ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
21.04.2026Справа № 910/14581/24
За позовомФонду гарантування вкладів фізичних осіб
до1) ОСОБА_1 2) ОСОБА_2 3) ОСОБА_3 4) ОСОБА_4 5) ОСОБА_5 6) ОСОБА_6 7) ОСОБА_7
простягнення 52910960,00 грн шкоди
Суддя Смирнова Ю.М.
Секретар судового засідання Луцька Ю.М.
Представники учасників справи:
від позивачаІващенко В.О.
від відповідача-1 від відповідача-2не з'явилися не з'явилися
від відповідача-3не з'явилися
від відповідача-4ОСОБА_13
від відповідача-5 від відповідача-6 від відповідача-7не з'явилися не з'явилися ОСОБА_14
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про солідарне стягнення зі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 майнової шкоди в розмірі 52910960,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачі, будучи керівниками та членами кредитного комітету Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" (ПАТ "Діамантбанк", банк), приймали недобросовісні та необґрунтовані рішення, вчиняли на їх виконання дії та допустили бездіяльність в частині нездійснення належного контролю за діяльністю виконавчих органів товариства, діючи всупереч інтересів банку та його кредиторів, чим завдали останнім шкоду. Зокрема, членами кредитного комітету банку було погоджено здійснення збиткових операцій з придбання векселів з подальшим продовженням строку їх пред'явлення з одного року до чотирьох, без жодної фінансової вигоди.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2024 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/14581/24, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 16.01.2025, встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позов - протягом 25 днів з дня вручення даної ухвали.
16.12.2024 від позивача надійшло клопотання про долучення доказів.
30.12.2024 від відповідача-7 надійшло клопотання про продовження строку на подання відзиву.
15.01.2025 від відповідача-7 надійшли клопотання про залишення позовної заяви без руху, оскільки до позовної заяви позивачем не додано завірених належним чином додатків, та клопотання про витребування доказів.
Також 15.01.2025 від відповідача-7 надійшло клопотання про залучення до участі у справі Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.
У підготовчому засіданні 16.01.2025 суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача-7 про продовження строку на подання відзиву та зобов'язав позивача вручити нарочно відповідачу-7 додатки до позовної заяви до наступного підготовчого засідання.
Розгляд клопотань про залишення позовної заяви без руху, клопотання про витребування доказів та клопотання про залучення до участі у справі третьої особи судом відкладено до наступного підготовчого засідання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2025 повідомлено відповідачів-1, 2, 3, 4, 5, 6 про оголошення перерви у підготовчому засіданні до 06.02.2025.
05.02.2025 від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача-7 про залишення позовної заяви без руху, на клопотання про витребування доказів та на клопотання про залучення третьої особи.
05.02.2025 від відповідача-7 надійшло клопотання про витребування доказів.
06.02.2025 від відповідача-7 надійшло клопотання про залишення позовної заяви без руху.
06.02.2025 від відповідача-7 також надійшов відзив на позов, в якому відповідачем-7 заявлено клопотання про поновлення строку для подачі відзиву. Серед іншого, у відзиві на позов відповідач-7 зазначив, що до його повноважень не входило формування та визначення кредитної політики Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк", а станом на липень-вересень 2012 року закон не передбачав відповідальність членів кредитного комітету, як керівників банку, за завдану банку або його кредиторам шкоду.
Крім того, відповідач-7 зазначив, що позивач не довів наявності підстав, за яких, відповідно до ст.58 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та ст.1166 Цивільного кодексу України, відповідачі несуть солідарну відповідальність у вигляді відшкодування шкоди, оскільки ОСОБА_8 звільнився з Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" ще 01.08.2013, з огляду на що відповідач-7 не приймав і не міг приймати жодних рішень у 2014 році про продовження строку платежу за векселями - за пред'явленням до 14.07.2016 чи до 21.07.2016, що виключає можливість як спільних дій, так і спільного наміру у рішеннях усіх відповідачів.
Також відповідач-7 зазначив, що позивачем не доведено протиправної поведінки відповідачів, розміру шкоди та вказав на відсутність причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідачів та визнанням Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" неплатоспроможним і, як наслідок, недостатності майна банку для розрахунку з кредиторами. Зауважив, що оцінка активів ДП "Промекспорт", емітента векселів, на яку посилається позивача, є неповною та вибірковою.
У підготовчому засіданні 06.02.2025 представник відповідача-7 зняв з розгляду клопотання про залишення позовної заяви без руху від 15.01.2025, оскільки позивач надав додатки до позовної заяви.
Також просив поновити строк на подання відзиву та прийняти зазначений відзив до розгляду.
Суд на підставі ч.1 ст.119 Господарського процесуального кодексу України задовольнив клопотання відповідача-7 про поновлення строку на подання відзиву та прийняв відзив до розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2025 встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив відповідача-7 до 27.02.2025; відмовлено в задоволенні клопотань відповідача-7 про залучення до участі у справі Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" третьою особою, яка не заявляє самостійної вимог щодо предмету спору, на стороні позивача та про витребування доказів; розгляд інших клопотань відповідача-7, а саме: про залишення позовної заяви без руху та про витребування доказів судом відкладено до наступного підготовчого засідання; відкладено підготовче засідання на 05.03.2025.
27.02.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача-7, в якому він проти тверджень відповідача-7, викладених ним у відзиві на позов, заперечив.
28.02.2025 від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача-7 про залишення позовної заяви без руху.
05.03.2025 від відповідача-7 надійшли додаткові пояснення по справі.
У підготовчому засіданні 05.03.2025 представник відповідача-7 підтримала раніше подане клопотання про залишення позовної заяви без руху від 06.02.2025.
У задоволенні зазначеного клопотання суд відмовив, оскільки позивач повідомив, що документи, які підтверджують право вимоги до боржника, були передані до новому кредитору - ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" відповідно до протоколу електронного аукціону UA-EA-2021-01-13-000001-b від 22.01.2021. Тобто, позивач виконав вимоги п.8 ч.2 ст.162 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим підстави для залишення позовної заяви без руху відсутні.
Також у підготовчому засіданні 05.03.2025 представник відповідача-7 підтримала клопотання про витребування доказів від 05.02.2025 у Національного банку України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2025 клопотання ОСОБА_7 про витребування доказів задоволено частково, в порядку ст.81 Господарського процесуального кодексу України витребувано у Національного банку України належним чином засвідчені копії наступних документів:
-експертизи векселів та оцінки фінансового стану емітента, про які зазначено в протоколі засідання кредитного комітету з операцій стратегічних VIP-клієнтів ПАТ "Діамантбанк" (ідентифікаційний код 23362711) від 16.07.2012, а також інших матеріалів і погоджень, які передували ухваленню кредитним комітетом рішень, оформлених вказаним протоколом;
-рішення кредитного комітету ПАТ "Діамантбанк" (ідентифікаційний код 23362711), на підставі якого укладено угоду про внесення змін до тексту векселів від 14.07.2014 щодо продовження строку пред'явлення векселів до 14.07.2016 з усіма матеріалами і погодженнями, які передували укладенню такої угоди. Зобов'язано витребувані даною ухвалою докази подати до суду у строк до 21.04.2025 та відкладено підготовче засідання у справі на 24.04.2024.
16.04.2025 від Національного банку України надійшло повідомлення щодо витребування доказів про відсутність запитуваних документів.
23.04.2025 від відповідача-7 надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.
У підготовчому засіданні 24.04.2025 суд задовольнив клопотання відповідачів-1, 7 та відклав підготовче засідання до 29.05.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2025 повідомлено відповідачів-2, 3, 4, 5, 6, 7 про відкладення підготовчого засідання до 29.05.2025.
28.05.2025 від відповідача-7 надійшли клопотання про витребування доказів у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста", Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
У підготовчому засіданні 29.05.2025 суд відмовив у задоволенні клопотань про витребування доказів у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а розгляд клопотання про витребування доказів у Національного банку України суд відклав до наступного підготовчого засідання та оголосив перерву у підготовчому засіданні до 31.07.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2025 повідомлено відповідачів-2, 3, 4, 5, 6 про оголошення перерви у підготовчому засіданні до 31.07.2025.
29.07.2025 від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача-7 про витребування доказів у Національного банку України.
29.07.2025 від відповідача-7 надійшло клопотання про витребування доказів у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста".
Також 29.07.2025 від відповідача-7 надійшли додаткові пояснення по справі до клопотання про витребування доказів.
30.07.2025 від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача-7 про витребування доказів у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста".
31.07.2025 від відповідача-1 надійшов відзив на позов, в якому відповідач-1 проти позову заперечив.
Серед іншого, відповідач-1 вказав на те, що до його повноважень не входило формування та визначення кредитної політики банку, оскільки він не був членом ради банку, з огляду на що і не може нести відповідальність згідно вимог ст.1166 Цивільного кодексу України, а станом на липень-вересень 2012 року законом не було передбачено відповідальності членів кредитного комітету, як керівників банку, за завдану банку або його кредиторам шкоду.
Крім того, відповідач-1 зазначив, що позивачем не доведено наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення за яких, згідно ст.58 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та ст.1166 Цивільного кодексу України, відповідачі несуть солідарну відповідальність у вигляді відшкодування шкоди.
Відповідач -1 також повідомив, що банк здійснював також і прибуткову діяльність з купівлі-продажу (врахування) векселів у емітента ДП "Промекспорт", чого позивачем враховано не було.
У підготовчому засіданні 31.07.2025 відповідач-1 просив поновити строк на подання відзиву та прийняти відзив до розгляду.
Суд задовольнив клопотання відповідача-1 про поновлення строку на подання відзиву та прийняв відзив до розгляду, відмовив у задоволенні клопотання відповідача-7 про витребування доказів у Національного банку України, розгляд клопотання про витребування доказів у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" відклав до наступного судового засідання. Також суд зобов'язав позивача надати документально підтверджену інформацію, щодо конкретного переліку документів, переданих Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" у зв'язку із укладенням договору купівлі-продажу майнових прав (додаток 44 до позовної заяви).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2025 повідомлено відповідачів-2, 3, 4, 5, 6 про відкладення підготовчого засідання до 22.08.2025.
11.08.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача-1, в якому він проти тверджень відповідача-1, викладених ним у відзиві на позов, заперечив.
20.08.2025 від позивача надійшли додаткові пояснення по справі.
У підготовчому засіданні 22.08.2025 відповідач-4 просив відкласти судове засідання. Суд задовольнив вказане клопотання відповідача-4 та відклав підготовче засідання на 17.09.2025, про що відповідачів - 2, 3, 5, 6 повідомив відповідною ухвалою суду.
17.09.2025 від відповідча-7 надійшло клопотання про витребування у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб оригіналів усіх додатків до позовної заяви у справі №910/14581/24.
17.09.2025 від відповідча-4 надійшла заява про продовження процесуального строку для подання відзиву до 23.12.2025.
Відповідачі-1,2,3,5,6 у підготовче засідання 17.09.2025 представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
У підготовчому засіданні 17.09.2025 відповідач-4 підтримав заяву про продовження процесуального строку для подання відзиву та просив продовжити строк до 23.12.2025.
Зазначена заява відповідача-4 про продовження процесуального строку для подання відзиву на позов до 23.12.2025 задоволена судом.
Також у підготовчому засіданні 17.09.2025 представник відповідача-7 підтримала раніше подане клопотання про витребування доказів від 29.07.2025 у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" - "Документів, що стали підставами для ухвалення рішення про укладення договору врахування векселів №ДД12/33, затвердженого протоколом засідань кредитного комітету з операцій стратегічних VIP-клієнтів ПАТ "Діамантбанк" (код ЄДРПОУ 23362711) №б/н від 16.07.2012 та рішення про укладення договору купівлі-продажу цінних паперів №Д12/63, затвердженого протоколом засідань кредитного комітету ПАТ "Діамантбанк" (код ЄДРПОУ 23362711) від 27.09.2012, зокрема, але не виключно експертиза векселів, оцінка фінансового стану емітента та зобов'язаних за векселем осіб, документи, що свідчать про отримання статусу VIP-клієнта Дочірнім підприємством "Промекспорт" (код ЄДРПОУ 30522153), а також інших матеріалів і погоджень, які передували ухваленню кредитним комітетом рішень, оформлених вказаними протоколами.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2025 задоволено клопотання ОСОБА_7 про витребування доказів; в порядку ст.81 Господарського процесуального кодексу України витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" документи, що стали підставами для ухвалення рішення про укладення договору врахування векселів №ДД12/33, затвердженого протоколом засідань кредитного комітету з операцій стратегічних VIP-клієнтів ПАТ "Діамантбанк" (код ЄДРПОУ 23362711) №б/н від 16.07.2012 та рішення про укладення договору купівлі-продажу цінних паперів №Д12/63, затвердженого протоколом засідань кредитного комітету ПАТ "Діамантбанк" (код ЄДРПОУ 23362711) від 27.09.2012, зокрема, але не виключно експертиза векселів, оцінка фінансового стану емітента та зобов'язаних за векселем осіб, документи, що свідчать про отримання статусу VIP-клієнта Дочірнім підприємством "Промекспорт" (код ЄДРПОУ 30522153), а також інших матеріалів і погоджень, які передували ухваленню кредитним комітетом рішень, оформлених вказаними протоколами; розгляд клопотання про витребування у позивача оригіналів усіх додатків до позовної заяви відкладено до наступного підготовчого засідання; відкладено підготовче засідання у справі на 24.12.2025.
11.11.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" надійшла заява про неможливість виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 17.09.2025.
22.12.2025 від відповідача-4 надійшов відзив на позов, в якому відповідача-4 просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Серед іншого відповідач-4 зазначив, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є неналежним позивачем у справі, позивачем не доведено наявність будь-якого з елементів цивільного правопорушення, а ОСОБА_4 , в свою чергу, доведено відсутність вини, відповідач-4 не несе відповідальності як член кредитного комітету .
У підготовчому засіданні 24.12.2025 суд прийняв відзив відповідача-4 до розгляду; зобов'язав відповідача актуалізувати клопотання про витребування у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб оригіналів усіх додатків до позовної заяви у справі №910/14581/24; встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив до 20.01.2026; оголосив перерву у підготовчому засіданні до 21.01.2026.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2025 повідомлено відповідачів-1, 2, 3, 5, 6 про оголошення перерви у підготовчому засіданні до 21.01.2026.
19.01.2026 від відповідача-7 надійшли додаткові пояснення у справі до клопотання про витребування оригіналів для ознайомлення.
21.01.2026 від відповідача-7 надійшли заперечення на відповідь на відзив.
У підготовчому засіданні 21.01.2026 позивач просив продовжити процесуальний строк для подання відповіді на відзив відповідача-4. Суд відмовив у задоволенні вказаного клопотання, оскільки клопотання подано після закінчення такого строку та оголосив перерву у підготовчому засіданні до 25.02.2026.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2026 повідомлено відповідачів-1, 2, 3, 5, 6 про оголошення перерви у підготовчому засіданні до 25.02.2026.
23.02.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача-4 та заперечення на клопотання відповідача-7 про витребування оригіналів усіх додатків до позовної заяви. Позивач повідомив, що оригінали документів, про які зазначає у клопотанні відповідач-7, у нього відсутні.
У підготовчому засіданні 25.02.2026 суд встановив відповідачу-4 строк для подання заперечень на відповідь на відзив до 10.03.2026 та оголосив перерву у підготовчому засіданні до 11.03.2026, про що відповідачів-1, 2, 3, 5, 6 повідомлено відповідною ухвалою суду.
10.03.2026 від ОСОБА_3 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
10.03.2026 від відповідача-4 надійшли заперечення на відповідь на відзив.
11.03.2026 від позивача надійшли заперечення на клопотання ОСОБА_3 про відкладення розгляду справи.
У підготовчому засіданні 11.03.2026 суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача-3 про відкладення судового засідання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.04.2026.
10.04.2026 від відповідача-3 надійшло клопотання про продовження строку на подання відзиву.
10.04.2026 від відповідача-7 надійшла заява про застосування строку позовної давності.
15.04.2026 від відповідача-4 надійшла заява про застосування наслідків пропуску строку позовної давності.
У судовому засіданні з розгляду справи по суті 15.04.2026 судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача-3 про продовження строку на подання відзиву та оголошено перерву до 21.04.2026.
20.04.2026 від відповідача-3 надійшов відзив на позов.
21.04.2026 від позивача надійшли заперечення на заяви відповідачів-4, 7 про застосування строку позовної давності.
Представник позивача у судовому засіданні 21.04.2026 заявлені позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.
Представники відповідачів-4, 7 проти заявлених позовних вимог заперечили.
Відповідачі-1, 2, 3, 5, 6 у судове засідання 21.04.2026 представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Відзивів на позов відповідачі-2, 5, 6 не подали.
У судовому засіданні 21.04.2026 судом залишено відзив на позов відповідача-3 без розгляду на підставі ст.118 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 21.04.2026 судом оголошено про перехід до стадії ухвалення рішення та повідомлено про оголошення вступної та резолютивної частин рішення 21.04.2026 після перерви.
У судовому засіданні 21.04.2026 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідачів-4, 7, Господарський суд міста Києва
Згідно протоколу засідання кредитного комітету з операцій стратегічних VIP-клієнтів ПАТ "Діамантбанк" від 16.07.2012 комітетом одноголосно прийняте рішення про врахування простих векселів емітента ДП "Промекспорт" загальною номінальною сумою 48000000,00 грн за ціною врахування 40000000,00 грн.
За ухвалення рішення голосували: ОСОБА_6 - голова кредитного комітету (голова правління), ОСОБА_12. - заступник голови кредитного комітету (заступник голови правління), члени кредитного комітету: ОСОБА_1 (віце-президент з інвестиційного бізнесу), ОСОБА_3 (керівник служби ризик-менеджменту), ОСОБА_8 (віце-президент з правових питань), ОСОБА_6 (віце-президент з безпеки та інкасації) та член кредитного комітету/секретар кредитного комітету ОСОБА_4 (віце-президент з фінансового інжинірінгу).
16.07.2012 між ПАТ "Діамантбанк" та ПАТ "Подільська комерційна компанія" укладено договір врахування векселів №ДД12/33, відповідно до умов якого банк придбав 24 векселі, що пред'явлені до врахування до настання строку платежу за ними за ціну 40000000,00 грн, загальна номінальна сума пред'явлених до врахування векселів складає 48000000,00 грн, строк платежу за векселями - за пред'явленням, але не раніше 16.07.2013.
Вказаний договір з боку банку підписано заступником голови правління ОСОБА_12.
31.07.2012 між ПАТ "Діамантбанк" та ПАТ "Подільська комерційна компанія" підписано акт про виконання згідно договору врахування векселів №ДД12/33 від 16.07.2012, згідно якого сторони підтвердили, що зобов'язання сторін за цим договором виконані в повному обсязі і сторони претензій (у т.ч. майнового характеру) одна до одної не мають. Проведення розрахунків за придбані векселі підтверджується банківською випискою з особового рахунку банку за період з 31.07.2012 по 31.01.2013.
Згодом, угодою про внесення змін до тексту векселів від 14.07.2014, підписаною між ДП "Промекспорт", як векселедавцем, та ПАТ "Діамантбанк", як векселедержателем, (і як стверджує позивач, на виконання рішення кредитного комітету, затвердженого протоколом від 14.07.2014), внесено зміни щодо строку платежу за векселями, а саме: за пред'явленням, але не раніше 14.07.2016.
Вказана угода підписана зі сторони банку заступником голови правління ОСОБА_12.
Згідно протоколу засідання кредитного комітету з операцій стратегічних VIP-клієнтів ПАТ "Діамантбанк" від 27.09.2012 комітетом одноголосно прийняте рішення про придбання в портфель банку простих векселів емітента ДП "Промекспорт" загальною номінальною сумою 5000000,00 грн за ціною 3300000,00 грн. За відповідне рішення голосували: ОСОБА_6 - голова кредитного комітету (голова правління), ОСОБА_12. - заступник голови кредитного комітету (заступник голови правління), члени кредитного комітету: ОСОБА_1 (віце-президент з інвестиційного бізнесу), ОСОБА_3 (керівник служби ризик-менеджменту), ОСОБА_8 (віце-президент з правових питань), ОСОБА_6 (віце-президент з безпеки та інкасації) та член кредитного комітету/секретар кредитного комітету ОСОБА_4 (віце-президент з фінансового інжинірінгу)
27.09.2012 між ПАТ "Діамантбанк" та ДП "Фін.Транс.Груп." укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №ДД12/63, відповідно до умов якого банком придбано 1 вексель номінальною сумою 5000000,00 грн за ціною 3300000,00 грн, строк платежу за векселем - за пред'явленням, але не раніше 21.07.2013. Вказаний договір з боку банку підписано заступником голови правління ОСОБА_12.
28.09.2012 між ПАТ "Діамантбанк" та ДП "Фін.Транс.Груп." підписано акт про виконання договору купівлі-продажу цінних паперів №ДД12/63 від 27.09.2012, в якому сторони підтвердили, що зобов'язання сторін за цим договором виконані в повному обсязі і сторони претензій (у т.ч. майнового характеру) одна до одної не мають. Проведення розрахунків за вказаним договором підтверджується також банківською випискою з особового рахунку банку за 27.09.2012.
Пізніше, угодою про внесення змін до тексту векселів від 21.07.2014, підписаною між ДП "Промекспорт", як векселедавцем, та ПАТ "Діамантбанк", як векселедержателем, пролонговано строк платежу за векселем, а саме: за пред'явленням, але не раніше 21.07.2016. Вказана угода зі сторони банку підписана заступником голови правління ОСОБА_12.
На підставі рішення правління Національного банку України (НБУ) від 24.04.2017 №264-рш/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" (Банк, ПАТ "Діамантбанк") до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (Фонд) 24.04.2017 прийнято рішення №1684 "Про запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Діамантбанк", відповідно до якого розпочато з 24.04.2017 процедуру виведення ПАТ "Діамантбанк" з ринку та здійснення тимчасової адміністрації на один місяць з 24.04.2017 по 23.05.2017 включно.
23.05.2017 виконавча дирекція Фонду прийняла рішення №2075, відповідно до якого було продовжено строк тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" з 24.05.2017 до 23.06.2017 включно.
Відповідно до рішення правління НБУ від 22.06.2017 №394-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Діамантбанк" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 23.06.2017 №2663 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Діамантбанк" та делегування повноважень ліквідатора банку".
Рішеннями виконавчої дирекції Фонду від 16.05.2019 №1207 та від 20.05.2020 №1013 строк здійснення процедури ліквідації ПАТ "Діамантбанк" продовжений до 06.02.2023 включно.
Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду від 01.05.2023 №517 з 05.05.2023 відкликані повноваження ліквідатора ПАТ "Діамантбанк", а повноваження під час здійснення ліквідації ПАТ "Діамантбанк" здійснюються Фондом безпосередньо.
В подальшому, виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 11.09.2017 №4077 "Про затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "Діамантбанк" в розмірі 4237690358,13 грн.
Остаточна сума акцептованих вимог кредиторів затверджена рішенням виконавчої дирекції Фонду від 21.12.2022 №1057 та становить 3565590688,44 грн.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду №5172 від 27.11.2017 затверджено ліквідаційну масу ПАТ "Діамантбанк" станом на 01.09.2017, а з урахуванням внесених змін, остаточний розмір ліквідаційної маси, затверджений рішенням виконавчої дирекції Фонду №18 від 11.01.2021 та складає: балансова вартість - 3339182825,43 грн ринкова вартість - 1595489520,31 грн.
За результатами проведення процедури ліквідації банку, відповідно до звіту уповноваженої особи Фонду, що затверджений виконавчою дирекцією Фонду 06.02.2023 №150, не задоволеними залишились вимоги кредиторів, у зв'язку із відсутністю майна для їх задоволення, на суму 2176786728,42 грн.
В рамках заходів, що здійснювалися позивачем для задоволення вимог кредиторів неплатоспроможного банку, та за результатами інвентаризації майна та активів банку виявлено, як вказує позивач, низку сумнівних операцій, метою яких було виведення коштів з банку. До таких операцій позивачем віднесено, зокрема, операції з придбання векселів з подальшим продовженням строку пред'явлення їх до виконання, про які суд зазначав вище, та у зв'язку з чим Фондом і заявлено позов про стягнення з відповідачів шкоди.
Позивач зазначає, що Уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ "Діамантбанк" листом від 17.10.2017 звернулась до ДП "Промекспорт" (векселедавця), яким пред'явила до платежу вищезазначені векселі, однак звернення позивача векселедавець проігнорував.
Посилаючись на звіт про оцінку цінних паперів від 13.07.2022, проведену ТОВ "Бізнеспартнери" з метою визначення ринкової вартості цінних паперів в ретроспективі, позивач вказує, що на дату вчинення правочинів щодо цінних паперів при номінальній сумі зобов'язань по виплаті за векселями на суму 53000000,00 грн ринкова вартість таких 25-ти векселів складала лише 484680,00 грн.
Права вимоги, які виникли за простими векселями у кількості 25 шт, реалізовані за ціною 89040,00 грн в ході ліквідаційної процедури ПАТ "Діамантбанк", що підтверджується договором №GL48N119270/8 купівлі-продажу майнових прав від 18.02.2021, укладеним між банком та ТОВ "Фінансова команія "Інвестохіллс Веста" за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронного аукціону №UA-EA-2021-01-13-000001-b від 22.01.2021.
Стверджуючи, що ДП "Промекспорт" (векселедавець) не мало можливості та реальної мети сплатити вартість векселів, а відповідачі, в свою чергу, протягом чотирьох років здійснювали протиправну діяльність шляхом погодження рішень про перенесення кінцевого строку платежу за такими векселями, позивачем заявлено до стягнення з відповідачів 52910960,00 грн шкоди. Розмір шкоди позивач обчислив як різницю між балансовою заборгованістю на дату продажу активу 53000000,00 грн (48000000,00 грн +3000000,00 грн) та сумою, отриманою від продажу активу 89040,00 грн.
Вимога про відшкодування відповідачами такої шкоди від 19.11.2024 №46-11883/24, надіслана позивачем, відповідачами задоволена не була.
Відповідачі-1, 4, 7 проти заявлених позивачем вимог заперечили і в рамках розгляду справи в суді.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Згідно частин 1, 2 ст.1166 Цивільного кодексу України, яка регулює загальні підстави відповідальності за завдану недоговірну (деліктну) шкоду, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Отже, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, суд повинен встановити наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, яке має містити такі складові, як:
- неправомірність поведінки особи, тобто її невідповідність вимогам, наведеним в актах цивільного законодавства;
- наявність шкоди, під якою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права, взагалі будь-яке знецінення блага, що охороняється законом, та її розмір;
- причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, який виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки заподіювана шкоди, тобто протиправна поведінка конкретної особи (осіб), на яку покладається відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що необхідно та невідворотно спричинила шкоду;
- вина заподіювача шкоди, як суб'єктивного елемента відповідальності, що полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.
За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає.
За загальними правилами розподілу обов'язку доказування кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини 1, 3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України).
Зі змісту частини 2 ст.1166 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди.
Враховуючи зазначені правила доказування у господарському процесі, у правовідносинах з відшкодування шкоди позивач має довести неправомірність рішень, дій/бездіяльності відповідачів, у чому полягав негативний результат їх діяльності в контексті зменшення обсягу майна банку чи його знецінення, розмір майнових втрат, а також пов'язаність протиправної поведінки відповідачів та існуючого негативного результату.
Відповідачі у межах наданих їм процесуальних прав та визначених процесуальних обов'язків повинні спростувати доводи та докази позивача, а також, у свою чергу, навести обставини й доводи, які свідчили б про відповідність їх діяльності інтересам банку та про відсутність підстав для їх відповідальності.
Виходячи із заявлених позивачем позову, предметом доказування у цій справі та обставинами, які складають предмет дослідження судом, є:
-персональний склад органів управління банку на момент ухвалення рішень про вчинення сумнівних правочинів; дати обрання/призначення та звільнення з посади кожного з відповідачів; належність відповідачів до керівників банку; наявність у відповідачів статусу посадової особи акціонерного товариства, пов'язаної з банком особи;
-факт ухвалення рішення органом управління банку про вчинення сумнівного правочину, персональний склад органу на момент ухвалення такого рішення, результати голосування кожного члена (за, проти, утримався); інші фактичні обставини ухвалення такого рішення, на підставі яких документів (наданих контрагентом та внутрішніх документів банку) ухвалювалося рішення, чи була дотримана внутрішня процедура банку щодо погодження таких рішень, хід обговорення;
-факт вчинення банком сумнівного правочину (укладення договору);
-факт виконання банком сумнівного правочину (перерахування отримання коштів, передання / отримання майна чи майнових прав);
-факти протиправної поведінки відповідачів (недотримання законодавства про банківську діяльність, нормативів діяльності банку, індивідуальних приписів НБУ, обставини, що підтверджують невиваженість інвестиційної політики та ризикованість кредитної політики банку, відсутність в банку ефективної системи запобігання ризикам, порушення відповідачами фідуціарних обов'язків, дії відповідачів усупереч інтересам банку тощо);
- збитки банку від конкретного правочину та їх причини;
- наявність причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою відповідачів та завданою шкодою;
- розмір недостатності майна банку для розрахунків з кредиторами (як мінімальний розмір збитків банку та шкоди, завданої кредиторам банку невиваженою інвестиційною політикою, ризикованою кредитною діяльністю, бездіяльністю відповідачів, що призвело до неплатоспроможності та ліквідації банку).
Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №910/12930/18, від 05.02.2024 у справі №910/4149/21, від 29.05.2024 у справі №910/15260/18.
До спірних правовідносин підлягають застосуванню, зокрема, ст.52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та ст.ст.58 Закону України "Про банки і банківську діяльність".
При вирішенні питання, яка норма (редакція) ст.52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та ст.58 Закону України "Про банки і банківську діяльність" підлягають застосуванню суд виходить з такого.
Вказані статті за своєю правовою природою містять як норми матеріального, так і норми процесуального права (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №910/12930/18 та від 28.10.2021 у справі №910/9851/20).
До норм матеріального права належать норми, які визначають коло осіб, що можуть бути притягнуті до відповідальності, підстави такої відповідальності та її розмір. Тоді як до процесуальних норм належать норми, які визначають порядок притягнення особи до відповідальності.
Порядок дій позивача, в тому числі вжиття заходів, спрямованих на задоволення вимог кредиторів банку, що ліквідується, шляхом звернення з вимогами про відшкодування шкоди до осіб, які відповідають своїм майном за понесені банком збитки, а у випадку їх невиконання - до суду, є процесуальною, процедурною нормою.
Відповідно до правовідносин, у яких бере участь Фонд (виявлення недостатності майна для розрахунків з кредиторами, виявлення нікчемних та сумнівних правочинів, протиправної діяльності пов'язаних з банком осіб, збитків, звернення з вимогами до пов'язаних з банком осіб, звернення з позовом до суду), мають застосовуватись редакції ст.52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та ст.58 Закону "Про банки та банківську діяльність", що були чинними станом на момент вчинення Фондом відповідних дій.
У свою чергу, норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та Закону України "Про банки та банківську діяльність" у частинах, які визначають порядок здійснення процедурних питань, мають застосовуватись у редакціях, що були чинними станом на день звернення з відповідним позовом.
Так, норми ст.52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та ст.58 Закону України "Про банки та банківську діяльність" щодо підстав, розміру цивільно-правової відповідальності за завдану банку або його кредиторам шкоду є матеріально- правовими, а відтак щодо них застосовується принцип незворотної дії закону в часі.
Приписами ст.58 Конституції України унормовано, що закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття цими законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.
Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта. Виняток з цього принципу допускається лише у випадках, коли закони та інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи (абз.2, 4 п.5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.05.1997 №1-зп/1997).
Відтак, при визначенні підстав відповідальності та кола осіб, які можуть бути притягнуті до відповідальності, суд повинен керуватися тією нормою, яка була чинною станом на момент виникнення спірних правовідносин, а саме вчинення відповідними особами дій, що спричинили банку збитки.
З матеріалів справи випливає, що рішення органів управління ПАТ "Діамантбанк", оформлені відповідними протоколами, прийняті 16.07.2012 та 27.09.2012. Належних та допустимих доказів прийняття будь-яких рішень кредитним комітетом банку у 2014 році щодо спірних операцій, як про це стверджує позивач, суду не надано.
Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" набрав чинності 21.09.2012.
Частина 5 ст.52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (станом з момент прийняття рішення 27.09.2012) встановлювала, що Фонд має право звернутися з вимогою до власників істотної участі, контролерів та керівників банку про задоволення за рахунок їх майна частини вимог кредиторів банку в разі, якщо дії чи бездіяльність таких осіб призвели до понесення банком збитків та/або завдання шкоди інтересам вкладників та інших кредиторів банку. У разі отримання Фондом відмови у задоволенні таких вимог або невиконання вимоги у строк, встановлений Фондом, Фонд має право звернутися до суду з вимогою про стягнення майна з таких осіб для задоволення вимог кредиторів.
Частина 5 ст.58 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (в редакції станом на 16.07.2012 та 27.09.2012) передбачала, що власники істотної участі, керівники банку (крім керівників відокремлених структурних підрозділів банку) за фіктивне банкрутство, доведення до банкрутства або приховування стійкої фінансової неспроможності банку несуть відповідальність згідно із законами України.
Частиною 6 цієї ж статті на власників істотної участі та керівників банку за рішенням суду може бути покладена відповідальність за зобов'язаннями банку в разі віднесення банку з їх вини до категорії неплатоспроможних.
При визначенні кола осіб, які можуть бути притягнуті до відповідальності за збитки, понесені банком та/або завдання шкоди кредиторам, вимоги яких залишилися незадоволеними, суд виходить з того, що ст.42 Закону України "Про банки і банківську діяльність" у зазначений вище період встановлювала, що керівниками банку є голова, його заступники та члени ради банку, голова, його заступники та члени правління (ради директорів), головний бухгалтер, його заступник, керівники відокремлених підрозділів банку.
Відповідно до положення про порядок створення та функціонування кредитних комітетів в Акціонерному банку "Діамант", затвердженому правлінням Акціонерного банку "Діамант" у складі: голови правління ОСОБА_6, першого заступника голови правління ОСОБА_9 , заступника голови правління ОСОБА_10 , заступника голови правління ОСОБА_11 , заступника голови правління ОСОБА_12 згідно протоколу від 16.02.2011 №6 до складу кредитного комітету з операцій стратегічних VIP-клієнтів входять в якості голови комітету - голова правління банку, в якості заступника голови комітету - заступник голови правління банку, в якості членів комітету - особи, визначені наказом голови правління банку.
В той же час, позовні вимоги заявлені також до наступних відповідачів, як членів кредитного комітету: ОСОБА_1 (віце-президента з інвестиційного бізнесу), ОСОБА_3 (керівника служби ризик-менеджменту), ОСОБА_8 (віце-президента з правових питань), ОСОБА_6 (віце-президента з безпеки та інкасації) та ОСОБА_4 (віце-президент з фінансового інжинірінгу/секретар кредитного комітету).
У період прийняття відповідачами рішень, тобто 16.07.2012 та 27.09.2012, члени комітетів за відсутності у них статусу члена правління банку не належали до категорії осіб, які відповідають своїм майном за збитки, понесені банком та /або завдання шкоди кредиторам банку, вимоги яких залишилися незадоволеними. Відповідно, такі особи не могли нести відповідальність, передбачену ст.52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та ст.58 Закону України "Про банки і банківську діяльність".
Перша згадка про ОСОБА_4 , як члена правління банку, міститься в протоколі засідання правління банку від 21.11.2012 №46, тобто вже після прийняття відповідних рішень кредитним комітетом банку.
Статуту банку в редакції, чинній станом на дату прийняття відповідачами рішень, тобто 16.07.2012 та 27.09.2012, суду не надано, а наданий Фондом статут банку за 2015 рік не має доказового значення у цій справі.
Відповідно, ОСОБА_1 (віце-президент з інвестиційного бізнесу), ОСОБА_3 (керівник служби ризик-менеджменту), ОСОБА_8 (віце-президент з правових питань), ОСОБА_6 (віце-президент з безпеки та інкасації) та ОСОБА_4 (віце-президент з фінансового інжинірінгу/секретар кредитного комітету) є неналежними відповідачами у справі, що є самостійною підставою для відмови в позові щодо них.
Як у Фонду, так і в Національному банку України відсутні оригінали первинних документів, пов'язаних зі спірними операціями з векселями та внутрішні документи щодо регулювання діяльності банку за спірний період.
Також у позивача та Національного банку України відсутні не лише оригінали, а й копії протоколів засідання кредитного комітету від 14.07.2014 та від 21.07.2014 щодо продовження строку на пред'явлення придбаних векселів, що ставить під сумнів твердження позивача про їх існування, а також унеможливлює перевірку суб'єктного складу осіб, що прийняли ці рішення, та обґрунтованості таких рішень на предмет їх економічної доцільності.
У листі від 22.09.2025 №14-0005/72697 Національний банк України, зокрема, повідомив, що згідно з актами від 21.06.2022 №1, від 15.12.2022 №2 "Про вилучення для знищення документів ПАТ "Діамантбанк" за 2006-2017 роки, не внесених до Національного архівного фонду" документи (справи) тимчасового (до 10 років включно) зберігання, у тому числі "Справи з юридичного оформлення рахунків ДП "Промекспорт" (дати справи 26.02.2001 - 11.10.2016), були вилучені та знищені в установленому порядку у зв'язку із закінченням строку їх зберігання.
Наданий Фондом звіт Національного банку України про інспектування ПАТ "Діамантбанк", затверджений 05.05.2017, охоплює період діяльності Банку з 01.07.2015 по 01.02.2017, водночас спірні операції, на які посилається Фонд у даній справі, здійснювались у 2012-2014 роках, тобто задовго до періоду, який досліджувався у вказаному звіті, та який взагалі не містить будь-яких відомостей про операції з цінними паперами емітента ДП "Промекспорт", які досліджуються в межах спору, що додатково підтверджує його нерелевантність до обставин цієї справи.
Строк дії звіту про оцінку цінних паперів від 13.07.2022, складеного ТОВ "Бізнеспартнери" становить 1 рік з дати оцінки, а отже зазначений документ втратив свою чинність ще до звернення позивача з відповідним позовом до суду, а крім того сам оцінювач у вказаному звіті зазначає, що не володіє всією інформацією відносно підприємства - векселедавця, а в процесі оцінки, оцінювач виходив з припущення, що вся надана замовником чи уповноваженими ним особами інформація щодо об'єктів оцінки в усній чи письмовій формі підтверджена чи не підтверджена документально, приймалась як достовірна, а отже зазначений документ не може підтверджувати розмір шкоди, є неналежним доказом та не береться судом до уваги.
Ряд зауважень щодо цього звіту, зокрема щодо повноти та достовірності оцінки, наведено і у Рецензії ГО "Всеукраїнська асоціація фахівців оцінки" від 24.09.2025, наданій суду відповідачкою-4.
У матеріалах справи відсутній будь-який експертний висновок, експертне дослідження чи інший доказ, який би підтверджував, що саме конкретні операції (або їх сукупність) безпосередньо призвели до порушення нормативів та/або виникнення проблемності банку, та/або введення тимчасової адміністрації, та/або ліквідації, про що Фонд стверджує у позові. Надані позивачем документи відображають лише частину облікових даних, пов'язаних із операціями банку з цінними паперами емітента ДП "Промекспорт", яка фактично зберіглася у розпорядженні позивача.
Слушними є і зауваження відповідачки-4 щодо тієї обставини, що позивач не був позбавлений можливості пред'явити векселі ДП "Промекспорт" до погашення у межах установленого законом строку. Твердження Фонду про звернення до емітента векселів із вимогою про їх погашення не підтверджено документально, оскільки доказів надсилання чи вручення емітенту відповідної вимоги у будь-який спосіб Фонд не надав.
При здійсненні правової оцінки дій Фонду щодо звернення з відповідними вимогами суд застосовує ст.52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" в редакції станом на дату звернення з позовом.
Частинами 5-9 ст.52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції станом на дату звернення з позовом) передбачено, що у разі виявлення шкоди (збитків), завданої банку, Фонд звертається з вимогою про відшкодування на користь Фонду шкоди (збитків), завданої банку.
У разі невиконання вимог про відшкодування шкоди (збитків) особами, визначеними у частині п'ятій цієї статті, Фонд звертається до суду про відшкодування шкоди (збитків).
Фонд має право звертатися з такими позовами до судів належної юрисдикції (в тому числі іноземних судів) протягом процедури ліквідації банку та протягом трьох років після внесення запису про припинення банку як юридичної особи (спеціальна позовна давність).
Кошти, стягнуті та/або одержані Фондом з осіб, зазначених у частині п'ятій цієї статті, спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів банку, зазначених у пунктах 1- 8 частини першої цієї статті, які виникли у зв'язку із завданням їм шкоди (збитків) внаслідок незадоволення їхніх вимог, у порядку, визначеному частиною четвертою цієї статті, після відшкодування витрат Фонду, понесених у зв'язку із стягненням шкоди (збитків).
При цьому ч.6 ст.53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, звертаючись з позовом про відшкодування шкоди (збитків) у порядку ст.52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", діє від імені та в інтересах неплатоспроможного банку або банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", а у разі припинення неплатоспроможного банку або банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", як юридичної особи - в інтересах кредиторів, вимоги яких залишилися незадоволеними після завершення ліквідації банку.
Враховуючи правову позицію, висловлену Верховним Судом у постанові від 14.01.2025 у справі №910/11028/20, станом на дату подання позову запис про припинення банку як юридичної особи не внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а тому в даній справі Фонд звернувся з позовом про відшкодування шкоди від імені та в інтересах банку в порядку ст.52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" в редакції, чинній станом на дату подання Фондом позову у цій справі, а відтак вірно керувався редакцією цієї норми.
З огляду на положення ст.52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та ст.58 Закону України "Про банки та банківську діяльність" саме по собі здійснення ризикових операцій не включено до спеціальних підстав відповідальності керівників банку. Таким чином, Фонд має довести, що дії чи бездіяльність таких осіб призвели до понесення банком збитків.
Суд констатує, що доводи позивача щодо наявності складу цивільного правопорушення у спірних правовідносинах належними та допустимими доказами не підтверджені, позивачем, зокрема, не підтверджено обґрунтованість суми заявлених збитків, не доведено належними та допустимими доказами, а судом не встановлено, що дії відповідачів щодо придбання цінних паперів були протиправними та очевидно збитковими для банку, не доведено наявність будь-яких підстав для покладення на відповідачів солідарної відповідальності за збитки.
Суд також зазначає, що наданими до матеріалів справи доказами наявність складу цивільного правопорушення (причинного зв'язку між діями відповідачів та заявленими до стягнення збитків) не підтверджена.
За таких обставин, приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Враховуючи відсутність підстав для задоволення позову питання дотримання/пропуску строків позовної давності судом не досліджується.
З огляду на наведене всі інші клопотання та заяви, доводи та міркування учасників судового процесу відповідно залишені судом без задоволення і не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду стосовно відсутності підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про відмову у задоволенні позовних вимог, судовий збір залишається за позивачем.
Керуючись ст.ст.74, 129, 238-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В позові відмовити повністю.
2. Витрати по сплаті судового збору залишити за позивачем.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 19.05.2026
Суддя Ю.М.Смирнова