Україна
Донецький окружний адміністративний суд
18 травня 2026 року Справа№200/1925/26
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Абдукадирової К.Е., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (адреса майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо незарахування певних періодів до пільгового стажу ОСОБА_1 при розгляді заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 27.01.2026 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 27.01.2026 року відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до пільгового стажу на підземних роботах за Постановою КМУ №202 від 31.03.1994 року періоди з 31.01.2000 по 19.02.2000 року , з 01.06.2000 по 15.06.2000, з 01.08.2000 по 04.08.2000 року, з 01.09.2000 по 06.09.2000 року, з 01.12.2000 року по 20.12.2000 року, 01.03.2001, з 01.04.2001 по 19.04.2001, з 01.05.2001 по 16.06.2001, 01.10.2001, з 01.02.2002 по 07.02.2002, з 01.03.2002 по 11.03.2002, з 01.06.2002 по 15.06.2002, з 01.07.2002 по 20.07.2002, з 01.08.2002 по 09.08.2002, 01.09.2002, 01.11.2002, 01.02.2003, 01.01.2004, 01.09.2007, з 01.12.2008 по 03.12.2008, 01.02.2009, з 01.05.2009 по 04.05.2009, з 01.06.2009 по 05.06.2009, з 01.08.2010 по 04.08.2010, з 17.06.2011 по 02.09.2011, з 01.07.2014 по 08.07.2014, з 01.08.2014 по 06.08.2014, з 01.11.2021 по 02.11.2021, з 01.08.2024 по 03.08.2024 , з 23.10.2024 по 18.12.2024 року.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що він 27.01.2026 року звернувся до органів ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Заява була відпрацьована за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №057350008891 від 04.02.2026 позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
Вважає, що Головне управління ПФУ в Харківській області протиправно не зарахувало до пільгового стажу на підземних роботах за Постановою КМУ №202 періоди: з 31.01.2000 по 19.02.2000 року , з 01.06.2000 по 15.06.2000, з 01.08.2000 по 04.08.2000 року, з 01.09.2000 по 06.09.2000 року, з 01.12.2000 року по 20.12.2000 року, 01.03.2001, з 01.04.2001 по 19.04.2001, з 01.05.2001 по 16.06.2001, 01.10.2001, з 01.02.2002 по 07.02.2002, з 01.03.2002 по 11.03.2002, з 01.06.2002 по 15.06.2002, з 01.07.2002 по 20.07.2002, з 01.08.2002 по 09.08.2002, 01.09.2002, 01.11.2002, 01.02.2003, 01.01.2004, 01.09.2007, з 01.12.2008 по 03.12.2008, 01.02.2009, з 01.05.2009 по 04.05.2009, з 01.06.2009 по 05.06.2009, з 01.08.2010 по 04.08.2010, з 17.06.2011 по 02.09.2011, з 01.07.2014 по 08.07.2014, з 01.08.2014 по 06.08.2014, з 01.11.2021 по 02.11.2021, з 01.08.2024 по 03.08.2024 , з 23.10.2024 по 18.12.2024 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 березня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти позову, просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Відповідно до принципу екстериторіальності заява позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області та винесено рішення від 04.02.2026 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах через відсутність необхідного стажу роботи в підземних умовах.
Результати розгляду документів, доданих до заяви: Вік заявника: 46 років 0 місяців 27 днів. Страховий стаж заявника становить: 25 років 2 місяця 20 днів. Пільговий стаж заявника, роботи підземні, професії за пост.202 (25 років), становить: 24 роки 3 місяця 16 днів. Всього для розрахунку стаж, з урахуванням додаткових років за сп.1 становить: 49 років 2 місяця 20 днів.
Враховуючи зазначене, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 04.02.2026 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку відсутністю страхового стажу, передбаченого частиною 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та необхідного віку для призначення пенсії.
Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 04.02.2026 року про відмову ОСОБА_1 у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу, передбаченого частиною 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» було переглянуто та винесено відкориговане рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській про відмову від 14.04.2026 року та змінено страховий стаж.
До пільгового стажу не зараховано періоди згідно довідки № 01/11-152/10 від 05.08.2024 оскільки заявник перебував:- з 31.01.2000 по 19.02.2000 року, з 01.06.2000 по 15.06.2000, з 01.09.2000 по 06.09.2000 року, з 01.12.2000 року по 20.12.2000 року, з 01.04.2001 по 19.04.2001, з 01.05.2001 по 16.06.2001 в учбових відпустках,- з 01.08.2000 по 04.08.2000 року, 01.03.2001, 01.10.2001, 01.02.2002, 01.08.2002, 01.09.2002, 01.11.2002, 01.02.2003, 01.01.2004 в допоміжній гірничорятувальній команді,- з 02.02.2002 по 07.02.2002, з 01.03.2002 по 11.03.2002, з 01.06.2002 по 15.06.2002, з 02.08.2002 по 09.08.2002 у відрядженнях,- з 01.07.2002 по 20.07.2002- к.д.відр.- 01.09.2007, з 01.12.2008 по 03.12.2008, 01.02.2009, з 01.05.2009 по 04.05.2009, з 01.06.2009 по 05.06.2009, з 01.08.2010 по 04.08.2010 у безоплатних відпустках.
До пільгового стажу не зараховано періоди з 17.06.2011 по 02.09.2011 та з 23.10.2024 по 18.12.2024 оскільки відсутні довідки згідно додатку № 5 Порядку № 637. До пільгового стажу не зараховано періоди згідно довідки № 994 від 22.10.2024 оскільки заявник перебував:- з 01.07.2014 по 08.07.2014, з 01.08.2014 по 06.08.2014 у простоях,- з 01.11.2021 по 02.11.2021, з 01.08.2024 по 03.08.2024 у безоплатних відпустках.
Щодо зарахування періодів роботи до страхового стажу з 23.10.2024 року по 18.12.2024 року та з 19.12.2024 по 18.07.2025 року повідомлено наступне.
Страховий стаж особи із врахуванням додаткових років за Списком № 1 становить 50 років 05 місяців 20 днів. Пільговий стаж особи складає 24 роки 03 місяці 16 днів. До страхового стажу ОСОБА_1 зараховано періоди з 23.10.2024 по 18.12.2024 та з 19.12.2024 по 18.07.2025.
Пенсійну справу № 057350008891 передано листом № 2000-0301-9/ 63715 від 14.04.2026 до головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області для здійснення перевірки.
Ухвалою суду від 18.05.2026 провадження в адміністративній справі 200/1925/26 в частині позовних вимог щодо зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів з 23.10.2024 року по 18.12.2024 року, з 19.12.2024 по 18.07.2025 року- закрито.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом № НОМЕР_2 .
27.01.2026 позивач звернувся до органів ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Заява позивача від 27.01.2026 була опрацьована за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області.
04.02.2026 за результатами розгляду заяви позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України Харківській прийнято рішення № 057350008891 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, згідно з частиною 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В рішенні зазначено наступне.
Дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вік заявника 46 років 0місяців 27днів.
Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України: 27.01.2026
Вік заявника: 46 років 0 місяців 27 днів.
Страховий стаж заявника становить: 25 років 2 місяці 20 днів.
Пільговий стаж заявника, роботи підземні, професії за пост. 202 (25 років), становить: 24 роки 3 місяці 16 днів.
Всього для розрахунку стаж, з урахуванням додаткових років за сп. 1 становить: 49 років 2 місяці 20 днів.
Результати розгляду документів, доданих до заяви:
За доданими документами до страхового стажу та пільгового стажу зараховано всі періоди трудової діяльності.
За таких обставин, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області прийнято рішення відмовити заявнику в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, згідно з частиною 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 04.02.2026 року про відмову ОСОБА_1 у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу, передбаченого частиною 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» було переглянуто та винесено відкориговане рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській про відмову від 14.04.2026 року та змінено страховий стаж.
В рішенні зазначено наступне.
Вік заявника: 46 років 0 місяців 27 днів.
Страховий стаж заявника становить: 26 років 5місяців 20днів.
Пільговий стаж заявника, роботи підземні, професії за пост. 202 (25 років), становить: 24 роки 3 місяці 16 днів.
Всього для розрахунку стаж, з урахуванням додаткових років за сп. 1 становить: 50 років 5 місяців 20 днів.
Результати розгляду документів, доданих до заяви:
За доданими документами до страхового стажу та пільгового стажу зараховано всі періоди трудової діяльності.
За таких обставин, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області прийнято рішення відмовити заявнику в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, згідно з частиною 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основи соціального захисту, форми та види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини 1 статті 92 Конституції України).
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом визначається Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV).
Пунктом 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Абз. 1 частини 3 статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Відповідно до Постанови № 202 та частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» робота за вказані періоди зараховуються до стажу, необхідного до для отримання пенсії незалежно від віку.
Пунктом І Списку № 202 передбачені підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт: усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).
За приписами ч.1 ст.14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-XII), працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
Пунктом 2 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, який затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.112005 р. № 383, передбачено, що під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80% робочого часу, встановленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
Так, довідником кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства, який є додатком 3 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 435 від 14.04.2015 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що з 05 листопада 1991 року застосовуються такі коди підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб (в частині, що стосується даної справи в розрізі працівників шахт по видобутку вугілля):
- ЗПЗ013А1 - працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461, і за результатами атестації робочих місць;
- ЗПЗ014А1 - працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії,- за Списком робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 31 березня 1994 року № 202.
З аналізу наведеного вбачається, що професії та роботи, зокрема, на підземних і відкритих гірничих роботах з видобутку вугілля, які дають право на призначення пенсії незалежно від віку на підставі частини 3статті 114 Закону № 1058-IV, визначені за кодами ЗПЗ013А1, ЗПЗ014А1, які відповідають Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 31 березня 1994 року № 202.
Статтею 62 Закону №1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637).
На підставі п.1, п.2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Згідно з абз.1 п.3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 18 Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
При цьому, пунктами 20-22 Порядку № 637 визначено особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників.
Так, пунктом 20 Порядку № 637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Зі змісту зазначених норм слідує, що підтвердження пільгового стажу для призначення пільгової пенсії здійснюється на підставі даних трудової книжки, а за їх відсутності, на підставі даних уточнюючої довідки, виданої підприємством, на якому працювала особа.
Системний аналіз наведених вище положень дає змогу дійти висновку, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації, з метою визначення права на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Відповідно до записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_3 (в межах спірних правовідносин), останній працював:
10.01.2000 прийнятий гірничим підземним 3 розряда з повним робочим днем в шахті ДКХ «Краснолиманська»;
05.09.2010 звільнений за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України.
17.06.2011 прийнятий гірничим підземним 3 розряда з повним робочим днем в шахті ТОВ «Техіновація»;
20.06.2011 переведений учнем прохідника з повним робочим днем в шахті;
15.08.2011 переведений учнем прохідника 4 розряда з повним робочим днем в шахті;
02.09.2011 звільнений за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України.
17.10.2011 прийнятий гірничим підземним 3 розряда з повним робочим днем в шахті ПАТ «Шахтоуправління «Покровське»;
09.09.2013 переведено учнем машиніста електровоза з повним робочим днем в шахті тимчасово на час практики по 27.11.2013;
09.12.2013 переведено машиністом електровоза з повним робочим днем в шахті.
Записи про звільнення в трудовій книжці відсутні.
Щодо не зарахування до пільгового стажу на підземних роботах за Постановою КМУ №202 періоди з 31.01.2000 по 19.02.2000 року , з 01.06.2000 по 15.06.2000, з 01.08.2000 по 04.08.2000 року, з 01.09.2000 по 06.09.2000 року, з 01.12.2000 року по 20.12.2000 року, 01.03.2001, з 01.04.2001 по 19.04.2001, з 01.05.2001 по 16.06.2001, 01.10.2001, з 01.02.2002 по 07.02.2002, з 01.03.2002 по 11.03.2002, з 01.06.2002 по 15.06.2002, з 01.07.2002 по 20.07.2002, з 01.08.2002 по 09.08.2002, 01.09.2002, 01.11.2002, 01.02.2003, 01.01.2004, 01.09.2007, з 01.12.2008 по 03.12.2008, 01.02.2009, з 01.05.2009 по 04.05.2009, з 01.06.2009 по 05.06.2009, з 01.08.2010 по 04.08.2010, з 17.06.2011 по 02.09.2011, з 01.07.2014 по 08.07.2014, з 01.08.2014 по 06.08.2014, з 01.11.2021 по 02.11.2021, з 01.08.2024 по 03.08.2024 , з 23.10.2024 по 18.12.2024 року суд зазначає наступне.
В рішенні ГУ ПФУ в Харківській області № 057350008891 від 04.02.2026 не міститься жодних підстав для незарахування зазначених періодів роботи позивача (не зазначено, що певні періоди роботи позивача не зараховані до пільгового стажу роботи позивача).
Проте, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що за доданими документами до пільгового стажу на підземних роботах не враховано наступні періоди:
- з 31.01.2000 по 19.02.2000 року, з 01.06.2000 по 15.06.2000, з 01.09.2000 по 06.09.2000 року, з 01.12.2000 року по 20.12.2000 року, з 01.04.2001 по 19.04.2001, з 01.05.2001 по 16.06.2001 в учбових відпустках,
- з 01.08.2000 по 04.08.2000 року, 01.03.2001, 01.10.2001, 01.02.2002, 01.08.2002, 01.09.2002, 01.11.2002, 01.02.2003, 01.01.2004 в допоміжній гірничорятувальній команді,
- з 02.02.2002 по 07.02.2002, з 01.03.2002 по 11.03.2002, з 01.06.2002 по 15.06.2002, з 02.08.2002 по 09.08.2002 у відрядженнях,
- з 01.07.2002 по 20.07.2002- к.д.відр.,
- 01.09.2007, з 01.12.2008 по 03.12.2008, 01.02.2009, з 01.05.2009 по 04.05.2009, з 01.06.2009 по 05.06.2009, з 01.08.2010 по 04.08.2010 у безоплатних відпустках,
-з 17.06.2011 по 02.09.2011 та з 23.10.2024 по 18.12.2024 оскільки відсутні довідки згідно додатку № 5 Порядку № 637,
- з 01.07.2014 по 08.07.2014, з 01.08.2014 по 06.08.2014 у простоях,
- з 01.11.2021 по 02.11.2021, з 01.08.2024 по 03.08.2024 у безоплатних відпустках.
Відповідно до п.«д» ст.56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Згідно зі ст.38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» від 10.02.1998 року №103/98 (далі - Закон №103/98) час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
За положенням ст.3 Закону, професійна (професійно-технічна) освіта є складовою системи освіти України. Професійна (професійно-технічна) освіта є комплексом педагогічних та організаційно-управлінських заходів, спрямованих на забезпечення оволодіння громадянами знаннями, уміннями і навичками в обраній ними галузі професійної діяльності, розвиток компетентності та професіоналізму, виховання загальної і професійної культури. Професійна (професійно-технічна) освіта здобувається у закладах професійної (професійно-технічної) освіти.
Професійне (професійно-технічне) навчання - складова професійної (професійно-технічної) освіти. Професійне (професійно-технічне) навчання передбачає формування і розвиток професійних компетентностей особи, необхідних для професійної діяльності за певною професією у відповідній галузі, забезпечення її конкурентоздатності на ринку праці та мобільності, перспектив її кар'єрного зростання впродовж життя.
Відповідно до ст.5 Закону, професійна (професійно-технічна) освіта здобувається громадянами України в державних і комунальних закладах професійної (професійно-технічної) освіти безоплатно, за рахунок держави, а у державних та комунальних акредитованих вищих професійно-технічних навчальних училищах та центрах професійної освіти - у межах державного та/або регіонального замовлення безоплатно, на конкурсній основі.
За змістом статті 17 Закону України «Про професійно-технічну освіту», професійно-технічний навчальний заклад - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійно-технічній освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров'я.
Статтею 18 вказаного Закону визначено, що до професійно-технічних навчальних закладів належать: професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійно-технічної освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.
Згідно з ч.4 ст.19 вказаного Закону, професійно-технічні навчальні заклади незалежно від форм власності та підпорядкування розпочинають діяльність, пов'язану з підготовкою кваліфікованих робітників та наданням інших освітніх послуг, після отримання ліцензії. Ліцензія видається у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Отже, вказаною нормою передбачено, що до професійно-технічних навчальних закладів належать інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.
Аналогічний висновок щодо зарахування періоду навчання позивача в технікумі до пільгового стажу міститься в постанові Верховного Суду від 04 березня 2020 року у справі №367/945/17.
Таким чином, період навчання може бути зараховано до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників. Умовами такого зарахування визначено зарахування на роботу за набутою професією у строк, що не перевищує трьох місяців між днем закінчення навчання і днем зарахування на таку роботу.
Тобто, періоди перебування позивача в учбових відпустках були зараховані відповідачем йому тільки до загального страхового стажу при чому не було зараховано до пільгового стажу за Списком №1 та роботи «підземні» за ст.14 постанови КМУ №202.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що підставами не зарахування спірних періодів навчання було перебування позивача на навчання.
Так, відповідно до листа Міністерства соціального захисту України від 05.11.1993 № 02-82орг, відповідно до якого - періоди навчання робітників підземним професіям зараховується до пільгового стажу у разі наявності відповідних записів у трудовій книжці, проходження навчання на протязі повного робочого дня та з урахуванням оплати праці зазначених робітників за час навчання за тарифними ставками, передбаченими для робітників відповідних професій, яким вони навчаються.
З цього приводу суд зауважує, що матеріалами справи підтверджується той факт, що в трудовій книжці позивача є відповідні записи про його роботу на відповідних посадах, а саме підземних професіях та наявними довідками підтверджується те, що в період навчання позивача йому нараховувалась оплата праці виходячи із середнього заробітку, як підземного робітника.
Доказів протилежного матеріали справи не містять, а відповідачем по справі суду надано не було.
Таким чином, відповідач протиправно не зарахував учбові відпустки до пільгового стажу позивача, в тому числі за провідною професією.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача зарахувати позивачу до його спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону № 1058-IV (Списком №1 та роботи «підземні» за ст.14 постанови КМУ №202) періоди з 31.01.2000 по 19.02.2000 року, з 01.06.2000 по 15.06.2000, з 01.09.2000 по 06.09.2000 року, з 01.12.2000 року по 20.12.2000 року, з 01.04.2001 по 19.04.2001, з 01.05.2001 по 16.06.2001.
Щодо незарахування до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону № 1058-IV (Списком №1 та роботи «підземні» за ст.14 постанови КМУ №202) позивача періоду участі в допоміжній гірничорятувальній команді з 01.08.2000 по 04.08.2000 року, 01.03.2001, 01.10.2001, 01.02.2002, 01.08.2002, 01.09.2002, 01.11.2002, 01.02.2003, 01.01.2004, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 29 Гірничого закону України, […] власник (керівник) гірничого підприємства, незалежно від форми власності та підпорядкування підприємства, зобов'язаний створювати допоміжні добровільні гірничорятувальні команди (станції, служби), які забезпечуються приміщеннями, оснащенням та екіпіровкою на такому ж рівні, як державні воєнізовані аварійно-рятувальні служби (формування). Члени цих гірничорятувальних команд (станцій, служб) проходять відповідну спеціальну підготовку. […]
Відповідно до положень п. 1 ч. 1 Кодексу цивільного захисту України від 02 жовтня 2012 року № 5403-VI, спеціалізовані служби цивільного захисту (енергетики, захисту сільськогосподарських тварин і рослин, інженерного та транспортного забезпечення, комунально-технічні, матеріального забезпечення, медичні, пожежно-рятувальні, охорони публічного (громадського) порядку, зв'язку та оповіщення та інші) утворюються для проведення спеціальних робіт і заходів з цивільного захисту та їх забезпечення, що потребують залучення фахівців певної спеціальності, техніки і майна спеціального призначення: об'єктові - на суб'єкті господарювання (шляхом формування з працівників суб'єкта господарювання ланок, команд, груп, що складають відповідні спеціалізовані служби цивільного захисту) - керівником суб'єкта господарювання.
Правила безпеки у вугільних шахтах, затверджені Наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду 22.03.2010 року № 62.
Відповідно до п.п. 5, 6 Розділу 3 «Протиаварійний захист», на шахті має бути створена та функціонувати шахтна гірничорятувальна станція, а також допоміжна гірничорятувальна команда, діяльність якої регламентується чинним законодавством.
Забороняється видача нарядів на роботи в шахті за відсутності членів ДГК (добровільні гірничорятувальні команди) у зміні згідно з розстановкою, передбаченою ПЛА (план ліквідації аварій).
Отже, суд дійшов висновку, що залучення позивача до добровільної гірничорятувальної команди не свідчить про те, що позивач не здійснював в цей день спусків під землю та не проводив там роботи відповідно до своїх безпосередніх робочих функцій або завдань ДГК, водночас і надані відповідачу уточнюючі довідки, що посвідчують спірні періоди роботи не містять відомостей про відсторонення позивача від роботи в означені дні, тому суд дійшов висновку про безпідставність незарахування періоду роботи до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону № 1058-IV (Списком №1 та роботи «підземні» за ст.14 постанови КМУ №202) позивача періоду участі в допоміжній гірничорятувальній команді з 01.08.2000 по 04.08.2000 року, 01.03.2001, 01.10.2001, 01.02.2002, 01.08.2002, 01.09.2002, 01.11.2002, 01.02.2003, 01.01.2004.
Щодо незарахування до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону № 1058-IV (Списком №1 та роботи «підземні» за ст.14 постанови КМУ №202) позивача: 01.09.2007, з 01.12.2008 по 03.12.2008, 01.02.2009, з 01.05.2009 по 04.05.2009, з 01.06.2009 по 05.06.2009, з 01.08.2010 по 04.08.2010 з 01.11.2021 по 02.11.2021, з 01.08.2024 по 03.08.2024 у безоплатних відпустках; з 01.07.2014 по 08.07.2014, з 01.08.2014 по 06.08.2014 у простоях, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 84 Кодексу законів про працю України у випадках, передбачених статтею 25 Закону України «Про відпустки», працівнику за його бажанням надається в обов'язковому порядку відпустка без збереження заробітної плати. За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.
Положеннями статті 4 Закону України «Про відпустки» передбачено, що відпустки без збереження заробітної плати є одними з видів відпусток.
Відповідно до статей 25 та 26 Закону України «Про відпустки» відпустки без збереження заробітної плати надаються в обов'язковому порядку, або за згодою сторін.
Згідно листа Міністерства соціальної політики України від 08.02.2016 року № 713/039/161-16 час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов'язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місця в календарному році.
Цим листом Міністерство соцполітики роз'яснило, що відповідно до статті 34 Кодексу законів про працю України, простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.
Час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов'язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місяця в календарному році.
Верховний Суд у постанові від 19.03.2019 року по справі №295/8979/16-а між іншим, зазначив, що час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов'язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють у шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше одного місяця в календарному році. Відповідачі не скористались повноваженнями, передбаченими частиною 3 статті 44 Закону № 1058-IV, не витребували від підприємств відповідних документів або відомостей стосовно підстав надання позивачеві відпуски без збереження заробітної плати та застосування простою. А також не зазначили про необхідність підтвердження цих відомостей.
Аналізуючи періоди перебування позивача у відпустках без збереження заробітної плати, суд зазначає, що такі періоди не перевищують 1 місяця в календарному році; доказів того, що такі відпустки не були пов'язані з виробничою необхідністю, матеріали справи не містять, а тому вказані періоди, які не враховані відповідачем, мають бути зараховані в подвійному розмірі.
З матеріалів адміністративної справи суд встановив, що відповідачем періоди простоїв та безоплатних відпусток не зараховано без зазначення будь-яких причин, водночас суд констатує, що відповідач не скористався повноваженнями, наданими йому положеннями ч. 3 ст. 44 Закону № 1058 щодо витребування відповідних документів від підприємств-роботодавців позивача.
Таким чином, суд приходить до висновку, що належними та допустимими доказами (трудовою книжкою, довідками) підтверджується період простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, а тому до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону № 1058-IV (Списком №1 та роботи «підземні» за ст.14 постанови КМУ №202) позивача мають бути зараховані періоди: з 01.09.2007, з 01.12.2008 по 03.12.2008, 01.02.2009, з 01.05.2009 по 04.05.2009, з 01.06.2009 по 05.06.2009, з 01.08.2010 по 04.08.2010 з 01.11.2021 по 02.11.2021, з 01.08.2024 по 03.08.2024 у безоплатних відпустках; з 01.07.2014 по 08.07.2014, з 01.08.2014 по 06.08.2014 у простоях.
Щодо незарахування до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону № 1058-IV (Списком №1 та роботи «підземні» за ст.14 постанови КМУ №202) позивача періодів перебування у відрядженнях: з 01.07.2002 по 20.07.2002, з 02.02.2002 по 07.02.2002, з 01.03.2002 по 11.03.2002, з 01.06.2002 по 15.06.2002, з 02.08.2002 по 09.08.2002, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що за інформацією, яка міститься в «Індивідуальних відомостях про застраховану особу (форма ОК-5)» спеціальний стаж позивача періоди роботи за 2002 рік (12 місяців) облікований за кодом ЗПЗ013А1, тобто у вказаний період часу позивач був безпосередньо зайнятий повний робочий день на підземних роботах.
Суд вважає достатніми записи трудової книжки, архівні довідки та відомості про спеціальний стаж Індивідуальних відомостей про особу достатніми для врахування до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону № 1058-IV (Списком №1 та роботи «підземні» за ст.14 постанови КМУ №202) позивача періоди перебування у відрядженнях: з 01.07.2002 по 20.07.2002, з 02.02.2002 по 07.02.2002, з 01.03.2002 по 11.03.2002, з 01.06.2002 по 15.06.2002, з 02.08.2002 по 09.08.2002.
Щодо незарахування до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону № 1058-IV (Списком №1 та роботи «підземні» за ст.14 постанови КМУ №202) позивача періодів з 17.06.2011 по 02.09.2011 та з 23.10.2024 по 18.12.2024, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що за інформацією, яка міститься в «Індивідуальних відомостях про застраховану особу (форма ОК-5)» спеціальний стаж позивача періоди роботи з 17.06.2011 по 02.09.2011 та з 23.10.2024 по 18.12.2024 облікований за кодом ЗПЗ014А2, ЗПЗ013А1 тобто у вказаний період часу позивач був безпосередньо зайнятий повний робочий день на підземних роботах.
Суд вважає достатніми записи трудової книжки, архівні довідки та відомості про спеціальний стаж Індивідуальних відомостей про особу достатніми для врахування до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону № 1058-IV (Списком №1 та роботи «підземні» за ст.14 постанови КМУ №202) позивача періоди з 17.06.2011 по 02.09.2011 та з 23.10.2024 по 18.12.2024.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявні підстави для визнання рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківський області 14.04.2026 № 057350008891 протиправним, та як наслідок його скасування.
Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За встановлених в цій справі обставин, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача, який у повній мірі сприятиме їх відновленню, є:
- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківський області 14.04.2026 № 057350008891;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківський області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 27.01.2026 року відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону № 1058-IV (Списком №1 та роботи «підземні» за ст.14 постанови КМУ №202 періоди з 31.01.2000 по 19.02.2000 року , з 01.06.2000 по 15.06.2000, з 01.08.2000 по 04.08.2000 року, з 01.09.2000 по 06.09.2000 року, з 01.12.2000 року по 20.12.2000 року, 01.03.2001, з 01.04.2001 по 19.04.2001, з 01.05.2001 по 16.06.2001, 01.10.2001, з 01.02.2002 по 07.02.2002, з 01.03.2002 по 11.03.2002, з 01.06.2002 по 15.06.2002, з 01.07.2002 по 20.07.2002, з 01.08.2002 по 09.08.2002, 01.09.2002, 01.11.2002, 01.02.2003, 01.01.2004, 01.09.2007, з 01.12.2008 по 03.12.2008, 01.02.2009, з 01.05.2009 по 04.05.2009, з 01.06.2009 по 05.06.2009, з 01.08.2010 по 04.08.2010, з 17.06.2011 по 02.09.2011, з 01.07.2014 по 08.07.2014, з 01.08.2014 по 06.08.2014, з 01.11.2021 по 02.11.2021, з 01.08.2024 по 03.08.2024 , з 23.10.2024 по 18.12.2024 року.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до приписів ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого відбулось звернення позивача, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За подання позовну немайнового характеру позивач сплатив судовий збір у розмірі 1064,96 грн.
Таким чином, судовий збір у розмірі 1064,96 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (адреса майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківський області 14.04.2026 № 057350008891.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківський області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 27.01.2026 року відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону № 1058-IV (Списком №1 та роботи «підземні» за ст.14 постанови КМУ №202 періоди з 31.01.2000 по 19.02.2000 року , з 01.06.2000 по 15.06.2000, з 01.08.2000 по 04.08.2000 року, з 01.09.2000 по 06.09.2000 року, з 01.12.2000 року по 20.12.2000 року, 01.03.2001, з 01.04.2001 по 19.04.2001, з 01.05.2001 по 16.06.2001, 01.10.2001, з 01.02.2002 по 07.02.2002, з 01.03.2002 по 11.03.2002, з 01.06.2002 по 15.06.2002, з 01.07.2002 по 20.07.2002, з 01.08.2002 по 09.08.2002, 01.09.2002, 01.11.2002, 01.02.2003, 01.01.2004, 01.09.2007, з 01.12.2008 по 03.12.2008, 01.02.2009, з 01.05.2009 по 04.05.2009, з 01.06.2009 по 05.06.2009, з 01.08.2010 по 04.08.2010, з 17.06.2011 по 02.09.2011, з 01.07.2014 по 08.07.2014, з 01.08.2014 по 06.08.2014, з 01.11.2021 по 02.11.2021, з 01.08.2024 по 03.08.2024 , з 23.10.2024 по 18.12.2024 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківський області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1064,96 гривень.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 18 травня 2026 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя К.Е. Абдукадирова