Справа № 951/180/25
Провадження №2/951/11/2026
про призначення експертизи та зупинення провадження у справі
19 травня 2026 року селище Козова
Козівський районний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді Лавренюк О.М.,
за участю секретаря судового засідання Горохівської Ю.О.,
представника позивача - адвоката Моленя Р.Б. (в режимі відеоконференції),
представника відповідача - адвоката Прийдуна В.М.,
представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Гураль І.С.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування Козлівської селищної ради, Військова частина НОМЕР_1 про визначення місця проживання дитини разом із батьком та відібрання дитини від матері без позбавлення батьківських прав,
У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування Козлівської селищної ради, Військова частина НОМЕР_1 про визначення місця проживання дитини разом із батьком та відібрання дитини від матері без позбавлення батьківських прав.
11.05.2026 від представника позивача - адвоката Моленя Р.Б. до суду надійшло клопотання про призначення експертизи, у якому просив поновити позивачу строк для подання цього клопотання про призначення експертизи та призначити у справі № 951/180/25 судову комплексну психіатрично-психологічну експертизу, на вирішення якої поставити наступні запитання: Чи хворіє ОСОБА_2 на даний час психічним захворюванням? Чи може ОСОБА_2 , з урахуванням стану свого психічного здоров'я, виконувати батьківські обов'язки у повному обсязі та належним чином соціалізувати малолітню дитину? Чи може ОСОБА_2 за своїм психічним станом самостійно виховувати дитину? Чи можуть особливості психічного стану, індивідуально-психологічні особливості ОСОБА_2 негативно впливати на психологічний стан та особливості психічного розвитку дитини? Чи проявляються на даний час, чи можуть проявитись у майбутньому у виховній позиції ОСОБА_2 патологічні особливості, обумовлені її захворюванням, що обмежуватимуть її чутливість до психологічних потреб дитини, до продуктивного емоційного, емпатичного контакту та є перешкодами для забезпечення вікових потреб та інтересів дитини? Який психоемоційний стан дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (наявність тривожності, страхів, стресу) та чи пов'язаний він із поведінкою матері ОСОБА_2 ? Як впливають особливості виховної поведінки матері ОСОБА_2 на психологічний розвиток дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ? Проведення експертизи просив доручити експертам Хмельницької філії судових експертиз Державної установи "Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України", витрати на оплату експертизи покласти на позивача, зобов'язати ОСОБА_2 з'явитись та забезпечити явку малолітнього ОСОБА_3 до експертної установи за викликом експерта.
Клопотання мотивує тим, що підставою позову та предметом доказування у даній справі є обставини наявності стійкого розладу психіки у відповідача та вплив цього діагнозу на можливість виконання нею батьківських обов'язків. Згідно медичних документів, що знаходяться у матеріалах справи, відповідачу встановлено діагноз: параноїдна шизофренія, безперервний перебіг, стабільний дефект психіки за змішаним типом F20.0. Однак, вплив стійкого розладу психіки відповідача на можливість належного виконання батьківських обов'язків неможливо встановити без спеціальних знань у сфері іншій, ніж право. Ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області від 23.10.2025 у справі №951/180/25 призначено проведення судово-психіатричної експертизи. За результатами проведення амбулаторної судово-психіатричної експертизи було надано висновок експерта Тернопільської філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» Косовської Лесі Володимирівни №144 від 03.03.2026, однак у згаданому висновку у відповіді на питання №4 «Чи може ОСОБА_2 з урахуванням стану свого психічного здоров'я виконувати батьківські обов'язки у повному обсязі?» експерт вказав, що «питання виконання батьківських обов'язків не входить в компетенцію судово-психіатричної експертизи».
Ураховуючи наведене, у сторони позивача виникла об'єктивна необхідність у зверненні до суду із цим клопотанням про призначення у справі судової комплексної психіатрично-психологічної експертизи. На переконання представника позивача, проведення вказаної експертизи та надання відповідей на поставлені запитання є необхідним для всебічного та об'єктивного розгляду справи з урахуванням інтересів дитини. Також просить поновити строк на подання клопотання про призначення експертизи.
У підготовче судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, у заяві від 25.08.2025 розгляд справи просив проводити без його участі.
Представник позивача - адвокат Молень Р.Б. у підготовчому судовому засіданні підтримав подане ним клопотання про призначення судової комплексної психіатрично-психологічної експертизи, просив клопотання задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у підготовче судове засідання не з'явилася.
Представник відповідача адвокат Прийдун В.М. у підготовчому судовому засіданні проти клопотання представника позивача про призначення експертизи заперечив, а також просив відмовити у поновленні строку для подання такого клопотання. Звернув увагу на наявність в матеріалах справи висновку органу опіки та піклування Козлівської селищної ради від 07.10.2025 про недоцільність відібрання дитини в матері ОСОБА_2 . Дитина забезпечена усіма необхідними умовами для фізичного, розумового та духовного розвитку, матір ОСОБА_2 належнним чином виконує свої батьківські обов'язки. Відтак представник відповідача вважає, що підстави для проведення судової комплексної психіатрично-психологічної експертизи відсутні.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, органу опіки та піклування Козлівської селищної ради Гураль І.С. у підготовчому судовому засіданні заперечила проти клопотання представника позивача про призначення у справі судової комплексної психіатрично-психологічної експертизи. Зазначила, що з висновку органу опіки та піклування Козлівської селищної ради від 07.10.2025 вбачається належне виконання ОСОБА_2 своїх батьківських обов'язків, жодних побічних дій на психіку дитини матір не чинить.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Військової частини НОМЕР_1 у підготовче судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи, розглянувши клопотання представника позивача, суд зазначає наступне.
Згідно з частинами першою та другою статті 83 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Судом встановлено, що предметом позову у цій справі є визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із батьком та відібрання малолітнього ОСОБА_3 від матері ОСОБА_2 без позбавлення батьківських прав.
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 161 Сімейного кодексу України (далі СК України) під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
Частиною першою статті 170 СК України передбачено, що суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання.
Верховний Суд у постанові від 24.11.2021 в справі № 754/16535/19 зазначив, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов'язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.
У постанові Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 148/1555/17 вказано, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин справи, а вже тільки потім права батьків.
Вирішення даного спору судом потребує з'ясування, зокрема, психологічних особливостей сторін, можливості за станом здоров'я виховувати дитину, якщо за рішенням суду місце проживання дитини буде визначене з однією із сторін спору. Встановлення даних обставин буде сприяти врахуванню найкращих інтересів дитини при вирішенні справи.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на наявність у відповідача ОСОБА_2 стійкого хронічного психічного розладу, що впливає на її можливість належно виконувати батьківські обов'язки відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , який проживає разом з матір'ю.
Як вбачається з висновку експерта за результатами судово-психіатричної експертизи №144 від 03.03.2026: ОСОБА_2 виявляє ознаки параноїдної шизофренії, епізодичний перебіг, дане захворювання є хронічним, стійким психічним розладом. Внаслідок наявного психічного розладу ОСОБА_2 здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Відповідно до частини другої статті 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання про призначення експертизи.
За змістом статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»).
В роз'ясненнях, викладених у пунктах 1, 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», звернуто увагу судів на необхідність суворого додержання вимог закону при призначенні судових експертиз та використанні їх висновків. Вказано на неприпустимість призначення експертизи у випадках, коли з'ясування певних обставин не потребує спеціальних знань, а також порушення перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Відповідно до статті 112 ЦПК України комплексна експертиза проводиться не менш як двома експертами різних галузей знань або різних напрямів у межах однієї галузі знань. У висновку експертів зазначається, які дослідження і в якому обсязі провів кожний експерт, які факти він встановив і яких висновків дійшов. Кожен експерт підписує ту частину висновку, яка містить опис здійснених ним досліджень, і несе за неї відповідальність. За результатами проведених досліджень, узагальнення та оцінки отриманих результатів експертами складається та підписується єдиний висновок, в якому формулюється загальний висновок щодо поставлених на вирішення експертизи питання або питань. У разі виникнення розбіжностей між експертами висновки оформлюються відповідно до частини другої статті 111 цього Кодексу.
За змістом пункту 1.2.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень від 08.10.1998 № 53/5 (далі Інструкція), згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.
Комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються як експерти експертних установ, так і фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах.
Суд звертає увагу на те, що одним із принципів призначення судової експертизи є принцип доцільності.
Необхідність призначення судової експертизи у справі обумовлена, насамперед, необхідністю з'ясування судом тих обставин, які потребують спеціальних знань, та в силу їх специфічного характеру, не можуть бути з'ясовані судом на основі положень чинного законодавства, що може вплинути на правильне вирішення цивільного спору по суті.
Психологічна експертиза - це одна з форм застосування спеціальних психологічних знань у цивільному судочинстві, що надає допомогу суду у вирішенні питань психологічного змісту.
Предметом судово-психіатричної експертизи є психічний стан особи у певні юридично значимі проміжки часу.
При розгляді та вирішенні клопотання представника позивача про призначення експертизи, суд враховує, що ухвалою суду від 23.10.2025, залишеною без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 08.01.2026, у справі призначено судово-психіатричну експертизу, на вирішення якої поставлено, серед іншого, питання: «Чи може ОСОБА_2 з урахуванням стану свого психічного здоров'я виконувати батьківські обов'язки у повному обсязі?».
Разом з тим, у висновку експерта за результатами судово-психіатричної експертизи №144 від 03.03.2026, при наданні відповіді на вказане питання, експерт зазначив, що питання виконання батьківських обов'язків не входить в компетенцію судово-психіатричної експертизи.
Таким чином, зважаючи на те, що в даній цивільній справі предметом позову є визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком та відібрання дитини від матері без позбавлення батьківських прав, беручи до уваги, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, з огляду на встановлення у ОСОБА_2 психічного захворювання, ураховуючи, що для з'ясування обставин, що мають суттєве значення для повного та всебічного розгляду справи, а саме впливу психічного захворювання відповідача на виконання нею батьківських обов'язків, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, суд дійшов висновку, що у справі слід призначити судову комплексну психолого-психіатричну експертизу, поновивши представнику позивача строк на подання відповідного клопотання.
При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза) (частина третя статті 103 ЦПК України).
Проведення відповідної судово-психіатричної експертизи суд вважає за доцільне доручити експертам Хмельницької філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України».
Згідно з вимогами частин четвертої та п'ятої статті 103 ЦПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
При визначенні питань, які повинні бути поставлені експерту, суд враховує думку заявника про перелік та формулювання цих питань, проте кількість і зміст питань, за якими має бути проведена експертиза, визначається судом.
Ураховуючи, що експертиза повинна призначатися для встановлення даних, що входять до предмета доказування, а питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта, з метою дотримання завдань цивільного судочинства, з огляду на предмет доказування та позицію сторін у даній справі, суд вважає за необхідне поставити перед судовими експертами питання в редакції, викладеній у резолютивній частині цієї ухвали, що надасть можливість повно та всебічно встановити всі обставини справи.
Згідно з вимогами пункту 5 частини першої статті 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
В силу вимог пункту 9 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку встановленому пунктом 5 частини першої статті 252 цього Кодексу, - на час проведення експертизи.
Керуючись статтями 83, 103, 104, 105, 189, 197, 198, 247, 252, 253, 258, 260, 261, 353 ЦПК України, суд
Поновити представнику позивача - адвокату Моленю Ростиславу Богдановичу строк на подання клопотання про призначення експертизи.
Клопотання представника позивача - адвоката Моленя Ростислава Богдановича про призначення експертизи задовольнити.
Призначити у цивільній справі №951/180/25 судову комплексну психолого-психіатричну експертизу, проведення якої доручити експертам Хмельницької філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України», на вирішення якої поставити наступні питання:
- Чи хворіє ОСОБА_2 на даний час психічним захворюванням?
- Чи може ОСОБА_2 , з урахуванням стану свого психічного здоров'я, виконувати батьківські обов'язки у повному обсязі та належним чином соціалізувати малолітню дитину?
- Чи можуть особливості психічного стану, індивідуально-психологічні особливості ОСОБА_2 негативно впливати на психологічний стан та особливості психічного розвитку дитини?
- Який психоемоційний стан дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (наявність тривожності, страхів, стресу) та чи пов'язаний він із поведінкою матері ОСОБА_2 ?
Попередити експертів про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків за статями 384, 385 Кримінального кодексу України.
У розпорядження експертів на час проведення експертизи надати матеріали цивільної справи № 951/180/25.
Витрати з оплати судової комплексної психолого-психіатричної експертизи покласти на позивача ОСОБА_1 .
Зобов'язати відповідача ОСОБА_2 прибути на вимогу експерта до Хмельницької філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» для проведення судової комплексної психолого-психіатричної експертизи та забезпечити явку малолітнього ОСОБА_3 до експертної установи.
Роз'яснити, що відповідно до положень статті 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Провадження у справі зупинити на час проведення експертизи.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Головуючий суддя О.М. Лавренюк