18 травня 2026року
м. Київ
справа№ 127/15481/25
провадження № 51-1790ск26
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 від 04 травня
2026 року,
встановив:
ОСОБА_4 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, зміст якої викладено іноземною мовою, що не узгоджується з вимогами чинного законодавства з огляду на таке.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні
є українська мова.
За змістом приписів ч. 5 ст. 10, п. 4 ч. 1 ст. 92 Конституції України застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та порядок застосування визначається виключно законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» єдиною державною (офіційною) мовою в Україні
є українська мова.
Частиною 1 ст. 29 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) передбачено, зокрема, що кримінальне провадження здійснюється державною мовою.
За таких обставин, під час оскарження до касаційного суду судового рішення, скарга має бути викладена державноюмовою чи в перекладі на державну мову.
Така позиція узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19 вересня 2022 року (справа № 521/12324/18).
Крім того, Суд зауважує, що відповідно до ч. 2 ст. 427 КПК у касаційній скарзі зазначаються, зокрема, судове рішення, що оскаржується (п. 3); обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення (п. 4); вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції (п. 5).
Так, ч. 1 ст. 436 КПК передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень. Таке обґрунтування має співвідноситися з приписами ч. 1 ст. 438 КПК, згідно з якими підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК); 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК); 3) невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).
Також, згідно з приписами ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Водночас, перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_4 на відповідність вимогам
ст. 427 КПК, колегія суддів дійшла висновку, що її подано без додержання наведених вище приписів кримінального процесуального закону.
Так, хоча скаржник і додає копії ухвал Вінницького апеляційного суду від 16 лютого 2026 року та Вінницького міського суду Вінницької області від 05 червня
2025 року, однак зі змісту його касаційної скарги неможливо зрозуміти: яке судове рішення він оскаржує; які порушення, передбачені у наведеній вище нормі ч. 1
ст. 438 КПК, допустив суд, що є підставою для зміни або скасування такого рішення; які вимоги, передбачені ч. 1 ст. 436 КПК, заявляє касатор перед судом касаційної інстанції.
Указані вище обставини не дають можливості Верховному Суду однозначно встановити позицію скаржника щодо меж і, відповідно, результатів касаційного розгляду та перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження, оскільки суд касаційної інстанції згідно з ч. 2 ст. 433 КПК переглядає судові рішення в межах касаційної скарги.
Крім того, незазначення касатором у скарзі конкретного судового рішення, яке він оскаржує, становить не лише формальне порушення приписів ст. 427 КПК, але й по суті не дає можливості Верховному Суду перевірити дотримання суб'єктом подання касаційної скарги вимог статей 424, 425, 426 КПК, а саме: чи належить зазначене вище судове рішення до того, що може бути оскаржене в касаційному порядку; чи має право скаржник подати касаційну скаргу на зазначене рішення суду та чи дотримано строку касаційного оскарження.
З огляду на те, що касаційна скарга ОСОБА_4 не відповідає вимогам, які до неї ставляться, її потрібно залишити без руху та встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Крім того, Верховний Суд зауважує, що учасники провадження, які потребують послуг перекладача, якщо він не був залучений, можуть порушити питання про таке залучення відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» та постанов Кабінету Міністрів України «Деякі питання залучення перекладачів (сурдоперекладачів) для забезпечення надання безоплатної вторинної правової допомоги» від 24 червня 2016 року № 401, «Деякі питання оплати послуг перекладачів і медіаторів, які залучаються центрами з надання безоплатної правничої допомоги» від 19 січня 2024 року № 63.
Верховний Суд звертає увагу, що особа, яка подає касаційну скаргу та якій надано строк на усунення недоліків скарги, може виправити їх шляхом складання нового тексту касаційної скарги та подання додаткових документів.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд
постановив:
Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_4 і встановити строк п'ятнадцять днів із дня отримання ухвали на усунення зазначених у ній недоліків.
У разі невиконання викладених в ухвалі вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3