про продовження розгляду справи
18 травня 2026 року м. Житомир справа № 240/12760/25
категорія 106030200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Приходько О.Г., розглянувши питання про продовження розгляду адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати в період з 21 квітня 2022 року по 20 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01 січня 2023 року на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови
Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок грошового забезпечення за період з 21 квітня 2022 року по 20 травня 2023 року, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022
року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01 січня 2023 року на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
Ухвалою cуду від 13 травня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи провадити за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою від 27 квітня 2026 року суд залишив позовну заяву без руху на підставі частини тринадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) як таку, що в частині заявлених позовних вимог за період з 19 липня 2022 року по 20 травня 2023 року подано поза межами тримісячного строку звернення до суду у такій категорії спорів з наданням п'ятиденного строку для подання заяви про поновлення строку звернення до суду із позовом із наведенням поважних причин пропуску цього процесуального строку з доданням належних доказів на підтвердження відповідних обставин.
На виконання вимог зазначеної ухвали представницею позивача подано заяву про поновлення строку звернення до суду, мотивовану тим, що спірні правовідносини щодо нарахування та виплати грошового забезпечення виникли з 21 квітня 2022 року. Покликаючись на висновки Верховного Суду у постановах від 28 вересня 2023 року у справі № 140/2168/23 та від 06 квітня 2023 року у справі № 260/3564/22 зазначає про те, що дія частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП України; у редакції Закону України від 01 липня 2022 року № 2352-ІХ) поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою законної сили, а до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати.
Суд погоджується з такими доводами звертаючи водночас увагу на те, що за змістом позову позивачем заявлено позовні вимоги, охоплені періодом з 21 квітня 2022 року по 20 травня 2023 року, тобто спірні правовідносини в частині періоду з 19 липня 2022 року по 20 травня 2023 року виникли після набрання чинності змінами у статті 233 КЗпП України згідно із Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-ІХ.
Надаючи правову оцінку доводам представниці позивача суд враховує, що з метою забезпечення єдності практики вирішення спорів у правовідносинах щодо застосування приписів статті 233 КЗпП України, судова палата з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду (далі - Судова палата) здійснила перегляд судового рішення у справі № 460/21394/23, на яку також посилається представниця, цитуючи зміст цієї постанови.
У постанові від 21 березня 2025 року Судова палата відступила від висновків, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегій Касаційного адміністративного суду, зокрема, від 29 січня 2025 року у справі № 500/6880/23 та від 28 серпня 2024 року у справі № 580/9690/23, у яких Верховним Судом до правовідносин щодо перерахунку індексації грошового забезпечення військовослужбовця за 2016 - 2018 роки застосовано статтю 233 КЗпП України у редакції, що набула чинності з 19 липня 2022 року, оскільки саме вона була чинною на момент звернення позивача до суду із позовом (жовтень 2023 року). У цій постанові Судова палата дійшла висновку, що, якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону № 2352-ІХ, то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону № 2352-ІХ).
Судова палата сформувала єдиний підхід до нових змін в законодавстві, які обмежують термін звернення до суду з трудовими спорами до трьох місяців, а саме: такі зміни не поширюються на події, які мали місце до 19 липня 2022 року. Водночас Судова палата погодилася, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову [у частині вимог за період з 19 липня 2022 року] слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум.
Разом з тим, насамперед, визначаючись у питанні строку звернення до суду щодо перерахунку грошового забезпечення з 19 липня 2022 року слід з'ясувати, з якою подією слід пов'язувати початок перебігу строку звернення до суду з вимогами щодо нарахування та виплати грошового забезпечення (постанова Верховного Суду 29 квітня 2026 року у справі № 240/19087/24).
Згідно з наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 25 березня 2025 року № 86 старший солдат ОСОБА_1 з 21 жовтня 2024 року самовільно залишив частину. Проте, у заяві про поновлення строку представниця позивача стверджує, що позивач є діючим військовослужбовцем, посилаючись на запис у військовому квитку. Таким чином, факт проходження ОСОБА_1 військової служби потребує підтвердження належними доказами.
Окрім того, суд враховує й правові висновки Верховного Суду у постанові від 29 квітня 2026 року у справі № 240/19087/24, який, якщо підсумувати зводиться до того, що моментом, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених сум може бути день вручення розрахункового листа, довідки про нараховані та виплачені суми тощо.
А тому судовий розгляд справи слід продовжити, витребувавши у відповідача належні докази на підтвердження вручення ОСОБА_1 розрахункових листів, довідок про нараховані та виплачені суми грошового забезпечення, з приводу чого виник спір.
Керуючись статтями 171, 243, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Продовжити розгляд адміністративної справи № 240/12760/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Витребувати у ОСОБА_1 :
- належні докази на підтвердження проходження військової служби на час звернення до суду з позовом у цій справі (довідка тощо).
Витребувати у Військової частини НОМЕР_1 :
- належні докази на підтвердження вручення ОСОБА_1 розрахункових листів, довідок про нараховані та виплачені суми грошового забезпечення, з приводу чого виник спір, тощо, вручені позивачу (його представниці) упродовж періоду 21 квітня 2022 року по 20 травня 2023 року або до моменту звернення до суду з позовом у цій справі (29 квітня 2025 року).
Витребувані докази надати протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
Звернути увагу Військової частини НОМЕР_1 , що відповідно до частин шостої - восьмої статті 80 КАС України, будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу.
Попередити Військову частину НОМЕР_1 , що згідно з частиною першою статті 149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у разі, зокрема, неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень.
Ця ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.Г. Приходько