Ухвала
18 травня 2026 року
м. Київ
справа № 639/5017/25
провадження № 61-6521ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крат В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощоков Є. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 24 квітня 2026 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Перша», про стягнення шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
У липні 2025 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - ПАТ «Страхова компанія «Перша», про стягнення шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 81 196,04 грн та моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн.
Рішенням Новобаварського районного суду м. Харкова від 01 грудня 2025 року:
позов ОСОБА_2 задоволено частково;
стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 майнову шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 35 794,84 грн, моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн, а всього стягнуто 40 794, 84 грн та судовий збір у розмірі 541,77 грн;
відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині стягнення матеріальної шкоди у розмірі 45 401,20 грн та моральної шкоди у розмірі 5 000,00 грн;
Постановою Харківського апеляційного судувід 24 квітня 2026 року:
апеляційну скаргу ОСОБА_3 , який діяв в інтересах ОСОБА_2 - задоволено частково;
рішення Новобаварського районного суду м. Харкова від 01 грудня 2025 року змінено в частині визначеного судом розміру майнової шкоди, що підлягає стягненню;
позовні вимоги ОСОБА_3 , який діяв в інтересах ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди задоволено;
стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 майнову шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 81 196,04 грн;
в іншій частині рішення Новобаварського районного суду м. Харкова від 01 грудня 2025 року залишено без змін;
здійснено перерозподіл судових витрат.
11 травня 2026 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного суду від 24 квітня 2026 року.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
У касаційному порядку може бути здійснений перегляд судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, проте лише у випадках, визначених Кодексом (абзац четвертий пункту 7.5. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв'язанні цивільних спорів (абзац п'ятий пункту 7.7. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв'язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики (абзац другий пункту 7.8. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Припис пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, що встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності (пункт 7.9. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).
Таким чином, ціна позову у цій справі становить 91 196,04 грн і не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У касаційній скарзі вказується, що суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково та справа виняткове значення для відповідача, оскільки розмір стягнення є для нього значним. Проте особа, яка подала касаційну скаргу, не обґрунтовує в чому проявляється виняткове значення для нього цієї справи. Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. В ухвалі Новобаварського районного суду м. Харкова від 14 липня 2025 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/128809229) вказано, що «дослідивши матеріали позовної заяви, враховуючи наявність клопотання сторони позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, та положення статей 19, 274 ЦПК України, ціну позову, що не перевищує 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки ця справа є незначної складності, суд дійшов висновку, що зазначена позовна заява підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження за правилами, передбаченими Главою 10 ЦПК України». Тобто суд першої інстанції не визнавав справу малозначною. Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженим судовим рішенням. І, відповідно, не свідчить, що справа має виняткове значення для відповідача та що суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб підлягають касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що ВерховнийСуд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).
Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України).
Таким чином, оскаржене судове рішення ухвалені у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного судувід 24 квітня 2026 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Перша», про стягнення шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: В. І. Крат
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков