19.05.2026
ЄУН 389/1704/26
Провадження №1-кп/389/77/26
19 травня 2026 року Знам'янський міськрайоний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , потерпілої - ОСОБА_4 , представника потерпілого - адвоката ОСОБА_5 , обвинуваченої ОСОБА_6 , захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду міста Знам'янка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№12026121020000001 від 01.01.2026, стосовно
ОСОБА_6 , обвинуваченої у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,
12.05.2026 року до Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від прокурока Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_8 , надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026121020000001 від 01.01.2026, стосовно ОСОБА_6 , запобіжний захід тримання під вартою строк до 22.05.2026, обвинуваченої у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
12.05.2026 за наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначене кримінальне провадження розподілено до провадження судді ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 13.05.2026 у справі призначено підготовче судове засідання.
У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження стосовно обвинуваченої міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, обгрунтувавши клопотання тим, строк дії запобіжного заходу обраний обвинуваченій спливає 22.05.2026. В своєму клопотанні прокурор вказує, що під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконний вплив на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Прокурор зазначає, що у разі застосування більш м'яких запобіжних заходів стосовно обвинуваченої ОСОБА_6 неможливо буде запобігти вищезазначеним ризикам.
Обвинувачена та її захисник адвокат ОСОБА_7 заперечували проти задоволення клопотання прокурора. Просили застосувати стосовно ОСОБА_6 інший, більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, а саме у виді домашнього арешту.
Потерпіла, представник потерпілого ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_5 , підтримали позицію прокурора.
Вислухавши в судовому засіданні думку учасників судового провадження, суд дійшов до наступного.
За положенням ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Відповідно до п.3 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту "c" пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання.
Зважаючи на практику Європейського суду, суд враховує, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи, рішення ЄСПЛ від 06 квітня 2000 року у справі «Лабіта проти Італії». Крім цього, судом взято до уваги позицію Європейського суду з прав людини, яка висвітлена в рішенні ЄСПЛ від 20 травня 2010 року у справі «Москаленко проти України», в якому зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченої ОСОБА_6 суд враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Про наявність ризиків, передбачених п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, свідчить наступне.
ОСОБА_6 обгрунтовано обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, яке закон класифікує як особливо тяжкий злочин, з мірою покарання до 15 років позбавлення волі. Так, обвинувачена раніше не судима, має постійне місце проживання, не працює, одружена, на утриманні неповнолітніх дітей та інших осіб не має. Зазначені обставини в сукупності, а також обставини скоєння кримінального правопорушення не дають підстав стверджути про наявність у ОСОБА_6 достатньо міцних соціальних зв'язків. Відтак, зазначене свідчить на користь високої ймовірністі переховування її від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Висока ймовірність настання ризику переховування ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та суду доводиться також поведінкою після вчинення злочину, а саме тим, що вона намагалася приховати злочин.
Ризик переховування обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.
Крім того обвинувачення ОСОБА_6 у тому числі ґрунтується на показаннях потерпілих (матері і чоловіка загиблої) та свідків, а тому є вагомі підстави вважати, що у разі не застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, остання може здійснювати незаконний вплив на них з метою зміни наданих ними показань для уникнення від кримінальної відповідальності за скоєний злочин, тим самим перешкоджати кримінальному провадженню.
Той факт, що ОСОБА_6 намагалася приховати злочин, в якому вона обвинувачується, дає підстави для висновку про існування достатньої ймовірності ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Наведені вище обставини вказують на те, що заявлені ризики передбачені п.1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України, які є достатньо суттєвими, не зменшились.
Таким чином, на даний час існує об'єктивна потреба у обранні стосовно обвинуваченої запобіжного заходу у виді тримання під вартою, що зумовлюється переліченими ризиками і відсутністю даних, що свідчили б про їх зменшення.
З огляду на викладене та враховуючи обґрунтованість пред'явленого ОСОБА_6 обвинувачення, обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема тяжкість покарання, що загрожує останній у разі визнання її винуватою, беручи до уваги характер та обставини протиправних дій, враховуючи особу обвинуваченої, особисті та соціальні обставини життя, а також її зв'язки із суспільством, зважаючи на те, що заявлені ризики та суспільна небезпека особи обвинуваченої не зменшилися і виправдовують її тримання під вартою, належних і допустимих доказів відсутності встановлених ризиків суду не надано, тому суд дійшов висновку про необхідність обрання строку тримання під вартою стосовно обвинуваченої, а відтак тримання ОСОБА_6 під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначене підтверджує, що заявлені раніше ризики не зменшились. І це дає достатні підстави вважати, що у разі обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, вказане не забезпечить належного виконання останньою її процесуального обов'язку.
З огляду на викладене та заслухавши думку учасників судового засідання, суд вважає за доцільне обрати обвинуваченій ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
Обираючи дію такого запобіжного заходу, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст.177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованих злочинів, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом було обрано обвинуваченій запобіжний захід у виді тримання під вартою, не відпали, що також унеможливлює застосування до обвинуваченої більш м'якого запобіжного заходу.
Керуючись ст.ст.177, 183, 217, 314, 315, 331 КПК України, суд, -
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, який обчислювати з 14 години 15 хвилин 19.05.2026 року по 14 години 15 хвилин 17.07.2026 року.
Копію ухвали, до відома, направити начальнику ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор», вручити прокурору та обвинуваченій.
На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя Знам'янського
міськрайонного суду
Кіровоградської області ОСОБА_1