12 травня 2026 року
м. Київ
справа № 127/2513/25
провадження № 61-5925ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Пророка В. В.
розглянувши касаційну скаргу Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 08 квітня 2026 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова про скасування наказу
про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
Вінницький апеляційний суд ухвалою від 08 квітня 2026 року визнав заяву представника Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова Сергійчука С. Л. про відвід всьому складу суду зловживанням процесуальними правами, а заяву про відвід залишив без розгляду.
Застосував за повторне зловживання процесуальними правами до Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова захід процесуального примусу у вигляді штрафу.
Стягнув з Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова
в дохід державного бюджету штраф в розмірі 5-ти (п'яти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 16 640,00 грн.
29 квітня 2026 року Вінницький національний медичний університет
ім. М. І. Пирогова, в інтересах якого діє представник Шабатура О. А., засобами поштового зв'язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 08 квітня 2026 року у зазначеній справі.
Перевіривши доводи касаційної скарги та дослідивши зміст оскарженого судового рішення, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Щодо оскарження ухвали Вінницького апеляційного суду від 08 квітня 2026 року
в частині залишення без розгляду заяви про відвід суддям
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення
чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення
за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову
в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими
або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України як і пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачають, що однією з основних засад судочинства
є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.
Враховуючи те, що оскаржена ухвала суду апеляційної інстанції про залишення
без розгляду заяви Вінницького національного медичного університету
ім. М. І. Пирогова Сергійчука С. Л. про відвід всьому складу суду, відсутня в переліку судових рішень, які підлягають оскарженню у касаційному порядку відповідно
до вимог статті 389 ЦПК України, тому відсутні підстави для відкриття касаційного провадження.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано
на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини,
яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень
та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими,
ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)
від 19 грудня 1997 року).
Оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження в частині оскарження ухвали Вінницького апеляційного суду від 08 квітня 2026 року в частині залишення
без розгляду заяви про відвід всьому складу суду у цій справі слід відмовити.
Щодо оскарження ухвали Вінницького апеляційного суду від 08 квітня 2026 року
в частині накладення штрафу в порядку процесуального примусу
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Встановлено, що в провадженні Вінницького апеляційного суду перебуває цивільна справа за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 08 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ВНМУ ім. М. І. Пирогова про скасування наказу про звільнення, поновлення
на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями
від 09 березня 2026 року визначений склад колегії суддів: головуючий суддя
(суддя-доповідач) Матківська М. В., судді: Міхасішин І. В., Стадник І. М.
Верховний Суд постановою від 18 лютого 2026 року частково задовольнив касаційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката
Думанського О. В., постанову Вінницького апеляційного суду від 12 червня 2025 року скасував, а справу направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
12 березня 2026 року Вінницьким апеляційним судом постановлено ухвалу
про прийняття справи до свого провадження та призначення справи до розгляду
на 25 березня 2026 року на 10:00 год.
Копію ухвали суду надіслано сторонам, у тому числі відповідачу ВНМУ
ім. М. І. Пирогова, яка доставлена до його електронного кабінету 16 березня
2026 року.
У судовому засіданні 25 березня 2026 року задоволено клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладено
на 10:30 год 08 квітня 2026 року.
08 квітня 2026 року до Вінницького апеляційного суду надійшла заява представника відповідача Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова - Сергійчука С. Л. про відвід суддям Міхасішину І. В. і Стаднику І. М.
У судовому засіданні представники відповідача Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова - Сергійчук С. Л. і Шабатура О. А. підтримали заяву про відвід лише відносно судді Міхасішина І. В.
Вінницький апеляційний суд ухвалою від 08 квітня 2026 року заяву про відвід
судді Міхасішина І. В., подану представником відповідача ВНМУ ім. М. І. Пирогова Сергійчуком С. Л. , залишив без задоволення.
Повторно у судовому засіданні представник відповідача Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова - Шабатура О. А. оголосив свою усну заяву про відвід всьому складу суду з тих же підстав, наголосивши на тому,
що він має таке право заявляти відвід.
Вінницький апеляційний суд ухвалою від 08 квітня 2026 року заяву представника відповідача Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова - Шабатури О. А. визнав зловживанням процесуальними правами і заяву залишив
без розгляду.
Представник відповідача Вінницького національного медичного університету
ім. М. І. Пирогова - Сергійчук С. Л. у судовому засіданні повторно оголосив свою усну заяву про відвід всьому складу суду з тих же підстав, наголосивши на тому,
що він має таке право заявляли відвід.
Вінницький апеляційний суд ухвалою від 08 квітня 2026 року визнав заяву представника Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова Сергійчука С. Л. про відвід всьому складу суду зловживанням процесуальними правами, а заяву про відвід залишив без розгляду.
Застосував за повторне зловживання процесуальними правами до Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова захід процесуального примусу у вигляді штрафу.
Стягнув з Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова
в дохід державного бюджету штраф в розмірі 5-ти (п'яти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 16 640,00 грн.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню,
не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви)
для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення (пункт 1 частини другої статті 44 ЦПК України).
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (частина четверта статті 44 ЦПК України).
Відповідно до статті 143 ЦПК України заходами процесуального примусу
є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках
з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.
Заходами процесуального примусу є, зокрема, штраф (пункт 5 частини першої
статті 144 ЦПК України).
Суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету
з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; порушення заборон, встановлених частиною дев'ятою статті 203 цього Кодексу (частина перша
статті 148 ЦПК України).
У випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму
для працездатних осіб (частина друга статті 148 ЦПК України).
Встановивши, що заявлений представником відповідача ВНМУ ім. М. І. Пирогова - Сергійчуком С. Л. повторно завідомо безпідставний відвід є зловживанням процесуальними правами, апеляційний суд з дотриманням норм процесуального права обґрунтовано стягнув з ВНМУ ім. М. І. Пирогова штраф у розмірі 16 640,00 грн, застосувавши таким чином захід процесуального примусу у відповідності до вимог частини другої статті 148 ЦПК України.
Отже, доводи касаційної скарги щодо незаконного застосування заходів процесуального примусу у вигляді штрафу не можуть бути підставою
для скасування законного і обґрунтованого судового рішення, оскільки по своїй суті зводяться до незгоди з висновками суду апеляційної інстанції і тлумачення на свій розсуд норм процесуального права.
Таким чином, зі змісту касаційної скарги та оскарженого судового рішення вбачається, що скарга є необґрунтованою, правильне застосовування апеляційним судом положень статтей 44, 148 ЦПК України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у ній доводи не дають підстав для висновку щодо незаконності та неправильності судового рішення.
За правилом частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Ураховуючи наведене, у відкритті касаційного провадження у справі щодо оскарження ухвали Вінницького апеляційного суду від 08 квітня 2026 року в частині накладення штрафу в порядку процесуального примусу слід відмовити на підставі частини четвертої статті 394 ЦПК України.
Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 08 квітня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Вінницького національного медичного університету
ім. М. І. Пирогова про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі
та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити особі,
яка подала касаційну скаргу.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання
та оскарженню не підлягає.
Судді: І. В. Литвиненко
А. І. Грушицький
В. В. Пророк