13.05.2026
ЄУН 389/1794/25
Провадження №2-о/389/73/25
Рішення
іменем України
13 травня 2026 року Знам'янський міськрайонний суд
Кіровоградської області
у складі: головуючого судді Савельєвої О.В.,
за участю секретаря судового засідання Тарасенко Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту перебування на утриманні, заінтересовані особи: Міністерство оборони України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю: заявниці - ОСОБА_1 , її представника - адвоката Перемот О.Г.,
встановив:
ОСОБА_1 21.05.2025 звернулася до суду із заявою про встановлення факту перебування на утриманні, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що з 2010 року вона проживала однією сім'єю з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який ІНФОРМАЦІЯ_2 загинув у с.Синьківка Куп'янського району Харківської області. Рішенням суду від 07.11.2024 було встановлено факт її спільного проживання з ОСОБА_4 однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу в період з липня 2010 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Оскільки вона вважала себе членом сім'ї військовослужбовця, тому звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою КМУ №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу, поліцейським та сім'ям під час дії воєнного стану». Однак рішенням комісії від 21.03.2025 їй відмовлено, оскільки вона не відноситься до одного з подружжя, не надала доказів, що вона є непрацездатною особою (особою з інвалідністю) і перебувала на утриманні загиблого, а також документально не підтвердила своє право на призначення пенсії у разі втрати годувальника або факт призначення цього виду пенсії. Зазначила, що з ОСОБА_4 вони весь час проживали разом в належному їй будинку, вона фактично не працювала, перебуваючи на обліку в центрі зайнятості та отримуючи соціальні виплати з субсидії на оплату житлово-комунальних послуг. В 2017-2018 роках вона намагалася здійснювати підприємницьку діяльність, однак невдало, тому підприємництво було закрите. Тобто, в період її спільного проживання з ОСОБА_4 однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, з 2018 року вона фактично не мала жодного доходу і жила лише за рахунок утримання з боку ОСОБА_4 , який був офіційно працевлаштований, мав гарний заробіток, що дозволяло їй з 2018 року не працювати та займатися веденням домашнього господарства. Саме за рахунок ОСОБА_4 здійснювалася оплата житлово-комунальних послуг, придбавалися продукти харчування, ліки, одяг та інші побутові речі. З часу мобілізації 21.10.2023 ОСОБА_4 отримував грошове забезпечення в ЗСУ, з яких на її рахунок було перераховано 50 000 грн. Оскільки встановлення факту її перебування на утриманні чоловіка надасть їй право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги за загиблого військовослужбовця, тому вона вимушена звернутися до суду з цією заявою, в якій просила встановити факт перебування на утриманні ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Синьківка Куп'янського району Харківської області, в період їх спільного проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з липня 2010 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В судовому засіданні заявниця та її представник заявлені вимоги підтримали в повному обсязі та просили задовольнити. Заявниця також пояснила, що до 2018 року вона працювала, однак потім перебувала на обліку в центрі зайнятості, далі захворіла мати і вона вимушена була за нею доглядати, а потім захворіла і вона сама. В цей час вона повністю перебувала на утриманні чоловіка, він працював, мав достатній заробіток. Після мобілізації кошти перераховував їй на картку.
Заінтересовані особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які є батьками загиблого,в судовому засіданні не заперечували проти задоволення заяви, підтвердивши викладені в ній обставини. Зазначили, що заявниця з 2018 року повністю перебувала на утриманні їх сина, доходів не мала, заробіток сина дозволяв їй не працювати, це було їх спільне рішення. Після смерті сина вони продовжують їй допомагати.
Представник заінтересованої особи - Міністерства оборони України в судове засідання не з'явилася, причини неявки суду не повідомила, хоча час про дату, час і місце розгляду справи сповіщена належним чином. Згідно з поданими суду поясненнями просила врахувати, що метою звернення заявниці до суду є отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю військовослужбовця відповідно до постанови КМУ №168. Оскільки встановлення судом цього факту пов'язане з подальшим вирішенням спору про право між заявницею та іншими членами родини померлого ОСОБА_4 на отримання одноразової грошової допомоги, тому ця заява підлягає залишенню без розгляду на підставі ч.4 ст.315 ЦПК України.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, показання свідків, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 21.10.2023 був призваний на військову службу по мобілізації.
Батьками ОСОБА_4 є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (заінтересовані особи в цій справі), дітей ОСОБА_4 не має.
На ім'я матері ОСОБА_4 надійшло сповіщення №58/3 про те, що її син, стрілець-снайпер 4 десантно-штурмового відділення 2 десантно-штурмового взводу 1 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 поблизу с.Синьківка Куп'янського району Харківської області під час виконання військового обов'язку.
Державна реєстрація смерті ОСОБА_4 проведена 02.02.2024 відділом державної реєстрації смерті у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) за актовим записом №347.
Рішенням Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07.11.2024 у справі №389/1112/24 (провадження №2-о/389/49/24), яке набрало законної сили 12.12.2024, встановлено факт спільного проживання заявниці та померлого ОСОБА_4 однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу в період з липня 2010 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Цим рішенням також встановлено, що з банківського рахунку ОСОБА_4 на рахунок заявниці в період з 01.11.2023 до 31.12.2023 надходили грошові кошти в загальному розмірі 50 000 грн.
Надалі заявниця звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою вирішення питання щодо виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу, поліцейським та сім'ям під час дії воєнного стану» №168 від 28.02.2022.
Протокольним рішенням засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №22/д від 21.03.2025, затвердженим 28.03.2025 т.в.о.державного секретаря Міністерства оборони України, вирішено повернути заявниці подані нею документи для доопрацювання з метою надання додаткових документів, які відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» підтверджують, що вона перебувала на утриманні загиблого (копії документів, виданих Пенсійним фондом України, які підтверджують право на призначення пенсії в разі втрати годувальника або факт призначення пенсії за загиблого, судового рішення про встановлення факту перебування на його утриманні на дату загибелі), що дають право на отримання одноразової грошової допомоги.
Індивідуальні відомості про застраховану особу форми ОК-5 та відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 08.05.2025 свідчать, що заявниця за період 1 квартал 2015 року - 3 квартал 2018 року доходи не отримувала; за період 4 квартал 2018 року - квітень 2021 року отримувала державну та соціальну матеріальну допомогу; за період травень 2021 року - липень 2024 року доходи не отримувала.
Копія трудової книжки серії НОМЕР_2 та Індивідуальні відомості про застраховану особу форми ОК-5 свідчать, що ОСОБА_4 за життя (з 2010 року і до дня смерті) майже весь час був офіційно працевлаштований, отримував стабільний дохід.
Заявницею також надана довідка з місця свого проживання, з якої слідує, що у 2018-2023 роках разом з нею також проживала її мати ОСОБА_5 , яка внаслідок своєї хвороби потребувала постійного догляду, який надавався заявницею.
На підтвердження свого незадовільного стану здоров'я заявницею до матеріалів справи долучена копія медичної карти, в якій маються записи про відвідування лікарів у період 2018-2024 роки, та копія виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №2925, яка свідчить про перебування заявниці на лікуванні з 09.04.2021 до 16.04.2021 в алергологічному відділенні КНП «Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної Ради».
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 показали, що загиблий ОСОБА_4 був їх товаришем та колегою по роботі, вони знають заявницю, яка проживала з ОСОБА_4 однією сім'єю як чоловік та дружина. Їм добре відомо, що заявниця тривалий час не працювала, оскільки доглядала за хворою матір'ю, а потім захворіла сама. В цей час вона повністю перебувала на утриманні чоловіка, який мав достатній заробіток.
Вирішуючи заявлені вимоги по суті, суд виходить з наступного.
Предметом розгляду в цій справі є встановлення факту перебування заявниці на утриманні чоловіка, з яким проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу, що загинув при виконанні обов'язків військової служби.
Метою встановлення цього факту є отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю військовослужбовця.
Частиною першою статті 315 ЦПК України передбачено перелік юридичних фактів, які можуть бути встановлені у судовому порядку.
Пунктом 2 частини першої вказаної статті передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.
За змістом ч.1 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (тут і далі в редакції, чинній на дату смерті ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.16 вказаного Закону одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання обов'язків військової служби.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» №168 від 28.02.2022 (в редакції, чинній на 07.01.2024) установлено, що сім'ям загиблих осіб, зазначених у пунктах 1-1? цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
Згідно зі ст.16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого).
Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця.
Відповідно до ч.1 ст.30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (тут і далі в редакції, чинній на дату смерті ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).
Члени сім'ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування (ч.1 ст.31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»).
Згідно зі ст.21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
Конституційний Суд України в рішенні від 03.06.1999 у справі №1- 8/99 (№ 5-рп/99) роз'яснив, що під членом сім'ї військовослужбовця треба розуміти особу, пов'язану кровними (родинними) зв'язками або шлюбними відносинами, постійним проживанням з військовослужбовцем, веденням з ним спільного господарства. До кола членів сім'ї військовослужбовця належать його (її) дружина (чоловік), їх діти батьки. Діти є членами сім'ї незалежно від того, чи є це діти будь кого з подружжя, спільні або усиновлені, народжені у шлюбі або позашлюбні.
Рішенням Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07.11.2024 про встановлення факту проживання заявниці однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу в період з липня 2010 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 з ОСОБА_4 підтверджується, що заявниця є членом сім'ї загиблого військовослужбовця, так як з ним проживала однією сім'єю, як чоловік і жінка без реєстрації шлюбу, мали спільні права та обов'язки подружжя, вели з ним спільне господарство.
Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначений у Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013.
Положеннями пункту 5 Порядку №975 (тут і далі в редакції, чинній на дату смерті ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) регламентовано, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім'ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста. Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
У пункті 10 Порядку №975 визначено перелік документів, які подають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.02.2026 у справі №308/17634/23 вказано, що для цілей визначення того, чи є особа утриманцем у розумінні чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, необхідно встановити, чи має така особа право на призначення пенсії в разі втрати годувальника за приписами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Положення ст.16-1 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» свідчать, що для цілей призначення та отримання одноразової грошової допомоги, утриманці визначаються, як члени сім'ї, що мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Тому застосовним у питанні підтвердження факту перебування особи на утриманні для цілей отримання одноразової грошової допомоги є Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України №3-1 від 30.01.2007 (далі - Порядок №3-1).
Відповідно до п.13 розділу ІІ Порядку №3-1 за документи про перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї приймаються, зокрема, рішення суду про встановлення факту перебування непрацездатного члена сім'ї на утриманні померлого годувальника.
Отже, як Порядком №975, так і Порядком №3-1 передбачено подання особою, яка перебувала на утриманні, відповідного судового рішення про встановлення цього юридичного факту.
Аналіз вказаних нормативних актів дає підстави для висновку, що станом на 07.01.2024 законодавець передбачив, що член сім'ї загиблого військовослужбовця мав право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, якщо він був утриманцем загиблого, тобто мав право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Водночас право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» член сім'ї мав у випадку, якщо, в розумінні цього закону, був непрацездатним членом сім'ї загиблого військовослужбовця та перебував на його утриманні.
В цій справі судом встановлено, що заявниця хворіє, проте матеріали справи не містять відомостей про те, чи є заявниця непрацездатною особою або особою з інвалідністю. Також вона не досягла віку, що дає право на призначення пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»
Встановлення цих обставин є передумовою для визначення того, чи мала заявниця право на призначення пенсії в разі втрати годувальника за приписами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та відповідно чи є вона утриманцем загиблого військовослужбовця, з яким проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу, в розумінні ст.16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Відповідний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 18.03.2026 у справі №339/471/24.
З огляду на викладене, вимоги заявниці є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Згідно з ч.7 ст.294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справі окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Керуючись ст.82, 263-265, 293, 294, 315 ЦПК України, суд,
ухвалив:
У задоволенні заяви відмовити.
Судові витрати віднести на рахунок заявниці.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заявниця: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Заінтересована особа: Міністерство оборони України, місце знаходження: проспект Повітрянофлотський,6, м.Київ, 03168, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ -00034022.
Заінтересована особа: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Заінтересована особа: ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .
Повне судове рішення складено 18.05.2026.
Суддя Знам'янського міськрайонного суду
Кіровоградської області О.В. Савельєва