вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
про забезпечення позову
"18" травня 2026 р. Cправа № 902/657/26
Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Дом Садко" №б/н від 15.05.2026 (вх. канцелярії суду № 01-43/20/26 від 15.05.2026) про вжиття заходів забезпечення позову, поданої у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дом Садко" (вул. Келецька, 54-В, м. Вінниця, 21021)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Будкомплект" (вул. Київська, буд. 78, м. Вінниця, 21032)
про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлової споруди та скасування рішення про державну реєстрацію прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Будкомплект" на відповідну частку Комплексу нежитлових будівель та споруд,
На розгляд Господарського суду Вінницької області в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Дом Садко" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Будкомплект" про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлової споруди та скасування рішення про державну реєстрацію прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Будкомплект" на відповідну частку Комплексу нежитлових будівель та споруд.
В обґрунтування заявленого позову Товариство з обмеженою відповідальністю "Дом Садко" зазначає, що 21.02.2023 між сторонами укладений договір купівлі-продажу, за змістом якого відповідач набув у власність належний позивачу на праві приватної власності навіс літ. "К", площею 121,0 кв.м., що складає 3/200 (три двохсотих) частки в праві приватної власності на Комплекс нежитлових будівель та споруд, що розташований за адресою: місто Вінниця вул.Келецька буд. 54-В. Вказаний договір купівлі-продажу був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Білоус О.Б. (реєстровий №253), який того ж дня 21.02.2023 виніс рішення про проведення державної реєстрації та внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Проте, придбаний відповідачем навіс літ. "К" за своїм правовим статусом не є самостійним об'єктом нерухомого майна, так як за наслідками проведеної технічної інвентаризації цей навіс за своїм цільовим призначенням був визначений як допоміжна господарська будівля, що за своєю класифікацією відповідає змісту розділу В.2.2-43:2021 "Будівлі та споруди. СКЛАДСЬКІ БУДІВЛІ. Основні положення" Державних будівельних норм України.
За таких обставин позивач вважає, що укладений між сторонами договір купівлі-продажу від 21.02.2023 є недійсним у відповідності до вимог ст.ст. 203,215 Цивільного Кодексу України з моменту його укладання, а прийняте на підставі цього договору рішення про державну реєстрацію прав відповідача на нерухоме майно підлягає скасуванню.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2026 вказану позовну заяву розподілено судді Тварковському А.А.
Разом із позовною заявою в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Дом Садко" про вжиття заходів забезпечення позову шляхом:
- накладення арешту на навіс літ. "К", площею 121,0 кв.м., який розташований на земельній ділянці площею 0,1247 га (кадастровий номер 0510100000:02:045:0142) за адресою: місто Вінниця вулиця Келецька будинок 54-В та належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Поділля Будкомплект" на праві спільної часткової власності;
- заборони до набрання чинності рішенням у справі будь-яким особам у будь який спосіб вчиняти будь-які дії щодо навісу літ. "К", площею 121,0 кв.м., який розташований на земельній ділянці площею 0,1247 га (кадастровий номер 0510100000:02:045:0142) за адресою: місто Вінниця вулиця Келецька будинок 54-В.
Мотивуючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову, позивач вказує на необхідність запобігання можливим спробам відповідача вчинити будь-які реєстраційні дії з метою зміни цільового призначення навісу літ. "К" та/або відчужування цього майна на користь третіх осіб, що може негативно вплинути на розгляд справи по суті, а також утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в майбутньому.
Дослідивши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Дом Садко" №б/н від 15.05.2026 (вх. канцелярії суду № 01-43/20/26 від 15.05.2026) про вжиття заходів забезпечення позову, суд враховує таке.
Згідно із ст. 136 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За приписами ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до п.п. 1-4 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов, зокрема, забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб, а також забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (ч. 3 ст. 137 ГПК України).
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21).
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 19.02.2021 по справі № 643/12369/19 (провадження № 61-21685св19) звертає увагу, що арешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову, обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвали про забезпечення позову, тому суттєвого значення у виборі їх застосування немає для вирішення справи та способу забезпечення позову.
Так, арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. Заборона на відчуження об'єкта нерухомого майна це перешкода у вільному розпорядженню майном.
В даному спірному випадку, з урахуванням предмету та підстав позову, суд приходить до висновку, що обґрунтованим та достатнім способом забезпечення позову є накладення арешту на майно, оскільки майно фактично перебуватиме у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
Крім того, заявлений захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно є співмірним із заявленою в цій справі вимогою позову, оскільки визнання недійсним правочину, який є безпосередньою підставою для зміни власника спірної споруди, так чи інакше вплине на подальший правовий режим цього майна. Та обставина, що можливе рішення суду про задоволення позову в цій справі не підлягає примусовому виконанню, а може бути виконано шляхом його пред'явлення до державного реєстратора, як уже зазначалося вище, не свідчить про неможливість застосування такого виду забезпечення позову, як накладення арешту на майно, яке є предметом оспорюваного договору, якщо невжиття заходів забезпечення позову негативно впливатиме на можливість позивача ефективно захистити (поновити) свої порушені права. Аналогічних висновків притримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22.
З огляду на викладене вище, у даному випадку, за висновками суду, застосування обраного заявником заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, яке є предметом оспорюваного договору, направлено, насамперед, на забезпечення дійсної ефективності судового захисту, забезпечення ефективного вирішення існуючого спору та реального виконання рішення суду.
Визначаючись щодо заявленої вимоги забезпечення позову шляхом заборони до набрання чинності рішенням у справі будь-яким особам у будь який спосіб вчиняти будь-які дії щодо спірного майна, суд враховує, що заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Такі заходи не повинні блокувати господарську діяльність юридичної особи, порушувати права осіб, які не є учасниками судового процесу, застосовувати обмеження, не пов'язані з предметом спору. Відсутність у судовому рішенні вказівки на чітко окреслене вичерпне коло реєстраційних дій, що забороняється вчиняти, створює умови для потенційного обмеження прав та законних інтересів юридичної особи, ризик втручання в її господарську діяльність. Такого висновку дійшов КГС ВС у постанові від 15.01.2026 у справі № 916/3668/25.
Отже, вищезазначена заявлена вимога не може визнаватися співмірним та адекватним заходом щодо предмету позову, позаяк заявником не зазначено та не надано жодних доказів, які саме дії та ким саме можуть вчинятися щодо відповідного майна. Тому така вимога не підлягає задоволенню.
Підсумовуючи, надаючи оцінку обґрунтованості вжиттю заходів забезпечення позову з огляду на зазначені вище правові висновки Верховного Суду, на думку суду, найменш обтяжливим і збалансованим заходом забезпечення позову в даному спорі є накладення арешту на майно, про що судом обґрунтовано вище.
За таких обставин, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Дом Садко" №б/н від 15.05.2026 (вх. канцелярії суду № 01-43/20/26 від 15.05.2026) про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 902/657/26 підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 136, 140, 233, 234, 235, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дом Садко" №б/н від 15.05.2026 (вх. канцелярії суду № 01-43/20/26 від 15.05.2026) про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 902/657/26 задовольнити частково.
2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на навіс літ. "К", площею 121,0 кв.м., який розташований на земельній ділянці площею 0,1247 га (кадастровий номер 0510100000:02:045:0142) за адресою: місто Вінниця вулиця Келецька будинок 54-В та належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Поділля Будкомплект" на праві спільної часткової власності.
3. Згідно з приписами ст. 235 ГПК України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
4. Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", та може бути пред'явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку протягом 3 років.
Стягувачем за ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дом Садко" (вул. Келецька, 54-В, м. Вінниця, 21021, код ЄДРПОУ 31254987).
Божником за ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю "Поділля Будкомплект" (вул. Київська, буд. 78, м. Вінниця, 21032, код ЄДРПОУ 43962763).
5. За приписами ч. 8 ст. 140, п. 4 ч. 1 ст. 255 ГПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
6. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Оскільки розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
7. Примірник ухвали, засвідчений гербовою печаткою суду, надіслати позивачу рекомендованим листом; копію ухвали - до Електронних кабінетів учасників справи.
Дата складання повного тексту ухвали 18.05.2026.
Суддя А.А. Тварковський
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2 - ТОВ "Дом Садко" - вул. Келецька, 54-В, м. Вінниця, 21021.