Справа № 481/409/26
Провадж.№ 2/481/424/2026
іменем України
18.05.2026 Новобузький районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Вжещ С.І.,
за участю секретаря судових засідань Юхименко Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в м. Новий Буг цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
30.03.2026 р. представник ТОВ «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» Сімутіна А.А. звернулась до Новобузького районного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_1 , у якому просила стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (місцезнаходження за адресою: 07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, 2, код ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_1 у АТ «ТАСкомбанк») суму заборгованості за Кредитним договором № 63661-05/2025 в розмірі 19881,72 гривень, з яких: 7827,36 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2113,50 гривень - сума заборгованості за відсотками; 9940,86 гривень - сума заборгованості за штрафами; за Кредитним договором № 08525-06/2025 в розмірі 8390,54 гривень, з яких: 3303,37 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу; 891,90 гривень - сума заборгованості за відсотками; 4195,27 гривень - сума заборгованості за штрафом. Всього заборгованості за договорами у загальному розмірі 28272,26 гривень. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» судові витрати.
Позов мотивував тим, що 27.05.2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 63661-05/2025, який підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Відповідно до умов Кредитного договору Товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі, на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. 22.12.2025 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено договір факторингу № 22122025, відповідно до умов якого ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ»права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за кредитний договір № 63661-05/2025 від 27.05.2025. Всупереч умовам кредитного договору відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попереднього кредитора. Таким чином ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 63661-05/2025 в розмірі 19881,72 гривні, з яких: 7827,36 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2113,50 гривень - сума заборгованості за відсотками; 9940,86 гривень - сума заборгованості за штрафом.
Крім того, 04.06.2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 08525-06/2025, який підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Відповідно до умов Кредитного договору Товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі, на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. 22.12.2025 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено договір факторингу № 22122025, відповідно до умов якого ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ»права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за кредитний договір № 08525-06/2025 від 04.06.2025. Всупереч умовам кредитного договору відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попереднього кредитора. Таким чином ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 08525-06/2025 в розмірі 8390,54 гривень, з яких: 3303,37 гривні - сума заборгованості за основною сумою боргу; 891,90 гривня - сума заборгованості за відсотками; 4195,27 гривень - сума заборгованості за штрафом.
В силу вимог ст.14 ЦПК України автоматизованою системою документообігу суду 30.03.2026 року визначено головуючу по цій справі суддю Вжещ С.І.
З метою визначення підсудності суддею Вжещ С.І. 31.03.2026 року через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» було зроблено запит про місце реєстрації ОСОБА_1 .
Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 2537233 від 31.03.2026 року ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді від 01.04.2026 відкрито провадження в справі та призначено справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 21.04.2026 о 11:30 годині.
14.04.2026 від відповідачки ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання просила відмовити у задоволенні вимог щодо стягнення штрафних санкцій у розмірі 14136,13 гривень. У разі задоволення позову в частині боргу - розстрочити виконання рішення суду на 12 місяців, посилаючись на те, що позивач просить стягнути штрафні санкції у розмірі 14136,13 гривень. Проте, згідно з п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії воєнного стану споживач звільняється від відповідальності перед кредитором за прострочення зобов'язань (штрафи, пеня тощо). Оскільки нарахування здійснювалися під час дії воєнного стану, ці вимоги є незаконними. Крім того, посилається на те, що її чоловік є учасником АТО, наразі він перебуває у вкрай тяжкому стані здоров'я, у нього виявлено виразкоподібний дефект, стеноз та підозру на новоутворення. Він потребує дороговартісного лікування та операції. Усі сімейні кошти спрямовуються на його лікування, що створює скрутне матеріальне становище. Тому немає змоги погасити борг одразу.
Ухвалою суду від 21.04.2026 на підставі пункту 2 частини 2 статті 223 ЦПК України відкладено судовий розгляд по справі до 18.05.2026 о 11:30 годині.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, разом з позовом останній направив до суду письмову заяву про можливість розгляду справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи, у разі неявки відповідача.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.
При цьому, оскільки в судове засідання сторони не з'явились, суд відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, проводить слухання справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого технічного засобу.
Суд, вивчивши доводи позовної заяви та дослідивши додані до неї письмові документи в їх сукупності, приходить до наступного висновку.
В силу ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
На підставі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
В силу ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Судом встановлено, що 27.05.2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 63661-05/2025, який підписаний з боку відповідача електронним підписом одноразовим ідентифікатором Y689.
Згідно п. 1.1. Договору за цим договором Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 8000,00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит, комісію за видачу кредиту (в разі застосування) та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Згідно п. 1.2 Договору тип кредиту: кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби Клієнта, не пов'язані з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 27.05.2025. Наданий кредит Клієнт зобов'язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування, відповідно до графіку платежів. Кінцева дата погашення кредиту 23.09.2025.
Відповідно до п. 1.4 Договору за користування кредитом Товариством нараховуються проценти в розмірі 0,90 % в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом та комісія за видачу кредиту в сумі 800,00 гривень (що складає 10,00 % від суми кредиту). Тип процентної ставки: фіксована. Тип комісії - одноразова комісія. Розмір процентів та комісії, встановлений цим пунктом Договору, залишається незмінним протягом усього строку (терміну) Договору.
Денна процентна ставка складає (9440,00/8000,00)/120х100% = 0,98 % (п.п. 1.4.1 п.1.4 Договору).
Згідно п.1.6 Договору кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок Клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4149-49хх-хххх-7286 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.
Згідно п.3.1 Договору сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом та комісія за видачу кредиту здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, в дату платежу, який є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до п. 3.3 Договору нарахування процентів за цим Договором, здійснюється в межах строку кредитування, зазначеного в п.1.2 Договору, починаючи з дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на рахунок, вказаний клієнтом). При цьому, проценти за користування кредитом нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом станом на початок кожного календарного дня.
Одночасно з укладенням договору відповідач підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором W149 паспорт споживчого кредиту та електронним підписом одноразовим ідентифікаторомY689 графік платежів, тобто він був ознайомлений з інформацією про умови кредитування та вартість кредиту.
27.05.2025 року о 16:40:08 кошти в сумі 8000 грн 00 коп. за кредитним договором №63661-05/2025 від 27.05.2025 року були перераховані відповідачу шляхом зарахування на карту НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua - 754197630, призначення платежу: Зарахування 8000,00 гривень на карту НОМЕР_3 , код авторизації на боці банку № 475265. ПІБ клієнта: ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою за підписом директора ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення» № 3426_260316171241 від 16.03.2026.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 63661-05/2025 від 27.05.2025 перед ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» станом на 16.03.2026 року загальна заборгованість відповідача становить 19881,72 грн., з якої: заборгованість за тілом кредиту - 7827,36 грн.; заборгованість за відсотками - 2113,50 грн.; заборгованість за штрафами - 9940,86 грн.
Крім того, 04.06.2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 08525-06/2025, який підписаний з боку відповідача електронним підписом одноразовим ідентифікатором Y315.
Згідно п. 1.1. Договору за цим договором Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 4000,00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит, комісію за видачу кредиту (в разі застосування) та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Згідно п. 1.2 Договору тип кредиту: кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби Клієнта, не пов'язані з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 04.06.2025. Наданий кредит Клієнт зобов'язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування, відповідно до графіку платежів. Кінцева дата погашення кредиту 01.10.2025.
Відповідно до п. 1.4 Договору за користування кредитом Товариством нараховуються проценти в розмірі 0,90 % в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом та комісія за видачу кредиту в сумі 400,00 гривень (що складає 10,00 % від суми кредиту). Тип процентної ставки: фіксована. Тип комісії - одноразова комісія. Розмір процентів та комісії, встановлений цим пунктом Договору, залишається незмінним протягом усього строку (терміну) Договору.
Денна процентна ставка складає (4720,00/4000,00)/120х100% = 0,98 % (п.п. 1.4.1 п.1.4 Договору).
Згідно п.1.6 Договору кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок Клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4149-49хх-хххх-7286 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.
Згідно п.3.1 Договору сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом та комісія за видачу кредиту здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, в дату платежу, який є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до п. 3.3 Договору нарахування процентів за цим Договором, здійснюється в межах строку кредитування, зазначеного в п.1.2 Договору, починаючи з дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на рахунок, вказаний клієнтом). При цьому, проценти за користування кредитом нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом станом на початок кожного календарного дня.
Одночасно з укладенням договору відповідач підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором W567 паспорт споживчого кредиту та електронним підписом одноразовим ідентифікаторомY315 графік платежів, тобто він був ознайомлений з інформацією про умови кредитування та вартість кредиту.
04.06.2025 року о 13:20:08 кошти в сумі 4000 грн 00 коп. за кредитним договором №08525-06/2025 від 04.06.2025 року були перераховані відповідачу шляхом зарахування на карту НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua - 762322800, призначення платежу: Зарахування 4000,00 гривень на карту НОМЕР_3 , код авторизації на боці банку № 681331. ПІБ клієнта: ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою за підписом директора ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення» № 3426_260316171252 від 16.03.2026.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 08525-06/2025 від 04.06.2025 перед ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» станом на 16.03.2026 року загальна заборгованість відповідача становить 8390.54 грн., з якої: заборгованість за тілом кредиту - 3303,37 грн.; заборгованість за відсотками - 891,90 грн.; заборгованість за штрафами -,86 грн.
22.12.2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено договір факторингу № 22122025, відповідно до умов якого ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ»права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за кредитним договором № 63661-05/2025 від 27.05.2025 та кредитним договором № 08525-06/2025 від 04.06.2025.
З Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 22122025 від 22.12.2025 вбачається, що ОСОБА_1 (порядковий номер 906) є боржником за кредитним договором № 63661-05/2025 від 27.05.2025 сума заборгованості становить 19881,72 гривню, з них: 7827,36 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2113,50 гривень - сума заборгованості за нарахованими процентами; 9940,86гривня - штраф.
З Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 22122025 від 22.12.2025 вбачається, що ОСОБА_1 (порядковий номер 907) є боржником за кредитним договором № 08525-06/2025 від 04.06.2025 сума заборгованості становить 8390,54 гривень, з них: 3303,37 гривні - сума заборгованості за основною сумою боргу; 891,90 гривень - сума заборгованості за нарахованими процентами; 4195,25гривня - штраф.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частинами 1 та 2 ст.639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно з ч. 1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Вимогами ст. 639 ЦК України визначено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Положеннями ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» унормовано, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно зі ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Правилами ч. 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» закріплено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
За змістом ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Згідно з ч. 3 ст. 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
За змістом вимог ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі, а відповідно частини 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 підписала з ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» договір № 63661-05/2025 від 27.05.2025 року про надання споживчого кредиту електронним підписом одноразовим ідентифікатором Y689, та договір № 08525-06/2025 від 04.06.2025 року про надання споживчого кредиту електронним підписом одноразовим ідентифікатором Y315.
Як вбачається з матеріалів справи, укладені між сторонами договори № 63661-05/2025 від 27.05.2025 року та № 08525-06/2025 від 04.06.2025 року містять основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму позики, дату її видачі, строк повернення грошових коштів, розмір процентів, умови кредитування.
Зокрема, сторони погодили суму договору, розмір щомісячних процентів, річні проценти, графік платежів, реальну річну процентну ставку, щомісячні проценти, та інші істотні умови.
За вказаних обставин суд вважає встановленим факт укладення між відповідачем та ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» кредитного договору.
ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі, а саме - надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором. Відповідач не виконав свого зобов'язання та не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом положень ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитодавця у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено законом чи договором.
За змістом статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
З аналізу долучених до матеріалів справи доказів підтверджено факт відступлення права грошової вимоги ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до боржника ОСОБА_1 .
Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Що стосується нарахованих процентів, суд дійшов до наступного.
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про споживче кредитування» денна процентна ставка це загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.
Згідно з ч. 5 ст.8 ЗУ «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 % (з визначенням розтермінування величини ставки протягом перехідного періоду після набрання законної сили цими положеннями).
Відповідно до ч. 2 ст.8 ЗУ «Про споживче кредитування» до загальних витрат за кредитом (які згідно ч. 4 ст.8 ЗУ «Про споживче кредитування» при розрахунку денної процентної ставки складають значення показника формули ЗВСК) включаються: проценти по кредиту; комісії; інші витрати споживача.
Згідно розрахунку за формулою, встановленою ч. 4 ст.8 ЗУ «Про споживче кредитування», денна процентна ставка за кредитним договором № 63661-05/2025 від 27.05.2025 становить 0,98 % з розрахунку: (9440,00/8000,00)/120x100%,=0,98 %.
Відтак стягненню на користь позивача з відповідача підлягає заборгованість на підставі розрахунку позивача, який відповідає умовам договору і не спростований відповідачем, в сумі 9940,86 гривень, яка складається із: заборгованості за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) у розмірі 7827,36 гривень; заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 2113,50 гривень.
Згідно розрахунку за формулою, встановленою ч. 4 ст.8 ЗУ «Про споживче кредитування», денна процентна ставка за кредитним договором № 08525-06/2025 від 04.06.2025 становить 0,98 % з розрахунку: (4720,00/4000,00)/120x100%,=0,98 %.
Відтак стягненню на користь позивача з відповідача підлягає заборгованість на підставі розрахунку позивача, який відповідає умовам договору і не спростований відповідачем, в сумі 4195,25 гривень, яка складається із: заборгованості за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) у розмірі 3303,37 гривень; заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 891,90 гривень.
Що стосується стягнення неустойки (штрафу) суд приходить до наступного.
Представник позивача посилається на п. 6 розділу IV «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування» як на підставу можливості нарахування пені з відповідача. Вважає, що на договори кредиту, які будуть укладатися після спливу тридцятиденного дня включно з дня набрання чинності Закону №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», тобто з 24.01.2024, вимога пункту 6 розділу ІV «Прикінцевих та перехідних положень» Закону не поширюється, та нарахування штрафу не забороняється.
Однак вищевказані норми суперечать нормам права, які визначені в п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 66 Закону України «Про правотворчу діяльність», у разі виявлення колізії між кодексом і первинним законом пріоритет у застосуванні має норма права, що міститься у кодексі, якщо інше не передбачено таким кодексом.
Отже, враховуючи факт наявності у вищевказаних нормах права колізії між нормами Цивільного кодексу України та Закону України «Про споживче кредитування», суд приходить до висновку про необхідність застосування в даній цивільній справі саме норм Цивільного кодексу України.
Також суд враховує згадані вище приписи ч. ч. 2, 3 ст. 6 і ст. 627 ЦК України, які визначають співвідношення між актами цивільного законодавства та договором.
Отже, суд не вбачає законних підстав для нарахування позивачем відповідачу неустойки (штрафу) за прострочення кредиту та її стягнення.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Таким чином, враховуючи викладене, позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» про стягнення заборгованості за кредитними договорами підлягають частковому задоволенню.
Щодо розстрочення виконання рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Як передбачено ч. 4 ст. 435 ЦПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відповідно до ст. 265 ч.7 ЦПК України, у разі необхідності в резолютивній частині рішення суду також вказується про, зокрема, надання відстрочення або розстрочення виконання рішення.
Розстрочка - спосіб виконання зобов'язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановлені наперед.
Закон пов'язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об'єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.
Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 10 постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім'ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.
Верховний Суд у постанові від 11 жовтня 2019 року у справі №810/4643/18 зазначив, що це питання суд вирішує із врахуванням конкретних обставин а справи, зокрема, суб'єктного складу сторін у справі, зобов'язаної сторони (боржника) за рішенням суду, складного майнового стану чи складної життєвої ситуації зобов'язаної сторони (боржника), впливу виконання рішення на спроможність зобов'язаної сторони (боржника) виконати інший публічний обов'язок чи зобов'язання перед особами, які потребують соціального захисту. У випадку розстрочення (відстрочення) виконання свого рішення суд, який здійснює контроль за його виконанням, повинен забезпечити баланс публічного і приватного інтересів.
Водночас відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов'язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04 06.2019 року у справі №916/190/18.
Згідно з ч.5 ст.435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Суд бере до уваги, що відповідачка ОСОБА_1 перебуває у скрутному матеріальному становищі, є дружиною ОСОБА_2 , який є учасником АТО, що підтверджено посвідченням серії НОМЕР_4 , який перебуває у вкрай тяжкому стані здоров'я, що підтверджується медичним висновком від 10.04.2026 р., у нього виявлено виразкоподібний дефект, стеноз та підозру на новоутворення, та останній потребує дороговартісного лікування та операції, що створює скрутне матеріальне становище, просить суд врахувати її матеріальне становище.
В той же час, відповідачка не відмовляється добровільно виконати свої зобов'язання перед позивачем, у зв'язку з цим просить суд про розстрочку виконання рішення суду.
З огляду на викладене, враховуючи намір боржниці повернути заборгованість стягувачу, шляхом розстрочення виконання судового рішення, суд приходить до висновку про задоволення заяви відповідачки про розстрочку виконання рішення суду строком на 12 місяців з дня ухвалення даного рішення.
Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
Згідно зі ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд враховує усталену практику Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів, де мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
При вирішенні даного спору, суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Зазначений Висновок також акцентує увагу й на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й відрізних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 "Ковач проти України", "Мельниченко проти України", "Чуйкіна проти України").
Згідно позиції Європейського суду з прав людини, сформованої, зокрема у справах "Салов проти України", "Проніна проти України" та "Серявін та інші проти України": принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").
Національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Відповідно до ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому вказані витрати також повинні бути стягнуті з відповідача на користь позивача.
При подачі позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 2662,40 гривні, позов задоволено на 50,00%, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 1664 гривні судового збору (3328 грн х 50,00%).
Керуючись ст. 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 274-279 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (місцезнаходження за адресою: 07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, 2, код ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_1 у АТ «ТАСкомбанк») суму заборгованості за Кредитним договором № 63661-05/2025 від 27.05.2025 в розмірі 9940 (дев'ять тисяч дев'ятсот сорок) гривень 86 копійок, з яких: 7827 (сім тисяч вісімсот двадцять сім) гривень 36 копійок - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2113 (дві тисячі сто тринадцять) гривень 50 копійок - сума заборгованості за відсотками та за Кредитним договором № 08525-06/2025 від 04.06.2025 в розмірі 4195 (чотири тисячі сто дев'яносто п'ять) гривень 25 копійок, з яких: 3303 (три тисячі триста три) гривні 37 копійок - сума заборгованості за основною сумою боргу; 891 (вісімсот дев'яносто одна) гривня 90 копійок - сума заборгованості за відсотками. Всього заборгованості за договорами у загальному розмірі 14136 (чотирнадцять тисяч сто тридцять шість) гривень 11 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (місцезнаходження за адресою: 07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, 2, код ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_1 у АТ «ТАСкомбанк») судовий збір в розмірі 1664 (одна тисяча шістсот шістдесят чотири) гривні.
В решті позовних вимог відмовити.
Заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення у справі № 481/409/26 - задовольнити.
Розстрочити виконання рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 18 травня 2026 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» суми заборгованості за Кредитним договором № 63661-05/2025 від 27.05.2025 року у розмірі 9940 (дев'ять тисяч дев'ятсот сорок) гривень 86 копійок та за Кредитним договором № 08525-06/2025 від 04.06.2025 року в розмірі 4195 (чотири тисячі сто дев'яносто п'ять) гривень 25 копійок та судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 1664 (одна тисяча шістсот шістдесят чотири) гривні, а всього у розмірі 15800 (п'ятнадцять тисяч вісімсот) гривень 11 копійок терміном на 12 (дванадцять) місяців з дати набрання законної сили цим рішенням рівними платежами.
Рішення суду може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано.
У разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, апеляційна скарга подається у той же строк з дня виготовлення повного тексту рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», місцезнаходження за адресою: 07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, 2, код ЄДРПОУ 35625014.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Повний текст рішення виготовлено 19.05.2026 року.
Суддя Вжещ С.І.