ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
про відкриття апеляційного провадження
"19" травня 2026 р. Справа № 924/1151/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуюча суддя Кульчій І.М., суддя Мамченко Ю.А. , суддя Хабарова М.В.
перевіривши матеріали апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Мельника Сергія Васильовича на рішення Господарського суду Хмельницької області від 21 квітня 2026 року (повний текст складено 24.04.2026) у справі № 924/1151/25 (суддя Димбовський В.В.)
за позовом Комунального підприємства по експлуатації теплового господарства ''Тепловик'' Старокостянтинівської міської ради
до Фізичної особи-підприємця Мельника Сергія Васильовича
про стягнення 142 203,03 грн заборгованості за теплову енергію
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 21 квітня 2026 року у справі №924/1151/25 позов задоволено. Стягнуто з фізичної особи-підприємця Мельника Сергія Васильовича на користь комунального підприємства по експлуатації теплового господарства ''Тепловик'' Старокостянтинівської міської ради 142 203,03 грн заборгованості за теплову енергію, 3 028,00 грн витрат по оплаті судового збору.
Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, ФОП Мельник Сергій Васильович звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в позові відмовити.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, їх відповідність вимогам Господарського процесуального кодексу України, враховуючи те, що заперечень проти відкриття апеляційного провадження в порядку частини 2 статті 262 Господарського процесуального кодексу України від учасників справи не надходило, суд апеляційної інстанції вважає за можливе відкрити апеляційне провадження у справі №924/1151/25.
При цьому, суд зазначає, що частиною 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до частини 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи те, що ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги підлягає здійсненню у порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Разом з тим, ФОП Мельник С.В. подав клопотання про розгляд апеляційної скарги в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Розглянувши вказане клопотання, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для його задоволення з огляду на наступне.
Стаття 2 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Це означає, що при прийнятті процесуальних рішень і застосуванні будь-яких процесуальних норм суд має керуватися, у першу чергу, основним завданням судочинства. І таким основним завданням є саме ефективний захист прав та інтересів особи. На цьому ж принципі базується і право суду застосувати на вимогу особи, яка звернулася до суду, спосіб захисту її права, який не передбачений законом або договором, якщо передбачені законом або договором способи не забезпечують ефективного захисту такого права.
Для реалізації ефективного захисту прав та інтересів особи як основного завдання судочинства суду надаються ряд дискреційних повноважень при вирішенні процесуальних питань. Господарський процесуальний кодекс України прямо передбачає, що не тільки суд, але й учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до частин 1, 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частин 5, 6 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:
1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Відповідно до частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України врегульовано, що малозначними справами, зокрема, є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 2 статті 247 Господарського процесуального кодексу України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Частиною 3 статті 247 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Враховуючи наведені приписи процесуального законодавства, зважаючи на категорію та складність справи, обсяг та характер доказів, які входять до предмету доказування, час, необхідний для вчинення судом та учасниками процесуальних дій, кількість учасників справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що справа має незначну складність, для якої пріоритетним є швидке вирішення спору, тож справа є малозначною, розгляд якої підлягає здійсненню у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Разом з тим, колегією суддів Північно-західного апеляційного господарського суду не встановлено виняткових обставин, передбачених частиною 4 статті 247 Господарського процесуального кодексу України для розгляду справи у загальному порядку, а ФОП Мельником С.В. не надано належного обґрунтування необхідності розгляду справи з викликом представників учасників справи, а тому апеляційна скарга підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання ФОП Мельника С.В. про розгляд апеляційної скарги в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Частиною 1 статті 273 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
З врахуванням вищевикладеного, апеляційна скарга ФОП Мельника С.В. на рішення Господарського суду Хмельницької області від 21 квітня 2026 року у справі №924/1151/25 буде розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі в порядку письмового провадження без призначення судового засідання та без повідомлення учасників справи.
Крім того, ФОП Мельником С.В. подані клопотання про призначення комлексної судової інженерно-технічної та економічної експертизи та зупинення провадження у справі до отримання висновку експерта, про витребування доказів, про прийняття додаткових доказів.
Згідно пунктів 5, 6 частини 1 статті 267 Господарського процесуального кодексу України, суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду: вирішує питання щодо поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції; за клопотанням сторін та інших учасників справи вирішує питання про виклик свідків, призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача.
Відповідно до частини 2 статті 267 Господарського процесуального кодексу України підготовчі дії, визначені пунктом 6 частини першої цієї статті, вчиняються з дотриманням прав всіх учасників справи подати свої міркування або заперечення щодо їх вчинення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Враховуючи вищевказані приписи Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції вважає, що для належного розгляду клопотань ФОП Мельника С.В. про призначення комлексної судової інженерно-технічної та економічної експертизи у справі №924/1151/25, про витребування доказів та про прийняття додаткових доказів слід запропонувати позивачу Комунальному підприємству по експлуатації теплового господарства "Тепловик" надати суду свої міркування або заперечення щодо заявлених відповідачем клопотань.
Керуючись статтями 234, 247, 252, 262, 270 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Мельника Сергія Васильовича на рішення Господарського суду Хмельницької області від 21 квітня 2026 року у справі №924/1151/25.
2. Встановити позивачу строк для подання до суду відзиву на апеляційну скаргу та доказів надсилання (надання) апелянту копії відзиву та доданих до нього документів протягом 10 (десяти) днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження, з урахуванням положень статті 263 Господарського процесуального кодексу України.
3. Запропонувати позивачу Комунальному підприємству по експлуатації теплового господарства "Тепловик" протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали надати суду свої міркування або заперечення щодо заявлених клопотань відповідача.
4. Роз'яснити учасникам справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
5. Витребувати у Господарського суду Хмельницької області матеріали справи №924/1151/25.
6. Копію ухвали направити учасникам справи та Господарському суду Хмельницької області.
7. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Головуюча суддя Кульчій І.М.
Суддя Мамченко Ю.А.
Суддя Хабарова М.В.