"11" травня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/813/21
Господарський суд Харківської області у складі суддя Ольшанченко В.І.
за участю секретаря судового засідання Красовського В.С.
та представників:
прокурора - Панової М.С.;
відповідача (ХМР) - не з'явився;
відповідача (Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна ХМР) - не з'явився;
відповідача ( ОСОБА_1 ) - особисто;
відповідача ( ОСОБА_1 ) - Руденка С.О.;
розглянувши клопотання прокурора від 11.05.2026 про зупинення провадження у справі
за позовом керівника Харківської місцевої прокуратури №4 (теперішня назва - Салтівська окружна прокуратура м. Харкова) (61038, м. Харків, вул. Глобинська, 23)
до Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7), Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 16), Приватного підприємства "Топаз" (02072, м. Київ, вул. Михайла Гришка, 8-Б, кв. 24), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору, витребування майна, зобов'язання виконати певні дії,
Керівник Харківської місцевої прокуратури №4, перейменованої у Салтівську окружну прокуратуру міста Харкова, (далі - прокурор) надав Господарському суду Харківської області позовну заяву до: Харківської міської ради (відповідач-1), Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради (відповідач-2), Приватного підприємства "Топаз" (відповідач-3) та ОСОБА_1 (відповідач-4), в якій просить:
1) визнати незаконним та скасувати п. 63 додатку до рішення 7 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 06.07.2016 №283/16;
2) визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 10.11.2016 №5396-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та Приватним підприємством "Топаз", посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Саутенко Н.В. і зареєстрований в реєстрі за №2362;
3) витребувати у ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь об'єднаної територіальної громади міста Харкова, в особі Харківської міської ради, нежитлові приміщення першого поверху №26-:-29, 31-:-37 площею 97,1 кв м, розташовані у житловому будинку літ. "А-4" за адресою: АДРЕСА_2 ;
4) зобов'язати Харківську міську раду (ЄДРПОУ 04059243) прийняти нежитлові приміщення першого поверху №26-:-29, 31-:-37 площею 97,1 кв м, розташовані у житловому будинку літ. "А-4" за адресою: АДРЕСА_2 .
Також у позовній заяві прокурор просить визнати поважними причини пропуску позовної давності та поновити строк звернення до суду.
Судові витрати по справі прокурор просить покласти на відповідачів.
Ухвалою від 05.04.2021 Господарський суд Харківської області повернув позовну заяву керівника Харківської місцевої прокуратури №4 та додані до неї документи без розгляду на підставі п. 4 ч. 5 ст. 174 ГПК України через відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 апеляційну скаргу керівника Салтівської окружної прокуратури м. Харкова на ухвалу Господарського суду Харківської області від 05.04.2021 у справі №922/813/21 задоволено. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 05.04.2021 у справі №922/813/21 скасовано. Справу №922/813/21 направлено для продовження розгляду до Господарського суду Харківської області.
Постановою Верховного Суду від 16.10.2024 у цій справі касаційні скарги ОСОБА_1 , Харківської міської ради та Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради залишено без задоволення. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 у справі №922/813/21 залишено без змін.
Ухвалою від 08.01.2025 суд залишив без руху позовну заяву прокурора та надав строк 10 днів з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків.
17.01.2025 Салтівська окружна прокуратура міста Харкова надала заяву про усунення недоліків.
Ухвалою від 21.01.2025 суд відкрив провадження у справі №922/813/21 за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 10.02.2025, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.04.2025, повернуто зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 з мотивів її невідповідності приписам ст. 180 ГПК України, а саме, через порушення заявником процесуального строку, встановленого чинним законодавством для пред'явлення зустрічного позову, відсутності взаємопов'язаності первісного та зустрічного позовів та відсутності доказів сплати судового збору і направлення зустрічного позову на адреси інших учасників спору.
Ухвалою від 26.06.2025 Господарський суд Харківської області відмовив ОСОБА_1 у поновленні строку для подання зустрічного позову, повернув ОСОБА_1 зустрічний позов та додані до нього матеріали без розгляду.
Ухвалою суду від 30.06.2025 позовну заяву прокурора залишено без руху на підставі ч. 11 ст. 176 ГПК України та надано строк - 5 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.
04.07.2025 прокурор подав до господарського суду клопотання про усунення порушень у справі (вх.№15806 від 07.07.2025).
Ухвалою від 07.07.2025 Господарський суд Харківської області залишив без розгляду позовну заяву керівника Харківської місцевої прокуратури №4 (теперішня назва - Салтівська окружна прокуратура м. Харкова) на підставі п. 8 ч. 1 ст. 226 ГПК України у зв'язку з не усуненням недоліків позовної заяви у встановлений строк з огляду на те, що прокурором не надано доказів усунення недоліків позовної заяви
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.03.2026 апеляційну скаргу керівника Салтівської окружної прокуратури м. Харкова задоволено, ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.07.2025 у справі №922/813/21 скасовано, а справу №922/813/21 направлено на розгляд до Господарського суду Харківської області.
06.04.2026 справу №922/813/21 повернуто до Господарського суду Харківської області.
Ухвалою від 13.04.2026 Господарський суд Харківської області призначив підготовче засідання призначити на 27.04.2026 о 14:00 год, у яке викликав учасників справи, та явку уповноважених представників учасників справи у призначене судове засідання визнав обов'язковою.
27.04.2026 протокольною ухвалою суд відклав підготовче засідання на 11.05.2026 о о 14:30 год.
11.05.2026 прокурор надав Господарському суду Харківської області через систему "Електронний суд" клопотання про зупинення провадження у справі №922/813/21 до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №922/1414/20 та оприлюднення повного тексту постанови.
В обґрунтування поданого клопотання прокурор посилається на те, що результат розгляду справи №922/813/21 залежить від результатів касаційного перегляду судових рішень у подібних правовідносинах, зокрема у справі №922/1414/20 (оскільки ставиться питання щодо відступу від висновків Верховного Суду відкладених саме у постановах №922/5241/21 та №925/1133/18) Великою Палатою Верховного Суду, а також з метою дотримання єдності судової практики є необхідність зупинення провадження у цій справі до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі №922/1414/20 та оприлюднення повного тексту постанови.
Як зазначає прокурор у клопотанні Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду ухвалою від 09.04.2026 вирішив передати справу №922/1414/20 (за позовом Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави до Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, ТОВ "Грань-Кор" про скасування рішення, визнання недійсним договору та повернення майна) на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав, передбачених частиною третьою статті 302 ГПК України, для відступу від висновків (уточнення висновків) щодо наявності у прокурора статусу самостійного позивача у спорах, де орган місцевого самоврядування (як єдиний уповноважений орган) виступає співвідповідачем, а також щодо процесуальних наслідків непідтвердження прокурором підстав для представництва (залишення позову без розгляду чи відмова у позові).
Прокурор вказує, що оскільки уточнення (конкретизація) раніше викладеного правового висновку Великої Палати Верховного Суду по суті є формою відступу від нього, адже таке уточнення змінює попереднє розуміння норми права, звужує або розширює сферу її застосування, то забезпечення єдності судової практики та дотримання принципу правової визначеності вимагає, щоб будь-які суттєві зміни в тлумаченні норм права, навіть у формі "уточнення", здійснювалися саме Великою Палатою Верховного Суду в порядку, передбаченому для відступу від попередніх висновків.
На думку прокурора, з огляду на зазначене існує нагальна потреба у формуванні Великою Палатою Верховного Суду єдиного підходу щодо того, чи поширюється доктрина заборони "спору держави із самою собою" на приватноправові (майнові) спори, де орган місцевого самоврядування виступає як власник відчуженого майна, а прокурор намагається оспорити його рішення від імені територіальної громади. Якщо ця доктрина застосовується універсально, то такі позови прокурора взагалі не підлягають судовому розгляду, що докорінно змінює існуючий правовий механізм захисту прокурором інтересів територіальних громад та держави у сфері майнових відносин. Це питання становить виключну правову проблему, вирішення якої необхідне для забезпечення юридичної визначеності.
Також прокурор вказує, що призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні полягає, перш за все, у формуванні обґрунтованої правової позиції щодо застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом. Це дає змогу спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрям, в якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз'яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, які потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав'язуючи при цьому судам нижчого рівня результат вирішення конкретної судової справи.
Розглянувши клопотання прокурора від 11.05.2026 про зупинення провадження у цій справі та вислухавши пояснення ОСОБА_1 і його представника, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 та п. 6 ч. 2 ст. 36 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом, та забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Верховний Суд ухвалою від 08.06.2021 відкрив касаційне провадження у справі №922/1414/20 за касаційною скаргою Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради на постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.03.2021 і рішення Господарського суду Харківської області від 10.09.2020 та призначив до розгляду перегляд оскаржуваного судового рішення.
Верховний Суд ухвалою від 30.07.2025 передав справу №922/1414/20 за позовом виконувача обов'язків керівника Харківської місцевої прокуратури №1 до Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Грань-Кор" про визнання недійсним договору, скасування рішення та повернення майна за касаційними скаргами Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Грань-Кор" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.03.2021 і рішення Господарського суду Харківської області від 10.09.2020 у зазначеній справі на розгляд судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
В ухвалі від 30.07.2025 Верховний Суд зазначив, що з моменту набрання чинності Законом України від 18.01.2018 №2269-VIII "Про приватизацію державного і комунального майна" (з 07.03.2018) позовна давність для звернення до суду з вимогами про визнання недійсним договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації становить три місяці.
Водночас за результатами аналізу правових позицій, викладених у постановах Верховного Суду, вбачається, що у переважній більшості випадків суд дотримується підходу, відповідно до якого до позовів прокурора, поданих після 07.03.2018 щодо договорів, укладених до цієї дати, підлягає застосуванню загальна позовна давність, а не спеціальна, передбачена частиною другою статті 30 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", незалежно від моменту початку перебігу позовної давності.
Зазначена правова позиція, зокрема, викладена у постановах Верховного Суду від 09.10.2024 у справі №922/4250/19, від 04.12.2024 у справі №922/801/21, від 13.11.2024 у справі №922/2008/21, від 16.10.2024 у справі №922/979/21, від 09.10.2024 у справі №922/4361/19.
Разом із тим колегія суддів не погоджується з таким підходом та вважає, що у випадку звернення прокурора з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного в процесі приватизації до 07.03.2018, але за умови, що такий позов подано після 07.03.2018 (включно) і перебіг позовної давності, за встановленими судами обставинами, розпочався після цієї дати, застосуванню підлягає саме скорочена позовна давність тривалістю три місяці, передбачена частиною другою статті 30 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", а не загальна позовна давність.
Ухвалою від 11.09.2025 Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та прав власності Касаційного господарського суду прийняв до розгляду справу №922/1414/20 за касаційними скаргами Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Грань-Кор" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.03.2021 і рішення Господарського суду Харківської області від 10.09.2020 і призначив розгляд справи №922/1414/20 у відкритому судовому засіданні.
Враховуючи те, що висновок Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та прав власності Касаційного господарського суду по справі №922/1414/20 щодо вказаної правової проблеми сприятиме забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права, складовою якого є юридична визначеність, та принципу пропорційності, господарський суд вважає, що у цьому випадку висновки судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та прав власності Касаційного господарського суду у справі №922/1414/20 матимуть значення при вирішенні справи №922/813/21 та підлягатимуть застосуванню у цьому спорі.
Європейська Комісія "За демократію через право" (Венеційська Комісія) у Доповіді "Верховенство права", схваленій на 86-му пленарному засіданні, яке відбулося 25 - 26 березня 2011 року, також зазначала, що однією зі складових принципу верховенства права є юридична визначеність, яка є істотно важливою для питання довіри до судової системи та верховенства права. У цій доповіді також вказано, що юридична визначеність вимагає, щоб юридичні норми були чіткими і точними та спрямованими на забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишались передбачуваними (пункти 44, 46).
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою палатою Верховного Суду.
Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Таким чином, з метою дотримання єдності судової практики, а також враховуючи, що висновок, наданий судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та прав власності Касаційного господарського суду у справі №922/1414/20, може вплинути на оцінку правомірності звернення прокурора з позовом у цій справі, господарський суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у цій справі до закінчення розгляду судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №922/1414/20 за касаційними скаргами Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Грань-Кор" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.03.2021 і рішення Господарського суду Харківської області від 10.09.2020.
Керуючись статтями 228, 229, 232 - 235 ГПК України,
1. Задовольнити клопотання прокурора від 11.05.2026 про зупинення провадження.
2. Зупинити провадження у справі №922/813/21 до закінчення перегляду судового рішення у подібних правовідносинах у касаційному порядку судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №922/1414/20 та оприлюднення повного тексту постанови.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.
Повний текст складено та підписано 18.05.2026.
СуддяВ.І. Ольшанченко