06 травня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 909/235/26
Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:
головуючий суддя Желік М.Б.
судді Орищин Г.В.
Галушко Н.А.
за участю секретаря судового засідання Гуньки О.П.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 від 02.04.2026 (вх. №01-05/997/26 від 03.04.2026)
на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 25.03.2026 (повну ухвалу складено 25.03.2026, суддя Гула У.І.)
у справі №909/235/26
за заявою ОСОБА_1
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи
за участю представника апелянта: не з'явився;
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 25.03.2026 у справі №909/235/26 заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, боржник звернувся до Західного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати ухвалу від 25.03.2026 Господарського суду Івано-Франківської області у справі №909/235/26 та ухвалити нове рішення, яким справу про неплатоспроможність за заявою ОСОБА_1 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.04.2026 справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії судді - Орищин Г.В., Галушко Н.А.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 08.04.2026 відкрито апеляційне провадження, призначено розгляд справи на 06.05.2026.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 30.04.2026 задоволено клопотання представниці скаржника - Цимбал А.А. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
В судове засідання 06.05.2026 апелянт не з'явився, представниця апелянта явки в режимі відеоконференції не забезпечила.
Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а відтак оскаржувану ухвалу слід залишити без змін, з огляду на таке:
Розгляд справи в суді першої інстанції, короткий зміст оскарженої ухвали.
25.02.2026 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність на підставі статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 02.03.2026 заяву ОСОБА_1 залишено без руху.
10.03.2026 заявник надав суду ряд документів на усунення недоліків заяви про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, встановлених в ухвалі від 02.03.2026.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 10.03.2026 заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 25.03.2026, участь боржника визнано обов'язковою.
18.03.2026 ОСОБА_1 подав через систему «Електронний суд» заяву про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, у якій повідомив, що з 14.06.2022 перебуває в Республіці Польща.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 19.03.2026 відмовлено боржнику у задоволенні заяви про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
24.03.2026 до Господарського суду Івано-Франківської області надійшли додаткові пояснення представника ОСОБА_1 .
У підготовче засідання в суді першої інстанції боржник не з'явився.
Постановляючи оскаржену ухвалу про залишення заяви боржника без розгляду, місцевий господарський суд керувався тим, що неявка заявника перешкоджає виконанню завдань підготовчого засідання, оскільки перешкоджає суду здійснити ідентифікацію заявника, встановити його особу і дійсні наміри пройти судові процедури неплатоспроможності, повно і всебічно з'ясувати наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Окрім того, суд першої інстанції врахував, що після прийняття заяви до розгляду та призначення підготовчого засідання суду із заяви ОСОБА_1 стало відомо про перебування його з 2022 року у Республіці Польща, проте надані боржником декларації не містять відомостей про розмір отриманих заявником у Республіці Польща доходів, а також витрат, здійснених боржником протягом звітного періоду, такі відомості не відображені і в проекті плану реструктуризації боргів боржника.
Узагальнені доводи апелянта (боржника).
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано такими доводами:
- боржник через систему «Електронний суд» подав суду заяву про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, оскільки з 14.06.2022 боржник перебуває у Республіці Польща, тобто, визнання явки боржника у судовому засіданні на 25.03.2026 є, фактично, зобов'язанням боржника фізично з'явитись у залу судового засідання через 15 днів після винесення ухвали про прийняття заяви про відкриття провадження до розгляду (від 10.03.2026);
- оскільки фізична явка боржника в судове засідання є фінансово та фізично непростим діянням, він подав суду заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконферензв'язку із використанням власних технічних засобів;
- з довідки про доходи боржника з Пенсійного фонду України, що міститься в додатках до заяви про відкриття провадження, боржник ще й отримував до 2025 року пенсію по інвалідності, тобто має хвороби, на підставі яких має 3 групу інвалідності та отримував пенсію по інвалідності, окрім того здійснення переїзду з Республіки Польща в Івано-Франківську область є фінансово затратною дією на квитки на транспорт, їжу тощо, тому боржник не ухилявся від обов'язку бути присутнім на судовому засіданні, але не міг прибути 25.03.2026 у залу судового засідання, у зв'язку з чим виявив бажання взяти участь на судовому засіданні в режимі відеоконференції;
- з метою підтвердження своєї добросовісності та намірів щодо звернення до суду із заявою про неплатоспроможність боржник надав суду усі необхідні документи і стосовно перебування в Республіці Польща, і стосовно проблем зі здоров'ям та наявною 3 групою інвалідності, виписки по рахунках, довідки про доходи по усіх членам сім'ї тощо, а тому має справедливе очікування щодо забезпечення йому права взяти участь на судовому засіданні в режимі відеоконференції;
- неможливим є застосування в спірному питанні висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 08.11.2023 у справі №926/1402-б/23, про те, що лише особиста явка боржника у судове засідання є можливою для з'ясування його особи та наміру, що останній дійсно бажає застосування до нього передбачених законодавством обмежень у процедурі неплатоспроможності, є обов'язковою, адже боржник не ухиляється від участі на судовому засіданні для з'ясування всіх обставин, а авторизація у системі відеоконференцзв'язку можлива лише за допомогою застосунку «ДІЯ» або електронного підпису боржника;
- відповідно до практики Європейського суду з прав людини основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права; застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства;
- з огляду на об'єктивні обставини неможливості фізичної явки боржника в залу судового засідання, заявник вжив належних заходів для підтвердження свого вільного волевиявлення для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, тому твердження суду про те, що боржник не здійснив жодних дій для надання суду можливості встановити його особу, реальність та добровільність його намірів щодо відкриття справи про його неплатоспроможність є необґрунтованим та спростовується матеріалами справи;
- у постанові від 30.10.2025 у справі №922/3638/24 Східний апеляційний господарський суд у подібному питанні виснував, що в оскаржуваній ухвалі не наведено конкретних обставин, що викликають сумнів у поданні заяви саме від імені боржника, добросовісності здійснення адвокатом своїх повноважень із представництва боржника для реалізації ним своїх прав і обов'язків у справі про неплатоспроможність та/ або вказують на наявність ознак зловживання з боку певних осіб шляхом неправомірного вчинення дій від імені боржника тощо, отже висновок суду першої інстанції про наявність підстав для залишення заяви про неплатоспроможність без розгляду внаслідок особистої неявки заявника є необґрунтованим і передчасним;
- залишення без розгляду заяви про відкриття провадження з причини неявки боржника у залу судового засідання, при тому, що судом було відмовлено у задоволенні заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (права на справедливий суд);
- у постанові Верховного Суду від 05.06.2025 у справі №904/5467/23 висвітлено правову позицію, згідно з якою у разі, якщо суд не має сумнівів щодо особи боржника та його дійсного волевиявлення, боржник власноруч підписав подану до суду заяву, долучив належним чином засвідчену копію документа, що посвідчує особу (паспорт), а також інші документи, які стосуються його та є необхідними для вирішення відповідного процесуального питання, суд може відкрити провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи за наявності для цього підстав;
- зазначене в оскаржуваній ухвалі зауваження про те, що боржник не вказав конкретного постійного місця проживання за кордоном, є звичайним недоліком декларацій про майновий стан, який може бути усунутий шляхом виправлення декларацій, однак не може слугувати належною підставою для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, адже перевірку декларації на предмет її достовірності та аналіз майнового стану боржника проводить арбітражний керуючий (керуючий реструктуризацією) вже після відкриття провадження, звітуючи суду та кредиторам;
- в оскаржуваній ухвалі суд не навів наявності хоча б однієї з чотирьох підстав, вказаних у ч. 4 ст. 119 КУзПБ для відмови у відкритті провадження, адже боржник не притягувався до кримінальної або адміністративної відповідальності; не виконав зобов'язання перед кредиторами до підготовчого засідання, не визнавався банкрутом останні 5 років та має дві з трьох підстав для відкриття провадження, визначених статтею 115 КУзПБ, отже, відмова у відкритті провадження є безпідставною;
- конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.
Відповідно до ст.113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених Книгою п'ятою «Відновлення платоспроможності фізичної особи».
Відповідно до ч.1 ст.115 КУзПБ провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника.
Відповідно до ч.1 ст.115 КУзПБ боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:
- боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців;
- у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;
- наявні ознаки загрози неплатоспроможності.
Як встановлено з матеріалів справи, 24.02.2026 адвокат Цимбал А.А. подала до Господарського суду Івано-Франківської області заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 у зв'язку з тим, що заявник припинив погашення кредитів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців, а також наявні ознаки загрози неплатоспроможності заявника.
У заяві, серед іншого, зазначено, що заявник проживає у селі Старий Косів Івано-Франківської області.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 02.03.2026 заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено боржнику строк для усунення недоліків заяви та подання суду ряду документів.
Зокрема, враховуючи, що у заяві боржник зазначив, що фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , однак в матеріалах справи відсутня інформація та пояснення щодо власника зазначеного вище нерухомого майна, суд в ухвалі про залишення заяви без руху, зобов'язав заявника надати інформацію щодо власника нерухомого майна, в якому фактично проживає ОСОБА_1
10.03.2026 представник заявника адвокат Цимбал А.А. подала заяву про виправлення недоліків, зазначених в ухвалі від 02.03.2026.
Серед іншого, у заяві повідомлено, що будинок в АДРЕСА_1 , у якому проживає боржника, належить його дружині - ОСОБА_2 .
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 10.03.2026 заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 25.03.2026, особисту явку ОСОБА_1 в засідання визнано обов'язковою.
Також у цій ухвалі зобов'язано ОСОБА_1 не пізніше 23.03.2026 надати суду:
1) копії платіжних документів (платіжних доручень, квитанцій, виписок з банківських рахунків), які підтверджують надання йому у позику (кредит) грошових коштів за договорами, укладеними з його кредиторами;
2) відомості у формі пояснень та документів, які їх підтверджують, щодо наступних обставин:
- необхідності отримання в позику (кредит) грошових коштів за договорами позики (кредитними договорами), укладеними боржником з кредиторами, включеними до списку кредиторів боржника;
- витрачання коштів, отриманих від кредиторів, перед якими наявна заборгованість згідно з поданим деталізованим списком кредиторів (на що були витрачені отримані від кредиторів кошти);
- джерел, за рахунок яких заявник планував повертати отримані в позику кошти, укладаючи договори позики (кредиту);
3) виписки про рух коштів по усіх своїх рахунках, відкритих в банках та інших фінансово-кредитних установах, в тому числі електронних гаманцях, за період з 01.01.2024 до 10.03.2026 та пояснення, з доказами, які їх підтверджують, щодо отримання або витрачання грошових коштів щодо платежів на суму, що перевищує 3000,00 грн (при наявності таких).
18.03.2026 через систему «Електронний суд» боржник подав суду заяву про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, повідомивши суд, що з 14.06.2022 перебуває у Республіці Польща, а 24.03.2026 представниця боржника надала суду пояснення та документи а виконання вимог ухвали від 10.03.2026 про призначення підготовчого засідання у спарві.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 19.03.2026 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу апелянта на те, що відповідно до ч.1 ст.197 ГПК України учасник справи, його представник має право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду за умови наявності в суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою.
Враховуючи наведену вимогу Господарського процесуального кодексу України та зважаючи, що явку боржника у підготовче засідання було визнано обов'язковою, в суду першої інстанції були відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Відтак безпідставними є доводи апелянта в частині обмеження права боржника на участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
У постанові Верховного Суду від 13.08.2025 у справі №903/901/24 викладено правові висновки, відповідно до яких з моменту подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до суду, в особи, яка звернулась із відповідною заявою, виникають додаткові процесуальні обов'язки, незважаючи на наявність представника.
Так, у підготовчому засіданні суд, зокрема, встановлює особу заявника, досліджує оригінали документів, які стосуються заявника. Суд вважає, що встановлення особи боржника (заявника) та роз'яснення їй наслідків дій є невід'ємною частиною розгляду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, з огляду на специфіку проведення відповідної судової процедури.
У свою чергу, одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (пункт 2 частини першої статті 42 ГПК України).
Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою (пункт 3 частини другої статті 42 ГПК України).
Колегія суддів Верховного Суду звернула увагу, що згідно з частинами першою - третьою статті 197 ГПК України учасники справи, за наявності відповідного клопотання, мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою.
У справі №903/901/24, яка була предметом касаційного перегляду у постанові Верховного Суду від 13.08.2025, суд першої інстанції, встановивши неповноту поданих боржником документів, що викликало ряд запитань до боржника та його дійсного волевиявлення, неодноразово відкладав розгляд справи, явку боржника у підготовче засідання визнавав обов'язковою. Представник заявника, який брав участь у судових засідання, не зміг відповісти на поставлені судом запитання, а саме, не володів інформацією про працевлаштування боржниці за кордоном, про існування ще одного кредитного договору, який не є забезпеченим, оскільки про таке, як він стверджував, йому заявниця не повідомляла. Вказане доводить неможливість здійснення щодо боржника відповідних процедур у справі про неплатоспроможність без його особистої явки до суду.
Відтак неподання боржником належних доказів по справі й ненадання особистих пояснень у судових засіданнях; порушення боржником обов'язку особисто брати участь у судових засіданнях після неодноразово визнаної судом обов'язкової особистої явки боржника, виключає належне встановлення судом обставин справи й саму можливість провадження у справі про неплатоспроможність.
Верховний Суд у справі №903/901/24 дійшов висновку про обґрунтованість висновку судів попередніх інстанцій про залишення заяви боржника про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність без розгляду у зв'язку з систематичною неявкою на вимогу суду в підготовче судове засідання.
Апелянт просить врахувати, що у спірних правовідносинах не було обставин систематичної неявки, а суд першої інстанції мав можливість переконатись у волевиявленні боржника, допустивши його до участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції та заслухавши пояснення представниці боржника.
Однак, такі доводи слід відхилити, адже у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та у заяві про усунення недоліків зазначено, що боржник проживає у с. Старий Косів Івано-Франківської області, і лише після визнання явки боржника в підготовче засідання обов'язковою, боржник повідомив суд про те, що з червня 2022 року постійно проживає закордоном (в Республіці Польща), при цьому не надавши пояснень щодо місця проживання, доходів і витрат, здійснених боржником протягом звітного періоду.
Відтак у спірному випадку доцільним та необхідним для встановлення обставин, які є підставами для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, було визнання явки боржника в судове засідання обов'язковою.
Відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 08.11.2023 у справі №926/1402-б/23, на етапі ініціювання відкриття провадження у справі про банкрутство фізичної особи, та як наслідок, вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для вжиття заходів для забезпечення вимог кредиторів, обов'язкова особиста присутність боржника у підготовчому засіданні.
При цьому, правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 05.06.2025 у справі №904/5467/23, на які покликається апелянт, не є релевантними до спірних правовідносин, оскільки у справі №904/5467/23 предметом оскарження була ухвала про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і судами було встановлено відсутність доказів перебування боржника за кордоном.
Також слід відхилити доводи апелянта, які стосуються безпідставності відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, оскільки предметом апеляційного оскарження є ухвала суду першої інстанції про залишення заяви боржника про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність без розгляду.
Відтак доводи боржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують правильність висновків місцевого господарського суду, апелянт не обґрунтував та не довів порушення застосування судом норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про обґрунтованість та законність ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 25.03.2026 у справі №909/235/26.
В порядку положень ст.129 ГПК України сплачений боржником за подання апеляційної скарги судовий збір слід покласти на скаржника.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 269, 270, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. У задоволенні вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 від 02.04.2026 (вх. №01-05/997/26 від 03.04.2026) - відмовити.
2. Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 25.03.2026 у справі №909/235/26 - залишити без змін.
3. Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги - покласти на скаржника.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст. 287, 288 ГПК України протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Повну постанову складено 18.05.2026.
Головуючий суддя Желік М.Б.
суддя Галушко Н.А.
суддя Орищин Г.В.