ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.05.2026Справа № 910/2566/26
Господарський суд міста Києва в складі головуючого судді Блажівської О.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу №910/2566/26
за позовом Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (юр. адреса: 01044, місто Київ, вул. Хрещатик, буд.36; факт. адреса: 04070, м.Київ, вул. Боричів узвіз, буд. 8; код ЄДРПОУ 41348526)
до відповідача Сікорської Людмили Вікторівни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 )
про стягнення 33 286, 45 грн, -
без виклику представників сторін,
Стислий виклад позовних вимог.
До Господарського суду міста Києва звернулося Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з позовом до Сікорської Людмили Вікторівни про стягнення суми основного боргу 13 637, 66 грн, штраф в сумі - 2 045, 64 грн, пеню в сумі - 7 422, 58 грн, інфляційні втрати в сумі 8 419, 43 грн, 3 % річних в сумі 1 761, 14 грн.
В обґрунтування позовних вимог, Позивач посилається на той факт, що Відповідачем не здійснено оплату за тимчасове користування місцем для розміщення рекламного засобу за період з 01.03.2020 по 23.02.2026 за договором від 27.12.2019 № 1624/19, що призвело до виникнення у Відповідача заборгованості в розмірі 13 637, 66 грн та стало підставою для нарахування на підставі пункту 8.2 та 8.3 Договору штрафу і пені, а на підставі статті 625 Цивільного кодексу України (далі за текстом ЦК України) 3 % річних та інфляційних втрат.
Стислий виклад заперечень відповідача.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у відповідності до приписів ст. 178 ГПК України не скористався та не надав.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визнано справу №910/2566/26 малозначною, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвала Господарського суду міста Києва від 16.03.2026 була направлена відповідачу рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, - 02192, місто Київ, вул. Космічна, буд. 4, кв. 20. Конверт з ухвалою суду від 16.03.2026 було повернуто поштовим відділенням із зазначенням «за закінченням терміну зберігання».
За аналізом приписів пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, день проставлення у поштовому повідомлені відмітки про відсутність адресата за вказаною адресою вважається днем вручення відповідачу ухвали суду в силу положень п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України.
Встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового
За змістом пункту 101 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі неможливості вручення адресатам (одержувачам) поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом строку, що встановлюється оператором поштового зв'язку, відправлення EMS - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод. Строк зберігання за заявою відправника/адресата (одержувача) і за додаткову плату може бути продовжений.
Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику, крім випадків, коли відправником надано розпорядження не повертати (пункт 102 вказаних Правил).
Крім того, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (така ж правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б), від 07.09.2022 № 910/10569/21, від 19.12.2022 № 910/1730/22, від 01.03.2023 № 910/18543/21, від 30.03.2023 № 910/2654/22, від 06.06.2023 № 922/3604/21, від 09.11.2023 у справі № Б-39/02-09 (922/3286/21).
Отже, судом вчинені всі необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Також судом враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що Відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду по справі № 910/2566/26 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Враховуючи викладене, Відповідач повідомлений належним чином про розгляд даної справи.
ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
27.12.2019 між Управлінням з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та ФОП Сікорською Людмилою Вікторівною укладено договір № 1624/19 на тимчасове користування місцем, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва для розміщення рекламного засобу (далі за текстом Договір № 1624/19), відповідно до пункту 1.1 якого на підставі відповідного наказу Робочого органу про встановлення пріоритету на місце для розміщення рекламного засобу, дозволу на розміщення зовнішньої реклами, наданого на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), рекламорозповсюджувачеві надається право тимчасового платного користування місцем, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва, виключно для розміщення та експлуатації рекламного засобу (далі - право тимчасового користування).
Відповідно до п. 1.2 Договору рекламорозповсюджувач зобов'язується прийняти в платне користування місце та користуватись наданим йому місцем добросовісно і розумно відповідно до загальних вимог законодавства України, правил щодо благоустрою населених пунктів, умов цього договору та Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті Києві, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05.02.2019 № 207, зареєстрованого в Головному територіальному управлінні юстиції у місті Києві 25.02.2019 за № 34/2211, своєчасно та у повному обсязі відповідно до договору здійснювати оплату за тимчасове користування місцем, сумлінно виконувати усі свої обов'язки за цим договором, самостійно нести відповідальність за технічний стан рекламного засобу (далі - РЗ), порушення вимог техніки безпеки під час розташування та експлуатації РЗ, утримання місця у належному санітарному стані відповідно до законодавства.
Дія та умови цього договору розповсюджується на усі встановлені за рекламорозповсюджувачем пріоритети та надані дозволи на розміщення зовнішньої реклами. Встановлення/продовження будь-якого пріоритету та надання/продовження будь-якого дозволу на розміщення зовнішньої реклами, внесення до них змін, анулювання/припинення здійснюється на підставі відповідного наказу робочого орган розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (п. 3.1 Договору).
Згідно з п. 3.2 Договору робочий орган та/або КП "Київреклама" здійснюють облік місць для розміщення РЗ, на які поширюється пріоритет рекламорозповсюджувача, та на які рекламорозповсюджувачу надано дозволи на розміщення зовнішньої реклами, здійснюють контроль за строками дії пріоритету та дозволу шляхом формування адресних переліків та внесення до них змін.
Умовами пп. 4.1.1 п. 4.1 Договору передбачено, що робочий орган має право на підставі відповідних рішень робочого органу про встановлення/продовження пріоритету та рішень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про надання/продовження дозволу нараховувати та вимагати спати за тимчасове користування місцем, змінювати розмір нарахувань за тимчасове користування місцем у разі змін в технологічній (конструктивній) схемі РЗ, площі РЗ, зонального коефіцієнту та базового тарифу.
Робочий орган зобов'язаний формувати рахунки на оплату за тимчасове користування місцем, інших платежів, штрафних санкцій (пп. 4.2.1 п. 4.2 Договору).
Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 Договору рекламорозповсюджувач зобов'язаний добросовісно, в повному обсязі та своєчасно виконувати умови договору, дотримуватись вимог Порядку, положень законодавства, що регулює відносини, які виникають у процесі розповсюдження реклами та благоустрою населених пунктів.
Рекламорозповсюджувач зобов'язаний: не пізніше 20-го числа поточного місяця отримувати та сплачувати рахунки за тимчасове користування місцем, у тому числі уразі встановлення/продовження пріоритету; у повному обсязі та у встановлені строки без пред'явлення претензії (вимоги) сплачувати штрафні санкції у разі прострочення строків (порушення термінів) сплати та вчинення інших порушень умов договору (пп. 5.2.3 та пп. 5.2.4 п. 5.2 Договору).
У п. 6.1 Договору сторони погодили, що ціною цього договору є плата за тимчасове користування, розмір якої відповідно до ст. 632 Цивільного кодексу України визначається та розраховується на підставі рішень Київської міської ради або розпоряджень її виконавчого органу залежно від встановлених за рекламорозповсюджувачем пріоритетів та наданих дозволів, вказаних у відповідних адресних переліках.
Підставою для нарахування плати за тимчасове користування місцями та внесення рекламорозповсюджувачем плати є рішення робочого органу про встановлення/продовження пріоритету, рішення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про надання/продовження дозволу, інші юридичні факти (вчинки рекламорозповсюджувача щодо фактичного користування місцем для розміщення РЗ) відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (п. 6.3 Договору).
Згідно п. 6.4 Договору плата щомісячно перераховується рекламорозповсюджувачем до бюджету міста Києва відповідно до умов договору. У разі прострочення термінів сплати, визначених договором, розмір несплаченої суми плати коригується з урахуванням штрафів, пені та індексу інфляції, відповідно до умов договору та законодавства (п. 6.17 Договору).
Пунктом 6.5 Договору передбачено, що рекламорозповсюджувач не звільняється від плати при відсутності РЗ на місці щодо якого виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) прийнято рішення про надання/продовження дозволу.
Плата нараховується з дати прийняття рішення про встановлення пріоритету, надання дозволу. При продовженні строку дії пріоритету, продовжені строку дії дозволу плата нараховується з дати, з якої продовжено строк дії пріоритету або дозволу (п. 6.6 Договору).
Пунктом 6.8 Договору передбачено, що плата за тимчасове користування місцем нараховується: до дати закінчення строку дії дозволу (пп. 6.8.1); до дати прийняття розпорядження виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про анулювання дозволу у разі звернення рекламорозповсюджувача із заявою про анулювання дозволу (пп. 6.8.2).
Відповідно до п. 6.9 Договору у разі зміни розміру оплати, а також інших тарифів, що впливають на розмір плати за тимчасове користування місцем, робочий орган повідомляє про це рекламорозповсюджувача протягом 15 календарних днів з дня прийняття відповідного рішення шляхом направлення відповідного повідомлення та примірника додаткової угоди для підписання. При цьому протягом 15 календарних днів з дня отримання рекламорозповсюджувачем такого повідомлення він зобов'язаний підписати додаткову угоду до договору (Адресний перелік). У разі ненадання робочому органу підписаної рекламорозповсюджувачем додаткової угоди це не звільняє його від сплати за зміненими розмірами плати за тимчасове користування місцем.
Рекламорозповсюджувач сплачує новий розмір плати за тимчасове користування місцем з дати набрання чинності відповідним розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у незалежності від отримання повідомлення про зміну розмірів плати.
Відповідно до п. 6.13 Договору розрахунковим періодом надання місця у тимчасове користування та нарахування плати за тимчасове користування місцем є календарний місяць.
Умовами п. 6.14 Договору передбачено, що плата за тимчасове користування місцем, штрафні санкції за прострочення здійснення платежів нараховується робочим органом щомісячно та переказуються рекламорозповсюджувачем не пізніше 20-го числа поточного місяця, виключно на зазначений казначейський рахунок для зарахування до цільового фонду спеціального фонду бюджету міста Києва, в розмірах, зазначених у рахунках. Факт неотримання рахунку не звільняє рекламорозповсюджувача від здійснення плати.
Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками та діє щодо кожного місця розміщення РЗ протягом строку встановленого пріоритету та/або дозволу, а також протягом строку фактичного користування місцем. Припинення пріоритету або дозволу щодо окремого місця для розміщення РЗ у разі наявності у рекламорозповсюджувача інших чинних пріоритетів та/або дозволів не тягне за собою припинення цього Договору в цілому (п. 8.1 Договору).
Згідно з пунктом 8.2 Договір припиняється внаслідок, зокрема: анулювання (припинення) усіх дозволів, наданих рекламорозповсюджувачу; втрати (скасування) пріоритету на місце розміщення РЗ, у разі, якщо на інші місця пріоритет надано не було; не переоформлення дозволу у встановлених законодавством випадках та порядку; в інших випадках, передбачених цим Договором та чинним законодавством.
27.12.2019 сторонами було підписано Адресний перелік № 1, що є Додатком № 1 до Договору, згідно з яким рекламорозповсюджувачу надано право тимчасового користування місцем, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва, для розміщення рекламного засобу за адресами:
1. Голосіївський район, вул. Саксаганського, 58. Літ. А (№ дозволу 75250-19); тип (вид) РЗ - спеціальна рекламна конструкція на фасаді будинку (будівлі) розміри 3.380х0.430; площа 2.1600; розмір плати за місяць 885, 60 грн; дата початку пріоритету з 16.12.2019 по 15.03.2020.
21.01.2020 сторонами було підписано Адресний перелік № 2, що є Додатком № 2 до Договору, згідно з яким рекламорозповсюджувачу надано право тимчасового користування місцем, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва, для розміщення рекламного засобу за адресами:
1. Голосіївський район, вул. Саксаганського, 58. Літ. А (№ дозволу 75441-20); тип (вид) РЗ - спеціальна рекламна конструкція на фасаді будинку (будівлі) розміри 3.380х0.430; площа 2.1600; розмір плати за місяць 885, 60 грн; дата початку пріоритету з 08.01.2020 по 07.04.2020.
21.01.2020 між сторонами підписано Додаткову угоду № 1624/19-1, що є Додатком № 3 до Договору від 27.12.2019, згідно якої: у зв'язку з виданням Управлінням з питань реклами виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Наказу №16 від 09.01.2020 року про скасування пріоритетів, Сторони дійшли згоди розірвати Договір в частині місця, наданого для розміщення рекламного засобу, за номером дозволу №75250-19 (Спеціальна рекламна конструкція на фасаді будинку (будівлі), розміри 3.000x0.720; Голосіївський р-н, вул. Сакса ганського, 58, літ. А) з« 09» січня 2020 року. Розірвання Договору в частині місць, вказаних в п.1 цієї Угоди, не звільняє Сторони від виконання невиконаних зобов'язань за Договором.
10.02.2020 між сторонами підписано Додаткову угоду № 1624/19-1, що є Додатком № 4 до Договору від 27.12.2019, згідно якої: у зв'язку з виданням Робочим органом наказу від 13.01.2020 № 41 «Про внесення змін до форм договорів тимчасового користування місцем, що перебуває в комунальній власності територіальної громади міста Києва, для розміщення рекламного засобу» уклали цю додаткову угоду (далі - Угода) до Договору про наступне:
- 1. Пункт 6.14 Договору тимчасового користування місцем, що перебуває в комунальній власності територіальної громади міста Києва, для розміщення рекламного засобу викласти у такій редакції: « 6.14. Плата за тимчасове користування місцем, штрафні санкції за прострочення здійснення платежів нараховується Робочим органом щомісячно та переказуються Рекламорозповсюджувачем не пізніше 20-го числа поточного місяця, виключно на казначейський рахунок у Головному управлінні Державної казначейської служби України у м. Києві (отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/50110005 Код ЄДРПОУ 37993783) для зарахування до цільового фонду спеціального фонду бюджету міста Києва, в розмірах, зазначених у рахунках.
Номер казначейського рахунку для переказу плати визначається органами Державної казначейської служби відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, та вказується у рахунку.
Сплата заборгованості та штрафних санкцій за прострочення здійснення платежів за періоди попередніх років переказується на рахунки у Головному управлінні Державної казначейської служби України у м. Києві, що є дійсними на момент проведення переказів.
Факт неотримання рахунку не звільняє Рекламорозповсюджувача від здійснення плати.».
Угода є укладеною та набирає чинності з 01.01.2020 р.
12.03.2020 сторонами було підписано Адресний перелік № 3, що є Додатком № 5 до Договору, згідно з яким рекламорозповсюджувачу надано право тимчасового користування місцем, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва, для розміщення рекламного засобу за адресами:
1. Голосіївський район, вул. Саксаганського, 58. Літ. А (№ дозволу 75441-20); тип (вид) РЗ - спеціальна рекламна конструкція на фасаді будинку (будівлі) розміри 3.380х0.430; площа 2.1600; розмір плати за місяць 885, 60 грн; дата початку строку дозволу з 28.02.2020 по 27.02.2025.
Позивач зазначає, що у відповідача наявна заборгованість в розмірі 13 637, 66 грн по оплаті нарахованої за Договором за період з 01.03.2020 по 23.02.2026 плати за користування місцями, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, для розміщення рекламних засобів.
З огляду на те, що відповідач не здійснив в повному обсязі оплату за право тимчасового користування місцями розміщення РЗ, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача 13 637, 66 грн, штраф в сумі - 2 045, 64 грн, пеню в сумі - 7 422, 58 грн, інфляційні втрати в сумі 8 419, 43 грн, 3 % річних в сумі 1 761, 14 грн.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Судом під час розгляду справи по суті було досліджено наступні докази, якими позивач обґрунтовував свої доводи, а саме копії: розпорядження Київського міського голови від 04.03.2021 №105 «Про призначення Поліщук О.М.»; виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації"); договору від 27.12.2019 №1624/19 тимчасового користування місцем, що перебуває у власності територіальної громади м. Києва, для розміщення рекламного засобу з додатками; розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації") «Про надання дозволів на розміщення зовнішньої реклами» від 28.02.2020 №366; дозволу № 75441 -20; наказу Управління з питань реклами Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Про анулювання дозволів на розміщення зовнішньої реклами» від 03.07.2024 №1026; довідки щодо розміру основної суми заборгованості; Рахунки-фактури; розрахунку штрафних санкцій, судом надано оцінку доказам, які містяться в матеріалах справи.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків
У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Правова природа договору не залежить від його назви, а визначається його змістом, а тому при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов'язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків, тобто дослідити відповідні умови договору з зазначенням своїх висновків за результатами такої оцінки у прийнятому судовому рішенні.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.05.2023 у справі № 914/4127/21.
За визначенням, наведеним у пункті 9 статті 1 Закону України «Про рекламу», зовнішня реклама - це реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламо носіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг
Розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України (ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу»).
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067 затверджено Типові правила розміщення зовнішньої реклами, які регулюють відносини, що виникають у зв'язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами (далі - Правила).
Згідно з пунктом 2 Правил місце розташування рекламного засобу - це площа зовнішньої поверхні будинку, споруди, елемента вуличного обладнання або відведеної території на відкритій місцевості у межах населеного пункту, що надається розповсюджувачу зовнішньої реклами в тимчасове користування власником або уповноваженим ним органом (особою); спеціальні конструкції - це тимчасові та стаціонарні рекламні засоби (світлові та несвітлові, наземні та неназемні (повітряні), плоскі та об'ємні стенди, щити, панно, транспаранти, троли, таблички, короби, механічні, динамічні, електронні табло, екрани, панелі, тумби, складні просторові конструкції, аеростати, повітряні кулі тощо), які використовуються для розміщення реклами.
Зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил. Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на розміщення зовнішньої реклами здійснюється відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності». Справляння плати за видачу зазначених дозволів виконавчими органами сільських, селищних, міських рад забороняється (пункт 3 Правил).
Відповідно до пункту 4 Правил на територіях, будинках і спорудах зовнішня реклама розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб) з урахуванням архітектурних, функціонально-планувальних, історико-культурних чинників, типології елементів місцевого середовища та з додержанням правил благоустрою територій населених пунктів.
За змістом пунктів 24, 32 Правил виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов'язаних з розташуванням рекламного засобу. Плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування, а місцем, що перебуває у державній або приватній власності, - на договірних засадах з його власником або уповноваженим ним органом (особою).
Порядок внесення плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, визначено в Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті Києві, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05.02.2019 № 207 (далі - Порядок).
Відповідно до підп. 2.11.1 п. 2.11 Порядку підставою для нарахування плати за право тимчасового користування місцями, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, для розміщення РЗ (далі - плата) та внесення розповсюджувачем зовнішньої реклами відповідної плати є розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про надання (продовження) дозволу та укладений договір на право тимчасового користування місцем.
Згідно з підпунктами 2.11.2, 2.11.3 пункту 2.11 Порядку плата зараховується до бюджету міста Києва в порядку, встановленому Київською міською радою. Розмір плати та порядок її нарахування визначається виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією).
Разом із тим, передача в оренду майна, яке є комунальною власністю, а також майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання такого майна, регулюються Законом України «Про оренду державного та комунального майна». Особливість таких відносин полягає у відповідній процедурі передачі такого майна в оренду, характерних ознаках об'єкта оренди, проведенні обов'язкової оцінки об'єкта оренди за відповідною методикою, відповідності договору оренди в частині істотних умов (у тому числі орендної плати, встановленої за відповідною методикою) типовому договору оренди певного майна, визначенні орендаря на конкурсних засадах та інше.
Аналіз наведених норм матеріального права та умов договору, укладеного сторонами у справі, яка розглядається, дає підстави для висновку, що відносини, які виникають з тимчасового користування місцем розташування рекламних засобів не мають ознак, притаманних відносинам у сфері оренди комунального майна, оскільки розміщення зовнішньої реклами проводиться за окремою процедурою, відмінною від процедури передачі в оренду комунального майна, на підставі дозволів, що надаються виконавчим комітетом відповідних рад у порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України; договір на тимчасове користування такими місцями укладається без проведення конкурсів, а сам об'єкт - місця розташування рекламних засобів - площа зовнішньої поверхні будівлі або споруди, елемента вуличного обладнання тощо - не входить до переліку об'єктів оренди, визначеного у статті 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 26.04.2017 у справі № 905/542/15, від 26.04.2017 у справі № 905/544/15).
При цьому відносини у сфері розміщення зовнішньої реклами регулюються спеціальними нормами Закону України «Про рекламу», постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами» від 29.12.2013 № 2067, а питання щодо правових наслідків порушення зобов'язання та відповідальності за його порушення унормовано загальними положеннями цивільного законодавства та умовами самого договору і не потребує субсидіарного застосування норм про оренду майна в цій частині.
З урахуванням наведеного, суд, проаналізувавши зміст Договору, спірні правовідносини регулюються спеціальним законодавством в сфері рекламної діяльності в Україні, а також загальними положеннями Цивільного кодексу України про зобов'язання (глави 47 - 51 Цивільного кодексу України) та про договір (глави 52 - 53 Цивільного кодексу України).
Матеріалами справи встановлено, що 12.03.2020 сторонами було підписано Адресний перелік № 3, що є Додатком № 5 до Договору, згідно з яким рекламорозповсюджувачу надано право тимчасового користування місцем, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва, для розміщення рекламного засобу за адресами:
1. Голосіївський район, вул. Саксаганського, 58. Літ. А (№ дозволу 75441-20); тип (вид) РЗ - спеціальна рекламна конструкція на фасаді будинку (будівлі) розміри 3.380х0.430; площа 2.1600; розмір плати за місяць 885, 60 грн; дата початку строку дозволу з 28.02.2020 по 27.02.2025.
За умовами, наведеними в пункті 3 вказаного адресного переліку, його підписанням сторони засвідчили, що правовідносини сторін за Договором, які виникають у зв'язку з розміщенням рекламних засобів, зазначених у пункті 1 цього адресного переліку, продовжуються з дати початку продовження строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами.
Аналогічна за змістом умова закріплена й у пункті 6.6 Договору, згідно з яким плата нараховується з дати прийняття рішення про встановлення пріоритету, надання дозволу. При продовженні строку дії пріоритету, продовженні строку дії дозволу плата нараховується з дати, з якої продовжено строк дії пріоритету або дозволу, а саме з 28.02.2020.
Наведені умови Договору та адресного переліку № 3 від 12.03.2020 свідчать про те, що сторони погодили нарахування плати за користування місцем розміщення реклами з дати надання дозволу на таке розміщення.
Згідно з пунктом 32 Правил плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування, а місцем, що перебуває у державній або приватній власності, - на договірних засадах з його власником або уповноваженим ним органом (особою).
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до підп. 5.2.3 п. 5.2 Договору рекламорозповсюджувач зобов'язаний не пізніше 20-го числа поточного місяця отримувати та сплачувати рахунки за тимчасове користування місцем, у тому числі у разі встановлення/продовження пріоритету.
При цьому, згідно з п. 6.14 Договору, факт неотримання рахунку не звільняє рекламорозповсюджувача від здійснення плати.
У п. 1 адресного переліку № 3 від 12.03.2020 визначено розмір плати за місяць, який становить 885, 60 грн за місце реклами.
Судом встановлено, що для оплати тимчасового користування місцями Позивачем були сформовані рахунки:
- № 14699 від 12.03.2020 на суму 885, 60 грн. за період з 01.03.2020 по 31.03.2020 (розрахунок коригування № 17384 від 12.01.2022 на суму - 285, 67 грн);
- № 15735 від 09.04.2020 на суму 885, 60 грн. за період з 01.04.2020 по 30.04.2020 (розрахунок коригування № 17091 від 09.04.2020 на суму - 442, 80 грн);
- № 21305 від 15.05.2020 на суму 885, 60 грн. за період з 01.05.2020 по 31.05.2020 (розрахунок коригування № 21306 від 15.05.2020 на суму - 442, 80 грн);
- № 24003 від 15.05.2020 на суму 885, 60 грн. за період з 01.06.2020 по 30.06.2020 (розрахунок коригування № 24004 від 15.05.2020 на суму - 442, 80 грн);
- № 27294 від 15.07.2020 на суму 885, 60 грн. за період з 01.07.2020 по 31.07.2020 (розрахунок коригування № 27295 від 15.07.2020 на суму - 442, 80 грн);
- № 29263 від 11.08.2020 на суму 885, 60 грн. за період з 01.08.2020 по 31.08.2020 (розрахунок коригування № 30555 від 11.08.2020 на суму - 442, 80 грн);
- № 32976 від 14.09.2020 на суму 885, 60 грн. за період з 01.09.2020 по 30.06.2020 (розрахунок коригування № 32977 від 14.09.2020 на суму - 442, 80 грн);
- № 35788 від 15.10.2020 на суму 885, 60 грн. за період з 01.10.2020 по 31.10.2020 (розрахунок коригування № 35789 від 15.10.2020 на суму - 442, 80 грн);
- № 39734 від 13.11.2020 на суму 885, 60 грн. за період з 01.11.2020 по 30.11.2020 (розрахунок коригування № 39735 від 13.11.2020 на суму - 442, 80 грн);
- № 42210 від 14.12.2020 на суму 885, 60 грн. за період з 01.12.2020 по 31.12.2020 (розрахунок коригування № 42211 від 14.12.2020 на суму - 442, 80 грн);
- № 44558 від 14.01.2021 на суму 885, 60 грн. за період з 01.01.2021 по 31.01.2021 (розрахунок коригування № 52287 від 19.04.2021 на суму - 442, 80 грн);
- № 46421 від 09.02.2021 на суму 885, 60 грн. за період з 01.02.2021 по 28.02.2021 (розрахунок коригування №53710 від 19.04.2021 на суму - 442, 80 грн);
- № 48257 від 11.03.2021 на суму 885, 60 грн. за період з 01.03.2021 по 31.03.2021 (розрахунок коригування №55245 від 19.04.2021 на суму - 442, 80 грн);
- № 50011 від 09.04.2021 на суму 885, 60 грн. за період з 01.04.2021 по 30.04.2021 (розрахунок коригування №50966 від 19.04.2021 на суму - 442, 80 грн);
- № 57531 від 13.05.2021 на суму 885, 60 грн. за період з 01.05.2021 по 31.05.2021 (розрахунок коригування №57532 від 13.05.2021 на суму - 442, 80 грн);
- № 60691 від 14.06.2021 на суму 885, 60 грн. за період з 01.06.2021 по 30.06.2021 (розрахунок коригування №60692 від 13.05.2021 на суму - 442, 80 грн);
- № 63617 від 13.07.2021 на суму 885, 60 грн. за період з 01.07.2021 по 31.07.2021 (розрахунок коригування № 63618 від 13.07.2021 на суму - 442, 80 грн);
- № 65769 від 06.08.2021 на суму 885, 60 грн. за період з 01.08.2021 по 31.08.2021 (розрахунок коригування №65770 від 06.08.2021 на суму - 442, 80 грн);
- № 70105 від 14.09.2021 на суму 885, 60 грн. за період з 01.09.2021 по 30.09.2021 (розрахунок коригування №70106 від 14.09.2021 на суму - 442, 80 грн);
- № 72668 від 11.10.2021 на суму 885, 60 грн. за період з 01.10.2021 по 31.10.2021 (розрахунок коригування №72669 від 11.10.2021 на суму - 442, 80 грн);
- № 76312 від 11.11.2021 на суму 885, 60 грн. за період з 01.11.2021 по 30.11.2021 (розрахунок коригування №76313 від 11.10.2021 на суму - 442, 80 грн);
- № 80008 від 13.12.2021 на суму 885, 60 грн. за період з 01.12.2021 по 31.12.2021 (розрахунок коригування № 80009 від 11.10.2021 на суму - 442, 80 грн);
- № 82943 від 14.01.2022 на суму 885, 60 грн. за період з 01.01.2022 по 31.01.2022 (розрахунок коригування № 82944 від 14.01.2022 на суму - 265, 68 грн);
- № 85646 від 15.02.2022 на суму 885, 60 грн. за період з 01.02.2022 по 28.02.2022 (розрахунок коригування №85647 від 15.02.2022 на суму - 265, 68 грн.; розрахунок коригування №87005 від 24.02.2022 на суму - 110,70 грн);
- № 158113 від 09.01.2024 на суму 885, 60 грн. за період з 01.01.2024 по 31.01.2024 (розрахунок коригування № 158114 від 09.01.2024 на суму - 442, 80 грн);
- № 161253 від 12.02.2024 на суму 396, 99 грн. за період з 01.02.2022 по 13.02.2024 (розрахунок коригування №161254 від 12.02.2024 на суму - 198, 49 грн.);
- № 163613 від 14.02.2024 на суму 488, 61 грн. за період з 14.02.2022 по 29.02.2024 (розрахунок коригування №163615 від 14.02.2024 на суму - 244, 30 грн.);
- № 168886 від 14.03.2024 на суму 885, 60 грн. за період з 01.03.2024 по 31.03.2024 (розрахунок коригування №168887 від 14.03.2024 на суму - 442, 80 грн);
- № 172372 від 12.04.2024 на суму 885, 60 грн. за період з 01.04.2021 по 30.04.2021 (розрахунок коригування №172373 від 12.04.2024 на суму - 442, 80 грн);
- № 177028 від 13.05.2024 на суму 342, 81 грн. за період з 01.05.2021 по 12.05.2021 (розрахунок коригування №177029 від 13.05.2024 на суму - 171, 40 грн);
- № 177031 від 13.05.2024 на суму 542, 79 грн. за період з 13.05.2021 по 31.05.2021 (розрахунок коригування №177032 від 13.05.2024 на суму - 271, 39 грн);
- № 181213 від 13.06.2024 на суму 885, 60 грн. за період з 01.06.2021 по 30.06.2021 (розрахунок коригування №181214 від 13.06.2024 на суму - 442, 80 грн);
- № 182767 від 03.07.2024 на суму 457, 08 грн. за період з 01.07.2021 по 16.07.2021 (розрахунок коригування № 182768 від 03.07.2024 на суму - 228, 54 грн).
З матеріалів справи встановлено, що наказом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 03.07.2024 № 1026 «Про анулювання дозволів на розміщення зовнішньої реклами» дозвіл № 75441-20, наданий ФОП Сікорській Л.В. анульовано.
Згідно з підп. 2.9.3 п. 2.9 Порядку дія дозволу припиняється через 10 робочих днів з дня видання відповідного розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про його анулювання.
Отже, останнім днем строку дії дозволу № 75441-20, наданого ФОП Сікорській Л.В. було 17.07.2024, тому Позивач правомірно здійснював нарахування плати за користування місцем до 16.07.2024.
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно п. 6.14 Договору від 27.12.2019 № 1624/19 в редакції додаткової угоди від 10.02.2020 №1624/19-1, плата за тимчасове користування місцем, штрафні санкції за прострочення здійснення платежів нараховується Робочим органом щомісячно та переказуються Рекламорозповсюджувачем не пізніше 20-го числа поточного місяця, виключно на казначейський рахунок у Головному управлінні Державної казначейської служби України у м. Києві (отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/50110005 Код ЄДРПОУ 37993783) для зарахування до цільового фонду спеціального фонду бюджету міста Києва, в розмірах, зазначених у рахунках. Факт неотримання рахунку не звільняє Рекламорозповсюджувача від здійснення плати.
Отже, приймаючи до уваги умови укладеного сторонами Договору, суд приходить до висновку, що строк виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань є таким, що настав.
З огляду на відсутність доказів оплат від Відповідача у погоджені сторонами строки в межах спірного періоду користування, суд дійшов висновку, що Відповідачем допущено порушення виконання грошового зобов'язання.
Матеріалами справи встановлено, зокрема, з витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що ФОП Сікорська Л.В. припинено статус підприємницької діяльності 30.05.2023, номер запису 20670000000168609, підстава: власне рішення.
Частиною першою статті 45 ГПК України становлено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 та 4 ст. 45 ГПК України позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
У статті 52 ЦК України передбачено, що фізична особа-підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов'язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов'язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов'язання.
У пункті 70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 зроблено висновок, що у разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою як її права, так і обов'язки за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою. Висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 04 грудня 2013 року у справі № 6-125цс13 підтверджений в пункті 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17
Отже, Відповідач - Сікорська Л.В є належним відповідачем у даній справі.
Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до частини 2 статті 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Доказів оплати Відповідачем користування місцем реклами матеріали справи не містять.
З огляду на викладене, оскільки невиконання грошового зобов'язання відповідачем за Договором від 27.12.2019 № 1624/19 підтверджується матеріалами справи, доказів сплати боргу Відповідач не надав, позовна вимога про стягнення з Відповідача заборгованості в розмірі 13 637, 66 грн визнається судом обґрунтованою.
Крім того, Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача штрафу в сумі 2 045, 64 грн, пені в сумі - 7 422, 58 грн, інфляційних втрат в сумі 8 419, 43 грн, 3 % річних в сумі 1 761, 14 грн.
Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549-552, 611, 625 ЦК України.
За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Грошовим, за змістом статей 524, 533-535, 625 ЦК України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №758/1303/15-ц, від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц, від 10.04.2018 у справі №910/10156/17.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За приписами частин 1, 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з п. 7.2 Договору робочий орган застосовує до рекламорозповсюджувача штрафні санкції у вигляді пені за несвоєчасне або неповне внесення платежів у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.
Відтак, оскільки невиконання зобов'язання відповідачем за Договором підтверджується матеріалами справи, обставин, які є підставою для звільнення відповідача від відповідальності не наведено, позовна вимога про стягнення з відповідача пені, нарахованої на підставі п. 7.2 Договору за несвоєчасне здійснення розрахунків, визнається судом обґрунтованою.
За приписами статей 253, 254 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
У п. 5.2 Договору визначено коло обов'язків рекламорозповюджувача, до яких, серед іншого, віднесено обов'язок не пізніше 20-го числа поточного місяця отримувати та сплачувати рахунки за тимчасове користування місцем, у тому числі у разі встановлення / продовження пріоритету (підп. 5.2.3).
З урахуванням підп. 5.2.3 п. 5.2 Договору, граничним днем оплати виставленого позивачем рахунку є 20 число поточного місяця. Отже, якщо 20 числа припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, останнім днем виконання грошового зобов'язання є перший за ним робочий день.
Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає, що останні виконані арифметично вірно, а відтак вимоги про стягнення з Відповідача пені в сумі 7 422, 58 грн, інфляційних втрат в сумі 8 419, 43 грн, 3 % річних в сумі 1 761, 14 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно з п. 7.3 Договору робочий орган має право додатково нарахувати боржнику за прострочення внесення платежів за тимчасове користування, що складає більше 1 місяця, штраф у розмірі 15% простроченої суми.
Судом встановлено, що відповідачем прострочено виконання грошового зобов'язання на понад 1 календарний місяць, що зумовлює для нього настання правових наслідків у вигляді сплати штрафу в розмірі 15% від простроченої суми.
Отже обґрунтованим та таким, що підлягає стягненню з відповідача є штраф в розмірі 2 045, 64 грн.
Відповідно до ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 73 ГПК України, встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування (ч. 1 ст. 76 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, позов Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті позову судовим збором підлягають покладенню на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237, 238, 240, 241, 242, 254, 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (юр. адреса: 01044, місто Київ, вул. Хрещатик, буд.36; факт. адреса: 04070, м.Київ, вул. Боричів узвіз, буд. 8; код ЄДРПОУ 41348526) - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Сікорської Людмили Вікторівни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (юр. адреса: 01044, місто Київ, вул. Хрещатик, буд.36; факт. адреса: 04070, м.Київ, вул. Боричів узвіз, буд. 8; код ЄДРПОУ 41348526) основного боргу у сумі 13 637 (тринадцять тисяч шістсот тридцять сім), грн. 66 коп., штраф в сумі 2 045 (дві тисячі сорок п'ять) грн. 64 коп, пеню в сумі 7 422 (сім тисяч чотириста двадцять дві) грн. 58 коп., інфляційні втрати в сумі 8 419 (вісім тисяч чотириста дев'ятнадцять) грн. 43 коп., 3 % річних в сумі 1 761 (одна тисяча сімсот шістдесят одна) грн.14 коп.
3. Стягнути з Сікорської Людмили Вікторівни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (юр. адреса: 01044, місто Київ, вул. Хрещатик, буд.36; факт. адреса: 04070, м.Київ, вул. Боричів узвіз, буд. 8; код ЄДРПОУ 41348526) судовий збір у розмірі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн. 00 коп.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки відповідно до приписів ст. ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА