19 травня 2026 року
м. Київ
Справа № 910/1471/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Власова Ю.Л.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроперспектива»
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23 квітня 2026 року (колегія суддів у складі: головуючий Сибіга О.М., судді: Гончаров С.А., Тищенко О.В.)
у справі №910/1471/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроперспектива»
до Антимонопольного комітету України,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Електросервіс-Південь»,
про визнання недійсним та скасування рішення,
Рішенням Господарського суду міста Києва від 04 вересня 2025 року у справі №910/1471/25 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроперспектива» (далі - ТОВ «Електроперспектива», позивач) про визнання недійсним та скасування рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України №68-р/тк від 30 жовтня 2024 року у справі №37-02/2021 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» в частині, що стосується ТОВ «Електроперспектива».
Північний апеляційний господарський суд постановою від 23 квітня 2026 року скасував зазначене рішення суду першої інстанції та ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволенні позову.
04 травня 2026 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - Верховний Суд, Суд) через систему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ТОВ «Електроперспектива», в якій скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 23 квітня 2026 року у справі №910/1471/25, а рішення Господарського суду міста Києва від 04 вересня 2025 року залишити без змін.
Також скаржник просить Суд зупинити виконання (дію) постанови Північного апеляційного господарського суду від 23 квітня 2026 року у справі №910/1471/25 до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
В системі «Електронний суд» документ сформований 01 травня 2026 року.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 травня 2026 року для розгляду зазначеної касаційної скарги визначено колегію суддів у складі: Власов Ю. Л. - головуючий, Булгакова І. В., Малашенкова Т. М.
Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги ТОВ «Електроперспектива» без руху з огляду на таке.
Форма і зміст касаційної скарги встановленні у статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Частиною другою статті 292 ГПК України передбачено, що у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, зокрема, для юридичних осіб: повне найменування особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Разом з тим, у касаційній скарзі не зазначено номера засобів зв'язку та адресу електронної пошти (за наявності) скаржника.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 абзацу 1 частини другої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, при цьому, необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 абзацу 1 частини другої статті 287 ГПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах.
Оскаржуючи у касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 абзацу 1 частини другої статті 287 ГПК України, слід зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.
У частині першій статті 300 ГПК України унормовано, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Отже, правильність оформлення касаційної скарги, зокрема її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.
Підставою касаційного оскарження ТОВ «Електроперспектива» зазначило, пункти 1, 4 абзацу 1 частини другої статті 287 та пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України, посилаючись на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, а також не дослідив зібрані у справі докази у їх сукупності.
Посилання скаржника на те, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, оскільки не дослідив зібрані у справі докази у їх сукупності не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, а також пункту 1 частини третьої статті 310 цього ж Кодексу.
Верховний Суд звертає увагу, що підставою касаційного оскарження судового рішення, передбаченою пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України є недослідження судом зібраних у справі доказів. У разі посилання на цей пункт, скаржнику необхідно зазначити, які саме докази не було досліджено судами попередніх інстанцій.
Скаржник у касаційній скарзі не зазначив, які саме докази не були дослідженні при апеляційному перегляді справи №910/1471/25, натомість, вказав, що суд апеляційної інстанції:
- не дав мотивованої оцінки кожному з доказів, наявних у матеріалах справи, обмежившись зауваженнями загального характеру;
- не дослідив кожен доказ окремо та не мотивував відхилення тих доказів і пояснень скаржника, які спростовували висновки Антимонопольного комітету України;
- фактично переоцінив докази, зібрані судом першої інстанції та зробив протилежні висновки без зазначення мотивів, з яких він не погодився з оцінкою цих доказів, наданою судом першої інстанції. У постанові апеляційного суду відсутній аналіз того, які саме докази, оцінені судом першої інстанції невірно, та чому суд апеляційної інстанції відступає від такої оцінки;
- допустив порушення частини першої статті 269 ГПК України, оскільки фактично замість перегляду рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги повторив у мотивувальній частині своєї постанови оспорюване рішення Антимонопольного комітету України та апеляційну скаргу, не давши власної правової оцінки висновкам, до яких дійшов суд першої інстанції.
Такі доводи скаржника спростовують наявність підстав, передбачених пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України, і фактично спрямовані на здійснення Верховним Судом переоцінки доказів у справі, тоді як таких повноважень суд касаційної інстанції позбавлений частиною другою статті 300 ГПК України.
Отже, касаційна скарга ТОВ «Електроперспектива» у справі №910/1471/25 не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на викладене Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги ТОВ «Електроперспектива» без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення недоліків шляхом:
- зазначення номеру засобів зв'язку скаржника і адреси електронної пошти (за наявності);
- надання уточнення касаційної скарги, в якій в обґрунтування підстави, передбаченої пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України, зазначити, які саме докази не дослідив суд апеляційної інстанції, що призвело до неможливості встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Оскільки касаційна скарга залишена без руху клопотання про зупинення виконання (дії) постанови Північного апеляційного господарського суду від 23 квітня 2026 року у справі №910/1471/25 до закінчення перегляду справи в касаційному порядку буде вирішено після усунення недоліків.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроперспектива» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23 квітня 2026 року у справі №910/1471/25 залишити без руху.
2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Електроперспектива» строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через систему «Електронний суд» або засобами поштового зв'язку на адресу: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.
3. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Електроперспектива», що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Ю. Л. Власов