вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"19" травня 2026 р. м. Київ Справа № 911/1390/26
Суддя Бабкіна В.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ),
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислове підприємство "САД" (07352, Київська обл., Васильківський р-н, с. Крушинка, вул. Колгоспна, 10),
третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гаврилова Ольга Василівна (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 30/18, оф. 16),
про визнання недійсним акту приймання-передачі частки у статутному капіталі та витребування частки з незаконного володіння,
Без виклику представників учасників процесу
встановив:
До Господарського суду Київської області через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява б/н від 11.05.2026 р. (вх. № 10176 від 12.05.2026 р.) ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислове підприємство "САД", третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гаврилова Ольга Василівна, про визнання недійсним акту приймання-передачі частки у статутному капіталі та витребування частки з незаконного володіння.
За змістом прохальної частини позовної заяви ОСОБА_1 просить суд: 1) визнати недійсним акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Агропромислове підприємство «САД» від 16.08.2023 року, посвідчений нібито приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гавриловою О.В., реєстрові № 580, 581; 2) витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) частку у розмірі 51% статутного капіталу ТОВ «Агропромислове підприємство «САД» (код ЄДРПОУ 20610048). Окрім того, позивачем заявлено клопотання про витребування доказів, за яким останній просить суд витребувати у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гаврилової Ольги Василівни: оригінал або належним чином засвідчену копію акта приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «АПП «САД» від 16.08.2023 року, який зареєстрований за реєстровими № 580, 581 (або зазначений як такий у ЄДР); реєстраційну справу щодо вчинення нотаріальних дій за реєстровими номерами 580, 581 від 16.08.2023 року; журнал реєстрації нотаріальних дій за відповідний період (16.08.2023 року); відомості про використані нотаріальні бланки, зокрема, інформацію щодо бланку НСМ № 953448 (його облік, використання або втрату); документи, що посвідчують особу заявників (якщо подавались) та будь-які заяви, довіреності чи інші документи, на підставі яких вчинялися відповідні нотаріальні дії.
Поряд з цим, до Господарського суду Київської області позивачем було подано заяву про забезпечення позову б/н від 11.05.2026 р. (вх. № 32/26 від 15.05.2026 р.), за якою позивач просить суд: 1) накласти арешт на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислове підприємство «САД» (код ЄДРПОУ 20610048, адреса: 08635, Київська обл., Васильківський р-н, с. Крушинка, вул. Колгоспна, буд. 10) у розмірі 51%, що належить ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ); 2) заборонити державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а також нотаріусам, які мають повноваження державного реєстратора, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо зміни складу учасників та/або зміни розмірів часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислове підприємство «САД» (код ЄДРПОУ 20610048, 08635, Україна, Васильківський р-н, Київська обл., село Крушинка, вулиця Колгоспна, будинок 10), зміни керівника або припинення юридичної особи.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_1 поданий позов до ОСОБА_2 та ТОВ «АПП «САД» про визнання недійсним акта приймання-передачі частки та витребування частки у розмірі 51% статутного капіталу ТОВ «АПП «САД». Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не мав волевиявлення на відчуження належної йому частки у статутному капіталі товариства, а підпис у акті приймання-передачі частки від 16.08.2023 р. позивачу не належить. Крім того, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гаврилова О.В. листом вих. № 1/01-16 від 12.12.2025 р. підтвердила, що зазначена нотаріальна дія не вчинялась. Також бланк НСМ 953448, на якому виготовлено спірний акт, значиться як втрачений.
Таким чином, на переконання заявника, у даному випадку є наявними ознаки неправомірного вибуття корпоративних прав позивача поза його волею, що свідчить про існування реального ризику подальшого відчуження спірної частки до вирішення спору по суті.
На даний час відповідач 1 ОСОБА_2 є власником 51% частки у статутному капіталі ТОВ «АПП «САД» та, як учасник товариства, має можливість у будь-який момент: відчужити спірну частку третім особам, змінити склад учасників товариства, змінити розмір часток учасників, здійснити інші реєстраційні дії щодо корпоративних прав, які є предметом спору. У випадку подальшого відчуження спірної частки на користь третіх осіб позивач буде змушений ініціювати нові судові спори, що істотно ускладнить ефективний захист його прав та виконання рішення суду у даній справі.
За таких обставин заявник стверджує, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити або зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду та ефективний захист порушених прав позивача.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому судових рішень і задоволених вимог позивача.
Водночас, забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України викладені у постановах Верховного Суду від 20.12.2023 р. у справі № 910/11037/23, від 01.04.2024 р. у справі № 922/5184/23.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов'язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги.
Водночас, під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 21.10.2021 р. у справі № 910/20007/20, від 20.07.2020 р. у справі № 914/2157/19.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно існує спір щодо відповідного, зазначеного в заяві, предмета та що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а також з'ясувати відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, його адекватність та співмірність.
При цьому, обов'язок доказування наведеного покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до вимог ст.ст. 73, 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з відповідністю чи вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Крім того, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
У постанові від 03.03.2023 р. у справі № 905/448/22 Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, аналізуючи питання забезпечення позову в контексті необхідності обґрунтувати припущення про можливість власника розпоряджатися своїм майном, зазначила, що можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. При цьому обраний вид забезпечення позову у вигляді накладення арешту не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 06.12.2023 р. у справі № 917/805/23, від 11.10.2023 р. у справі № 916/409/21, від 15.09.2023 р. у справі № 916/2359/23, від 08.08.2023 р. у справі № 922/1344/23, від 27.04.2023 р. у справі № 916/3686/22, від 22.04.2024 р. у справі № 922/3929/23.
За висновком суду, наведені у поданій заяві про забезпечення позову обставини підтверджують обґрунтоване припущення позивача про те, що невжиття заходів забезпечення позову в частині накладення арешту на спірну частку та заборони вчиняти реєстраційні дії щодо зміни складу учасників та/або зміни розмірів часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислове підприємство «САД» (код ЄДРПОУ 20610048), зміни керівника або припинення юридичної особи, може утруднити або унеможливити виконання рішення суду у випадку задоволення позову у даній справі.
Також суд вбачає, що обрані позивачем види забезпечення позову шляхом накладення арешту на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислове підприємство «САД» (код ЄДРПОУ 20610048) у розмірі 51%, що належить ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), та заборони державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а також нотаріусам, які мають повноваження державного реєстратора, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо зміни складу учасників та/або зміни розмірів часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислове підприємство «САД» (код ЄДРПОУ 20610048, 08635, Україна, Васильківський р-н, Київська обл., село Крушинка, вулиця Колгоспна, будинок 10), зміни керівника або припинення юридичної особи, є співмірними з позовними вимогами, мають тимчасовий характер та виключають можливість спричинення збитків, підстави та необхідність в зустрічному забезпеченні є відсутніми, а також що визначені позивачем заходи забезпечення не завдають шкоди правам та охоронюваним інтересам осіб, які не є учасниками судового процесу.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову визначеним позивачем шляхом може призвести до утруднення чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду, оскільки у разі відхилення судом заяви про забезпечення та за наявності рішення суду по суті на користь позивача, обраний позивачем спосіб захисту може стати неефективним, оскільки необхідно буде застосовувати вже інші способи захисту порушених прав позивача, а також докладати зусиль з метою відновлення становища, яке існувало до порушення.
Крім того, вищенаведені обрані позивачем заходи забезпечення позову є адекватними та дозволяють не допустити незворотності певних наслідків, а також забезпечать дотримання необхідного балансу інтересів між усіма учасниками спірних правовідносин, які беруть участь у справі.
За таких обставин суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у даній справі.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
За приписами ч. 1 ст. 144 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Керуючись ст.ст. 137, 140, 144, 232, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
1. Заяву ОСОБА_1 б/н від 11.05.2026 р. про забезпечення позову задовольнити.
2. Накласти арешт на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислове підприємство «САД» (код ЄДРПОУ 20610048, адреса: 08635, Київська обл., Васильківський р-н, с. Крушинка, вул. Колгоспна, буд. 10) у розмірі 51%, що належить ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
3. Заборонити державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а також нотаріусам, які мають повноваження державного реєстратора, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо зміни складу учасників та/або зміни розмірів часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислове підприємство «САД» (код ЄДРПОУ 20610048, 08635, Україна, Васильківський р-н, Київська обл., село Крушинка, вулиця Колгоспна, будинок 10), зміни керівника або припинення юридичної особи.
Стягувач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Боржник: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромислове підприємство «САД» (08635, Київська обл., Васильківський р-н, с. Крушинка, вул. Колгоспна, буд. 10, код ЄДРПОУ 20610048)
Дана ухвала є виконавчим документом відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження" та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років із наступного дня після набрання нею законної сили.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України з моменту її підписання суддею.
Ухвалу може бути оскаржено окремо від рішення суду в порядку та строки, визначені статтями 254-256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 19.05.2026 р.
Суддя В.М. Бабкіна