Справа № 182/223/26
Провадження № 2/0182/2688/2026
Іменем УКРАЇНИ
07.05.2026 м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючої судді Рунчевої О.В., секретаря судового засідання Паламарчука П.Ю., розглянувши в залі суду у м. Нікополі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -
19.01.2026 року Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ) звернулось до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, мотивуючи свої вимоги наступним.
08.01.2020 року о 06 год. 50 хв. в населеному пункті м. Нікополь, по вул. Електрометалургів відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки «CHEVROLET AVEO», державний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 та транспортного засобу «DAEWOO NEXIA DOHC Е93», державний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП пасажир «DAEWOO NEXIA DOHC Е93» ОСОБА_3 загинув на місці. На момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_1 не була застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВВНТЗ). Наведені обставини було перевірено та достовірно встановлено Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області при розгляді кримінального провадження. Відповідач свою вину визнав, вироком від 19.05.2022 року (справа №182/3116/20) ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 20.09.2022 року вирок Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19.05.2022 року в частині вимог потерпілої ОСОБА_4 про стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди у вигляді втраченого заробітку, витрат на лікування, а також з МТСБУ, пов'язаних з лікуванням потерпілого, шкоди, пов'язаної зі стійкою втратою працездатності та моральної шкоди скасовано, і призначено в цій частині новий розгляд в порядку цивільного судочинства, в іншій частині вирок залишено без змін.
Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача на момент ДТП не була застрахована, 15.02.2020 року ОСОБА_5 , яка є дружиною загиблого ОСОБА_3 , звернулась до МТСБУ із заявою про страхове відшкодування.
23.05.2023 року ОСОБА_5 та її син ОСОБА_6 (син заявниці та потерпілого) повторно звернулись із заявами про страхове відшкодування. За результатами їх звернення позивачем відкрито регресну справу за №66711. На підставі довідки №3 від 25.05.2023 року та наказу №3/9378 від 26.05.2023 року про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, МТСБУ прийняло рішення про відшкодування шкоди в загальному розмірі 113352,00 грн.
Вироком суду від 19.05.2022 року цивільний позов ОСОБА_7 (матері потерпілого) задоволено, стягнуто з позивача на її користь моральну шкоди в розмірі 14 169,00 грн. Крім того, даним вироком також задоволено цивільний позов ОСОБА_5 , та стягнуто з МТСБУ моральну шкоди в розмірі 14 169,00 грн., відшкодування витрат на поховання в розмірі 8 963,95 грн., а всього 23 132,95 грн. Тому, МТСБУ на підставі Подання №57 та №59 від 08.02.2023 року про необхідність оперативного виконання судового рішення по справі №182/3116/20, прийняв рішення про здійснення виплат присуджених коштів в розмірі 14 169,00 грн., а також 25 815,24 грн. на реквізити Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Києві. Загальний розмір присуджених коштів, які підлягають відшкодуванню МТСБУ становить 37 301,95 грн. без урахування виконавчого збору у розмірі 10% від суми заборгованості та загальної суми мінімальних витрат. Позивачем була повністю відшкодована шкода потерпілим, завдана ОСОБА_1 . Загальний розмір витрат МТСБУ, які підлягають відшкодуванню, складає 150 653,95 грн. Відповідач в добровільному порядку дані збитки не відшкодував.
А тому, з цього приводу позивач звертається до суду та просить стягнути з відповідача на його користь 150 653,95 грн. та відшкодувати судові витрати.
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27.01.2026 року відкрито провадження по даній справі та постановлено розглянути її за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання, відповідачеві роз'яснено його право на подання відзиву на позовну заяву (а.с.87-88).
Сторони в судове засідання не з'явились.
05.05.2026 року через ЄСІТС «Електронний суд» представником позивача Огнев'юком Я.В. було подано заяву про розгляд справи без його участі (а.с.95).
Відповідач повідомлявся про розгляд справи належним чином, шляхом направлення на останню відому адресу його реєстрації копії ухвали про відкриття провадження, копії позову з додатками та судової повістки з рекомендованим повідомленням, про що свідчить поштовий конверт (а.с.94), який повернувся на адресу суду, як не вручений, за відсутністю адресата за вказаною адресою. Крім того, судом опубліковано оголошення на сайті Судової влади України щодо виклику ОСОБА_1 в судове засідання по даній справі. Відповідач причину неявки не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи або про слухання справи за його відсутності суду не надав, своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, а тому відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення, у зв'язку з відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось за відсутністю сторін, що відповідає положенням ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступного.
На підставі ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Як встановлено судом, 08.01.2020 року о 06 год. 50 хв. в населеному пункті м. Нікополь, по вул. Електрометалургів відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки «CHEVROLET AVEO», державний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , та транспортного засобу «DAEWOO NEXIA DOHC Е93», державний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП пасажир «DAEWOO NEXIA DOHC Е93» ОСОБА_3 загинув на місці. На момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_1 не була застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВВНТЗ).
Вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19.05.2022 року (справа №182/3116/20) ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) - роки (а.с.17-52).
Згаданим вище вироком було задоволено цивільний позов ОСОБА_7 (матері загиблого), стягнуто з позивача на її користь моральну шкоди в розмірі 14 169,00 грн. Крім того, даним вироком також задоволено цивільний позов ОСОБА_5 (дружини загиблого), та стягнуто з МТСБУ моральну шкоди в розмірі 14 169,00 грн., відшкодування витрат на поховання в розмірі 8 963,95 грн., а всього 23 132,95 грн.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 20.09.2022 року вирок Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19.05.2022 року в частині вимог потерпілої ОСОБА_4 про стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди у вигляді втраченого заробітку, витрат на лікування, а також з МТСБУ, пов'язаних з лікуванням потерпілого, шкоди, пов'язаної зі стійкою втратою працездатності та моральної шкоди скасовано, і призначено в цій частині новий розгляд в порядку цивільного судочинства, в іншій частині вирок залишено без змін (а.с.55-62).
Відповідно до ч.6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Отже, факт дорожньо-транспортної пригоди, обставини її вчинення, а також винуватість відповідача ОСОБА_1 у цій ДТП є доведеними і доказуванню в даній цивільній справі не підлягають.
На момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 не була застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
На підставі ст.35 та п.41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», 15.02.2020 року ОСОБА_5 , яка є дружиною загиблого ОСОБА_3 , звернулась до МТСБУ із заявою про страхове відшкодування (а.с.63).
23.05.2023 року ОСОБА_5 та її син ОСОБА_6 (син заявниці та потерпілого) повторно звернулись із заявами про страхове відшкодування (а.с.64).
Факт родинних відносин підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 та копією свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_4 (а.с.68,70).
Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки (пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК України).
Статтею 1187 ЦК України визначено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.
Відповідно до ч.1 ст.1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.
Згідно ч.1ст.1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.
Разом із тим, правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.
Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають з обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно із спеціальним Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон №1961-IV ).
За результатами звернення дружини та сина загиблого ОСОБА_3 позивачем відкрито регресну справу за №66711.
Положеннями ст. 23 Закону № 1961-IV закріплено, що шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є і шкода, пов'язана із смертю потерпілого.
Положеннями ст. 27 Закону № 1961-IV закріплено, що страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди. Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених ст. 1200 ЦК України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
Відповідно до положень ст.20 та 25 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 21.05.2004 року № 3720-IX (далі - Закон № 3720-IX), у разі заподіяння внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди життю та здоров'ю потерпілої фізичної особи здійснюється страхова (регламентна) виплата у зв'язку зі смертю потерпілої фізичної особи. Страхова (регламентна) виплата у зв'язку із смертю потерпілої фізичної особи здійснюється, якщо смерть потерпілої фізичної особи настала протягом одного року з дня дорожньо-транспортної пригоди та є прямим її наслідком. Страховик, а у випадках, передбачених частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, - МТСБУ, у разі смерті потерпілої фізичної особи здійснює страхову (регламентну) виплату у зв'язку із втратою годувальника кожній особі, яка відповідно до ЦК України в частині відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, та з урахуванням положень Сімейного кодексу України має право на таке відшкодування, у розмірі, що розраховується відповідно до Цивільного кодексу України в частині відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого.
Страхова (регламентна) виплата у зв'язку із втратою годувальника кожній особі, яка має право на таку виплату. Загальний мінімальний розмір страхової (регламентної) виплати особам, які перебували на утриманні одного померлого, за весь період її отримання не може становити менше 36 розмірів мінімальної місячної заробітної плати, встановленої законом на дату настання страхового випадку.
Положенням ст. 40 Закон № 3720-IX визначено, що МТСБУ є єдиним обов'язковим об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Відповідно Закону України "Про державний бюджет України" мінімальна заробітна плата на день настання страхового випадку складала 4 723,00 грн. Згідно наданого позивачем розрахунку розмір відшкодування шкоди, пов'язаної зі втратою годувальника становить: 4 723,00грн. * 36 мін.з/п / 3 людини (утриманці загиблого ОСОБА_3 - син ОСОБА_6 , син ОСОБА_8 , батько загиблого (інформація відсутня, можливо особа пенсійного віку) = 56 676,00 грн., а отже до сплати 113 352 грн. (а.с.73).
На підставі довідки №3 від 25.05.2023 року та наказу №3/9378 від 26.05.2023 року про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, МТСБУ прийняло рішення про відшкодування шкоди в загальному розмірі 113 352,00 грн. (а.с.74,75). Відшкодування шкоди підтверджується платіжною інструкцією №971685 від 01.06.2023 року (а.с.81).
Крім того, МТСБУ на підставі Подання №57 та №59 від 08.02.2023 року про необхідність оперативного виконання судового рішення по справі №182/3116/20, прийняв рішення про здійснення виплат коштів, присуджених за вироком суду, в розмірі 14 169,00 грн., а також 25 815,24 грн. на реквізити Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Києві, що підтверджується платіжними інструкціями №822662 та №822665 від 08.02.2023 року (а.с.79,80). Загальний розмір присуджених коштів, які підлягають відшкодуванню МТСБУ становить 37 301,95 грн. без урахування виконавчого збору у розмірі 10% від суми заборгованості та загальної суми мінімальних витрат.
Таким чином, фактичні витрати МТСБУ на відшкодування витрат пов'язаних з регламентною виплатою по страховому випадку складають 150 653,95 грн. (113 352,00 грн. + 37 301,95 грн.).
Відповідно до положень ст. 1191 ЦК України та п.п.38.2.1 п.38.2 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
МТСБУ виконало покладений на нього Законом обов'язок по відшкодуванню шкоди заподіяної з вини водія транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Таким чином суду доведено, що розрахунок відшкодування МТСБУ проведено у відповідності до вимог ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», та за рахунок коштів фонду захисту потерпілих МТСБУ відшкодовано майнову шкоду представнику потерпілого у розмірі 150 653,95 грн., яка і підлягає стягненню з відповідача, в порядку регресу.
Розподіл судових витрат
Як передбачено частиною 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Крім того, відповідно до вимог ч. 2 ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, отже суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача витрат, понесених ним щодо сплати судового збору у розмірі 3 328,00 грн. (платіжна інструкція № 0001433 від 12.01.2026 року).
Керуючись ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ЗУ «Про страхування», ст.993, 1166, 1191,1200,1201 ЦК України, ст.ст.5-13, 34, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272-279, 280-284 ЦПК України, суд -
Позовну заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131, р/р IBAN: НОМЕР_6 ) відшкодування шкоди в порядку регресу, пов'язаних з регламентними виплатами у загальному розмірі 150 653,95 (сто п'ятдесят тисяч шістсот п'ятдесят три грн. 95 коп.) .
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131, р/р IBAN: НОМЕР_6 ) витрати по сплаті судового збору в сумі 3328,00 (три тисячі триста двадцять вісім грн. 00 коп.).
Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
На рішення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його повного складення.
Суддя: О. В. Рунчева