Справа № 513/349/26
Провадження № 1-кп/513/123/26
Саратський районний суд Одеської області
про продовження запобіжного заходу
19 травня 2026 року Саратський районний суд Одеської області у складі: головуючої - судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в с Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області обвинувальні акти у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026162240000190 від 10 лютого 2026 року, №12026162240000314 від 17 березня 2026 року за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Пшеничне, Саратського району Одеської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу будучи призваним за мобілізацією на посаді помічника кулеметника, військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат»,-
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України
В провадженні Саратського районного суду Одеської області перебувають обвинувальні акти у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026162240000190 від 10 лютого 2026 року, №12026162240000314 від 17 березня 2026 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.
Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 19 травня 2026 року кримінальне провадження № 12026162240000190 від 10 лютого 2026 року (№ 513/349/26) за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та кримінальне провадження № 12026162240000314 від 17 березня 2026 року (№513/526/26) за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, об'єднане в одне провадження. Об'єднаному провадженню присвоєно № 513/349/26.
19 травня 2026 року від прокурора Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , надійшло клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні підтримав клопотання продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 .
Потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не заперечував проти заявленого клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечував проти заявленого клопотання прокурора про продовження відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив обрати запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.
Заслухавши пояснення прокурора, потерпілих, обвинуваченого, дослідивши наявні матеріали та подане клопотання, суд дійшов до такого висновку.
31 березня 2026 року слідчим суддею Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням у ДУ «Ізмаїльський слідчий ізолятор», строком до 26 травня 2026 року.
Згідно ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.
Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК України).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ст. 177 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
За змістом ст. 199 КПК України, підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_6 інкримінується вчинення злочинів, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
Під обґрунтованою підозрою на стадії підготовчого розгляду суд розуміє існування фактів та інформації, які здатні переконати неупередженого спостерігача в тому, що певна особа могла вчинити злочин, у такому випадку наявні докази об'єктивно пов'язують цю особу із певним злочином. При цьому, критерій обґрунтованості підозри зовсім не вимагає того, щоб ці докази були достатніми для того, щоб визнати особу винуватою та забезпечити її засудження, але мають бути достатніми (вагомими) для того, щоб виправдати подальше існування заходів забезпечення судового розгляду. Такий стандарт доказування є найнижчим і не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою злочину.
Обвинувальні акти стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 перебувають на розгляді в суді.
На цей час обвинувачений, потерпілі, та свідки в даному кримінальному провадженні не допитані. Перебуваючи на свободі обвинувачений матиме можливість здійснювати вплив на свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки обвинувачений володіє інформацією про їх місце проживання та їх контактними даними.
Докази передбачені ст. 84 КПК України з боку обвинувачення та захисту, у цей період, не досліджені.
Надаючи оцінку можливості обвинуваченому переховуватися від суду, суд бере до уваги, підвищену суспільну небезпеку кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , у зв'язку з чим існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих злочинів, побоюючись суворості передбаченого покарання, може вдатися до відповідних дій.
Крім того, обвинувачений офіційно не працевлаштований, соціальні зв'язки за місцем проживання недостатні, щоб гарантували належне виконання ним своїх процесуальних обов'язків, і не виявилися стримуючим запобіжником аби не допустити вчинення кримінального правопорушення, тому суд вважає, що наразі існують ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.
Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням наявності ризиків, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, суд на теперішній час не встановив.
При цьому, суд звертає увагу, що КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченим кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
У відповідності до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Лабіта проти Італії» від 06 квітня 2000 року тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.
Такими обставини у даному кримінальному провадженні є тяжкість злочинів, які інкримінуються обвинуваченому та міра покарання, яка йому загрожує у разі доведення вини, також такою обставиною є підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину, і саме наведені вище обставини у їх сукупності та інформація про обвинуваченого, разом із обвинуваченням у вчиненні злочину особливої категорії, дають суду можливість зробити висновок, що виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою, на даному етапі кримінального провадження, взмозі забезпечити уникненню ризиків передбачених ст.177 КПК України.
На думку суду, саме запобіжний захід - тримання під вартою, відповідає завданням кримінального провадження, визначеного ст. 2 КПК України, меті застосування запобіжного заходу та особистості обвинуваченого, встановленим обставинам - усунути ризики, які є запобіжником саме належної процесуальної поведінки та співіснування з суспільством.
Також, суд враховує правову позицію Європейського суду, яка сформульована, зокрема, у п.80 рішення у справі «Марченко проти України» про те, що при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів.
Вирішуючи питання про можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, суд бере до уваги п.1 ч.4 ст.183 КПК України та враховує те, що згідно обвинувального акта, обвинуваченому інкриміновано вчинення тяжких злочинів та вважає, що жоден із інших - альтернативних запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не взмозі забезпечити уникненню ризиків передбачених ст.177 КПК України, належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ним процесуальних рішень суду.
Суд вважає, що разом із застосуванням строку тримання під вартою, визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, у розмірі 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімумів для працездатних осіб, що складає 66560 (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, оскільки саме такий розмір застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб уникнути бажання ухилитися чи іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, тобто зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України..
Керуючись статтями 7, 31, 110, 132, 176 - 178, 181-186, 193-199, 314-316, 369 -372, 376, 395 КПК України, суд
Клопотання прокурора, подане в рамках судового провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185 КК України - задовольнити.
Продовжити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 17 липня 2026 року включно, в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор».
Залишити обвинуваченому ОСОБА_6 розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_6 , обов'язків, передбачених КПК України в розмірі 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімумів для працездатних осіб, що складає 66560 (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят) гривень.
Роз'яснити обвинуваченому, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок № UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м.Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 такі обов'язки:
прибувати до прокурора, суду за першою вимогою;
не відлучатися за межі Білгород-Дністровського району Одеської області без дозволу прокурора, суду;
повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання/роботи;
утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими в межах даних кримінальних проваджень;
здати на зберігання до ВП Білгород-Дністровського РВП ГУ НП в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі: начальнику Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор».
Ухвала про продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів безпосередньо до Одеського апеляційного суду, або в той же строк та в тому ж порядку, з моменту отримання повного тексту ухвали.
Суддя ОСОБА_1