19 травня 2026 року
м. Київ
справа № 500/2650/16-к
провадження № 51-1874 ск 26
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 , яка діє в інтересах засудженого ОСОБА_5 , на вирок Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23 липня 2025 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 4 березня 2026 року стосовно останнього,
установив:
Вироком суду першої інстанції ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років 6 місяців.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 4 березня 2026 року, за результатами розгляду апеляційних скарг засудженого ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_4 , вирок залишено без зміни.
До суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга захисника на вирок суд першої інстанції та ухвалу апеляційного суду.
Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що цю касаційну скаргу належить залишити без руху та встановити захиснику строк для усунення недоліків, з огляду на таке.
За змістом п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України у касаційній скарзі має бути наведено обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Посилаючись на незаконність судових рішень особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати на конкретні порушення закону, передбачені у ст. 438 КПК України, що є підставою для їх зміни чи скасування, а також належним чином обґрунтувати свої вимоги.
Відповідно до ч. 2 ст. 438 КПК України, при вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції керується ст. 412-414 цього Кодексу.
Підстави для призначення нового розгляду в суді першої інстанції наведені у ст. 415 КПК України.
У касаційній скарзі захисник посилається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, водночас зазначає про невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження та недоведеність складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 115 КК України, вважаючи, що суд неправильно кваліфікував дії засудженого, оскільки він вчинив умисне вбивство в стані душевного хвилювання, а тому, на думку сторони захисту, правильною є кваліфікація за ст. 116 КК України.
Проте, обґрунтовуючи вимоги про необхідність перевірки судових рішеньз зазначених підстав, до суду касаційної інстанції захисник звертається із вимогою - скасувати судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Отже, захисник не вказує такі істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, у взаємозв'язку з положеннями ст. 415 КПК України, які були б підставами для призначення нового розгляду у суді першої інстанції.
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Таким чином, касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, а також неповноти судового розгляду та не має права досліджувати докази. Ці обставини належать до предмету перевірки суду апеляційної інстанції.
Однак у касаційній скарзі відсутнє посилання на незаконність ухвали апеляційного суду з огляду на те, що аналогічні доводи були предметом перевірки апеляційного суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 429 КПК України, суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення.
Враховуючи наведене, касаційну скаргу захисника належить залишити без руху, установивши їй десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.
При повторному зверненні до суду касаційної інстанції необхідно підтвердити, що не пропущено цей строк.
Керуючись вимогами ч. 1 ст. 429 КПК України, Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 , яка діє в інтересах засудженого ОСОБА_5 , на вирок Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23 липня 2025 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 4 березня 2026 року стосовно останнього - залишити без руху, установивши їй десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.
У разі неусунення недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, в установлений строк, така скарга повертається особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3