вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
про залишення позовної заяви без руху
19.05.2026м. ДніпроСправа № 904/2804/26
Суддя Євстигнеєва Н.М. , розглянувши матеріали
за позовом позивача-1 ОСОБА_1 , м. Кривий Ріг Дніпропетровська область
позивача-2: ОСОБА_2 , м. Кривий Ріг Дніпропетровська область
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добросусіди, 48КР", м. Кривий Ріг Дніпропетровська область
про визнання недійсним рішення установчих зборів та припинення юридичної особи
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просять:
- визнати недійсним рішення установчих зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добросусіди, 48КР", оформлені протоколом № 1 установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , від 20 червня 2025 року;
- припинити юридичну особу - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добросусіди, 48КР" шляхом ліквідації на підставі пункту 2 частини першої статті 110 Цивільного кодексу України, у зв'язку з допущеними при її створенні порушеннями, які не можна усунути.
Позивачі вважають зазначене рішення установчих зборів незаконним, прийнятим з істотним порушенням вимог Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та таким, що порушує їхні права як співвласників спільного майна багатоквартирного будинку.
Позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Частиною першою статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Законодавче закріплення судових витрат має на меті, по-перше, відшкодування державі витрат, понесених на утримання судової системи і забезпечення її діяльності (саме у цьому проявляється компенсаційна функція інституту судових витрат) та, по-друге, покладає певні витрати на тих, хто звертається до суду за захистом, що покликано дисциплінувати фізичних та юридичних осіб від подання до суду необґрунтованих заяв і клопотань, забезпечуючи таким чином і процесуальну економію.
На думку Європейського суду з прав людини, судовий збір є обмежувальним заходом, який попереджає подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів.
Отже, обов'язковою умовою при зверненні до суду є дотримання сторонами вимог законодавства, зокрема, обов'язку сплати судового збору у відповідному розмірі (крім випадків звільнення від сплати судового збору).
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до п.1, п.2 частини другої ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", з 01 січня 2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3328,00грн.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір", п. 8.23 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22).
Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу.
Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (ст. 9 Закону України "Про судовий збір").
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір").
При зверненні до господарського суду через систему "Електронний суд" позивачами заявлено по дві вимоги немайнового характеру, за розгляд яких підлягає сплаті судовий збір у розмірі 5324,80грн (3328,00грн * 2 * 0,8).
У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру (ч. 7 ст. 6 Закону України "Про судовий збір").
Враховуючи вказані вище положення законодавства, за заявлені позовні вимоги позивачам необхідно сплатити судовий збір окремим платіжним документом у розмірі 5324,80грн (кожному з позивачів).
Позивачем - 1, ОСОБА_1 , у якості доказу оплати судового збору за подання позовної заяви надано платіжну інструкцію №1962 від 13.05.2026 про сплату судового збору у розмірі 2662,40грн.
Позивачем - 2, ОСОБА_2 , у якості доказу оплати судового збору за подання позовної заяви надано квитанцію №1966 від 13.05.2026 про сплату судового збору у розмірі 2662,40грн.
Як вбачається, судовий збір сплачено позивачами в меншому ніж встановлено законом розмірі, що є підставою для залишення позовної заяви без руху.
Частиною дугою статті 174 ГПК України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, позивач-1 має доплатити судовий збір у розмірі 2662,40грн, позивач-2 має доплатити судовий збір у розмірі 2662,40грн та надати докази такої сплати.
Керуючись статтями 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. ОСОБА_1 протягом 10 (десяти) днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати докази сплати судового збору у встановленому розмірі 2662,40грн та порядку.
3. ОСОБА_2 протягом 10 (десяти) днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати докази сплати судового збору у встановленому розмірі 2662,40грн та порядку.
4. Роз'яснити, що у випадку невиконання позивачем вимог суду про усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання -19.05.2026 й оскарженню не підлягає.
Суддя Н.М. Євстигнеєва