025, ні у оскаржуваних наказах не зазначено фактів неякісного харчування особового складу, не наведено інших порушень службової дисципліни, за якими слідує дисциплінарна відповідальність. При цьому наголошує, що відповідачем було порушено процедуру службового розслідування, у акті службового розслідування від 18.07.2025 зазначено, що під час службового розслідування виявлено недоліки, проте не зазначено про жодне виявлене правопорушення, у зв'язку з чим у начальника, який призначав службове розслідування, не було підстав для застосування до позивача чи будь-якої іншої особи дисциплінарного стягнення. Також зазначив, що відповідно до посадової інструкції він відповідає за якість надання послуг з організації харчування особового складу, проте ні у оскаржуваних наказах, ні у актах службового розслідування не зазначено про виявлення фактів неякісного харчування особового складу, не наведено інших порушень службової дисципліни, за якими слідує дисциплінарна відповідальність. На переконання позивача, оскаржувані накази є неправомірними, протиправними та підлягають скасуванню в частині, що його стосується.
Також позивач подав клопотання про поновлення строку звернення до суду, в обгрунтування якого зазначив, що з оскаржуваними наказами його офіційно ознайомлено лише 24.07.2025, при цьому йому не надали на ознайомлення матеріалів і актів службового розслідування, які стали підставою ухвалення наказів начальником Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова від 08.07.2025 №486 та від 28.07.2025 №522, тому вважає строк звернення до суду з позовною заявою не пропущеним.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження та підготовче судове засідання призначене на 07.10.2025.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 витребувано у відповідача ряд доказів.
Судове засідання, призначене на 07.10.2025, не відбулося у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги на території Житомирської області. Судове засідання відкладено на 21.10.2025.
Судове засідання, призначене на 21.10.2025, не відбулося у зв'язку з клопотанням представника відповідача про його відкладення. Судове засідання відкладено на 04.11.2025.
В судовому засіданні 04.11.2025 представник відповідача заявив клопотання про відкладення підготовчого судового засідання, у зв'язку з чим засідання відкладено на 02.12.2025.
Ухвалою суду від 02.12.2025, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, за клопотаннями представників сторін закрито підготовче провадження у справі; справу призначено до розгляду по суті на 16.12.2025.
У судовому засіданні 16.12.2025 представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові, та просив позов повністю задовольнити.
Представники відповідача заперечували проти задоволення позовних вимог і просили відмовити в позові за безпідставністю.
Після з'ясування позиції учасників справи суд протокольною ухвалою, без виходу до нарадчої кімнати, ухвалив перейти до подальшого розгляду справи у письмовому провадженні.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у письмовому провадженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив таке.
Підполковник ОСОБА_1 перебуває на посаді начальника тилу логістики Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова.
Наказом начальника Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова №486 від 08.07.2025 "Про результати проведення службового розслідування" позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за порушення вимог статей 11, 16, 77 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, пунктів наказу Міністерства оборони України від 16.07.1997 №300 "Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України" (зі змінами), Посадової інструкції.
Наказом начальника Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова №503 від 18.07.2025 "Про результати проведення службового розслідування" позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани за порушення вимог статей 11, 16, 77 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1,3,4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, наказу Міністерства оборони України від 16.07.1997 №300 "Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України" (зі змінами).
Наказом начальника Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова №522 від 28.07.2025 "Про результати проведення службового розслідування" позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову невідповідність відповідно до статті 26 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України за безвідповідальне ставлення до виконання службових обов'язків, нехтування вимогами чинного законодавства, порушення статей 11, 16, 77 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, наказу Міністерства оборони України від 16.07.1997 №300 "Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України" (зі змінами).
Вважаючи вказані накази в частині застосування стягнення до позивача у вигляді догани, суворої догани та попередження про неповну службову відповідність протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснює Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-ХІІ).
Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України.
Згідно з частиною четвертою статті 2 Закону № 2232-ХІІ порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за №1503/31371, затверджено Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України (далі - Порядок № 608).
Згідно з абз. 4 пункту 2 розділу I Порядку № 608 службове розслідування - це комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.
Пунктом 3 розділу ІІ Порядку № 608 визначено, що службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби; ступеня вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння).
Пунктами 1, 3 розділу ІІІ Порядку № 608 встановлено, що рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).
Днем початку службового розслідування вважається день видання наказу про його призначення. Днем закінчення службового розслідування вважається день надання командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, акта службового розслідування та матеріалів на розгляд, визначений в наказі про призначення службового розслідування.
Пунктами 13, 14 розділу ІІІ Порядку № 608 передбачено, що службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). В окремих випадках цей строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більше ніж на один місяць. Загальний строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців. До строку службового розслідування не зараховується час перебування військовослужбовця, стосовно якого проводиться розслідування, у відпустці, на лікуванні або час відсутності з інших документально підтверджених поважних причин. Перенесення строків проведення службового розслідування здійснюється за відповідним наказом посадової особи, яка призначила службове розслідування.
Згідно з пунктами 8, 9 розділу ІІІ Порядку № 608 особи, які проводять службове розслідування, відповідають за всебічність, повноту, своєчасність та об'єктивність його проведення, додержання законодавства України, а також за нерозголошення інформації, яка стосується службового розслідування. Посадові (службові) особи Збройних Сил зобов'язані надавати письмові пояснення по суті предмета службового розслідування та поставлених їм питань, а за попередньою згодою керівника - документи чи матеріали відповідно до своїх службових обов'язків.
Відповідно до пунктів 1, 3 розділу ІV Порядку № 608 особи, які проводять службове розслідування, зобов'язані: дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об'єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення; виявляти (з'ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом'якшують або обтяжують відповідальність правопорушника; розглядати заяви і клопотання військовослужбовця, правопорушення якого підлягає службовому розслідуванню, що були подані під час проведення службового розслідування та стосуються його проведення. У разі відмови військовослужбовця надати письмові пояснення по суті службового розслідування особа, яка проводить службове розслідування, складає акт про відмову, який засвідчується підписами не менше двох присутніх осіб.
Військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: знати підстави проведення службового розслідування; бути ознайомленим про свої права та обов'язки під час проведення службового розслідування; відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення; з дозволу командира (начальника) отримувати копії документів, які стосуються службового розслідування, та долучати їх до власних пояснень; порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації; висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять; ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником); оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України.
Як вбачається з пункту 1 розділу V Порядку № 608 за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.
Відповідно до пункту 3 розділу V Порядку № 608, в описовій частині акта службового розслідування зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді військовослужбовця, стосовно якого проведено службове розслідування; неправомірні дії військовослужбовця; зв'язок правопорушення з виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби (якщо такий є); вина військовослужбовця; причинний зв'язок між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась; вимоги нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено; причини та умови, що сприяли правопорушенню; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення.
Згідно з вимогами пункту 6 розділу V Порядку № 608 після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування.
Пунктом 1 розділу VІ Порядку № 608 визначено, що за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.
Вид дисциплінарного стягнення визначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування або безпосередньо в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до вимог пункту 2 розділу VІ Порядку № 608 дисциплінарне стягнення накладається у строки, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України. Наказ (витяг з наказу) про притягнення до відповідальності доводиться до військовослужбовця у частині, що його стосується, під підпис із зазначенням дати доведення. У разі відмови військовослужбовця поставити свій підпис про ознайомлення з наказом (витягом з наказу) про притягнення його до відповідальності складається акт про відмову. Зміст акта про відмову засвідчується підписами не менше двох свідків цього факту.
Одночасно суд вважає за доцільне зазначити, що проведення службового розслідування не є обов'язковою передумовою для притягнення військовослужбовця навіть до дисциплінарної відповідальності. Призначення службового розслідування є правом, а не обов'язком особи, яка ухвалює рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності.
Вказана позиція зазначена в постанові Верховного суду від 13.06.2024 по справі №420/9472/23.
Відповідно до частини другої статті 3 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-ХІV (далі - Статут), порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються законами України, положеннями про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 9 Статуту визначено, що військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 11 Статуту необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України, покладає на військовослужбовців, зокрема, такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України.
В силу статті 16 Статуту кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Відповідальність військовослужбовців закріплюється статтями 26, 27 Статуту, відповідно до яких військовослужбовці, залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини, несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом. Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення.
Статтею 77 Статуту, зокрема, встановлено обов'язки заступника командира бригади (полку, окремого батальйону) з тилу, серед яких:
- керувати роботою, спрямованою на поліпшення матеріально-побутового становища особового складу військової частини;
- організовувати своєчасне забезпечення підпорядкованими службами підрозділів бригади (полку, окремого батальйону) матеріальними засобами, якісне харчування особового складу; контролювати доведення встановлених норм забезпечення до кожного військовослужбовця;
- інструктувати перед заступанням у наряд чергового їдальні;
- контролювати якість надання послуг з організації харчування суб'єктами господарювання, брати участь у складанні розкладки продуктів та подавати її на затвердження командирові військової частини, здійснювати контроль за станом здійснення суб'єктами господарювання заходів щодо обладнання і удосконалення переданих їм об'єктів, правильністю експлуатації та своєчасним ремонтом таких об'єктів.
Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 №551-XIV (далі - Дисциплінарний статут ЗСУ).
Відповідно до ст.1 Дисциплінарного статуту ЗСУ, військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
Згідно із ст.3 Дисциплінарного статуту ЗСУ, військова дисципліна досягається шляхом: виховання високих бойових і морально-психологічних якостей військовослужбовців на національно-історичних традиціях українського народу та традиціях Збройних Сил України, патріотизму, свідомого ставлення до виконання військового обов'язку, вірності Військовій присязі; особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог статутів Збройних Сил України; формування правової культури військовослужбовців; умілого поєднання повсякденної вимогливості командирів і начальників (далі - командири) до підлеглих без приниження їх особистої гідності, з дотриманням прав і свобод, постійної турботи про них та правильного застосування засобів переконання, примусу й громадського впливу колективу; зразкового виконання командирами військового обов'язку, їх справедливого ставлення до підлеглих; підтримання у військових з'єднаннях, частинах (підрозділах), закладах та установах необхідних матеріально-побутових умов, статутного порядку; своєчасного і повного постачання військовослужбовців встановленими видами забезпечення; чіткої організації і повного залучення особового складу до бойового навчання.
Стаття 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ визначає, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Судом встановлено, що наказом начальника Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова (з основної діяльності) №486 від 08.07.2025 "Про результати проведення службового розслідування" позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за порушення вимог статей 11, 16, 77 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, пунктів наказу Міністерства оборони України від 16.07.1997 №300 "Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України" (зі змінами), Посадової інструкції.
З акту службового розслідування від 08.07.2025, проведеного на підставі наказів начальника військового інституту від 18.06.2025 №645 "Про призначення службового розслідування" та від 27.06.2025 №690 "Про продовження строку службового розслідування, призначеного наказом начальника військового інституту від 18.06.2025 №645", вбачається, що під час проведення службового розслідування з метою встановлення причин незадовільного стану справ у курсантській їдальні військового інституту під час здійснення перевірки медичною службою військового інституту встановлено такі недоліки і факти:
- в холодильнику виявлені тари по 1 кілограму 9% кисломолочного сиру з терміном придатності до 15.06.2025 в кількості 5 упаковок;
- в холодильнику порушене правило сумісності товарів, а саме: молочна продукція (масло вершкове штамповане) зберігається з фасованим салом;
- масло вершкове зберігається у відкритому стані, без елементів маркування;
- працівник їдальні розкладає чисті столові прибори без використання рукавичок.
Позивач надав пояснення, за змістом яких причиною виявлених недоліків він вбачає особисту недисциплінованість, низький фаховий рівень та слабкий контроль начальника курсантської їдальні молодшого сержанта ОСОБА_2 .
При цьому з пояснень самого ОСОБА_2 вбачається, що у зв'язку з теплою порою року сир кисломолочний не викладається в повному обсязі на лінію роздачі, а підкладається по мірі закінчення порцій, у зв'язку з чим сир не був повністю використаний і залишився в холодильнику; сало фасоване було тимчасово покладене в холодильник для подальшого нарізання; масло вершкове було підготовлене для порціювання; столові прибори перед викладанням на лінію роздачі піддавалися термічній обробці, а працівник їдальні перед їх викладанням обробила руки антисептиком.
Аналогічні пояснення надав лейтенант ОСОБА_3 , начальник продовольчої служби логістики.
Наказом начальника Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова (з основної діяльності) №503 від 18.07.2025 "Про результати проведення службового розслідування" позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани за порушення вимог статей 11, 16, 77 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1,3,4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, наказу Міністерства оборони України від 16.07.1997 №300 "Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України" (зі змінами).
З акту службового розслідування від 18.07.2025, проведеного на підставі наказу начальника військового інституту від 11.07.2025 №733 "Про призначення службового розслідування" вбачається, що під час проведення службового розслідування з метою встановлення причин незадовільного стану справ у курсантській їдальні військового інституту під час здійснення перевірки медичною службою військового інституту встановлено такі недоліки і факти:
- прибиральний інвентар знаходився безпосередньо в цехах, а не в спеціально відведеному місці;
- у гарячому цеху присутня холодна приготовлена їжа без наявних засобів маркування, присутній брудний посуд з залишками приготовленої їжі, на поверхнях знаходилися брудні ганчірки;
- у приміщеннях з чистим посудом знаходився ящик з бананами, непридатними для вживання, та брудна тара з кисломолочного сиру;
- у морозильній камері знаходився заморожений перець з порушенням вимог пакування (у картонній коробці).
Позивач надав пояснення, за змістом яких причиною виявлених недоліків він вбачає особисту недисциплінованість, низький фаховий рівень та слабкий контроль начальника курсантської їдальні молодшого сержанта ОСОБА_2 . Також зазначив, що відповідно до посадової інструкції молодший сержант ОСОБА_2 підпорядковується начальнику продовольчої служби тилу логістики, є матеріально відповідальною особою та є прямим начальником для особового складу та працівників їдальні.
При цьому з пояснень самого ОСОБА_2 вбачається, що на час перевірки інвентар для прибирання використовувався персоналом їдальні для прибирання приміщень (цехів) та після закінчення прибирання був переміщений до спеціальних приміщень; у гарячому цеху була присутня холодна приготовлена їжа без наявних засобів маркування, присутній брудний посуд з залишками приготовленої їжі, на поверхнях знаходилися брудні ганчірки, оскільки на момент перевірки проводилося прибирання; ящик з бананами та тара з-під кисломолочного сиру були підготовлені до подальшої утилізації; перець в морозильній камері знаходився в картонному пакуванні заводу-виробника.
Наказом начальника Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова №522 від 28.07.2025 "Про результати проведення службового розслідування" позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову невідповідність відповідно до статті 26 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України за безвідповідальне ставлення до виконання службових обов'язків, нехтування вимогами чинного законодавства, порушення статей 11, 16, 77 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, наказу Міністерства оборони України від 16.07.1997 №300 "Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України" (зі змінами).
З акту службового розслідування від 28.07.2025, проведеного на підставі наказу начальника військового інституту від 10.07.2025 №730 вбачається, що під час проведення службового розслідування за фактом виявлення неналежної організації харчування, відсутності контролю санітарних умов та порушення форм одягу при організації і приготування їжі інструктором курсантської їдальні старшим сержантом ОСОБА_4 під час роботи Головної інспекції Міністерства оборони України на базовому таборі №1 було виявлено ряд недоліків, а саме неналежна організація харчування, відсутність контролю санітарних умов та порушення форми одягу при організації і приготуванні їжі старшим сержантом ОСОБА_4 .
Позивач на підставі статті 63 Конституції України відмовився надавати пояснення.
Проаналізувавши вищевказані норми чинного законодавства, які поширюються на спірні правовідносини, а також дослідивши матеріали службового розслідування, що оформлені вище описаними актами, суд дійшов висновку, що відповідач, приймаючи рішення про застосування до позивача дисциплінарної відповідальності "догана", "сувора догана", "попередження про неповну службову відповідність" не врахував усіх обставин, які, на думку суду, мають значення при прийнятті відповідного рішення щодо ОСОБА_1 .
Зокрема, надаючи оцінку зазначеним в актах службового розслідування висновкам, суд зазначає, що службовим розслідуванням не встановлено, у чому саме полягає порушення позивачем обов'язків згідно посадової інструкції та неправомірність дій військовослужбовця, тобто позивача. Також службовим розслідуванням не було встановлено причинного зв'язку між правопорушеннями, з приводу яких було призначено службове розслідування, та виконанням позивачем обов'язків військової служби, вини військовослужбовця тощо.
Суд наголошує, що саме лише відтворення у актах службового розслідування фабули певного правопорушення не є достатнім для того, щоб вважати такий висновок обґрунтованим, як і ухвалене на підставі нього рішення. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування поясненнями та документами.
Таким чином, на думку суду, відповідачем при визначенні порушених позивачем норм не дотримано принципу юридичної визначеності.
Юридичну визначеність необхідно розуміти через такі її складові: чіткість, зрозумілість, однозначність норм права; право особи у своїх діях розраховувати на розумну та передбачувану стабільність існуючого законодавства та можливість передбачати наслідки застосування норм права (законні очікування).
Юридична визначеність передбачає, що законодавець повинен прагнути до чіткості та зрозумілості у викладенні норм права. Кожна особа відповідно до конкретних обставин має орієнтуватися в тому, яка саме норма права застосовується у певному випадку, та мати чітке розуміння щодо настання конкретних правових наслідків у відповідних правовідносинах з огляду на розумну та передбачувану стабільність норм права (абзаци четвертий - шостий підпункту 4.1 пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 20 червня 2019 року № 6-р/2019) [2].
Конституційний Суд України виходить із того, що принцип правової визначеності не виключає визнання за органом державної влади певних дискреційних повноважень у прийнятті рішень, однак у такому випадку має існувати механізм запобігання зловживанню ними. Цей механізм повинен забезпечувати, з одного боку, захист особи від свавільного втручання органів державної влади у її права і свободи, а з другого - наявність можливості у особи передбачати дії цих органів (абзац третій підпункту 2.4 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08 червня 2016 року № 1-2/2016).
Крім того, у Рішенні Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 вказано, що юридичну визначеність слід розуміти через такі її складові елементи: чіткість, зрозумілість, однозначність норм права; право особи у своїх діях розраховувати на розумну та передбачувану стабільність існуючого законодавства та можливість передбачати наслідки застосування норм права (легітимні очікування). Правова визначеність та принцип верховенства права є взаємопов'язаними, оскільки правова визначеність спрямована на чіткість та передбачуваність правового статусу особи, дій органів державної влади, їх посадових та службових осіб, недопущення безпідставного порушення чи обмеження прав і свобод людини і громадянина.
Повертаючись до спірних правовідносин, суд зазначає, що посилання лише на норми статей, які містять загальні визначення, позбавляє позивача можливості зрозуміти, за що саме він має нести відповідальність та як не допустити аналогічних ситуацій у майбутньому.
Крім цього, з актів службового розслідування також є незрозумілим зв'язок із діями (бездіяльністю) позивача, причинами та умовами, що сприяли вчиненню правопорушення безпосередньо ним чи іншими підпорядкованими йому особами.
Суд вважає за необхідне наголосити, що підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, склад якого включає суб'єкт, суб'єктивну сторону, об'єкт і об'єктивну сторону.
Для притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності необхідно, щоб був зафіксований факт порушення, вину військовослужбовця повністю доведено, встановлено ступінь його вини та з'ясовано причини і умови, що сприяли вчиненню ним правопорушення.
Згідно з висновками Верховного Суду у постанові від 22 червня 2023 року у справі №380/12332/20, для притягнення до дисциплінарної відповідальності достатньо, щоб був зафіксований сам факт порушення та невиконання (неналежне виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку. Відповідно до приписів Дисциплінарного статуту підставою для притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності є наявність самого дисциплінарного порушення, при цьому вид дисциплінарного стягнення визначається особою, яка вирішує питання про його накладення.
Однак, відповідачем не розкрито суті правопорушень, вчинення яких інкримінується саме позивачу, невиконання (неналежне виконання) ним своїх службових обов'язків, порушення військової дисципліни або громадського порядку тощо.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено обґрунтованості накладення на позивача дисциплінарних стягнень у виді догани, суворої догани та попередження про неповну службову відповідність, тому накази начальника Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова від 08.07.2025 №486, від 18.07.2025 №2025 та №522 від 28.07.2025 в частині, що стосується підполковника ОСОБА_1 , є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до ч. 1, 3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, враховуючи вищевикладене та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування наказів в частині, підлягають задоволенню.
Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення судових витрат, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 14, 194, 227, 229, 243-246, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Житомирського військового інституту ім. С.П. Корольова Міністерства оборони України (просп. Миру, 22, корпус ЖВІ, м. Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл.,10004. РНОКПП/ЄДРПОУ: 08183359) про визнання протиправними та скасування наказів в частині, що стосується позивача, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ від 08.07.2025 начальника Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова (з основної діяльності) № 486 в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у виді догани.
Визнати протиправним та скасувати наказ від 18.07.2025 начальника Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова (з основної діяльності) № 503 в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у виді суворої догани.
Визнати протиправним та скасувати наказ від 28.07.2025 начальника Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова (з основної діяльності) № 522 в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Г.В. Чернова
19.05.26