Справа № 605/3/26Головуючий у 1-й інстанції Горуц Р.О.
Провадження № 33/817/266/26 Доповідач - Тиха І.М.
Категорія - ч.5 ст.126, ч.2 ст.130 КУпАП
13 травня 2026 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Тиха І.М., за участю ОСОБА_1 та його представника - адвоката Шкільняка Б.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Шкільняка Б.М. на постанову Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 21 квітня 2026 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП, -
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у відповідності до ст. 36 КУпАП у виді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки.
Стягнуто із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.
Згідно із постановою суду, ОСОБА_1 30.12.25 близько 14 год. 14 хв. в м. Підгайці по вул. Майдан Незалежності Тернопільського району Тернопільської області, будучи позбавленим права керування транспортними засобами рішенням Тернопільського міськрайонного суду, повторно протягом року керував транспортним засобом марки MG ZS EV державний номерний знак НОМЕР_1 , чим порушив п.2.1.а ПДР України .
Також, ОСОБА_1 30.12.25 близько 14 год 14 хв в м. Підгайці по вул. Майдан Незалежності Тернопільського району Тернопільської області, повторно керував транспортним засобом марки MG ZS EV державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота. Пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі, відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Шкільняк Б.М. просить постанову суду скасувати, а провадження в справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КупАП у зв'язку з відсутністю в діях його довірителя події і складу адміністративних правопорушень.
Зазначає про відсутність в матеріалах справи будь-яких даних, які б свідчили про необхідність зупинки керованого ОСОБА_1 транспортного засобу з підстав, визначених ст. 35 ЗУ “Про Національну поліцію».
Посилається на те що після зупинки керованого ОСОБА_1 автомобіля, працівник поліції не оголосив йому про виявлені ознаки сп?яніння ним та безпідставно почав вимагати проходження огляду на стан сп?яніння. Вбачає порушення вимог п.7 розділу І відомчої Інструкції у тому що працівники поліції не видали водію направлення на огляд в найближчий заклад охорони здоров?я, а вказали, що направляють його в Бережанську ЦМЛ в зв'язку з тим що в Підгайцях нібито лікарня не може провести огляд за відсутності будь-яких відомостей на підтвердження вказаних обставин.
Вказує на те, що всупереч вимогам чинного законодавства протоколи про адміністративні правопорушення, направлення на огляд, акт огляду, складені капралом поліції Сидор Віталієм Володимировичем, який не зупиняв ОСОБА_1 , не зазначав про нібито виявлені у водія ознаки сп?яніння, не пропонував останньому пройти огляд, не отримував відмови від огляду, не складав та не оголошував протоколи.
Зазначає про те що наявні в матеріалах справи довідки не підтверджують повторного протягом року вчинення ОСОБА_1 правопорушень , передбачених ч. 2 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП оскільки вказують лише на дати винесення постанов та не містять відомостей про набрання ними законної сили.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_1 та його представника адвоката Шкільняка Б.М., які підтримали апеляційну скаргу з викладених у ній мотивів, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків.
Згідно із вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок суду першої інстанції щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбаченого ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП підтверджується даними, що містяться у:
-протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 554909 від 30.12.2025 року, згідно з яким 30.12.2025 о 14 год 14 хв в м. Підгайці, вул. Незалежності, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки MG ZS EV державний номерний знак НОМЕР_1 будучи позбавленим права керування транспортними засобами рішенням Тернопільського міськрайонного суду повторно протягом року. Гр. ОСОБА_1 притягався до відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП постановою серії БАБ № 721331, чим порушив п.2.1.а ПДР України;
-протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 554929 від 30.12.2025 року, у відповідності до якого 30.12.2025 о 14 год 14 хв в м. Підгайці, вул. Незалежності, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки MG ZS EV державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота. Пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі, відмовився. Правопорушення вчинене повторно протягом року, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України;
- рапорті старшого інспектора чергового ВП №1 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Ворона Г.П. від 30 грудня 2025 року, в якому описано підстави зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , вимоги йому пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння та відмови водія від проходження такого огляду;
- довідках т.в.о. начальника ВП № 1 Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області підполковника поліції Смакули М. від 08.01.2025 року відповідно до яких ОСОБА_1 отримував посвідчення водія та згідно постанови Тернопільського міськрайонного суду від 22.04.2025 року у справі № 607/6277/25 був притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення вимог ст. 130 КУпАП;
- акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився;
- направленні на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, адресованого КНП «Бережанська ЦМЛ» від 30.12.2025 року, згідно якого огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі ОСОБА_1 не проводився в зв'язку з відмовою водія;
- матеріалах відеофіксацій з нагрудних камер поліцейських та відеореєстратора, з яких слідує, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки MG ZS EV державний номерний знак НОМЕР_1 та був зупинений працівниками поліції. Під час спілкування працівник поліції виявив у останнього ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, про що повідомив ОСОБА_1 , у зв'язку з чим запропонував йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, у встановленому законом порядку, на місці зупинки за допомогою спеціального технічного приладу, однак останній спочатку погодився на це, проте через деякий час від проходження такого огляду, відмовився. Також, ОСОБА_1 , спочатку погодився, а згодом відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, у медичному закладі.
Вказані докази суд першої інстанції вірно визнав належними, допустимими та такими, що в сукупності та взаємозв'язку доводять винуватість ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, а також відмові у від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, з чим слід погодитись.
Твердження апелянта про безпідставність зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 спростовуються матеріалами відеофіксації, згідно з якими підставою для зупинки стала наявність у поліцейських інформації щодо керування ним транспортним засобом, будучи позбавленим такого права. В подальшому на вимогу поліцейського надати посвідчення водія ОСОБА_1 сам зазначив, що таке відсутнє, оскільки позбавлений права керування транспортним засобом.
Доводи представника щодо неоголошення поліцейським які саме ознаки сп?яніння ним виявлено у водія спростовуються даними, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного спяніння, акті огляду на стан алкогольного спяніння з використанням технічних засобів, відеозаписах з нагрудних камер працівників поліції та відеореєстраторі службового автомобіля, де чітко зазначено поліцейськими й зафіксовано наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, передбачених Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських засобів, що знижують увагу та швидкість реакції, затв. наказом МВС та МОЗ від 9.11.2015 №1452/735, зокрема: різкого запаху алкоголю з порожнини рота, яка дала підставу поліцейським вважати, що водій перебуває у стані алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Крім цього, з наявних відеоматеріалів вбачається, що поведінка ОСОБА_1 не відповідала обстановці, він виражався нецензурними словами до працівників поліції та погрожував їм фізичною розправою. Виявивши ознаки алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з ротової порожнини, ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, у встановленому законодавством порядку, на що він спочатку погодився, а згодом відмовився.
З наявних в матеріалах справи відеозаписів слідує, що поліцейський засобами телефоннного зв'язку з'ясовував можливість огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння в Підгаєцькій ЦМЛ, йому повідомлено що такий огляд проводиться лише в Бережанській ЦМЛ, тому доводи представника щодо безпідставного направлення поліцейськими водія на огляд в цей заклад охорони здоров'я не заслуговують на увагу.
Перевіряючи посилання представника на складання процесуальних документів в справі капралом поліції Сидором Віталієм Володимировичем, а не поліцейським Криницьким, який не зупиняв транспортний засіб, виходжу з того що згідно з наявним в матеріалах справи рапортом старшого інспектора чергового ВП №1 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Ворона Г.П. від 30 грудня 2025 року та відеозаписом поліцейських, екіпаж, який зупинив автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , складався з двох працівників поліції Криницького та Сидор, матеріали вирішував ГРПП Сидор, який, хоча і не вносив дані в технічний пристрій, з якого згодом був роздрукований протокол, але спілкувався з водієм, весь час був присутній на місці пригоди разом зі своїм напарником - іншим працівником поліції, який вносив дані в протокол на технічному пристрої, а тому вважаю що протокол про адміністративне правопорушення та адміністративні матеріали складено уповноваженою на те особою .
Доводи апелянта про відсутність в матеріалах справи відомостей про повторність вчинення вищеказаних правопорушень протягом року, також не заслуговують на увагу, оскільки згідно даних ЄДРСР постанова Тернопільського міськрайонного суду від 22 квітня 22.04.2025 року у справі № 607/6277/25, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, набрала законної сили 05.05.2025 року.
Отже, підстав вважати ОСОБА_1 не винуватим у скоєнні вказаних адміністративних правопорушень немає.
Однак, в справі щодо ОСОБА_1 за ч.5 ст.126 КУпАП сплив визначений ст.38 КУпАП строк накладення на нього адміністративного стягнення, а тому вважаю що провадження в цій частині підлягає закриттю на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП в зв'язку з закніченням строку накладення адміністративного стягнення .
Постановою суду також стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 665,60 грн.
Вирішуючи питання про підставність стягнення з ОСОБА_1 судового збору відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП у розмірі, визначеному ст. 4 Закону України «Про судовий збір», слід врахувати наступне.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», встановлено ставку судового збору, яка підлягає стягненню з порушника у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Згідно положення п. 9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Враховуючи що ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 , виданим відділом соціального забезпечення №6 УСЗН Тернопільської РДА 20.06.2025, копія якого яке міститься в матеріалах справи, приджу до висновку про те що він підлягає звільненню від сплати судового збору, а тому судове рішення в частині стягнення з нього судового збору в сумі 665,60 грн. підлягає скасуванню.
Отже, апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Шкільняка Б.М. слід задовольнити частково, а постанову Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 21 квітня 2026 року щодо ОСОБА_1 в частині стягнення судового збору та накладення адміністративного стягнення за ч. 5 ст. 126 КУпАП - скасувати, а провадження в справі в цій частині закрити у зв'язку з закінченням визначених ст.38 КУпАП строків накладення адміністративного стягнення. В решті постанову суду слід залишити без змін.
На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КупАП, суддя -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Шкільняка Б.М. задовольнити частково, а постанову Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 21 квітня 2026 року щодо ОСОБА_1 в частині накладення адміністративного стягнення за ч. 5 ст. 126 КупАП - скасувати, а провадження в справі в цій частині закрити у зв'язку з закінченням визначених ст.38 КУпАП строків накладення адміністративного стягнення.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору від сплати судового збору на підставі п. 9 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", скасувавши рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 в дохід держави судового збору в сумі 665,60 грн.
Вважати ОСОБА_1 підданим адміністративному стягненню за ч. 2 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки.
В решті постанову суду залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя