Справа № 522/8048/26-Е
Провадження № 2-з/522/303/26
18 травня 2026 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Чорнуха Юлія Вікторівна, розглянувши заяву про забезпечення позову, подану адвокатом Дімітріу Вікторією Валеріївною в інтересах ОСОБА_1 , одночасно з позовною заявою ОСОБА_1 до Споживчого товариства «Будова-Море», Колективного підприємства «Будова», Приватного підприємства «Дофін» про визнання майнових прав на об'єкт інвестування та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Приморського районного суду м. Одеси надійшли матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 , поданою в інтересах позивача представником - адвокатом Дімітріу Вікторією Валеріївною, до Споживчого товариства «Будова-Море», Колективного підприємства «Будова», Приватного підприємства «Дофін», про визнання майнових прав на об'єкт інвестування та зобов'язання вчинити певні дії, у яких просить визнати майнові права за відповідачем на об'єкт інвестування (будівництва) за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 , а саме: на трикімнатну квартиру, розміщену на 18 поверсі, яка ідентифікується за АДРЕСА_2 (реєстраційний номер 2922109351100), загальною площею 106,3 кв.м. згідно Договору асоційованого членства у споживчому товаристві № 4/197 від 23.05.2019; зобов'язати Споживче Товариство «Бyдoвa-Море» виконати y повному обсязі умови договору асоційованого членства у споживчому товаристві № 4/197 від 23.05.2019, укладеного з відповідачем.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали цивільної справи передані для розгляду головуючому судді Чорнусі Ю.В.
Одночасно з позовною заявою представник ОСОБА_1 - адвокат Дімітріу Вікторія Валеріївна, подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов шляхом заборони Споживчому товариству «Будова-Море», Колективному підприємству «Будова», Приватному підприємству «Дофін» в будь-який спосіб розпоряджатися (користуватися, володіти, передавати, приймати), відчужувати будь-яким іншим способом будь-яким іншим особам, вчиняти будь-які дії щодо майнових прав на об'єкт будівництва (інвестування): квартиру АДРЕСА_3 ; нежитлового приміщення № 18А у секції № 4 на поверху № 18 за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 .
За результатами протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду матеріали заяви передані для розгляду головуючому судді Чорнусі Ю.В.
Заява обґрунтована тим, що між сторонами існує спір, предметом якого є визнання за позивачем майнових прав та зобов'язання виконати у повному обсязі умови договору асоційованого членства в споживчому товаристві № 4/197 від 23.05.2019. Позивач виконала власні зобов'язання та сплатила вартість будівництва квартири. Будинок АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 2922109351100), в якому розміщена квартира та нежитлове приміщення в експлуатацію не введений та перебуває у готовності як об'єкт незавершеного будівництва. Статутом Споживчого товариства «Будова-Море» передбачено, що житловий будинок (будинки) і надвірні будівлі належать Споживчому товариству на праві власності (крім квартир і нежитлових приміщень) у цьому будинку, за які громадянами повністю внесено пайові внески) і не можуть бути у нього вилучені, продані або передані ним як в цілому, так і частинами (квартири, нежитлові приміщення, кімнати) ні організаціям, ні окремим особам, за винятком передачі, здійснюваною при ліквідації споживчого товариства. Учасники будівництва Споживче товариство «Будова-Море», Колективне підприємство «Будова», Приватне підприємство «Дофін» зареєстрували право власності за іншою юридичною особою на об'єкт незавершеного будівництва. На думку представника позивача є підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до неможливості чи утруднення виконання рішення суду у разі його задоволення з огляду на ризик передачі чи відчуження майнових прав на користь третіх осіб. У зв'язку з цим, як стверджує представник позивача, вбачається необхідність застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення заборони вчиняти певні дії.
Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 14 червня 2021 у справі № 308/8567/20, згідно з якою системне тлумачення частини першої статті 153, частини тринадцятої статті 158, частини першої статті 187 ЦПК України дає можливість дійти висновку, що: законодавець передбачив відповідний процесуальний порядок розгляду заяви про забезпечення позову та вирішення питання про відкриття провадження у справі; для розгляду заяви про забезпечення позову та вирішення питання про відкриття провадження у справі встановлені різні процесуальні строки: два та п'ять днів відповідно; першочерговим при надходженні на розгляд суду заяви про забезпечення позову є надання оцінки щодо порядку звернення з нею до суду, за умови дотримання якого здійснюється її розгляд по суті; у випадку одночасного подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову, розгляд заяви про забезпечення позову не залежить від вирішення питання про відкриття провадження у справі. Законодавець не покладає обов'язку на суд відкрити провадження у справі, а тільки потім вирішувати питання про забезпечення позову; у разі повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження у справі передбачений процесуальний механізм скасування заходів забезпечення позову.
Отже, заява про забезпечення позову, подана одночасно з позовною заявою, має бути розглянута не залежно від вирішення питання про відкриття провадження справи.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, матеріали позовної заяви у межах вирішення зазначеної заяви, суд встановив наступне.
Згідно зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно з п. п. 2, 4 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з правовою позицією Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 23.12.2020 за № 756/2609/20 (провадження № 61-11479св20), метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При розгляді заяви про забезпечення позову суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно з п. 43 Рішення по справі «Шмалько проти України» право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на до доступ до правосуддя, в аспектіст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У п. 51-52 рішення «Юрій Миколайович Іванов проти України» Європейский суд з прав людини зазначив: «Суд повторює, що право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (див. рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії" (Immobiliare Saffi v. Italy), [GC], N 22774/93, п. 66, ECHR 1999-V).
У такому самому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу (див., серед інших джерел, згадане вище рішення у справі Войтенка ( 980_223 ), п. 53).»
Отже, право на суд включає не тільки можливість особи звернутись до суду за захистом своїх прав, а й можливість у подальшому отримати виконання рішення суду, ухваленого на її користь.
Відповідно до п. 4 Постанови № 9 від 22 грудня 2006 року Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має право з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Частиною 3 статті 150 ЦПК України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу/ іншим особам здійснювати певні дії (постанова Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 910/4669/21).
Як вбачається з матеріалів заяви про забезпечення позову, предметом спору між сторонами є визнання майнових прав на об'єкт інвестування (будівництва) за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 , а саме: на трикімнатну квартиру, розміщену на 18 поверсі, яка ідентифікується за АДРЕСА_2 (реєстраційний номер 2922109351100), загальною площею 106,3 кв.м. згідно договору асоційованого членства у споживчому товаристві № 4/197 від 23.05.2019; зобов'язання Споживчого товариства «Будова-Море» виконати y повному обсязі умови договору асоційованого членства у споживчому товаристві № 4/197 від 23/05/2019, укладеного з відповідачем.
У позовній заяві позивач посилається на те, що є асоційованим членом споживчого товариства «Будова-Море» та є пайовиком об'єктів будівництва: трикімнатної квартири, яка відповідає АДРЕСА_2 (реєстраційний номер 2922109351100), загальною площею 106,3 кв.м. згідно Договору асоційованого членства у споживчому товаристві № 4/197 від 23.05.2019; нежитлового приміщення АДРЕСА_4 (реєстраційний номер 2922109351100), загальною площею 106,3 кв.м. згідно Договору асоційованого членства у споживчому товаристві № 4/197 від 23.05.2019. У визначені строки будівництво будинку не забезпечено та закріплення об'єктів за пайовиком не здійснено.
Суд наголошує, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже зазначене питання є предметом дослідження суду під час розгляду спору по суті. До предмета доказування на цій стадії входить лише питання про те, чи може існуючий стан організації правовідносин ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення.
Верховний Суд у постанові від 11 грудня 2023 року у справі № 904/1934/23 зазначив, що вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Правомочність розпорядження означає юридично забезпечену можливість визначення і вирішення юридичної долі майна шляхом зміни його належності, стану або призначення (відчуження за договором, передача у спадщину, знищення, переробка і т. ін.).
Суд вважає, що наявні у матеріалах справи докази та наведені у заяві про забезпечення позову доводи свідчать про те, що між сторонами існує спір та існуючий стан організації правовідносин може ускладнити чи зробити неможливим виконання можливого рішення у справі, оскільки існує ризик відчуження майнових прав на об'єкт інвестування третім особам.
Забезпечення позову шляхом заборони відповідачам вчиняти дії щодо розпорядження майновими правами на об'єкт будівництва, яке включає обмеження на відчуження, передання, переробку тощо, є співмірним, адекватним заявленим позовним вимогам, забезпечить можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі задоволення позову та забезпечить збалансованість інтересів сторін.
Вимога про заборону вчиняти будь-які дії щодо майнових прав на об'єкт будівництва не конкретизована, тому не можливо визначити чи відповідає такий захід забезпечення позову вимогам пропорційності та співмірності, отже у задоволенні заяви про забезпечення позову в цій частині слід відмовити.
Суд не встановив обставин, за яких є обов'язковим застосування зустрічного забезпечення.
На підставі наведеного, керуючись ст. 2, 149, 150, 151, 153, 258-261, 352-355 ЦПК України, суд,-
Заяву про забезпечення позову, подану адвокатом Дімітріу Вікторією Валеріївною в інтересах ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 ) разом з позовною заявою ОСОБА_1 до Споживчого товариства «Будова-Море» (код ЄДРПОУ 42112146, місцезнаходження: 65012, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Осипова, будинок 25), Колективного підприємства «Будова» (ЄДРПОУ: 22484783, місцезнаходження: 65012, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Осипова, будинок 25), Приватного підприємства «Дофін» (ЄДРПОУ 32165495, місцезнаходження: 65045, Україна, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Преображенська, будинок 74/78) про визнання майнових прав на об'єкт інвестування - задовольнити частково.
Заборонити Споживчому товариству «Будова-Море» (код ЄДРПОУ 42112146, місцезнаходження: 65012, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Осипова, будинок 25), Колективному підприємству «Будова» (ЄДРПОУ: 22484783, місцезнаходження: 65012, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Осипова, будинок 25), Приватному підприємству «Дофін» (ЄДРПОУ 32165495, місцезнаходження: 65045, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Преображенська, будинок 74/78) вчиняти дії щодо розпорядження майновими правами на об'єкт будівництва (інвестування):
квартиру АДРЕСА_6 , загальною площею 106,3 кв.м. об'єкта незавершеного будівництва (реєстраційний номер 2922109351100) за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 ;
нежитлове приміщення № 18А у секції № 4 на поверху № НОМЕР_2 об'єкта незавершеного будівництва (реєстраційний номер 2922109351100) за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 .
У задоволенні іншої частини вимог заяви про забезпечення позову - відмовити.
Направити примірник ухвали про забезпечення позову заявнику та всім особам для негайного виконання, яких стосуються заходи забезпечення позову, і відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили з моменту її підписання суддею та підлягає негайному виконанню незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Строк пред'явлення ухвали до виконання три роки.
Суддя Юлія ЧОРНУХА