вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
м. Київ
"19" травня 2026 р. Справа№ 910/12595/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Владимиренко С.В.
суддів: Демидової А.М.
Ходаківської І.П.
за участю секретаря судового засідання Невмержицької О.В.
представники учасників справи у судове засідання 19.05.2026 не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Навігатор проперті менеджмент»
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.02.2026 (повний текст складено та підписано 09.02.2026)
за результатами розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Навігатор проперті менеджмент»
на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Д.В.
у справі №910/12595/24 (суддя Нечай О.В.)
за позовом Акціонерного товариства «Нексент Банк» (правонаступник Акціонерного товариства «Кредит Європа Банк»)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Навігатор проперті менеджмент»
за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:
1) Товариство з обмеженою відповідальністю «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор»
2) Товариство з обмеженою відповідальністю «Петрус-Кондитер»
про звернення стягнення на предмет іпотеки,
Господарський суд міста Києва рішенням від 02.04.2025 у справі №910/12595/24 позов задовольнив. Звернув стягнення на предмети іпотеки шляхом проведення електронного аукціону за Договором іпотеки № 112/19-Р1 від 12.12.2019, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Волковою С.М. за реєстровим №852 та Договором №1 від 29.07.2021 про внесення змін до Договору іпотеки №112/19-Р1 від 12.12.2019, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Волковою С.М. за реєстровим № 533, на майно, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Навігатор проперті менеджмент» (далі за текстом - відповідач), а саме:
2.1. будівлю виробничого корпусу (літера «Б»), загальною площею 4913,40 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська (Воровського (Шевченківський район)), будинок 33 (номер запису про право власності 32258800, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 47172880000 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно);
2.2. будівлю складу сировини (літера «Е») загальною площею 214,80 кв.м., що знаходиться за адресою, м. Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська (Воровського (Шевченківський район)), будинок 33, номер запису про право власності 32258431, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 80648480000 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
2.3. будівлю складу ВКБ (літера «И»), загальною площею 75,30 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська (Воровського (Шевченківський район)), будинок 33, номер запису про право власності № 32258533, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 80650180000 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;
2.4. групу нежилих приміщень (літера «Б»), загальною площею 128,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська (Воровського (Шевченківський район)), будинок 35, приміщення 1, 3, а саме: нежилі приміщення №№1, 2 (групи приміщень №1), з №1 по №7 (групи приміщень №3), номер запису про право власності №32258362, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 35411080000 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень,
із таким загальним розміром вимог за Договором про надання фінансових послуг №112/19 від 12.12.2019 та його складових: 113 204 409,02 грн, в тому числі:
- сума основного боргу за Строковими Кредитами Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» в розмірі 60 082 530,40 грн, сума несплачених процентів за користування Строковими Кредитами в розмірі 7 284 405,72 грн;
- сума основного боргу за Строковими Кредитами Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрус-Кондитер» в розмірі 39 804 076,71 грн, сума несплачених процентів за користування Строковими Кредитами в розмірі 6 033 396,19 грн.
Стягнув з відповідача на користь Акціонерного товариства «Кредит Європа Банк» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 059 800,00 грн.
Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 09.07.2025, серед іншого, задовольнив клопотання Акціонерного товариства «Нексент Банк» про зміну найменування позивача, змінено найменування позивача у справі № 910/12595/24 з Акціонерного товариства «Кредит Європа Банк» на Акціонерне товариство «Нексент Банк».
Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 18.07.2025 повернув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2025 у справі № 910/12595/24.
Рішення набрало законної сили.
09.09.2025 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2025 у справі № 910/12595/24 видано відповідні накази.
Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 18.11.2025 повернув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Навігатор Проперті Менеджмент» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2025 у справі №910/12595/24.
Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 24.12.2025 повернув апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2025 у справі №910/12595/24.
05.01.2026 до Господарського суду міста Києва надійшла скарга відповідача, сформована та подана через підсистему «Електронний суд» на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Д.В., відповідно до якої скаржник просив суд першої інстанції: 1) визнати незаконною та скасувати постанову про опис та арешт майна боржника від 21.10.2025 (за адресою: місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 33) у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, що винесена приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Ляпіним Дмитром Валентиновичем, 2) визнати незаконною та скасувати постанову про опис та арешт майна боржника від 21.10.2025 (за адресою: місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 35) у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, що винесена приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Ляпіним Дмитром Валентиновичем та 3) визнати протиправною оцінку майна, проведену суб'єктом господарювання - Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецексперт» у формі звіту від 16.12.2025 про незалежну оцінку вартості нежитлових будівель загальною площею 5 331,8 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 33, буд. 35, які належать на праві власності відповідачу.
Обгрунтовуючи скаргу відповідач зазначив, що звіт Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецексперт» від 16.12.2025 про незалежну оцінку вартості нежитлових будівель загальною площею 5 331,8 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 33, буд. 35, які належать на праві власності відповідачу (далі за текстом - Звіт), є таким, що не відповідає обов'язковим вимогам законодавства та Національних стандартів оцінки, оскільки:
- оцінка фактично виконана без натурального огляду Об'єкта оцінки;
- у Звіті наведено відомості про технічні характеристики та зазначено ознаки фізичного зносу будівель/приміщень, однак не подано жодних документів та не наведено чітких посилань на документи, які підтверджують такі твердження;
- відсутня фотофіксація, яка б підтверджувала технічний стан і заявлений знос, що робить висновки про стан об'єкта необґрунтованими;
- у Звіті відсутня інформація про курс НБУ станом на дату оцінки, що створює ризик помилкового валютного перерахунку та спотворення результатів.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 04.02.2026 скаргу відповідача на дії приватного виконавця у справі № 910/12595/24 залишив без розгляду, оскільки скаржником пропущений строк на подання скарги на дії приватного виконавця і відсутні поважні причини для поновлення пропущеного строку та клопотання особи, яка подає скаргу, про поновлення пропущеного строку.
Не погодившись із прийнятою ухвалою суду першої інстанції, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 04.02.2026 у справі №910/12595/24; ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.02.2026 у справі №910/12595/24 про залишення без розгляду скарги на дії приватного виконавця в частині затвердження оцінки у виконавчому провадженні НОМЕР_1 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки суду першої інстанції не узгоджуються з фактичними обставинами справи, оскільки з електронного кабінету скаржника, зареєстрованого в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, вбачається, що 17.12.2025 жодних документів, у тому числі повідомлення про результати оцінки, доставлено не було, що свідчить про відсутність належного повідомлення про вручення відповідного документу 17.12.2025.
За твердженням апелянта скан-копія Звіту завантажена до Автоматизованої системи виконавчого провадження 23.12.2025 і саме у цю дату документ став доступний для перегляду, а тому перебіг строку на подання скарги має обчислюватися з моменту, коли скаржник фактично отримав доступ до повного тексту документа, тобто не раніше 23.12.2025, що свідчить про відсутність підстав для висновку суду про пропуск встановленого законом строку.
Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 20.04.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Навігатор проперті менеджмент» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.02.2026 у справі №910/12595/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Владимиренко С.В. - головуючий суддя, Демидова А.М., Ходаківська І.П.
Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 20.04.2026, після виходу головуючого судді Владимиренко С.В. з відпустки, відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2025 у справі №910/12595/24.
Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 22.04.2026 задовольнив клопотання та поновив Товариству з обмеженою відповідальністю «Навігатор проперті менеджмент» пропущений строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 04.02.2026 у справі №910/12595/24; відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Навігатор проперті менеджмент» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.02.2026 у справі №910/12595/24; розгляд апеляційної скарги призначив на 12.05.2026 о 12 год. 00 хв.; витребував з Господарського суду міста Києва копії матеріалів, необхідних для розгляду апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.02.2026 у справі №910/12595/24.
Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Ляпін Дмитро Валентинович згідно відзиву на апеляційну скаргу відповідача заперечує проти її задоволення, посилаючись на те, що ухвала Господарського суду міста Києва від 04.02.2026 у даній справі винесена з додержанням норм матеріального і процесуального права, оскільки про проведення оцінки арештованого майна боржника (відповідача у даній справі) сторін виконавчого провадження повідомлено 17.12.2025 супровідним листом №5784, що також підтверджується скан-копією документів Автоматизованої системи виконавчого провадження, з якої вбачається наявність завантаженого до документів Автоматизованої системи виконавчого провадження повідомлення про проведення оцінки від 17.12.2025. Таким чином, перебіг строку оскарження результатів оцінки починається з 18.12.2025 (останній день подання скарги 29.12.2025).
Крім того, згідно приписів частини 5 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі за текстом - Закон) та частини 21 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 №2832/5), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за №489/20802 (далі за текстом - Інструкція) виконавець повідомляє учасників виконавчого провадження про результати визначення вартості чи оцінки майна, тоді як Звіт про проведену оцінку надається (завантажується) на прохання стягувача з метою ознайомлення.
При цьому сторони виконавчого провадження не позбавлені права ознайомлюватись з матеріалами виконавчого провадження. Після проведення оцінки представник боржника (відповідача у даній справі) - адвокат Іваницька Ольга Володимирівна звернулася для ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження лише 08.01.2026.
Акціонерне товариство «Нексент банк», правонаступник позивача у даній справі, згідно відзиву на апеляційну скаргу відповідача заперечує проти її задоволення, посилаючись на те, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про пропуск відповідачем строку на оскарження постанов приватного виконавця про опис та арешт майна боржника від 21.10.2025, які були надіслані відповідачу 22.10.2025, що підтверджується супровідними листами №4743 та №4745 від 22.10.2025.
04.05.2026 матеріали справи №910/12595/24 надійшли на адресу Північного апеляційного господарського суду.
Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 12.05.2026 відклав розгляд справи №910/12595/24 на 19.05.2026.
Треті особи 1 та 2 своїм правом на надання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися, відзив на апеляційну скаргу відповідача не надали, що в силу статті 263 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) не є перешкодою для апеляційного перегляду ухвали.
Позивач, відповідач та треті особи 1, 2 у судове засідання, призначене на 19.05.2026, своїх представників не направили, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином шляхом направлення ухвали Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2026 про відкладення розгляду справи №910/12595/24 до їх електронних кабінетів.
Відповідно до частини 12 статті 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції розглядає справу №910/12595/24 без участі представників учасників справи, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.
Розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, відзивів на неї, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила наступне.
Відповідно до статті 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права чи інтереси.
Статтею 326 ГПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі «Шмалько проти України», заява № 60750/00, зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина «судового розгляду».
Положеннями пункту 9 частини 2 статті 129 Конституції України, статті 326 ГПК України закріплено принцип обов'язковості рішень суду, згідно із яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковим на всій території України.
Відповідно до статті 1 Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно частин 1, 8 статті 19 Закону сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.
За приписами частин 4, 5 статті 57 Закону у разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна.
Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.
Згідно частини 21 розділу VIII Інструкції у разі якщо оцінку майна проводив суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання, виконавець надсилає сторонам повідомлення про оцінку майна не пізніше наступного робочого дня після отримання звіту про оцінку майна.
Отже, враховуючи вищенаведені положення нормативних актів виконавець зобов'язаний надіслати стороні виконавчого провадження повідомлення про оцінку майна не пізніше наступного робочого дня після отримання звіту про оцінку майна, а не сам звіт.
За приписами статті 341 ГПК України скаргу може бути подано до суду:
а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права;
б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Пропущений строк для подання скарги може бути поновлено судом за наявності поважних причин його пропуску на підставі клопотання особи, яка подає скаргу, що має бути заявлено одночасно зі скаргою.
У разі подання скарги з пропуском строку і за відсутності поважних причин для його поновлення та клопотання особи, яка подає скаргу, така скарга залишається судом без розгляду.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Д.В. від 18.11.2025 призначено суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецексперт».
Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Д.В. від 09.12.2025 погоджено суб'єкту оціночної діяльності - Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрспецексперт» продовження строку надання Звіту про оцінку майна боржника за постановою від 18.11.2025 у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 до 30 робочих днів.
16.12.2025 суб'єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецексперт» складено Звіт.
17.12.2025 приватним виконавцем направлено сторонам виконавчого провадження повідомлення про результати проведеної оцінки, що підтверджується наданою виконавцем копією супровідного листа №5784 від 17.12.2025 (а.с. 333 зворотній бік, т. 4) та завантажено їх до Автоматизованої системи виконавчого провадження (а.с. 101, т. 4).
При цьому скан-копія Звіту завантажена до Автоматизованої системи виконавчого провадження 23.12.2025.
08.01.2026 представник боржника ознайомився з матеріалами виконавчого провадження.
Отже, враховуючи положення Закону та Інструкції, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Ляпін Дмитро Валентинович у встановлений строк, тобто на наступний день, надіслав сторонам виконавчого провадження повідомлення про результати проведеної оцінки.
Таким чином, перебіг строку на оскарження Звіту починається з дати направлення відповідачу повідомлення про результати проведеної оцінки, тобто з 18.12.2025 і закінчується 28.12.2025, а не з дати направлення (завантаження) самого Звіту, як помилково вважає відповідач.
Під час оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, на виконанні яких перебуває виконавчий документ господарського суду, слід дотримуватися відповідних положень ГПК України, розміщених у розділі VI «Судовий контроль за виконанням судових рішень», зокрема, щодо права на звернення зі скаргою у строк десять календарних днів, визначений пунктом «а» частини першої статті 341 цього Кодексу (такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.09.2019 у справі № 920/149/18).
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 04.02.2022 у справі № 925/308/13-г зазначила, що за порівняльного аналізу змісту термінів «дізнався» та «повинен був дізнатися», що містяться у положеннях статті 341 ГПК України, суд доходить висновку про презумпцію обов'язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні; доведення факту, через який сторона не знала про порушення свого права і саме з цієї причини не звернулася за його захистом до суду, недостатньо. У цьому висновку Суд враховує, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя і сторони повинні очікувати їх застосування задля забезпечення дотримання принципу юридичної визначеності. Отже, під час визначення початку перебігу строку звернення до суду із скаргою на дії (бездіяльність) суб'єкта, закріпленого у частині першій статті 341 ГПК України, необхідно враховувати поведінку скаржника (чи мав він реальну можливість (повинен був) дізнатися про стверджуване ним порушення його прав, вчинені ним дії, направлені на з'ясування стану виконавчого провадження тощо).
Відповідач скаргу на дії приватного виконавця сформував у підсистемі «Електронний суд» 02.01.2026, при цьому скарга на містить обґрунтованого клопотання про поновлення пропущеного строку та наявності поважних причин.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що право на звернення до суду не є абсолютним та обмежено вимогами процесуального закону щодо прийнятності відповідної скарги чи заяви, зокрема, стосовно строків їх подання та / або встановленої законом заборони на таке оскарження. Застосування відповідних обмежень у передбачених законом випадках не може вважатися порушенням права особи на доступ до суду. Аналогійний правовий висновок міститься у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.02.2026 у справі №906/392/23.
Відповідно до статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Статтею 339-1 ГПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Строки звернення з такою скаргою встановлено статтею 341 ГПК України. Зокрема, згідно з пунктом (а) частиною 1 зазначеної статті скаргу може бути подано до суду в десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав.
Частиною 5 статті 74 Закону також передбачено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Пропущений строк для подання скарги може бути поновлено судом за наявності поважних причин його пропуску на підставі клопотання особи, яка подає скаргу, що має бути заявлено одночасно зі скаргою. У разі подання скарги з пропуском строку і за відсутності поважних причин для його поновлення та клопотання особи, яка подає скаргу, така скарга залишається судом без розгляду (частина 2 статті 341 ГПК України).
Наведене кореспондується з положеннями частини першої статті 119 ГПК України, згідно з якою суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду неодноразово зазначав, що передумовою для розгляду скарги на дії чи бездіяльність державного, приватного виконавця по суті є встановлення факту подання цієї скарги у строк, передбачений частиною першою статті 341 ГПК України, або наявності відповідного клопотання та обставин для поновлення такого строку, якщо його було пропущено з поважних причин (див. постанови від 01.11.2023 у справі № 904/3734/20, від 15.02.2024 у справі №909/524/19, від 19.03.2024 у справі № 909/992/19).
До скарги відповідач надав скан-копію з Автоматизованої системи виконавчого провадження, згідно якої приватним виконавцем у виконавчому провадженні НОМЕР_1 17.12.2025 завантажено повідомлення про результати проведеної оцінки та супровідний лист. Назви файлів «img041.pdf», «скан-копія», «супровідний лист». При цьому відповідач не спростував належними та допустимими доказами, що вказані файли не є повідомленням про результати проведеної оцінки, відповідач лише стверджує, що сам Звіт завантажено приватним виконавцем 23.12.2025.
Тоді як Законом та Інструкцією визначено обов'язок приватного виконавця стосовно надсилання сторонам виконавчого провадження повідомлення про результати проведеної оцінки, а не Звіту, який за клопотанням сторони виконавчого провадження надається для ознайомлення.
Таким чином, враховуючи пропуск строку на подання скарги на дії приватного виконавця, за відсутності поважних причин його пропуску та клопотання особи, яка подає скаргу, що має бути заявлено одночасно зі скаргою, скаргу відповідача слід залишити без розгляду.
У силу принципу диспозитивності на особу, що не вчинила вчасно відповідні процесуальні дії покладається ризик несприятливих наслідків такої бездіяльності. Створення при цьому судом штучних умов, які б надавали одній зі сторін спору більш сприятливі умови для реалізації її процесуальних прав, виходить за межі повноважень суду, передбачених законодавством, та є порушенням статей 6, 19 Конституції України та принципу змагальності сторін (статті 13 ГПК України).
Згідно із частиною 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За змістом статті 236 ГПК України (частини 1-5) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про залишення без розгляду скарги відповідача на дії приватного виконавця.
У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
У справі «Салов проти України» від 06.09.2005 Європейський Суд з прав людини наголосив на тому, що згідно ст. 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення від 27.09.2001 у справі «Hirvisaari v. Finland»). У рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення від 09.12.1994 у справі «Ruiz Torija v. Spain»).
У рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.
У пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
Апеляційним господарським судом при винесені даної постанови було надано обґрунтовані та вичерпні висновки доводам сторін із посиланням на норми матеріального та процесуального права, які підлягають застосуванню.
Відповідно до частини 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно із частиною 1 статті 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що ухвала Господарського суду міста Києва від 04.02.2026 у справі №910/12595/24 прийнята з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.
Судові витрати (судовий збір за подання апеляційної скарги) відповідно до вимог статті 129 ГПК України покладаються на апелянта (відповідача).
Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Навігатор проперті менеджмент» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.02.2026 у справі №910/12595/24 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.02.2026 у справі №910/12595/24 залишити без змін.
3. Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Навігатор проперті менеджмент».
4. Матеріали справи №910/12595/24 повернути до Господарського суду міста Києва.
5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені у статтях 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 19.05.2026.
Головуючий суддя С.В. Владимиренко
Судді А.М. Демидова
І.П. Ходаківська