Ухвала від 19.05.2026 по справі 904/1880/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

19.05.2026м. ДніпроСправа № 904/1880/26

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Дупляка С.А.,

розглянувши клопотання позивача та відповідача про закриття провадження у справі №904/1962/26

за позовом Компанії "Byrass Consultants Limited"

до ОСОБА_1

про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

Компанія "Byrass Consultants Limited" (далі - позивач) звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач), у якій позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість з оренди приміщення у розмірі 432 долара 09 центів США.

Судові витрати позивач просить суд стягнути з відповідача.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/1880/26 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.04.2026.

Ухвалою від 10.04.2026 позовну заяву залишено без руху, позивачу запропоновано надати до господарського суду докази направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень ст. 42 ГПК України.

Через підсистему "Електронний суд" 13.04.2026 від позивача надійшла заява з доказами направлення відповідачу копії позовної заяви та копіями доданих до неї документів, що свідчить про виконання рекомендацій ухвали від 10.04.2026.

Ухвалою від 21.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами (в порядку письмового провадження).

Через систему "Електронний суд" від відповідача 04.05.2026 надійшла заява про надання матеріалів справи для ознайомлення в електронному вигляді шляхом внесення РНОКПП представника відповідача до додаткових відомостей про учасника справи та продовження процесуальних строків на подання процесуальних документів по справі.

Через систему "Електронний суд" від відповідача 15.05.2026 надійшло клопотання про закриття провадження у справі, у зв'язку із відсутністю предмета спору. В якості додатків до клопотання долучено квитанцію про переказ готівки №І.664966671.І від 15.05.2026 на суму 18.923,60 грн.

Через систему "Електронний суд" від позивача 19.05.2026 надійшло клопотання про закриття провадження у справі, у зв'язку із відсутністю предмета спору. В якості додатків до клопотання долучено виписку по рахунку сформовану 19.05.2026 з якої вбачається, що 18.05.2026 на рахунок позивача від відповідача зайшла сума у розмірі 18.923,60 грн.

Стислий виклад позиції позивача

Позивач визнав, що відповідач добровільно погасив спірну заборгованість, що була предметом розгляду у справі №904/1880/26 в сумі 18.923,60 грн, що еквівалентно 432 доларам 09 центів США, з урахуванням курсу долара НБУ, який станом на дату складання позову 31.03.2026 становив 43,7955 грн. за 1 долар США.

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач вважає, що провадження у справі підлягає закриттю, оскільки 15.05.2026 відповідач сплатив борг у розмірі 18.923,60 грн.

ПОЗИЦІЯ СУДУ

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Верховний Суд у постанові від 20.02.2024 у справі № 916/1042/22 виснував таке.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі. Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №13/51-04, а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.07.2018 у справі №910/23359/15, від 18.06.2019 у справі №914/891/16, від 18.07.2019 у справі №916/3147/16, від 26.11.2019 у справі №920/240/18, від 18.07.2023 у справі №906/1357/20, від 16.08.2023 у справі №910/5571/22.

Водночас особа, яка звертається до суду з позовом повинна довести конкретні факти порушення її прав та інтересів, та підтвердити, що її права та законні інтереси буде захищено та відновлено з допомогою певного способу захисту, визначеного у позові.

При цьому порушенням вважається такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке. Порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Вирішуючи спір, суд з'ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити. При цьому відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові незалежно від інших встановлених судом обставин. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №910/15262/18, від 03.03.2020 у справі №910/6091/19, від 16.10.2020 у справі №910/12787/17, від 29.08.2023 у справі №910/5958/20, 22.03.2023 у справі №509/5080/18.

При цьому Велика Палата Верховного Суду у цій же справі №916/1042/22 у п. 28 ухвали від 10.01.2024 (якою справу №916/1042/22 було повернуто відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду) зазначила, що КГС ВС уважав, що для правильного застосування положення п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України вирішальним є наявність чи відсутність предмета спору на час звернення з позовом до суду, оскільки відсутність предмета спору на час звернення до суду свідчить про відсутність порушеного права позивача, а тому є підставою для відмови в задоволенні позову, а не для закриття провадження у справі.

В подальшому колегія Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду у п. 5.48 постанови від 20.02.2024 у справі №916/1042/22 дійшла висновку, що відсутність предмета спору на момент звернення з позовом до суду свідчить про відсутність порушеного права позивача, а тому є підставою для відмови у позові, а не для закриття провадження у справі.

Крім того, Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 30.08.2024 у справі №916/3006/23 висновує, що суд закриває провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору існував на момент виникнення останнього, але припинив існування в процесі розгляду справи на час (до) ухвалення судом першої інстанції рішення по суті спору.

З урахуванням наведеного суд відзначає, що закриття провадження у справі можливе у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Господарський суд встановив, що з позовом позивач звернувся до суду 06.04.2026 (в системі «Електронний суд» позов сформовано 06.04.2026), що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду (арк. 1 том 1).

В якості предмета спору позивач визначив заборгованість за оренду приміщення у розмірі 432 (чотириста тридцять два) долара 09 центів США.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11.09.2024 у справі №500/5194/16 зауважила, що одним із елементів належного виконання зобов'язання є його виконання у валюті, погодженій сторонами. Гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти - фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які укладаються та виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. Водночас у цивільному законодавстві відсутня заборона на укладення правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги.

Формулюючи висновок щодо застосування ч. 2 ст. 533 ЦК України, Велика Палата Верховного Суду в зазначеній постанові констатувала, що якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, що у випадку наявності спору між сторонами та його вирішення судом відповідає дню виконання судового рішення. Така правова позиція викладена у постанові Верховний Суд від 30.04.2026 у cправі №911/1217/25 (п. 80, 81).

В якості доказу сплати заборгованості відповідача перед позивачем відповідач долучив квитанцію про переказ готівки №І.664966671.І від 15.05.2026 на суму 18.923,60 грн.

У заяві поданій позивачем 19.05.2026 через систему "Електронний суд" позивач просив суд закрити провадження у справі №904/1880/26, у зв'язку з відсутністю предмета спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

З огляду на позиції сторін, суд дійшов висновку, що заборгованість з оренди приміщення у розмірі 432 долара 09 центів США припинила існування в процесі розгляду справи, а тому провадження у справі слід закрити.

Судові витрати

Відповідно до п. п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Водночас ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено понижуючий коефіцієнт у розмірі 0,8 для сплати судового збору у разі подання до суду документів у електронній формі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №916/228/22 наголосила, що при поданні позову через Електронний суд судовий збір розраховується з понижуючим коефіцієнтом.

Аналогічні правові позиції містяться в постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 16.01.2023 у справі №905/1977/21, постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 06.06.2024 у справі №906/1091/23, постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 14.12.2023 у справі №263/4787/15-ц.

Позовна заява у справі №904/1880/26 була сформована в системі «Електронний суд», а тому правомірним є застосування ставки судового збору з понижуючим коефіцієнтом 0,8, що становить 2.662,40 грн.

Позивач, у заяві про закриття провадження у справі, поданій через "систему Електронний суд" 19.05.2026 просить суд повернути з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2.662,40 грн.

У відповідності до ч. 2 ст. 123 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Стаття 7 Закону України "Про судовий збір" містить вичерпний перелік пунктів, за якими повертається сплачена сума судового збору.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду зокрема у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Господарський суд встановив, що провадження у справі за позовними вимогами про стягнення заборгованості з оренди приміщення у розмірі 432 долара 09 центів США підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю предмета спору, а отже судовий збір сплачений за даною вимогою може бути повернутий позивачу (у розмірі 2.662,40 грн).

Керуючись ст. 231, 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі №904/1880/26 закрити.

Повернути Компанії "Byrass Consultants Limited" (1660, Cyprus, Nicosia, Karpenisi str., 30; код РНПП 541645442) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2.662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві грн 40 к.), сплата якого підтверджується платіжною інструкцією від 01.04.2026 №1153 на суму 2.662,40 грн.

Платіжна інструкція від 01.04.2026 №1153 на суму 2.662,40 грн, знаходиться в матеріалах справи №904/1880/26.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (а саме з 19.05.2026) та підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Суддя С.А. Дупляк

Попередній документ
136623146
Наступний документ
136623148
Інформація про рішення:
№ рішення: 136623147
№ справи: 904/1880/26
Дата рішення: 19.05.2026
Дата публікації: 20.05.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (21.04.2026)
Дата надходження: 06.04.2026
Предмет позову: стягнення грошових коштів,
Учасники справи:
суддя-доповідач:
ДУПЛЯК СТЕПАН АНАТОЛІЙОВИЧ
відповідач (боржник):
Вовк Олександр Миколайович
позивач (заявник):
Компанія «Byrass Consultants Limited»
представник відповідача:
Лісовий Денис Олександрович
представник позивача:
Гуримський Олег Віталійович