Справа № 199/150/21
(4-с/199/4/26)
23.04.2026 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпра
у складі головуючого судді - Авраменка А.М.,
при секретарі судового засідання - Кріпаченко М.Д.,
за участю: скаржника - ОСОБА_1 ,
представника скаржника - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на постанову старшого державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Зінченка Саміра Івановича про накладення штрафу від 13 січня 2026 року у виконавчому провадженні №65195486, -
30 січня 2026 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра звернувся боржник через свого представника із вищевказаною скаргою, в обґрунтування якої послався на те, що 13 січня 2026 року державним виконавцем в рамках виконавчого провадження №65195486 винесено постанову про накладення штрафу на скаржника в розмірі 40342 гривень через наявну заборгованість зі сплати аліментів в сумі 80684 гривень. Таку постанову скаржник вважає неправомірною, а також такою, що порушує його права, а тому просить суд визнати дії державного виконавця з її винесення неправомірними, а саму постанову скасувати з тих підстав, що судом апеляційної інстанції було змінено заочне рішення суду від 17 лютого 2021 року про стягнення аліментів шляхом зменшення розміру стягуваних аліментів лише 30 жовтня 2025 року, з 23 вересня 2025 року виконавче провадження було зупинено, а про наявність як судового рішення про стягнення аліментів, так і виконавчого провадження, а отже і про свій обов'язок зі сплати аліментів, скаржник дізнався лише у травні 2025 року. Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 23 червня 2025 року скасовано попередню постанову державного виконавця у тому ж виконавчому провадженні про накладення штрафу на скаржника за аналогічних підстав. Вказаною ухвалою суду встановлено відсутність доказів належного повідомлення державним виконавцем боржника про відкриття виконавчого провадження. 30 вересня 2025 року скаржник був призваний на військову службу за мобілізацією, 27 листопада 2025 року був зарахований для несення служби до ВЧ НОМЕР_1 , після поновлення виконавчого провадження 09 січня 2025 року скаржник звернувся до виконавчої служби з приводу відрахувань з його грошового забезпечення як військовослужбовця. За 2025 рік у скаржника постійних доходів до моменту його призову на військову службу за мобілізацією не було, а отже він не мав об'єктивної можливості виконувати рішення суду про стягнення аліментів. За таких обставин, посилаючись на відсутність вини скаржника у виникненні заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні, нарахування заборгованості за три роки, в той час як скаржник дізнався про наявність виконавчого провадження лише у травні 2025 року, скаржник просив його скаргу задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 10 квітня 2026 року відкрито провадження за скаргою, яку призначено до судового розгляду.
В судовому засіданні скаржник, його представник вимоги скарги підтримали, наполягали на задоволенні скарги в повному обсязі з викладених у ній підстав та обставин.
Інші учасники розгляду скарги в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлялись.
За таких обставин, керуючись нормою ст.450 ч.2 ЦПК України, суд вважає за можливе провести судове засідання та здійснити розгляд скарги по суті за наведеної явки учасників її розгляду.
Вислухавши скаржника, його представника, дослідивши матеріали скарги, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.
Судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Так, в судовому засіданні встановлено, що 17 лютого 2021 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за наслідками розгляду по суті цивільної справи №199/150/21 (провадження №2/199/1549/21) за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_4 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання було ухвалено заочне рішення, яким задоволено позовні вимоги в повному обсязі.
08 квітня 2021 року на вищевказане заочне рішення суду видано виконавчий лист, а 21 квітня 2021 року державним виконавцем Амур-Нижньодніпровського ВДВС у місті Дніпрі ПСМУМЮ (м. Дніпро) відкрито виконавче провадження №65195486 з примусового виконання означеного виконавчого листа суду. Боржником зазначено ОСОБА_1 , а стягувачем - ОСОБА_3 .
Матеріали виконавчого провадження містять докази спрямування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження №65195486 його сторонам, однак відсутні докази саме отримання постанови про відкриття виконавчого провадження боржником, оскільки повідомлення про вручення поштового відправлення не містить ані дати отримання поштового відправлення боржником, ані підпису, що засвідчує особисте отримання поштового відправлення боржником, ані буд-яких інших відміток про отримання поштового відправлення.
19 травня 2025 року старшим державним виконавцем Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Зінченко С.І. винесено постанову про накладення штрафу, якою в рамках виконавчого провадження №65195486 на боржника накладено штраф в розмірі 75490 гривень, що становить 50% від суми заборгованості зі сплати аліментних платежів, яка утворилась за три роки.
При цьому зі змісту інформаційної довідки про виконавче провадження №65195486 не вбачається проведення державним виконавцем жодних виконавчих дій в період часу з листопада 2021 року по 19 травня 2025 року (дату винесення спірної постанови), зокрема щодо з'ясування місця проживання/перебування боржника.
Боржник дізнався про наявність відкритого відносно себе виконавчого провадження та про спірну постанову про накладення штрафу лише 22 травня 2025 року, тобто вже після виникнення заборгованості за аліментами та накладення штрафу державним виконавцем.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 23 червня 2025 року задоволено скаргу боржника у виконавчому провадженні №65195486 та скасовано вищевказану постанову державного виконавчого провадження від 19 травня 2025 року про накладення штрафу на боржника.
23 вересня 2025 року старшим державним виконавцем Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Зінченком С.І. у зв'язку із відкриттям апеляційного провадження у цивільній справі №199/150/21 своєю постановою зупинено виконавче провадження №65195486.
30 жовтня 2025 року Дніпровським апеляційним судом у справі №199/150/21 винесено постанову, якою частково задоволено апеляційну скаргу відповідач (боржника за виконавчим провадженням) та заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 лютого 2021року в частині розміру стягнутих аліментів змінено з 1/4 частини від усіх видів заробітку до 1/6 частини від усіх видів заробітку.
30 вересня 2025 року на ім'я скаржника ІНФОРМАЦІЯ_1 видано мобілізаційне розпорядження, 01 жовтня 2025 року скаржника звільнено з роботи, а з 27 листопада 2025 року скаржник перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації на особливий період у ВЧ НОМЕР_1 .
09 січня 2026 року старшим державним виконавцем Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Зінченко С.І. своєю постановою поновлено виконавче провадження №65195486.
Як слідує зі змісту копії розрахунку заборгованості зі сплати аліментів ВП №65195486, перерахованого державним виконавцем з огляду на зміст вказаної вище постанови Дніпровського апеляційного суду від 30 жовтня 2025 року у справі №199/150/21, станом на 01 липня 2025 року розмір заборгованості боржника зі сплати аліментів становив 89913 гривень.
13 січня 2026 року старшим державним виконавцем Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Зінченко С.І. винесено спірну постанову про накладення штрафу, якою на боржника у виконавчому провадженні №65195486 накладено штраф на користь стягувача в розмірі 50% від суми заборгованості зі сплати аліментів, а саме в розмірі 40342 гривень. Вказаний штраф накладено у зв'язку із наявною заборгованістю зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки.
Разом з тим, як вбачається зі змісту відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу станом на 21 січня 2026 року, боржника за виконавчим провадженням №65195486 в період з січня по листопад 2025 року не мав сталого доходу, а саме: у січні 2025 року - відсутні інформація про доходи, лютий 2025 року - 101, 26 гривень, березень 2025 року - відсутня інформація про доходи, квітень 2025 року - 17532,46 гривень, травень-серпень 2025 року - відсутня інформація про доходи, вересень 2025 року - 7636,36 гривень, жовтень 2025 року - 690, 61 гривень та 365,22 гривень, листопад 2025 року - 20718,33 гривень.
20 січня 2026 року боржник (скаржник) через свого представника звернувся до старшого державного виконавця Амур-Нижньодніпровського ВДВС у місті Дніпрі ДМУМЮ України Зінченко С.І. із клопотання про звернення стягнення на грошове забезпечення військовослужбовця, за наслідками чого протягом лютого-квітня 2026 року відбулись відрахування із грошового забезпечення скаржника аліментів в належному розмірі, про що свідчать копії звіту про відрахування та виплати, а також платіжних інструкцій.
Правовідносини, які виникли між учасниками розгляду справи, врегульовані положеннями ЦПК України, Закону України «Про виконавче провадження», Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за №489/20802 (далі - Інструкція).
Так, положеннями ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження, окрім іншого, мають право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом.
За змістом ст.ст.447-1, 448 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених п.п.1-4 ч.9 ст.71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Виконавець або уповноважена ним особа може особисто вручити документи виконавчого провадження сторонам, іншим учасникам виконавчого провадження, також адміністрації підприємства, установи, організації, фізичній особі - підприємцю під розписку.
Частиною 14 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів. За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 30 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів. За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів. У подальшому постанова про накладення штрафу у розмірі, визначеному абзацом першим цієї частини, виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік. Суми штрафів, передбачених цією частиною, стягуються з боржника у порядку, передбаченому цим Законом, і перераховуються стягувачу.
У пункті 8 глави XVI Інструкції визначено, що виконавець накладає на боржника штраф у розмірі та у випадках, визначених частиною чотирнадцятою ст.71 Закону України «Про виконавче провадження».
Нормою ст.451 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає їх належними, допустимими та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.
Аналізуючи встановлені в судовому засіданні на підставі таких доказів фактичні обставини в контексті викладених вище норм законодавства, суд приходить до висновку наявність підстав для задоволення скарги, керуючись на ступним.
Оскільки предметом регулювання за нормами ст.ст.195, 196 СК України, ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» є як визначення розміру заборгованості за аліментами, так і накладення штрафів за наявності заборгованості, порядок вирішення спору як щодо розміру заборгованості, так і про накладення штрафу з огляду на наявність заборгованості має відбуватися у межах однієї юрисдикції - у порядку цивільного судочинства, що буде відповідати принципам верховенства права та ефективності провадження як механізму судового захисту. Скарга на постанову державного виконавця про накладення штрафу у зв'язку з наявною заборгованістю зі сплати аліментів підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки така постанова не є постановою про накладення штрафу в розумінні ч.2 ст.63 Закону №1404-VIII, яка підлягає оскарженню до суду в порядку, визначеному ч.2 ст.74 цього Закону, тобто в порядку адміністративного судочинства. Дата виникнення заборгованості зі сплати аліментів не впливає на можливість застосування штрафу до боржника. Визначальним для вирішення справи є встановлення наявності такої заборгованості на час винесення постанови про накладення штрафу та її сума, з якою пов'язано визначення розміру штрафу. При визначенні правомірності винесення постанови виконавця в порядку ч.14 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» значення має наявність вини боржника у виникненні заборгованості зі сплати аліментних платежів. Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі №2610/27695/2012.
Стосовно обставини спірних правовідносин за скаргою, то приймаючи до уваги, що в ході її судового розгляду встановлено, що скаржник (боржник за виконавчим провадженням) дізнався про наявність виконавчого провадження лише 22 травня 2025 року, в подальшому оскаржив заочне рішення суду про стягнення аліментів, за наслідками чого судом апеляційної інстанції своєю постановою від 30 жовтня 2025 року зменшено стягуваний з боржника розмір аліментів, що зумовило перерахунок заборгованості у виконавчому провадженні, враховуючи, що виконавче провадження було зупинено в період з 23 вересня 2025 року по 09 січня 2026 року, протягом 2025 року до мобілізації скаржника до лав Збройних Сил України останній мав нерегулярний та невеликий дохід, а після отримання доходу у вигляді грошового забезпечення військовослужбовця самостійно звернувся до виконавчої служби задля відрахування із такого його доходу сум в якості аліментів та погашення заборгованості за аліментами, що і відбуває наразі, а також приймаючи до уваги, що спірною постановою державного виконавця від 13 січня 2026 року накладено на скаржника штраф за заборгованість за аліментами саме за три роки, в той час як боржник дізнався про наявність виконавчого провадження, а отже і про наявність свого обов'язку сплачувати аліменти на повнолітню дочку, яка продовжує навчання, у лише наприкінці травня 2025 року, хоча остаточно цей обов'язок внаслідок апеляційного оскарження судового рішення сформувався наприкінці жовтня 2025 року, суд приходить до висновку про відсутність вини скаржника (боржника) у виникненні заборгованості зі сплати аліментів саме за трирічний період, що, в свою чергу, дозволяє дійти висновку про неправомірність спірної постанови державного виконавця про накладення штрафу за заборгованість за такий період, а отже і необхідність задоволення даної скарги в повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.13, 19, 39, 40, 59 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.18, 258-261, 263, 268, 272, 353, 354, 355, 431, 447-1, 448, 451 ЦПК України, суд -
Скаргу ОСОБА_1 на постанову старшого державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Зінченка Саміра Івановича про накладення штрафу від 13 січня 2026 року у виконавчому провадженні №65195486 - задовольнити.
Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Зінченка Саміра Івановича з винесення постанови про накладення штрафу від 13 січня 2026 року у виконавчому провадженні №65195486.
Постанову старшого державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Зінченка Саміра Івановича про накладення штрафу від 13 січня 2026 року у виконавчому провадженні №65195486 - скасувати.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.261 ЦПК України.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя А.М. Авраменко