79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
11.05.2026 Справа № 914/3382/22
Господарський суд Львівської області у складі головуючої судді Зоряни Горецької, при секретарі Зоряні Палюх, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом ОСББ «Хорватська, 9»,
до відповідача Львівської міської ради,
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСББ «Зразковий дім»,
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Рес Кроно»,
про визнання незаконною та скасування ухвали,
представники сторін:
від позивача: Глуховський А.Ю., Шнайдер О.О.;
від відповідача: Поліщук О.С.;
від третьої особи-1: Крюкова Н.Т.;
від третьої особи-2: не з'явився.
В провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом ОСББ «Хорватська, 9» до Львівської міської ради, третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСББ «Зразковий дім», третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Рес Кроно» про визнання незаконною та скасування ухвали.
Хід розгляду справи відображено у відповідних ухвалах суду та протоколах судових засідань.
16.02.2026 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.
В судовому засіданні 11.05.2026 проголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.
Позиція позивача
Позивач просить визнати незаконною і скасувати ухвалу Львівської міської ради від 16.09.2021 №1341 «Про затвердження ОСББ «Зразковий дім» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул. Хорватська, 11». Позивач стверджує, що Львівська міська рада не виконала положення п. 6.3.9 ухвали № 3772 від 13.02.2018 «Про затвердження Тимчасового порядку надання об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків земельних ділянок в постійне користування», що призвело до встановлення неправильних меж земельних ділянок по вулиці Хорватська, 9 та Хорватська, 11.
Позиція відповідача
Відповідач стверджує, що ухвала Львівської міської ради №1341 жодним чином не порушує права позивача у даній справі. Позивач не зазначив жодної норми законодавства, якій суперечить вказана ухвала. Матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження неправомірного збільшення меж земельної ділянки по вул. Хорватська, 11.
Позиція третьої особи 1
Третя особа заперечила позовні вимоги з підстав викладених у письмових поясненнях.
Cпіввласниками житлового будинку № 9 по вул. Хорватській у м. Львові на підставі протоколу установчих зборів створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Хорватська, 9». 27.05.19 проведено відповідну державну реєстрацію юридичної особи. Відповідно до виписки з ЄДРПОУ присвоєно код - 43021139.
Львівська міська рада ухвалою № 3772 від 13.07.2018 затвердила Тимчасовий порядок надання об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків земельних ділянок у постійне користування. Тимчасовий порядок надання об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків земельних ділянок у постійне користування розроблений на підставі Конституції України, Земельного кодексу України, Законів України «Про землеустрій», «Про Державний земельний кадастр», «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Порядок визначає загальні положення та встановлює особливості і процедуру надання ОСББ земельних ділянок у постійне користування.
08.04.2021 ОСББ «Хорватська, 9» подала Львівській міській раді заяву за вх.№2-29290/АП-24 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приблизною площею 0,0468 га на вул. Хорватській, 9 у м. Львові для обслуговування багатоквартирного житлового будинку.
Львівська міська рада ухвалою від 07.10.2021 № 1517 «Про надання ОСББ «Хорватська, 9» дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Хорватській, 9» ОСББ «Хорватська, 9» надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Відповідно до п. 6.3.9 Ухвали Львівської міської ради № 3772 від 13.02.2018 р. «Про затвердження Тимчасового порядку надання об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків земельних ділянок в постійне користування» у разі наявності архівних документів: технічний паспорт будинку; технічний паспорт прибудинкової території, рішення місцевої ради депутатів, архівний витяг, межі земельної ділянки визначаються відповідно до цих документів за умови приналежності ділянки до будинку.
Технічний паспорт на земельну ділянку по вул. Хорватській буд. № 9 у формі архівного документу та датований 22.02.1971.
03.05.2022 ОСББ «Хорватська, 9» листом вх. №2-5461-2403 звернулась в Узгоджувальну комісію по земельним питанням листом з проханням встановити межу прибудинкової ділянки по вул. Хорватській, 9 у м. Львові згідно з доданим до звернення архівним документом, а саме технічним паспортом земельної ділянки від 22.02.1971 з врахуванням вимог п. 6.3.9 Ухвали Львівської міської ради № 3772 від 13.02.2018 «Про затвердження Тимчасового порядку надання об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків земельних ділянок в постійне
користування».
За результатами розгляду вищезазначеного листа Управління земельних ресурсів Львівської міської ради направило ОСББ «Хорватська, 9» відповідь від 20.06.2022 за № 2403-вих-38756 в якому повідомили про неможливість вирішення питання з посиланням на ухвалу Львівської міської ради від 16.09.2021 № 1341 «Про затвердження ОСББ «Зразковий дім» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул. Хорватській, 11». Зазначеною ухвалою Львівської міської ради № 1341 ОСББ «Зразковий дім» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано земельну ділянку площею 0,0674 га, кадастровий номер 4610137500:02:001:0039, на вул. Хорватській у постійне користування для обслуговування багатоквартирного будинку.
Відповідно до висновку судового експерта №4/12 від 29.12.2025 встановлено, що проект землеустрою щодо відведення об'єднанню співвласників багатоквартирного житлового будинку «Зразковий дім» земельної ділянки площею 0,0674 (кадастровий номер 4610137500:02:001:0039) на вул. Хорватська, 11 у м. Львові та його затвердження відповідають вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Згідно ч. 2 набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Частинами 2, 4 ст. 42 Земельного кодексу України передбачено, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації.
Згідно ч. 1 ст. 122 ЗК сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ЗК надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення або формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).
Згідно ч. 2 ст. 123 ЗК особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідно до ч. 3 ст. 123 ЗК відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
У ч. 6 ст. 123 ЗКУ зазначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про надання земельної ділянки у користування. Частиною 12 передбачається, що рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюється, зокрема, затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
У відповідності до ч. 15 ст. 123 підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
Статтею 50 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробляються у разі формування нових земельних ділянок із земель державної, комунальної власності (крім випадків формування земельних ділянок за іншою документацією із землеустрою) та у разі зміни цільового призначення земельних ділянок у випадках, визначених законом.
Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок може передбачати формування та/або зміну цільового призначення декількох земельних ділянок, за умови що розпорядником земельних ділянок буде один орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, або власником земельної ділянки приватної власності є одна особа.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки включає:
а) пояснювальну записку;
б) матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);
в) розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);
г) розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);
ґ) перелік обмежень у використанні земельної ділянки;
д) кадастровий план земельної ділянки.
Разом з тим згідно ст. 198 Земельного кодексу України кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Кадастрова зйомка включає:
а) геодезичне встановлення меж земельної ділянки;
б) погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та
землекористувачами;
в) відновлення меж земельної ділянки на місцевості;
г) встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі;
ґ) виготовлення кадастрового плану.
З аналізу ухвал Львівської міської ради та документів, що передували прийняттю таких, а також норм чинного на момент прийняття спірної ухвали законодавства можна прийти до наступних висновків.
Об'єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку «Зразковий дім», як і об'єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку «Хорватська, 9» скористалися своїм правом на отримання земельних ділянок у користування для обслуговування багатоквартирного житлового будинку у відповідності до чинного законодавства, з метою реалізації цих прав звернувшись до уповноваженого органу - Львівської міської ради, у зв'язку з чим надали усі необхідні документи для отримання дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Окрім цього, об'єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку «Зразковий дім», виготовивши такий проект, звернулося для його затвердження у Львівську міську раду.
Оскаржувана ухвала Львівської міської ради № 1341 жодним чином не порушує права позивача у даній справі. Позивач у свою чергу не зазначив жодної норми законодавства, якій суперечить вказана ухвала. Натомість зазначив, що при прийнятті оскаржуваної ухвали Львівською міською радою повинен був враховуватися технічний паспорт від 22.02.1971.
Водночас, суд звертає увагу на те, що Земельним кодексом Української PCP від 08.07.1970, зокрема, ст. 20 передбачалося, що відповідно до основ земельного законодавства Союзу PCP і союзних республік право землекористування колгоспів, радгоспів та інших землекористувачів засвідчується державними актами на право користування землею.
Згідно ст. 22 встановлювалося, що приступати до користування наданою земельною ділянкою до встановлення відповідними землевпорядними органами меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і видачі документа, який засвідчує право користування землею, заборонялося.
В подальшому, відповідно до ст. 22, 23 Земельного кодексу Української PCP від 18 12.1990 право володіння або право користування наданою земельною ділянкою виникало після встановлення землевпорядними організаціями меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання наданої земельної ділянки (в тому числі і на умовах оренди) до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право володіння або право користування землею, заборонялося.
Право володіння або право постійного користування землею посвідчувалося державними актами, які видавалися і реєструвалися сільськими, селищними, районними, міськими Радами народних депутатів.
Позивач по даній справі ні на підставі Земельного кодексу 1970 року, ні на підставі Земельного кодексу 1990 року жодним чином не оформив своє право на користування земельною ділянкою.
Станом на сьогодні законодавцем чітко встановлюється поняття земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. У відповідності до статті 791 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
Згідно ст. 125, 126 ЗКУ право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Позивач ОСББ «Хорватська, 9» державний акт на право власності чи користування щодо земельної ділянки на вул. Хорватській, 9 не отримували, межі земельної ділянки внатурі не виносили. А тому твердження позивача про те, що технічний паспорт підтверджує відповідне речове право (власності чи користування) не може братися до уваги, зважаючи на норми чинного на 1971 рік законодавства.
Інших доказів щодо накладення, неправомірного збільшення площі земельної ділянки на вул. Хорватській, 11 позивачем не надано. Більше того, з поданих документів взагалі не вбачається за можливе встановити будь-які збільшення чи накладання земельних ділянок, оскільки земельна ділянка на вул. Хорватська, 9 взагалі не сформована як об'єкт цивільних прав.
Як вже зазначалося вище, 16.08.2021 року на адресу Львівської міської ради надійшла заява голови ОСББ «Зразковий дім» про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки і надання земельної ділянки у зв'язку з формуванням нової земельної ділянки на вул. Хорватській, 11 у м. Львові для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку площею 0,0674 га. До заяви був долучений проект землеустрою, що підлягав затвердженню. У вищезгаданому проекті наявний акт обстеження та показу меж земельної ділянки у м. Львові на вул. Хорватська, 11 від 20.04.2021, яким узгоджено межі земельної ділянки із суміжними землекористувачами, а саме по лінії А-Б - середньою загальноосвітньою школою № 33 м. Львова, по лінії Б-В - ПрАТ «Львівобленерго», по лінії В-Г - середньою загальноосвітньою школою № 33 м. Львова, по лінії Г-Д - ТзОВ «Рес Кроно», Е-А - ОСББ «Хорватська, 9», а також графічна схема розмежування земельної ділянки; план земельної ділянки площею 0,0674 га, а також інші документи.
Тобто на стадії розроблення проекту землеустрою третя особа ОСББ «Зразковий дім» з метою виконання вимог чинного законодавства звернулося до суміжних користувачів земельних ділянок з метою узгодження меж ділянки, яку мало намір отримати в користування, і сам позивач підписав відповідний акт, погодившись при цьому із зазначеною в акті межею.
Крім того, позивач при зверненні до Львівської міської ради із клопотання про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою сам визначив орієнтовну площу земельної ділянки, її розташування та межі, що не перетинаються із земельною ділянко, наданою раніше ОСББ «Зразковий дім».
Підсумовуючи, суд зазначає наступне:
- згідно долученого плану земельної ділянки межі земельних ділянок не накладаються, спору між землекористувачами немає, як наслідок, позовна вимога ОСББ “Хорватська, 9» є необґрунтованою;
- позивачем не надано доказів того, що у випадку задоволення позовних вимог про визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради від 16.09.2021 №1341 “Про затвердження ОСББ “Зразковий дім» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул. Хорватській, 11» відбудеться відновлення його потенційно порушеного права або інтересу;
- ухвала №1341 від 16.09.2021 підготовлена на підставі поданого ОСББ “Зразковий дім» проекту землеустрою, складовою якого є акт встановлення меж земельної ділянки, погоджений із суміжними землекористувачами, зокрема по лінії Е-А з ОСББ “Хорватська, 9»;
- технічний паспорт не є правовстановлюючим документом, а станом на 1971 рік правовстановлюючим документом був акт на землю;
- позивачем не зазначено в чому саме полягає неправомірність чи незаконність оскаржуваної ухвали;
- ОСББ «Хорватська, 9» державний акт на право власності чи користування щодо земельної ділянки на вул. Хорватській, 9 не отримувало, межі земельної ділянки внатурі не винесено;
- ОСББ “Хорватська, 9» не є ані власником, ані користувачем земельної ділянки по вул. Хорватська, 9.
Позиція суду підтверджується висновком судового експерта про відповідність проекту землеустрою вимогам чинного законодавства.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Приписи статті 79 ГПК України встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1-3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
У рішенні від 03.01.2018 Віктор Назаренко проти України (Заява № 18656/13) ЄСПЛ наголосив, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов'язані між собою, є основоположними компонентами концепції справедливого судового розгляду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції. Вони вимагають справедливого балансу між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони матимуть змогу висловити свої думки щодо кожного документа в матеріалах справи (рішення у справі Беер проти Австрії (Beer v. Austria), заява № 30428/96, пункти 17,18, від 06 лютого 2001 року).
З урахуванням вищевикладеного, суд зазначає, що у позивача не виникло право на захист, адже його право не порушено. Позов безпідставний та задоволенню не підлягає.
Судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України залишаються за позивачем.
Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 231, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Суддя Горецька З.В.