19 травня 2026 року
м. Київ
справа № 752/15955/24
провадження № 61-5831ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Черняк Ю. В. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Власюк Катерини Петрівни, на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 01 листопада 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,
У липні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 01 листопада 2024 року позов ОСОБА_2 задоволено.
Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 :
- за договором позики від 23 травня 2016 року: суму основного боргу у розмірі 391 783,18 грн; суму штрафу у розмірі 97 945,80 грн; суму пені у розмірі 233 311,12 грн; суму тридцяти процентів річних у розмірі 178 871,50 грн;
- за договором позики від 02 грудня 2019 року: суму основного боргу у розмірі
4 271 266,60 грн, суму штрафу у розмірі 1 067 816,65 грн, суму пені у розмірі 2 543 585,46 грн, суму тридцяти процентів річних у розмірі 1 950 078,28 грн;
- за договором позики від 20 травня 2020 року: суму основного боргу у розмірі
3 654 667,35 грн, суму штрафу у розмірі 913 666,84 грн, суму пені у розмірі 1 475 498,83 грн, суму тридцяти процентів річних у розмірі 1 248 028, 27 грн;
- за договором позики від 09 серпня 2022 року: суму основного боргу у розмірі
4 362 378,53 грн, суму штрафу у розмірі 1 090 594,63 грн, суму пені у розмірі 648 039,67 грн, суму тридцяти процентів річних у розмірі 682 962,54 грн;
- за договором позики від 16 листопада 2023 року: суму основного боргу у розмірі
4 583 676,45 грн, суму штрафу у розмірі 1 145 919,11 грн, суму пені у розмірі 179 339,47 грн, суму тридцяти процентів річних у розмірі 202 884,04 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.
ОСОБА_1 , як особа, яка не брала участі у справі, подала апеляційну скаргу на вищезазначене судове рішення.
Протокольною ухвалою Київського апеляційного суду від 17 липня 2025 року ОСОБА_1 залучено до участі у справі як третю особу.
Постановою Київського апеляційного суду від 30 березня 2026 року апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_1 , яка подана її адвокатом Власюк К. П., залишено без задоволення. Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 01 листопада 2024 року залишено без змін.
29 квітня 2026 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» представник ОСОБА_1 - адвокат Власюк К. П., подала касаційну скаргу, в якій проситьрішення Голосіївського районного суду м. Києва від 01 листопада 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 березня 2026 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
1. У частині шостій статті 43 ЦПК України зазначено, що процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Пунктом 29 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, передбачено, що у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов'язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Власюк К. П., була сформована у підсистемі «Електронний суд», однак доказів надсилання листом з описом вкладення ОСОБА_3 копії цієї касаційної скарги, заявником не надано.
За таких обставин, заявникові необхідно надати до суду докази надсилання листом з описом вкладення копії касаційної скарги ОСОБА_3 , у порядку частини сьомої статті 43 ЦПК України.
2. Також подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки за її подання заявником не сплачено судовий збір у встановлених законом порядку і розмірі.
До касаційної скарги представником заявника додано клопотання про звільнення від сплати судового збору. На обґрунтування підстав звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 посилається на скрутний майновий стан, зазначає, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків її річного доходу, надає відповідні докази.
Згідно із частинами першою, третьою та п'ятою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати, зобов'язана одночасно надати докази, які підтверджують наявність обставин, якими обґрунтоване таке клопотання.
Відповідно статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Таким чином, для вирішення клопотання про відстрочення сплати судового збору суд повинен встановити майновий стан особи.
Відповідно до статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
Вирішуючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, Верховний Суд урахував, що зазначені представником ОСОБА_1 -адвокатом Власюк К. П., обставини не є безумовними підставами для звільнення від сплати судового збору, оскільки представником заявника не надано суду касаційної інстанції доказів на підтвердження реального майнового стану заявника (наявність усього рухомого і нерухомого майна, рахунків у банківських установах, тощо), який перешкоджає заявникові виконати вимоги законодавства України щодо оплати судового збору за подання касаційної скарги.
Відмова у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору не може вважатися обмеженням доступу до суду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Таким чином, клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Власюк К. П., про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
У з'язку з наведеним, заявникові за подання касаційної скарги до Верховного Суду необхідно сплатити судовий збір.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 3 028 грн.
У підпункті 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру (стягнення заборгованості), яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить
1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина третя статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви у розмірі оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, таким чином (15 140 грн*0,8*200%= 24 224 грн).
Отже, ураховуючи характер спору, заявникові необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 24 224 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у Печерському районі, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку: 207.
На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати докази про сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Керуючись статтями 136, 185, 392, 393 ЦПК України,
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Власюк Катерини Петрівни, про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Власюк Катерини Петрівни, на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 01 листопада 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 березня 2026 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Роз'яснити, що у випадку, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю. В. Черняк