Справа № 605/395/25Головуючий у 1-й інстанції
Провадження № 22-з/4817/27/26 Доповідач - Костів О.З.
Категорія -
18 травня 2026 р.м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючого - Костів О.З.
суддів - Хома М. В., Храпак Н. М.,
розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомпанія Дружба» про ухвалення додаткового рішення у справі №605/395/25 за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомпанія Прикарпаття» на рішення Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 23 грудня 2025 року, ухвалене суддею Кравчук В.М., повний текст якого складено 29 грудня 2025 року, та на додаткове рішення Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 07 січня 2026 року, ухвалене суддею Кравчук В.М., повний текст якого складено 07 січня 2026 року, у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомпанія Прикарпаття» до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомпанія Дружба» про визнання відсутнім права оренди та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі,
У вересні 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «Агрокомпанія Прикарпаття» (далі - ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття», позивач, апелянт) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач 1), товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомпанія Дружба» (далі - ТОВ «Агрокомпанія Дружба», відповідач 2), про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі та визнання відсутнім права оренди.
Рішенням Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 23 грудня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Додатковим рішенням Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 07 січня 2026 року стягнуто з ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» на користь ТОВ «Агрокомпанія Дружба» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16000.00 грн.
Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» подало на них апеляційні скарги, посилаючись на їх незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 30 квітня 2026 року апеляційні скарги ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» на рішення Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 23 грудня 2025 року та на додаткове рішення Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 07 січня 2026 року - задоволено частково.
Рішення Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 23 грудня 2025 року змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції даної постанови.
Додаткове рішення Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 07 січня 2026 року - скасовано.
Постановлено нове судове рішення, яким заяву ТОВ «Агрокомпанія Дружба» про ухвалення додаткового рішення - залишено без розгляду.
05 травня 2026 року ТОВ «Агрокомпанія Дружба», в інтересах якого діє адвокат Вийванко Н.П., подало до апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення для стягнення витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 6000.00 грн.
В обґрунтування поданої заяви представник ТОВ «Агрокомпанія Дружба» долучила договір про надання правничої допомоги №05/25 від 09 вересня 2025 року та акт приймання-передачі послуг (виконаних робіт) від 01 травня 2026 року. Загальна сума витрат на правничу допомогу складає 6000.00 грн, детальний розрахунок яких міститься в акті приймання передачі наданих послуг від 01 травня 2026 року за договором №05/25 про надання правничої допомоги від 09 вересня 2025 року.
З огляду на викладене просить стягнути з позивача судові витрати, понесені відповідачем ТОВ «Агрокомпанія Дружба» на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
08 травня 2026 року ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» подало до апеляційного суду заперечення на заяву про стягнення витрат на правничу допомогу.
Представник позивача посилається на те, що ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» повною мірою не погоджується з заявленою сумою витрат на правову допомогу, та, враховуючи обставини та складність справи, обсяг наданих послуг, вважає заявлені судові витрати завищені. Вказує, що дана справа не потребує великої правової кваліфікації щодо даного предмету спору. Більше того, суд самостійно має можливість надати відповідну правову оцінку з метою захисту прав та інтересів відповідача навіть за відсутності представника - адвоката в даній справі..
Таким чином розмір адвокатських витрат відповідача в сумі 6000.00 грн вважає неспівмірним наданому об'єму адвокатських послуг.
Крім цього, стверджує, що представником ТОВ «Агрокомпанія «Дружба» не надіслано заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат стороні у справі, що є порушенням норм ЦПК України та порушенням прав сторін у справі.
З огляду на викладене, просить відмовити в задоволенні заяви про розподіл судових витрат.
Частиною четвертою статті 270 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про ухвалення додаткового рішення у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
При цьому, згідно частини тринадцятої статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Таким чином, враховуючи, що апеляційний суд не вбачає необхідності у виклику сторін у судове засідання, дана заява розглядається в порядку письмового провадження без призначення судового засідання та повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що заяву про ухвалення додаткового судового рішення слід повернути без розгляду, виходячи з наступного.
Згідно ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2019 року в справі № 464/944/17 (провадження № 61-4050св19) зроблено висновок по застосуванню ст.270 ЦПК України і зазначено, що додаткове рішення може бути ухвалено судом лише після прийняття рішення по суті спору та за наявності перелічених у ч.1 ст.270 ЦПК України підстав.
У п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року №14 роз'яснено, що додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених ЦПК України; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви.
Заява про ухвалення додаткового рішення є заявою з процесуальних питань.
Тож подання учасником справи заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу потрібно здійснювати із дотриманням вимог ЦПК України, встановлених для подання клопотань (заяв) з процесуальних питань.
Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом (частина третя статті 182 ЦПК України).
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань визначені у статті 183 ЦПК України.
Будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення) (пункт 6 частини першої статті 183 ЦПК України).
За правилами частини другої статті 183 ЦПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Згідно з частиною четвертою статті 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
За правилами частини дев'ятої статті 83 ЦПК України суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Порівняльний аналіз правил частини дев'ятої статті 83 ЦПК України та частини четвертої статті 183 ЦПК України дає підстави для висновку, що правило частини дев'ятої статті 83 ЦПК України застосовується у разі подання до суду безпосередньо доказів, а правило частини четвертої статті 183 ЦПК України - у разі подання до суду заяв, клопотання чи заперечення, у тому числі і з доданими до них додатками на підтвердження вимог цих заяв, клопотань, заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи, представник відповідача подав до суду апеляційної інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення та стягнення з ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» витрат на правничу допомогу, до якої додав додатки - докази понесення витрат на правничу допомогу, які є складовими заяви про ухвалення додаткового рішення, а тому до такої заяви підлягають застосуванню правила частини четвертої статті 183 ЦПК України щодо подання заяв.
Таким чином, докази понесення витрат на правничу допомогу є додатками до заяви про ухвалення додаткового рішення у справі, а тому під час вирішення питання про прийняття до розгляду такої заяви суд повинен керуватися правилами статті 183 ЦП України, зокрема і застосовувати наслідки недотримання таких правил як неподання доказів направлення копії заяви разом із додатками іншим учасникам справи - повернення заяви без розгляду, що відповідає правилу частини четвертої статті 183 ЦПК України.
Верховний Суд у постанові від 21 вересня 2022 року у справі №725/1301/21 (провадження №61-20691св21) зазначив, що встановивши порушення позивачем установленого процесуальним законом порядку пред'явлення до відшкодування витрат на правничу допомогу, а саме ненаправлення позивачем на адреси інших учасників справи (відповідачів) документів, які підтверджують понесені витрати на правничу допомогу, що позбавило відповідачів можливості подати до суду клопотання про неспівмірність розміру таких витрат відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України, суд апеляційної інстанції обґрунтовано повернув без розгляду клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Аналогічна практика вирішення заяв про ухвалення додаткового рішення, до яких заявники не додали докази надіслання (ненадання) іншим учасникам такої заяви з доданими до неї додатками, сформована Верховним Судом і в ухвалах від 25 лютого 2021 року у справі № 906/977/19, від 01 вересня 2022 року у справі №759/13013/14-ц (провадження № 61-14029св21), від 16 січня 2023 року у справі №640/23065/14 (провадження № 61-1456ск21), від 02 лютого 2023 року у справі №466/1403/20 (провадження № 61-10035св22), від 27 березня 2023 року у справі №756/820/20 (провадження № 61-8952св22) на стадії касаційного розгляду справи.
Враховуючи те, що представником відповідача - адвокатом Вийванко Н.П. до заяви про ухвалення додаткового рішення у справі не надано доказів направлення цієї заяви з додатками до неї іншим сторонам по справі, така заява підлягає поверненню без розгляду.
Таким чином, виходячи із наведеного вище, колегія суддів вважає, що заява представника ТОВ «Агрокомпанія Дружба» про ухвалення додаткового рішення підлягає поверненню без розгляду.
Керуючись статтями 183, 261 ЦПК України, апеляційний суд
Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомпанія Дружба» про ухвалення додаткового рішення у справі №605/395/25 за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомпанія Прикарпаття» на рішення Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 23 грудня 2025 року та на додаткове рішення Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 07 січня 2026 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомпанія Прикарпаття» до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомпанія Дружба» про визнання відсутнім права оренди та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі - повернути без розгляду.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий
Судді