Україна
Донецький окружний адміністративний суд
19 травня 2026 року Справа №200/3270/26
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Духневич О.С., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
27.04.2026 до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати пенсії відповідно до рішення про поновлення пенсії від 26.02.2026;
- зобов'язати відповідача поновити нарахування та виплату пенсії з 21.04.2016 відповідно до рішення про поновлення виплати пенсії від 26.02.2026 з виплатою заборгованості, що утворилася.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04.05.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу 10-ти денний строк з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви у спосіб подання до суду: заяви із зазначенням номера засобу зв'язку та адреси електронної пошти ОСОБА_1 ; заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог щодо поновлення виплати пенсії з 21.04.2016 та надати докази поважності причин його пропуску.
11.05.2026 на виконання ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 04.05.2026 позивачем подано заяву про усунення недоліків.
Також позивачем зазначено, що заява про поновлення строку звернення до суду подаватися не буде, оскільки на її думку такий строк не пропущено.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18.05.2026 позовну заяву в частині позовних вимог щодо:
- зобов'язання відповідача поновити нарахування та виплату пенсії з 21.04.2016 по 26.10.2025 відповідно до рішення про поновлення виплати пенсії від 26.02.2026 з виплатою заборгованості, що утворилася, разом з доданими до неї документами повернуто позивачу.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18.05.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному статтею 262 КАС України. Зобов'язано відповідача подати до суду засвідчену належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України копію пенсійної справи відносно позивача.
Однак, під час відкриття провадження у справі судом не було вирішено клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.
Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі Закон № 3674-VI).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік, або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частинами 1 та 2 статті 8 Закону № 3674-VI визначено вичерпний перелік умов, за наявності яких суд, враховуючи майновий стан сторони, своєю ухвалою може за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
Отже, законодавством передбачено право, а не обов'язок суду щодо відстрочення сплати судового збору. Крім того законодавець ставить у залежність право суду відстрочити сплату судового збору саме враховуючи майновий стан сторони.
Водночас визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява № 73547/01).
Верховний Суд в ухвалі від 11.01.2024 по справі № 580/1158/23 зазначив, що для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України та Закону № 3674-VI повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі", вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.
Положення Закону № 3674-VI не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Верховний Суд зазначив, що доказами неможливості сплати судового збору можуть слугувати: довідка про доходи, довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.
Наведення доводів, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на особу, яка подає скаргу.
З наданої позивачем довідки з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела суми нарахованого доходу, нарахованого податку від 26.04.2026 встановлено, що загальний дохід позивача за період з січня 2025 по березень 2026 склав 0,00 грн.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення по цій справі.
Керуючись ст. 133, 243, 248, 256, КАС України, суд
Клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору задовольнити.
Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору до ухвалення рішення по справі № 200/3270/26.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.С. Духневич