ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
14 травня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/547/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючої судді Принцевської Н.М.;
суддів: Аленіна О.Ю., Савицького Я.Ф.;
(Південно-західний апеляційний господарський суд, м. Одеса, пр-т Шевченка, 29)
секретар судового засідання (за доручення головуючої судді): Романенко Д.С.;
за участю представників сторін:
від Фізичної особи-підприємця Плющакова Сергія Миколайовича - не з'явився;
від прокуратури - не з'явився;
від Південнівської міської ради Одеського району - не з'явився;
від Виробничо-комерційної приватної фірми "ВЯЧЕСЛАВА" - не з'явився;
від Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Літвінішиної Інни Іванівни - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Плющакова Сергія Миколайовича
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.03.2026 про залишення без розгляду скарги на дії приватного виконавця (від 10.03.2026 вх.№2-454/26)
у справі №916/547/25 (вх.№1300/26)
за позовом Керівника Доброславської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Південнівської міської ради Одеського району
до Фізичної особи-підприємця Плющакова Сергія Миколайовича
за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Виробничо-комерційної приватної фірми "ВЯЧЕСЛАВА"
про припинення володіння правом власності з одночасним закриттям реєстраційного розділу та усунення перешкод у розпорядженні земельною ділянкою шляхом знесення об'єкту самочинного будівництва
особа, дії (бездіяльність) якої оскаржуються: Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Літвінішина Інна Іванівна,
(суддя першої інстанції: Гут С.Ф., дата та місце прийняття ухвали: 17.03.2026, Господарський суд Одеської області, м. Одеса, пр-т Шевченка,29),
У лютому 2025 року Керівник Доброславської окружної прокуратури (далі - Прокурор) звернувся до Господарського суду Одеської області із позовною заявою в інтересах держави в особі Південнівської міської ради Одеського району (далі - Позивач) до Фізичної особи-підприємця Плющакова Сергія Миколайовича (далі - Відповідач), в якій, з урахуванням прийнятої до розгляду заяви про зміну предмету позову, просив:
- припинити Фізичній особі-підприємцю Плющакову Сергію Миколайовичу володіння правом приватної власності на кафе-бар загальною площею 79,9 кв. м за адресою: Одеська область, м. Южне (Південне), вул. Хіміків, 27 з одночасним закриттям реєстраційного розділу об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 1392796851117;
- зобов'язати Фізичну особу-підприємця Плющакова Сергія Миколайовича (РНОКПП НОМЕР_1 ) усунути перешкоди територіальній громаді м. Південне в особі Південнівської міської ради Одеського району Одеської області у розпорядженні земельною ділянкою площею 0,0086 га за адресою: Одеська область, Одеський район, м. Південне (до перейменування Южне), вул. Хіміків, 27, шляхом знесення об'єкту самочинного будівництва - кафе-бару загальною площею 79,9 кв. м, за адресою: Одеська область, м. Південне (до перейменування Южне), вул. Хіміків, 27 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1392796851117).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Одеської області від 17.02.2025 позовній заяві Прокурора присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - №916/547/25 та визначено суддю Гута С.Ф. для її розгляду.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 10.07.2025 у задоволенні заявлених керівником Доброславської окружної прокуратури позовних вимог відмовлено; скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.02.2025.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.11.2025 (залишену без змін постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.03.2026), апеляційні скарги Заступника керівника Одеської обласної прокуратури та Виробничо-комерційної приватної фірми «Вячеслава» задоволено частково, рішення Господарського суду Одеської області від 10.07.2025 у справі №916/547/25 скасовано частково, викладено його резолютивну частину у наступній редакції:
"Позов задовольнити частково.
Зобов'язати Фізичну особу-підприємця Плющакова Сергія Миколайовича усунути перешкоди територіальній громаді м. Південне в особі Південнівської міської ради Одеського району Одеської області у розпорядженні земельною ділянкою площею 0,0086 га за адресою: Одеська область, Одеський район, м. Південне (до перейменування Южне), вул. Хіміків, 27, шляхом знесення об'єкту самочинного будівництва - кафе-бару загальною площею 79,9 кв.м, за адресою: Одеська область, м. Південне (до перейменування Южне), вул. Хіміків, 27 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1392796851117).
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Плющакова Сергія Миколайовича на користь Одеської обласної прокуратури 3028 грн витрат по сплаті судового збору за подання позову та 1514 грн за подання заяви про забезпечення позову.".
Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Плющакова Сергія Миколайовича на користь Одеської обласної прокуратури 3633,60 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Плющакова Сергія Миколайовича на користь Виробничо-комерційної приватної фірми «Вячеслава» 4542 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
05.12.2025 матеріали справи № 916/547/25 надійшли до Господарського суду Одеської області.
08.12.2025 Господарським судом Одеської області видано накази про примусове виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.11.2025.
09.03.2026 Фізична особа-підприємець Плющаков С.М., використовуючи підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, звернувся до суду першої інстанції зі скаргою на постанову приватного виконавця, у якій просив визнати неправомірною та скасувати постанову від 27.10.2025 про залучення працівників органів внутрішніх справ, винесену приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Літвінішиною Інною Іванівною у виконавчому провадженні НОМЕР_3, зведеному виконавчому провадженні НОМЕР_2.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.03.2026 залишено без розгляду скаргу (від 10.03.2026 за вх. № 2-454/26) Плющакова Сергія Миколайовича на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Літвінішиної І.І. у виконавчому провадженні № НОМЕР_3, зведеному виконавчому провадженні № НОМЕР_2, у справі № 916/547/25.
Залишаючи скаргу без розгляду, суд зазначив, що посилання на отримання 27.02.2026 постанови від 23.02.2026, не змінює факту оскарження постанови від 27.10.2025, тобто постанови, прийнятої на 4 місяці раніше, а тому дійшов висновку, що скаргу слід залишити без розгляду, як таку, що подана поза межами встановленого законом строку.
Не погоджуючись з такою ухвалою, 30.03.2026 Фізична особа-підприємець Плющаков Сергій Миколайович звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.03.2026 про залишення без розгляду скарги, зареєстрованої 10.03.2026 вх.№2-454/26 Фізичної особи-підприємця Плющакова Сергія Миколайовича на постанову від 27.10.2025 про залучення працівників органів внутрішніх справ, винесену приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Літвінішиною Інною Іванівною у виконавчому провадженні НОМЕР_3, зведеному виконавчому провадженні НОМЕР_2, і направити скаргу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апелянт зазначає, що зважаючи на те, що постанова від 27.10.2025 про залучення працівників органів внутрішніх справ була внесена приватним виконавцем Літвінішиною І.І. до підсистеми "Електронний суд" (Розділ "Документи ВП", ВП № НОМЕР_3) - 23.02.2026, що, як зазначає Скаржник, підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 23.02.2026, відтак, на думку заявника, 10-денний строк оскарження вказаної постанови необхідно обчислювати саме з дати, коли Скаржник дізнався про порушення своїх прав, а саме з 27.02.2026 (дата одержання поштового конверту із штрих-кодом "Укрпошта R067108710230"), в якому містилася постанова від 23.02.2026 про скасування процесуального документа у ВП № НОМЕР_3, винесена приватним виконавцем Літвінішиною І.І.
Як вказує Апелянт, що якби приватний виконавець Літвінішина Інна Іванівна не вносила до підсистеми Електронний суд 23.02.2026 постанову від 27.10.2025 про залучення працівників органів внутрішніх справ, в цьому разі він би і не звертався до суду із відповідною скаргою, проте означеними діями, на переконання заявника, порушено його права, які підлягають судовому захисту.
На переконання Апелянта, висновки Господарського суду Одеської області, викладені в оскаржуваній ухвалі, є такими, що прямо суперечать відомостям зареєстрованим в підсистемі Електронний суд, що, в свою чергу, свідчить про необґрунтованість та незаконність ухвали суду про залишення скарги без розгляду.
Скаржник також звертає увагу суду, що клопотання про поновлення строку на подання скарги не заявлялося у зв'язку із тим, що оскаржувана постанова була внесена до підсистеми Електронний суд 23.02.2026, про що заявник дізнався 27.02.2026.
Апелянт стверджує, що у Протоколах створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 23.02.2026 та від 27.10.2025 - назва процесуального документа ««Постанова про залучення працівників органів внутрішніх справ» одна й та сама, але відрізняється лише номер і дата внесення однієї тієї ж самої постанови до підсистеми Електронний суд: «№ 7 від 27.10.2025» та «№ 29 від 23.02.2026».
Крім того, Апелянт зазначає, що приватний виконавець Літвінішина Інна Іванівна об'єднала в одне зведене виконавче провадження наказ Господарського суду Одеської області від 08.12.2025 у справі №916/547/25, який підлягає виконанню, з наказом Господарського суду Одеської області від 28.07.2015 у справі №916/4106/14, який не підлягає виконанню, тим самим вчинила низку протиправних діянь спрямованих на заволодіння чужим майном шляхом шахрайства.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.03.2026 у справі №916/547/25 для розгляду апеляційної скарги (вх.№1300/26 від 30.03.2026) визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Діброва Г.І., судді - Савицький Я.Ф., Ярош А.І.
07.04.2026 суддями Дібровою Г.І., Ярош А.І. було подано та розглянуто заяву про самовідвід по справі №916/547/25 та ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.04.2026 таку заяву задоволено; відведено суддів у складі головуючої судді Діброви Г.І. та судді-члена колегії Ярош А.І. від участі у розгляді справи №916/547/25; передано справу до повторного автоматизованого розподілу.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.04.2026 визначено колегію суддів у складі: головуюча суддя - Принцевська Н.М., судді - Богацька Н.С., Савицький Я.Ф.
За змістом абз. 2 ч. 10 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України якщо зі складу колегії суддів не може продовжувати розгляд справи суддя, який не є суддею-доповідачем у такій справі, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом, заміна такого судді з ініціативи судді-доповідача за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою з числа резервних суддів.
Керуючись статтею 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", абзацом 2 частини 10 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, підпунктами 2.3.22, 2.3.44 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, підпунктом 3.2.1 пункту 3.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Південно-західному апеляційному господарському суді, у зв'язку з тим, що суддя - учасник колегії суддів Богацька Н.С. відповідно до наказу голови суду №65-в від 13.04.2026 з 14.04.2026 по 16.04.2026 перебуває у відрядженні, що унеможливлює вирішення питання щодо можливості відкриття провадження у справі у строки, визначені ч.3 ст. 262 Господарського процесуального кодексу України, розпорядженням в.о. керівника апарату суду №18 від 14.04.2026 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/547/25.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 14.04.2026 визначено новий склад колегії суддів: головуюча суддя - Принцевська Н.М., судді: Аленін О.Ю., Савицький Я.Ф.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.04.2026 прийнято справу №916/547/25 за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Плющакова Сергія Миколайовича на ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.03.2026 про залишення без розгляду скарги на дії приватного виконавця (від 10.03.2026 вх.№2-454/26) до свого провадження колегією суддів у новому складі: головуюча суддя - Принцевська Н.М., судді - Аленін О.Ю., Савицький Я.Ф.; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Плющакова Сергія Миколайовича на ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.03.2026 про залишення без розгляду скарги на дії приватного виконавця (від 10.03.2026 вх.№2-454/26) по справі №916/547/25; встановлено строк учасникам справи для подання відзиву на апеляційну скаргу та інших заяв та клопотань протягом 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі; призначено розгляд справи №916/547/25 за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Плющакова Сергія Миколайовича на ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.03.2026 про залишення без розгляду скарги на дії приватного виконавця (від 10.03.2026 вх.№2-454/26) на 14.05.2026 року о 15-15 год.
12.05.2026 Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Літвінішина Інна Іванівна подала до Південно-західного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу.
14.05.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Фізичної особи-підприємця Плющакова Сергія Миколайовича надійшла відповідь на відзив Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Літвінішиної Інни Іванівни.
Крім того, 14.05.2026 від Прокурора, Третьої особи та Приватного виконавця надійшли клопотання про розгляд справи без участі представників сторін.
Представники Позивача, Третьої особи та Прокурор своїм правом на подання відзиву не скористались, що у відповідності до ч.3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскарженої ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку.
14.05.2026 в судове засідання представники учасників справи не з'явились, про день, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).
Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представників сторін судом обов'язковою не визнавалась, участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком учасників справи, колегія суддів апеляційного господарського суду, враховуючи наявні в матеріалах справи клопотання Прокурора, Приватного виконавця та Третьої особи про розгляд справи без участі представників сторін, з урахуванням ст. 120, ст. 202, ст. 270, ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне розглянути справу за відсутності представників учасників справи, які не з'явились у судове засідання, за наявними у справі матеріалами.
У судовому засіданні 14.05.2026 судовою колегією залишено без розгляду відзив Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Літвінішиної Інни Іванівни на апеляційну скаргу, з огляду на наступне.
Згідно з приписами ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Так, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.04.2026 встановлено строк на подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
Як вбачається з довідки про доставку електронного листа означену ухвалу доставлено до електронного кабінету Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Літвінішина Інна Іванівна 16.04.2026 о 12:26 год., отже останнім днем для подання відзиву у даній справі є 27.04.2026.
Проте, відзив на апеляційну скаргу був поданий Приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Літвінішиною Інною Іванівною до суду апеляційної інстанції 12.05.2026, тобто із пропуском строку встановленого судом в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.
В свою чергу, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (ч.2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України).
Однак Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Літвінішина Інна Іванівна до закінчення встановленого судом процесуального строку не звертався із відповідною заявою щодо його продовження із зазначенням обставин, які перешкоджають подати відзив на апеляційну скаргу у встановлений судом строк.
З огляду на наведене, наданий Приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Літвінішиною Інною Іванівною відзив на апеляційну скаргу суд апеляційної інстанції залишає без розгляду як такий, що подано з порушенням встановленого ухвалою суду процесуального строку.
Крім того, судовою колегією залишено без розгляду відповідь Фізичної особи-підприємця Плющакова Сергія Миколайовича на відзив, з огляду на наступне.
Відповідно до частин першої, п'ятої статті 161 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.
Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи (частини друга - четверта статті 161 Господарського процесуального кодексу України).
В свою чергу, відповідно до статей 258 та 263 Господарського процесуального кодексу України заявами по суті справи на стадії апеляційного провадження є саме апеляційна скарга та відзив на апеляційну скаргу.
Таким чином, враховуючи, що у апеляційному провадженні заявами по суті справи є апеляційна скарга і відзив на апеляційну скаргу, Відповідач не просив дозволу подати додаткові письмові пояснення щодо окремих питань справи, в тому числі відповідь на відзив, а Південно-західний апеляційний господарський суд не визнавав необхідним його одержання від учасника справи та не призначав строк для його подання, відповідь на відзив підлягає залишенню без розгляду.
Відповідно до ч.1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно з ч.1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до положень статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст.119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ст.339 Господарського процесуального кодексу України судовий контроль за виконанням судових рішень у господарських справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому цим розділом.
Згідно зі ст. 339-1 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
За нормами ч.1 ст.341 Господарського процесуального кодексу України скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Ч. 5 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.2 ст.341 Господарського процесуального кодексу України пропущений строк для подання скарги може бути поновлено судом за наявності поважних причин його пропуску на підставі клопотання особи, яка подає скаргу, що має бути заявлено одночасно зі скаргою. У разі подання скарги з пропуском строку і за відсутності поважних причин для його поновлення та клопотання особи, яка подає скаргу, така скарга залишається судом без розгляду.
Статтею 343 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Предметом апеляційного перегляду є ухвала господарського суду про залишення скарги на дії приватного виконавця без розгляду з підстав пропуску строку на звернення зі скаргою.
Отже, предметом доказування у даному випадку є обставини чи пропущено Скаржником строк на звернення зі скаргою на дії виконавця.
Предметом доказування у даному випадку є встановлення обставин, що виправдовують пропуск цього строку. Потрібно довести, що були поважні причини, через які особа не змогла звернутися із скаргою у встановлений законом строк.
Поновлення строку на оскарження дій виконавця є винятком, а не правилом, тому особа повинна надати достатньо доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку.
При цьому, у даній справі, Апелянт вважає, що ним строк пропущено не було, а тому клопотання про його поновлення не заявлялось.
Слід звернути увагу, що передумовою для розгляду скарги по суті є встановлення факту подання цієї скарги у строк, встановлений законом, в цьому випадку в строк, передбачений ч.1 ст.341 Господарського процесуального кодексу України.
У постанові від 12.01.2023 у справі №904/1169/17 (904/1486/20) Верховний Суд вказав, що з'ясування обставин дотримання заявником встановленого законом процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії державного чи приватного виконавця, наявності клопотання про поновлення такого строку та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання зазначеного строку, відсутності клопотання про його поновлення, а також поважності причин для такого поновлення, є залишення скарги без розгляду в порядку частини другої ст. 118 Господарського процесуального кодексу України.
Вирішуючи питання щодо дотримання скаржником процесуального строку, передбаченого законом для оскарження дій або бездіяльності виконавця, суд враховує, зокрема, висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 04.02.2022 у справі №925/308/13-г, зокрема, про презумпцію обов'язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні; доведення факту, через який сторона не знала про порушення свого права і саме з цієї причини не звернулася за його захистом до суду, недостатньо.
У цьому висновку суд апеляційної інстанції враховує, що процесуальні норми створюються з метою забезпечення належного здійснення правосуддя, а сторони виконавчого провадження повинні очікувати їх застосування задля дотримання принципу юридичної визначеності. Відтак, під час визначення початку перебігу строку звернення до суду зі скаргою на дії приватного виконавця у порядку частини першої статті 341 Господарського процесуального кодексу України необхідно враховувати поведінку боржника, зокрема, чи мав він реальну можливість та повинен був дізнатися про вчинення відповідних виконавчих дій, а також чи вживав заходів для з'ясування стану виконавчого провадження. За таких обставин боржник, щодо якого відкрито виконавче провадження та винесено постанови приватного виконавця, вважається обізнаним про можливе порушення своїх прав у виконавчому провадженні незалежно від факту отримання ним копій постанов або інших документів виконавчого провадження.
У заяві про скасування постанови від 27.10.2025 про залучення працівників органів внутрішніх справ, винесену приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Літвінішиною Інною Іванівною у виконавчому провадженні НОМЕР_3, зведеному виконавчому провадженні НОМЕР_2, Фізичною особою-підприємцем Плющаковим Сергієм Миколайовичем клопотання про поновлення строку на звернення до суду зі скаргою на постанову приватного виконавця не заявлено.
Натомість, Скаржник вважає, що ним процесуальні строки пропущено не було, оскільки, як він зазначає, постанова від 27.10.2025 про залучення працівників органів внутрішніх справ була внесена приватним виконавцем Літвінішиною І.І. до підсистеми "Електронний суд" (Розділ "Документи ВП", ВП № НОМЕР_3) - 23.02.2026, що, як зазначає Скаржник, підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 23.02.2026, відтак, 10-денний строк оскарження вказаної постанови необхідно обчислювати саме від дати, коли Скаржник дізнався про порушення своїх прав, а саме з 27.02.2026 (дата одержання поштового конверту із штрих-кодом "Укрпошта R067108710230"), в якому містилася постанова від 23.02.2026 про скасування процесуального документа у ВП № НОМЕР_3, винесена приватним виконавцем Літвінішиною І.І.
Оцінюючи наведені доводи, колегія суддів дійшла висновку, що саме на скаржника покладається обов'язок доведення наявності поважних, об'єктивних та непереборних причин, які фактично унеможливлювали звернення до суду у визначений законом строк.
Водночас, суд враховує, що згідно зі ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження", реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України.
Вільний та безоплатний доступ до інформації автоматизованої системи виконавчого провадження забезпечує Міністерство юстиції України у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації, на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, без обмежень та цілодобово.
Рішення виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби виготовляються за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження. У разі тимчасової відсутності доступу до автоматизованої системи допускається виготовлення документів на паперових носіях з подальшим обов'язковим внесенням їх до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня після відновлення її роботи.
Частиною 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Документи виконавчого провадження органам та особам, які мають електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), яка забезпечує обмін документами, надсилаються виключно в електронній формі (ч. 2 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження").
Пред'являючи скаргу, Скаржником у відповідності до приписів статті 340 Господарського процесуального кодексу України зазначено ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження, а саме виконавче провадження НОМЕР_3 із ідентифікатором для доступу НОМЕР_4.
Ідентифікатор доступу до виконавчого провадження - це унікальний 12-значний код (комбінація цифр і букв), що міститься у постанові про відкриття провадження та дозволяє сторонам отримати повний онлайн-доступ до матеріалів та дій виконавця через "Автоматизовану систему виконавчого провадження" (АСВП). Код доступу вказується у тексті постанови у її верхньому лівому куті.
Отже, ідентифікатор доступу до матеріалів виконавчого провадження забезпечує боржнику реальну можливість ознайомлюватися з перебігом виконавчого провадження та постановами приватного виконавця у будь-який момент. Наявність такого доступу свідчить про можливість та обов'язок боржника контролювати стан виконання судового рішення та вчинення виконавчих дій незалежно від факту отримання копій відповідних постанов поштовим зв'язком.
Ознайомившись із матеріалами виконавчого провадження № НОМЕР_3, колегією суддів встановлено звернення Фізичної особи-підприємця Плющакова С.М. до приватного виконавця виконавчого округу Літвінішиної І.І. 28.07.2025 із заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та скасування постанов; 14.08.2025 із заявою про скасування постанови про накладення штрафу; 22.08.2025 із скаргою на дії виконавця (із ідентифікаторами доступу); 28.10.2025 із заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження (в матеріалах справи наявна копія заяви з відміткою про ознайомлення а.с.111 зворот, т.7); 05.11.2025 із заявою про отримання рішень; 10.12.2025 із заявою про видачу постанов у паперовому вигляді; 02.03.2026 із заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження; 04.03.2026 із заявою про скасування постанови від 27.10.2025 про залучення працівників органів внутрішніх справ в добровільному порядку.
Означене свідчить, що Скаржник маючи безпосередній доступ до матеріалів виконавчого провадження № НОМЕР_3, багаторазово звертаючись із заявами до приватного виконавця, у тому числі щодо ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, мав об'єктивну можливість ознайомитись із оскаржуваною постановою від 27.10.2025 упродовж строку на її оскарження.
Доводи Скаржника про отримання оскаржуваної постанови приватного виконавця від 27.10.2025 у підсистемі "Електронний суд" 23.02.2026 після зведення виконавчих проваджень не змінює факту оскарження постанови від 27.10.2025, тобто постанови, винесеної на 4 місяці раніше.
Посилання на отримання 27.02.2026 постанови від 23.02.2026 не підтверджує звернення зі скаргою на постанову від 27.10.2025 у встановлені законодавством строки, оскільки звернення зі скаргою відбулось через 4 місяці після винесення постанови, а тому Скаржником пропущено строк на звернення з такою скаргою. Клопотання про поновлення строку заявлено не було.
За таких обставин колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що доводи Апелянта про те, що про постанову приватного виконавця від 27.10.2025 він дізнався лише 27.02.2026, не відповідають фактичним обставинам справи.
Зазначене спростовує доводи Апелянта щодо відсутності пропуску строку на звернення зі скаргою, як такі, що ґрунтуються виключно на суб'єктивному тлумаченні Апелянтом моменту його обізнаності про вчинення виконавчої дії та не підтверджують існування об'єктивних і непереборних перешкод для своєчасного звернення до суду.
У пункті 41 рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" ЄСПЛ вказав, що "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків.".
У розумінні ст.86 Господарського процесуального кодексу України питання про поважність причин пропуску процесуального строку вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є по суті пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 09.03.2026 у справі №903/799/25)
Колегія суддів наголошує на тому, що Заявник пов'язує момент обізнаності з постановою приватного виконавця від 27.10.2025 із доставленням її в "Електронний суд" після зведення виконавчих проваджень. Проте таке твердження Апелянта є необґрунтованим та таким, що спростовується наведеним вище у даній постанові.
За змістом статті 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування поважності причин пропуску процесуальних строків та подача заяви про їх поновлення покладається на зацікавлену сторону.
Поновлення строку не відбувається автоматично. Особа, яка подає скаргу, повинна надати суду докази, які б переконливо свідчили про те, що пропуск строку стався з поважних причин, які не залежали від її волі, що в даному випадку Апелянтом не зроблено.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що звертаючись із скаргою через 4 місяці після винесення постанови Скаржником пропущено строк на звернення, а також не заявлено клопотання про поновлення строку, що є підставою для залишення поданої скарги без розгляду.
Доводи заявника апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права під час прийняття оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
Враховуючи вищевикладене, ухвала Господарського суду Одеської області від 17.03.2026 про залишення без розгляду скарги на дії приватного виконавця (від 10.03.2026 вх.№2-454/26) у справі №916/547/25 відповідає загальним вимогам процесуального кодексу, а тому правових підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Виходячи з положень статті 11 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд виходить з того, що як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Відтак, застосовуючи наведену практику Європейського суду, апеляційний суд вважає що, враховуючи зміст ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, надавши оцінку основним доводам апеляційної скарги, а також не встановивши в ухвалі суду першої інстанції неправильного застосування норм матеріального права в сукупності з відсутніми порушеннями норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування ухвали, дійшла висновку про відсутність таких доводів, які б були оцінені як переконливі і достатні для скасування ухвали суду.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів за наслідком апеляційного перегляду дійшла висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав скасування чи зміни ухвали, передбачених ст.277-279 Господарського процесуального кодексу України не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу господарського суду - без змін.
Керуючись ст. 269, 271, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Плющакова Сергія Миколайовича на ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.03.2026 про залишення без розгляду скарги на дії приватного виконавця (від 10.03.2026 вх.№2-454/26) у справі №916/547/25 - залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.03.2026 - залишити без змін.
Матеріали справи №916/547/25 повернути до Господарського суду Одеської області.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 19.05.2026 року.
Головуюча суддя: Н.М. Принцевська
Судді: О.Ю. Аленін
Я.Ф. Савицький