18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
21 квітня 2026 року Справа № 925/1394/25
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,
секретар судового засідання - Ібрагімова Є.Р.,
за участі представників сторін:
від позивача - Маркович В.О. - адвокат,
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Рибпродукт 97»,
м. Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаський
м'ясокомбінат», м. Черкаси
про стягнення 1 096 552 грн. 20 коп.,
До Господарського суду Черкаської області з позовом звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Рибпродукт 97» до товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаський м'ясокомбінат» про стягнення 1 544 587 грн. 21 коп. заборгованості, а саме: 1 355 200 грн. 00 коп. - суми основного боргу, 30 870 грн. 68 коп. - пені, 2 996 грн. 53 коп. - 3% річних та 155 520 грн. 00 коп. - штрафу, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі - продажу №05/09-2025П від 05 вересня 2025 року.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 12 листопада 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10 год. 00 хв. 12 грудня 2025 року.
Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Рибпродукт 97» про забезпечення позову від 05 листопада 2025 року залишено без задоволення.
Проте, судове засідання призначене на 10 год. 00 хв. 12 грудня 2025 року не відбулося, у зв'язку з відсутністю електроенергії в приміщенні суду.
Ухвалою суду від 12 грудня 2025 року продовжено строк підготовчого засідання на тридцять днів, та призначено підготовче засідання на 10 год. 00 хв. 19 січня 2026 року.
15 січня 2026 року від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій заявлено вимоги про стягнення з відповідача 855 200 грн. 00 коп. - основного боргу, 155 520 грн. 00 коп. штрафу, 78 257 грн. 00 коп. - пені та 7 575 грн. 20 коп. - 3% річних.
Також позивачем було заявлено клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду занесеною до протоколу судового засідання від 19 січня 2026 року суд вирішив заяву позивача про зменшення позовних вимог прийняти до розгляду, у зв'язку з чим позов розглядається судом з урахуванням зменшених позовних вимог.
Клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд залишив без розгляду на підставі ч.2 ст.247, ст.ст.249, 250, ч.2 ст.118 ГПК України.
Водночас, суд відклав розгляд справи в підготовчому засіданні на 11 год. 00 хв. 06 лютого 2026 року.
Однак, судове засідання призначене на 11 год. 00 хв. 06 лютого 2026 року не відбулося, у зв'язку з перебуванням головуючого судді по даній справі з 28 січня 2026 року на лікарняному.
Ухвалою суду від 16 лютого 2026 року розгляд справи в підготовчому засіданні було призначено на 11 год. 30 хв. 05 березня 2026 року.
Ухвалою суду від 05 березня 2026 року, занесеною до протоколу судового засідання, суд вирішив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті було призначено на 11 год. 30 хв. 02 квітня 2026 року.
10 березня 2026 року від позивача надійшла заява про забезпечення позову.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 12 березня 2026 року заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Рибпродукт 97» про забезпечення позову від 10 березня 2026 року залишено без задоволення.
Ухвалою суду від 02 квітня 2026 року суд відклав розгляд справи по суті на 12 год. 00 хв. 21 квітня 2026 року.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.
Відповідач звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи.
З урахуванням положень п.2 ч.3 ст.202 ГПК України суд вирішив клопотання відповідача залишити без задоволення.
У відзиві на позов відповідач проти позову заперечував.
Зокрема, відповідач зазначав, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, що підтверджують постачання товарів відповідачу, оскільки видаткові накладні та товарно-транспортні накладні, уповноваженою на те особою відповідача не підписувалися.
У відповіді на відзив позивач вказував, що невизнання відповідачем факту поставки товару спростовуються його ж конклюдентними діями, вчиненими вже після відкриття провадження у справі.
Зокрема, відповідач здійснив часткове погашення спірної заборгованості на загальну суму 700 000 грн.00 коп., а саме:
Одночасне заперечення відповідачем наявності боргу та його фактична сплата є проявом суперечливої поведінки (venire contra factum proprium), що не допускається в господарських правовідносинах та суперечить принципу добросовісності (ст. 3 ЦК України).
Доводи відповідача також спростовуються документами, створеними та виданими самим відповідачем, зокрема, довіреностями на отримання матеріальних цінностей.
Заперечення повноважень свого представника після фактичного отримання відповідачем товару та використання цих довіреностей є зловживанням правом.
Підпис особи, зазначеної в довіреності, на видатковій накладній є фіксацією факту виконання доручення відповідача щодо прийняття ТМЦ.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю виходячи з наступного:
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач в обґрунтування своїх вимог зазначав, що на підставі договору купівлі-продажу №05/09-2025П поставив відповідачу товар на умовах визначених цим договором на суму 1 555 200 грн. 00 коп., проте, зобов'язання щодо оплати придбаного товару відповідач виконав частково.
Зокрема, відповідач оплатив поставлений товар на суму 700 000 грн. 00 коп. (200 000 грн. 00 коп. 04 листопада 2025 року та 500 000 грн. 07 листопада 2025 року).
Прострочення оплати триває понад 30 календарних днів.
Судом встановлено, що 05 вересня 2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Рибпродукт 97» (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Черкаський м'ясокомбінат» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №05/09-2025П.
Відповідно до п. 1.1 договору, в порядку та на умовах визначених цим договором, постачальник зобов'язується згідно замовлень покупця, поставляти окремими партіями та передавати у власність покупця товар в узгодженому сторонами асортименті та кількості, а покупець зобов'язаний приймати товар, та оплачувати його в порядку, та на умовах, визначених сторонами в даному договорі.
Предметом поставки за цим договором є продукти харчування в асортименті (п. 1.2. договору).
Весь товар поставлений постачальником та прийнятий покупцем протягом терміну дії даного договору за належним чином оформленими сторонами накладними, вважається таким, що поставлений на підставі та в межах даного договору, навіть при відсутності вказівки (посилання) на даний договір в самій накладній (п. 1.3. договору).
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до п. 2.1. договору, для отримання товару покупець зобов'язаний до бажаної дати поставки товару надати постачальнику замовлення. Замовлення подається у наступній формі: письмово, засобами електронної пошти.
Після отримання замовлення, постачальник повідомляє покупця (усно або письмово) про наявний асортимент, кількість, діючі ціни на замовлений товар та терміни поставки (п. 2.2 договору).
Протягом 24 годин після направлення замовлення, постачальник підтверджує покупцю факт отримання замовлену підтвердження замовлення на поставку товару надається тими ж засобами, якими таке замовлення було надіслане покупцем. У разі ненадання постачальником підтвердження факту отримання замовлення на поставку товару протягом годин після направлення останнього покупцем, таке замовлення вважається підтвердженим постачальником. У випадку надсилання постачальником повідомлення покупцеві про неможливість виконання замовлення, таке замовлення вважається неприйнятим постачальником до виконання та у сторін не виникають жодні права та обов'язки з поставки товару за таким замовленням (п. 2.3 договору).
Місцем передачі продукції є м. Київ, вул. Куренівська, 2Б та Київська область, с. Велика Димерка, вул. Броварська, 152. Вантажні роботи в цьому випадку здійснюються за рахунок постачальника. Датою відвантаження вважається дата, яка вказана у видатковій накладній.
За домовленістю сторін місцем передачі продукції може бути склад покупця (п. 2.4 договору).
Право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент фактичної передачі товару (п. 2.5 договору).
Відповідно до п. 3.1. договору, разом з товаром постачальник надає покупцю наступні документи:
- 2 (дві) копії видаткових накладних, підписані постачальником;
- 1 (одну) засвідчену належним чином копію документа, що підтверджує безпечність та якість товару (посвідчення про якість/декларація виробника, в яких зазначено дата «Вжити до»/ «Краще спожити до», дата виготовлення та/або строк придатності ту, нормативний документ, згідно з яким вироблено, умови зберігання та транспортування, за наявності інші відомості щодо зберігання та транспортування товару);
- 1 (одну) засвідчену належним чином копію загального ветеринарного документа на ввезення товару - документа встановленої форми, що складається з двох частин, у першій з яких оператором ринку зазначено інформацію про вантаж з продуктами, який підлягає ввезенню (пересиланню) на митну територію України через призначений прикордонний інспекційний пост, у тому числі про вид, країну і потужність походження, місце призначення вантажу, а у другій частині державним ветеринарним інспектором зазначено інформацію про результати державного контролю такого вантажу (тільки для імпортованих харчових продуктів тваринного походження),
Документи, що підтверджують безпечність та якість товару, які супроводжують товар, повинні бути видані виключно на партію/партії товару, що постачається покупцю. У разі відсутності вказаних документів (одного або декількох) товар або його частина не підлягає прийманню (п. 3.2. договору).
Відповідно до п. 5.1. договору, ціни на товар узгоджуються з покупцем до дати поставки і вказані в товарно-супровідній документації.
Розрахунки за товар здійснюються на умовах відстрочення платежу за кожну окрему партію поставленого товару в строк до 21 (двадцяти одного) календарного дня з дати поставки (п. 5.2. договору).
Покупець оплачує товар у безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п. 5.3. договору).
Оплата є такою, що відбулася, з моменту надходження коштів на поточний рахунок постачальника в повному обсязі (п. 5.4. договору).
Загальна сума договору не обмежена, визначається наростаючим підсумком і складається з вартості всього товару, поставленого за цим договором, відображеної у товарно-супровідній документації та рахунках (п. 5.5. договору).
Пунктом 6.2. договору сторони передбачили, що у випадку порушення термінів розрахунків, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в момент порушення, за кожен день порушення (неналежного виконання) зобов'язання. За порушення строку оплати поставленого товару понад 14 (чотирнадцять) календарних днів додатково покупець додатково сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 10 (десять) відсотків від розміру невиконаного зобов'язання.
Відповідно до п. 7.1. договору, даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2025 року, але в будь-якому випадку до моменту його остаточного виконання.
Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від виконання обов'язків, взятих на себе за даним договором та від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.
На виконання умов договору позивач за період з 06 вересня 2025 року по 05 листопада 2025 року поставив відповідачу товар на суму 1 555 200 грн. 00 коп., що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими печатками видатковими накладними та товарно-транспортними накладними, а саме: №0134 від 12 вересня 2025 року та №0141 від 29 вересня 2025 року.
В матеріалах справи знаходиться копія довіреності №13 від 12 вересня 2025 року, виданої відповідачем на ім'я Рибалки Михайла Івановича на отримання від позивача товару (5040 кг. скумбрії замороженої) за рахунком №9 від 12 вересня 2025 року, а також копія довіреності №15 від 29 вересня 2025 року, виданої на ім'я Товшанчі Віталія Володимировича, на отримання від позивача товару (6480 кг. скумбрії замороженої) за рахунком №0141 від 29 вересня 2025 року.
За поставлений за вказаними накладними товар, відповідач розрахувався частково на суму 700 000 грн.00 коп., а саме: 200 000 грн. 00 коп. відповідачем було сплачено 04 листопада 2025 року, а 500 000 грн. 00 коп. - 07 листопада 2025 року.
У зв'язку з чим позивачем заявлено вимогу про стягнення 855 200 грн. 00 коп. боргу.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно п. 5.2. договору, розрахунки за товар здійснюються на умовах відстрочення платежу за кожну окрему партію поставленого товару в строк до 21 (двадцяти одного) календарного дня з дати поставки.
Отже, строк оплати товару на момент звернення позивача до суду настав.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17).
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.
Відповідач у відзиві на позов заперечував факт поставки йому товару по договору.
Проте, судом враховано, що відповідач товар отримав через своїх представників, які діяли на підставі виданих довіреностей.
Відповідач частково оплатив борг за отриманий товар.
Крім того, судом було враховано, що 11 березня 2026 року від відповідача до суду надійшли додаткові пояснення, в яких відповідач вказував, що планує сплатити борг протягом двох календарних місяців.
Тобто, станом на 11 березня 2026 року відповідач не заперечував факт прострочки боргу та отримання товару від позивача, що було враховано судом під час розгляду заяви позивача про забезпечення позову.
Також відповідач у своїх заявах стверджував, що зможе розрахуватися з позивачем після отримання грошових коштів від свого дебітора - покупця товару.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Прострочення триває за товар поставлений 12 вересня 2025 року з 04 жовтня 2025 рок, а за товар поставлений 29 вересня 2025 року з 21 жовтня 2025 року.
Отже, з відповідача в судовому порядку підлягає стягненню 855 200 грн. 00 коп. боргу.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 7 575 грн. 20 коп., нарахованих за період з 04 жовтня 2025 року по 20 жовтня 2025 року на суму боргу 680 400 грн. 00 коп., з 21 жовтня 2025 року по 03 листопада 2025 року на суму боргу 1 555 200 грн. 00 коп., з 04 листопад 2025 року по 06 листопада 2025 року на суму боргу 1 355 200 грн. 00 коп., 07 листопада 2025 року по 09 січня 2026 року на суму боргу 855 200 грн. 00 коп., з урахуванням вартості поставленого товару та простроченої оплати (розрахунок т. 2, а.с. 7).
Перевіривши нарахування 3% річних судом встановлено, що розрахунок є вірним, а тому позов в цій частині також підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Пунктом 6.2 договору сторони встановили, що у випадку порушення термінів розрахунків, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в момент порушення, за кожен день порушення (неналежного виконання) зобов'язання. За порушення строку оплати поставленого товару понад 14 (чотирнадцять) календарних днів додатково покупець додатково сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 10 (десять) відсотків від розміру невиконаного зобов'язання.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 78 257 грн. 00 коп. - пені, нарахованої за період з 04 жовтня 2025 року по 20 жовтня 2025 року на суму боргу 680 400 грн. 00 коп., з 21 жовтня 2025 року по 03 листопада 2025 року на суму боргу 1 555 200 грн. 00 коп., з 04 листопад 2025 року по 06 листопада 2025 року на суму боргу 1 355 200 грн. 00 коп., 07 листопада 2025 року по 09 січня 2026 року на суму боргу 855 200 грн. 00 коп., а також 10% штрафу в розмірі 155 520 грн. 00 коп. нарахованого за прострочення оплати товару понад 14 календарних днів.
Розрахунок штрафу та пені є також вірним.
Будь-яких заяв про зменшення неустойки до суду не надходило.
З урахуванням вищенаведеного позов підлягає задоволенню повністю.
Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаський м'ясокомбінат», вул. Панченка Олексія, 15, кв. 512, м. Черкаси, ідентифікаційний код 44785285 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Рибпродукт 97», проспект Голосіївський, 120, корп. 1, м. Київ, ідентифікаційний код 36643851 - 855 200 грн. 00 коп. - основного боргу, 78 257 грн. 00 коп. - пені, 155 520 грн. 00 коп. - штрафу, 7 575 грн. 20 коп. - 3% річних, та 16 448 грн. 28 коп. судового збору.
Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.
Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.
Повне рішення складено 18 травня 2026 року.
Суддя А.В.Васянович