79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
19.05.2026 Справа № 914/660/26
Господарський суд Львівської області у складі судді Гоменюк З.П., розглянувши матеріали справи,
за позовом: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Дніпропетровського обласного управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», м. Дніпро
до відповідача: Приватного підприємства «Альтек - С», м. Львів
про стягнення 74 832,77 грн. заборгованості
Без виклику представників сторін.
ПРОЦЕС.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява від Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», м. Київ в особі філії - Дніпропетровського обласного управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до Приватного підприємства «Альтек - С» про стягнення 74 832,77 грн. за договором банківського рахунку № 35/15 від 30.06.2015 з яких: 46 563,98 грн. основного боргу; 14 239,81 - пеня; 10 246,84 грн. інфляційних втрат та 3 782,14 грн. 3% річних.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2026, справу №914/660/26 передано на розгляд судді Гоменюк З.П.
12.03.2026 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 12.03.2026) від представника позивача надійшла заявка про отримання процесуальних документів в електронному вигляді. (Вх.№ 7216/26).
Станом на 19.05.2026 від відповідача відзиву на позовну заяву, заяв та клопотань по справі не надходило. Крім того, суд звертає увагу на те, що ухвала суду про відкриття провадження у справі повернулася на адресу суду «по закінченню встановленого терміну зберігання» відповідно до трекінгу від 15.05.2026 який долучений до матеріалів справи.
Як встановлено судом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, юридичною адресою відповідача є адреса: Україна, 79026, Львівська обл., місто Львів, ВУЛИЦЯ ВОЛОДИМИРА ВЕЛИКОГО, будинок 18, куди і надсилалася поштова кореспонденція суду, зокрема, ухвала про відкриття провадження у справі, яка повернулася без вручення її адресату «по закінченню встановленого терміну зберігання».
Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку та регулюють відносини між ними унормований Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270.
За правилами абзаців першого, другого пункту 116 Правил у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення "EMS" - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод. За письмовою заявою відправника/адресата строк зберігання поштових відправлень, внутрішніх поштових переказів може бути продовжений за додаткову плату до двох місяців з дня надходження до об'єкта поштового зв'язку місця призначення.
Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику (абзац перший пункту 117 Правил).
Таким чином, Правила надання послуг поштового зв'язку передбачають, що у разі невручення рекомендованого поштового відправлення під час доставки до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження такого поштового відправлення. Саме ж рекомендоване поштове відправлення ще протягом одного місяця зберігається об'єктом поштового зв'язку місця призначення, забезпечуючи тим самим адресату можливість отримати таке поштове відправлення на підставі вищевказаного повідомлення.
Отже, судом було вчинено всі дії для належного повідомлення відповідача про розглядувану справу, інших альтернативних адрес для повідомлення відповідача про розгляд справи судом не встановлено, натомість, останній, нехтуючи своїм обов'язком протягом тридцяти днів з моменту надходження кореспонденції на його поштове відділення не забрав такого та був відсутній у місці реєстрації.
Більше того, як з'ясовано судом, позовну заяву з додатками, позивач надсилав на адресу відповідача за тією самою юридичною адресою (Україна, 79026, Львівська обл., місто Львів, ВУЛИЦЯ ВОЛОДИМИРА ВЕЛИКОГО, будинок 18).
Відтак, суд прийшов до висновку, що вчинені судом дії, тривалий час розгляду даної справи та суперечлива поведінка відповідача щодо отримання поштової кореспонденції свідчить про необхідність збереження судом балансу прав та обов'язків сторін, а отже можливість розгляду даної справи та ухвалення судового рішення по суті спору.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що сторони належним чином повідомлялися про розгляд справи судом і від них не надходило жодних заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження чи клопотань про її розгляд у судовому засіданні з повідомленням сторін, дослідивши наявні у справі докази та викладені в позовній заяві пояснення, суд дійшов висновку про необхідність ухвалення рішення у справі.
ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН.
Аргументи позивача.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає про те, що 30.06.2015 року між ним та відповідачем укладено договір банківського рахунку №35/15.
Позивач на виконання умов договору відповідно та статуту відкрив рахунок відповідачу, здійснював обслуговування банківського рахунку. Відповідач в свою чергу не виконав зобов'язання за договором та не оплатив послуги позивача.
Таким чином, позивач стверджує що зобов'язання за договором №35/15 від 30.06.2015 не виконане та звернувся до суду із заявленими позовними вимогами, про стягнення заборгованість з відповідача на загальну суму 74 832,77 грн з яких: 46 563,98 грн - основна заборгованість; 14 239,81 грн. - пеня; 10 246,84 грн. - інфляційні втрати та 3 782,14 - 3% річних.
Аргументи відповідача.
Відповідач відзиву та заперечень щодо позовних вимог не подав.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
Судом встановлено, що 30.06.2015 між Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії - Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» (далі - позивач) та Приватним підприємством «АЛЬТЕК-С» (далі - позивач) укладено договір банківського рахунку №35/15 на підставі заяви відповідача про відкриття поточного рахунку від 27.06.2015.
Відповідно до умов договору позивач зобов'язався відкрити відповідачу поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні та надавати послуги розрахунково-касового обслуговування згідно з умовами договору, тарифами банку та вимогами законодавства України.
Довідкою Банку від 01.07.2015 №58 підтверджується відкриття відповідачу рахунку №26000300486740 у ТВБВ №10003/0643 філії Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк».
Згідно з п. 2.3 договору та Додатком №1 до нього, оплата за послуги Банку здійснюється відповідно до тарифів Банку. Відповідно до п.п. 2.1.2.1 п. 2.1.2 Тарифів щомісячна плата за обслуговування тарифного пакету становить 399,00 грн, яка підлягає сплаті не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним.
Судом встановлено, що позивач належним чином виконував свої зобов'язання за договором та надавав відповідачу послуги з розрахунково-касового обслуговування, тоді як відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості послуг належним чином не виконував, у зв'язку з чим утворилась заборгованість.
Відповідно до історії рахунку №UA543054820000035702506550714 заборгованість відповідача за обслуговування тарифного пакету становила 46 563,98 грн, а згідно з наданим позивачем розрахунком станом на 01.02.2026 загальна сума заборгованості за договором становить 74 832,77 грн.
Окремо судом встановлено, що позивач вживав заходів досудового врегулювання спору. Так, листами від 27.03.2025 №103.401645-14125 та №103.401645-14124 Банк повідомив відповідача про наявність станом на 27.03.2025 заборгованості за договором банківського рахунку №35/15 від 30.06.2015 у розмірі 41 775,98 грн та необхідність її термінового погашення.
Вказані листи відповідачем отримані не були та повернуті АТ «Укрпошта» у зв'язку із закінченням терміну зберігання, відповіді на них відповідач не надав, заборгованість не погасив.
ПОЗИЦІЯ СУДУ.
Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а у відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір банківського рахунку №35/15 від 30.06.2015.
Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За умовами ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином, матеріалами справи та поданими доказами встановлено наявність заборгованості ТОВ «Мо-Вуд» перед відповідачем за договором банківського рахунку №35/15 від 30.06.2015 станом на 15.05.2026 у розмірі 74 832,77 гривень.
Щодо нарахування пені.
Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників законами та договором.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно із статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно; якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частини 1, 2 статті 550 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п. 6.4 договору, за несвоєчасне поповнення Рахунку відповідно до умов п. 4.3.11 Договору, що призвело до неможливості здійснити договірне списання грошових коштів за надані Банком Послуги, Клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,2 % від належної до сплати суми за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
За результатами перевірки розрахунку пені встановлено, що така нарахована правильно та підлягає до задоволення у розмірі 14 239,81 грн.
Щодо нарахування 3% річних та інфляційних нарахувань.
Згідно з частинами 1, 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового
зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на
вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За результатами перевірки розрахунку 3% річних та інфляційних нарахувань встановлено, що такі нараховано правильно та підлягають до задоволення у повному обсязі у розмірі 10 246,84 грн. - інфляційні втрати та 3 782,14 - 3% річних.
Як встановлено ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини другої статті 74 Господарського кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Одночасно статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частиною 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
Як передбачено п. 2 ч. 5 ст.238 Господарського процесуального кодексу України, в резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.
У відповідності до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач за звернення до Господарського суду Львівської області із позовною заявою сплатив судовий збір у розмірі 3 328,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №280 від 16.02.2026.
З огляду на те, що судом позовні вимоги задоволено у повному обсязі, з відповідача підлягає до стягнення 3328,00 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Альтек - С» (ЄДРПОУ 34513053) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», м. Київ (ЄДРПОУ 00032129) в особі філії - Дніпропетровського обласного управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (ЄДРПОУ 09305480) на суму загальну суму 74 832,77 грн з яких: 46 563,98 грн - основна заборгованість; 14 239,81 грн. - пеня; 10 246,84 грн. - інфляційні втрати, 3 782,14 - 3% річних та 3328,00 грн. судового збору.
3. Наказ видати згідно статті 327 Господарського процесуального кодексу України після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Гоменюк З.П.