Справа № 598/1444/24
провадження № 2/598/23/2026
іменем України
"18" травня 2026 р. Збаразький районний суд
Тернопільської області у складі:
головуючого судді Олещука Б.Т.
з участю секретаря Козак Д.Р., представника позивача ТзОВ «Коллект Центр» - Білонучкіної Т.П., відповідача ОСОБА_1 та його представника адвоката Свиріпи В.З.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Збаражі Тернопільської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,-
встановив:
До Збаразького районного суду звернулося товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» із позовною заявою, зареєстрованою через канцелярію суду 11.06.2024, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
Позивач просить:
1.Стягнути з боржника ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором №630794429, №630673112 у розмірі 89670,23 грн.
2.Стягнути з боржника ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 3028 грн.
3.Стягнути з боржника ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» понесені витрати на правову допомогу у розмірі 17000 грн.
4.Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.
5.На підставі ч.3 ст.211 ЦПК України розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечує.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 28.11.2017 між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №630794429, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит у сумі 200000 грн, а позичальник зобов'язався повернути використану суму в строк до 28.11.2020 та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в розмірі 26%. Крім того, 07.07.2017 між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №630673112 відповідно до умов якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит у сумі 200000 грн, а позичальник зобов'язався повернути використану суму в строк до 07.07.2020 та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в розмірі 26%. Пізніше 17.05.2021 між ПАТ «Альфа-Банк» та ТзОВ «Фінансова Компанія Флексіс» укладено договір факторингу №2, відповідно до якого ПАТ «Альфа-Банк» відступило на користь ТзОВ «ФК Флексіс» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі за кредитними договорами №630794429 від 28.11.2017 та №630673112 від 07.07.2017. У свою чергу 18.05.2021 між ТзОВ «ФК «Флексіс» та ТзОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №18-05/2021, відповідно до якого ТзОВ «ФК «Флексіс» відступило на користь ТзОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі за кредитними договорами №630794429 від 28.11.2017 та №630673112 від 07.07.2017. У свою чергу ТзОВ «Вердикт Капітал» відступило право грошової вимоги до боржників зокрема за кредитними договорами ТзОВ «Коллект Центр» відповідно до договору відступлення прав вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023. Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача перед ТзОВ «Коллект Центр» становить 89670,23 грн, які слід стягнути з відповідача.
Дана позовна заява зареєстрована в суді і справі присвоєно єдиний унікальний номер 598/1444/24.
17 червня 2024 року ухвалою Збаразького районного суду прийнято до розгляду дану позовну заяву та відкрито провадження у цивільній справі. Вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження і призначено судове засідання у справі (т.1 а.с.70).
09 грудня 2024 року від представника позивача ТзОВ «Коллект Центр» - Ткаченко М.М. надійшло клопотання про участь її у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів у даній цивільній справі (т.1 а.с.94-98).
Ухвалою Збаразького районного суду від 10 грудня 2024 року задоволено клопотання представника позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» - Ткаченко Марії Миколаївни про участь представника позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції у цивільній справі за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (т.1 а.с.101).
10 квітня 2025 року та 28 квітня 2025 року від представника позивача ТзОВ «Коллект Центр» - Муравської О.М. надійшло клопотання про участь її у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів у даній цивільній справі (т.1 а.с.204-208, 210-214).
Ухвалою Збаразького районного суду Тернопільської області від 29 квітня 2025 року задоволено клопотання представника позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» - адвоката Муравської Ольги Миколаївни про участь її у судовому засіданні в режимі відеоконференції у даній справі (т.1 а.с.215).
17 липня 2025 року від представника позивача ТзОВ «Коллект Центр» - Змієвської Т.П. надійшло клопотання про участь її у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів у даній цивільній справі (т.1 а.с.228-231).
Ухвалою Збаразького районного суду Тернопільської області від 21 липня 2025 року задоволено клопотання представника позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» - адвоката Змієвської Тетяни Павлівни про участь її у судовому засіданні в режимі відеоконференції у даній справі (т.1 а.с.232).
01 вересня 2025 року ухвалою Збаразького районного суду перейдено до розгляду даної цивільної справи за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження і призначено підготовче засідання справи (т.1 а.с.245-246).
18 вересня 2025 року від представника позивача ТзОВ «Коллект Центр» - Муравського В.В. надійшло клопотання про участь його у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів у даній цивільній справі (т.2 а.с.1-4).
Ухвалою Збаразького районного суду Тернопільської області від 18 вересня 2025 року задоволено клопотання представника позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» - адвоката Муравського Володимира Володимировича про участь його у судовому засіданні в режимі відеоконференції у даній справі (т.2 а.с.5).
23 жовтня 2025 року від відповідача Валявського П.З. надійшло клопотання про витребування доказів у ТзОВ «Колект Центр», а саме виписки ПАТ «Альфа Банк» та розрахунку ПАТ «Альфа Банк» по рахунках ОСОБА_1 на дату відступлення права вимоги, посилаючись на те, що позивачем не подано доказів виникнення заборгованості у ОСОБА_1 перед первинним кредитором ПАТ «Альфа Банк» (т.2 а.с.11).
24 жовтня 2025 року від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Свиріпи В.З. надійшло клопотання про витребування доказів у ТзОВ «Колект Центр». Клопотання мотивоване тим, що до позовної заяви позивачем не подано доказів виникнення заборгованості у ОСОБА_1 перед первинним кредитором ПАТ «Альфа-Банк», а тому просить витребувати у позивача ТзОВ «Коллект Центр» виписку ПАТ «Альфа-Банк» та розрахунок заборгованості ПАТ «Альфа-Банк» щодо ОСОБА_1 по кредитному договору №630794429 від 28.11.2017 та кредитному договору №630673112 від 07.07.2017, складені на дату відступлення права вимоги - 17.05.2021 (т.2 а.с.15-20).
06 листопада 2025 року від представника позивача ТзОВ «Коллект Центр» на адресу суду надійшли заперечення на клопотання про витребування доказів, у якому позивач просить відмовити у задоволенні клопотання про витребування доказів, посилаючись на те, що позивачем долучено до позовної заяви виписки по рахунках та розрахунки заборгованостей за кредитним договором № 630794429 від 28.11.2017, що укладений між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 , та за кредитним договором №630673112 від 07.07.2017, що укладений між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 .. Позивачем подано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, серед яких були оригінали розрахунків заборгованості та оригінали доказів про перерахування коштів відповідачу, а тому, вважають, що клопотання відповідача є безпідставним та направлено на затягування розгляду справи (т.2 а.с.21-26).
20 листопада 205 року ухвалою Збаразького районного суду задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Свиріпи В.З. про витребування доказів та зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» подати: виписку ПАТ «Альфа-Банк» та розрахунок заборгованості ПАТ «Альфа-Банк» щодо ОСОБА_1 по кредитному договору №630794429 від 28 листопада 2017 року, складені на дату відступлення права вимоги - 17 травня 2021 року; виписку ПАТ «Альфа-Банк» та розрахунок заборгованості ПАТ «Альфа-Банк» щодо ОСОБА_1 по кредитному договору №630673112 від 07 липня 2017 року, складені на дату відступлення права вимоги - 17 травня 2021 року (т.2 а.с.29-30).
12 грудня 2025 року від представника позивача ТзОВ «Коллект Центр» - Морозової В.В. надійшло клопотання про участь її у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів у даній цивільній справі (т.2 а.с.33-38).
Ухвалою Збаразького районного суду Тернопільської області від 12 грудня 2025 року задоволено клопотання представника позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» - адвоката Морозової Вікторії Валеріївни про участь її у судовому засіданні в режимі відеоконференції у даній справі (т.2 а.с.39).
17 грудня 2025 року від позивача ТзОВ «Коллект Центр» на адресу суду надійшла письмові заява-пояснення з клопотанням про поновлення строків виконання ухвали суду про подання доказів та доказами витревовуваними судом (т.2 а.с.40-55).
20 лютого 2026 року від представника позивача ТзОВ «Коллект Центр» - Білонучкіної Т.П. надійшло клопотання про участь її у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів у даній цивільній справі (т.2 а.с.62-67).
Ухвалою Збаразького районного суду Тернопільської області від 23 лютого 2026 року задоволено клопотання представника позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» - адвоката Білонучкіної Тетяни Петрівни про участь її у судовому засіданні в режимі відеоконференції у даній справі (т.2 а.с.68).
26 лютого 2026 року проведено підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду (т.2 а.с.69).
Представник позивача ТзОВ «Коллект Центр» - Білонучкіна Т.П. у судовому засіданні просила позовні вимоги ТзОВ «Коллект Центр» задовольнити в повному обсязі, пояснивши зокрема, що банк належним чином виконав свої зобов'язання за кредитними договорами, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами кредитного договору, що підтверджується відповідними доказами, які додані до позовної заяви. Право вимоги за кредитними договорами перейшло до позивача відповідно до укладених договорів факторингу. Відповідач добровільно заборгованість за за кредитними договорами не погасив, а тому її слід з нього стягнути.
Відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Свиріпа В.З., у судовому засіданні, позовні вимоги не визнали, посилаючись на їх безпідставність та недоведеність позивачем правовідносин між сторонами по справі, правонаступництва позивача та будь-яких боргових зобов'язань відповідача. Зокрема відповідач ОСОБА_1 пояснив, що він не пригадує, що підписував договір з ПАТ «Альфа-Банк», не знає чи він отримував від ПАТ «Альфа-Банк» грошові кошти, надані позивачем розрахунки заборгованості по кредитних договорах є незаконні, зокрема тому, що вони видані «Сенс Банком» після укладення договору факторингу. Крім того, договори факторингу також викликають у нього сумніви, а тому він просить відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши відповідача, представників сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Суд неодноразово роз'яснював сторонам, що обставини справи мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.
Також суд вжив всіх дозволених чинним законодавством заходів для повного і об'єктивного розгляду справи, роз'яснював сторонам, котрі користувалися правовою допомогою адвокатів у даній справі, що наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги сторін, мають бути доведені належними та допустимими доказами.
Крім того, суд неодноразово сприяв сторонам у наданні додаткових доказів, шляхом задоволення їх клопотань зокрема про витребовування доказів та надавав терміни для представлення доказів, у зв'язку із чим неодноразово відкладався розгляд справи.
Суд не може вказувати сторонам, які докази необхідно надати суду для підтвердження своїх вимог та з власної ініціативи витребувати докази, оскільки згідно із вимогами ст.ст.12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона по справі повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, а належними - якщо вони містять інформацію щодо предмета доказування.
Враховуючи те, що обов'язок щодо доказування покладається на сторони, суд вважає, що вказану справу слід вирішувати на підставі наявних доказів.
Так, судом встановлено, що 07 липня 2017 року між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 , шляхом підписання анкети-заяви, оферти на укладання угоди про надання кредиту, укладено кредитний договір №630673112, відповідно до умов якого ОСОБА_1 відкрито поточний рахунок з електронним платіжним засобом у гривні та встановлено ліміт кредитної лінії у розмірі 200000 грн. Мета кредиту - для особистих потреб. Процентна ставка за користування коштами Відновлювальної кредитної лінії при вчинені торгових операцій та/або операцій зняття коштів готівкою 26% річних. Тип процентної ставки - фіксована.
Дані обставини підтверджуються копію анкети - заяви про акцепт публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Альфа-Банк» від 07.07.2017 (а.с.5-6, 116-117), копію оферти на укладання угоди про обслуговування кредитної карти та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 07.07.2017 (а.с.118), копію акцепту пропозиції на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 07.07.2017 (т.1 а.с.7, 119), копію акцепту на укладання договору про використання факсимільного відтворення аналогу власноручного підпису та відбитку печатки при укладені договору добровільного страхування фінансових ризиків держателів кредитних платіжних карток (т.1 а.с.120), копією угоди на використання аналогу власноручного підпису від 07.07.2017 (т.1 а.с.8, 121).
Відповідно до паспорту споживчого кредиту, ОСОБА_1 за допомогою власноручного підпису підтвердив, що отримав та ознайомився із інформацією про умови кредитування та орієнтовану загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування (т.1 а.с.9, 123).
З дослідженого в судовому засіданні вказаного договору, вбачається, що сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, зокрема, щодо суми, валюти, строку дії і звіту повернення коштів.
Будь-яких спростувань вищенаведених обставин судом не здобуто.
Крім того, 28 листопада 2017 року між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 , шляхом підписання оферти на укладання угоди про надання кредиту, укладено кредитний договір № 630794429, відповідно до умов якого ОСОБА_1 відкрито поточний рахунок з електронним платіжним засобом у гривні та встановлено ліміт кредитної лінії у розмірі 200000 грн. Мета кредиту - для особистих потреб. Процентна ставка за користування коштами Відновлювальної кредитної лінії при вчинені торгових операцій та/або операцій зняття коштів готівкою 26% річних. Тип процентної ставки - фіксована.
Дані обставини підтверджуються копію анкети - заяви про акцепт публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Альфа-Банк» від 28.11.2017 (т.1 а.с.10, 106), копію оферти на укладання угоди про обслуговування кредитної карти та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 28.11.2017 (т.1 а.с.107), копію акцепту пропозиції на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 28.11.2017 (т.1 а.с.11, 108), копію акцепту на укладання договору про використання факсимільного відтворення аналогу власноручного підпису та відбитку печатки при укладені договору добровільного страхування фінансових ризиків держателів кредитних платіжних карток (а.с.109), копію угоди на використання аналогу власноручного підпису від 28.11.2017 (т.1 а.с.12, 110).
Відповідно до паспорту споживчого кредиту, ОСОБА_1 за допомогою власного підпису підтвердив, що отримав та ознайомився із інформацією про умови кредитування та орієнтовану загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування (т.1 а.с.13, 112).
З дослідженого в судовому засіданні вказаного договору, вбачається, що сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, зокрема, щодо суми, валюти, строку дії і звіту повернення коштів.
Будь-яких спростувань вищенаведених обставин судом не здобуто.
17 травня 2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ТзОВ «ФК «ФІЛЕКСІС» укладено договір факторингу №2, у відповідності до умов якого АТ «Альфа-Банк» передає (відступає) ТзОВ «ФК «ФІЛЕКСІС» за плату належні йому права вимоги, а ТзОВ «ФК «ФІЛЕКСІС» приймає належні АТ «Альфа-Банк» право вимоги до боржників, за договорами, перелік яких міститься у Додатку №1-1 до Договору (т.1 а.с.34-35).
Відповідно до витягу з Додатку №1-1 від 17.05.2021 до договору факторингу №2 від 17.05.2021 ТзОВ «ФК «ФІЛЕКСІС» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором №630673112 в розмірі 37595,02 грн та за договором №630794429 в розмірі 37813,92 грн (т.1 а.с.37-38, 39, 40).
18 травня 2021 року між ТзОВ «ФК «ФІЛЕКСІС» та ТзОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №18-05/21, у відповідності до умов якого ТзОВ «ФК «ФІЛЕКСІС» передає (відступає) ТзОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» за плату належні йому права вимоги, а ТзОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» приймає належні ТзОВ «ФК «ФІЛЕКСІС» право вимоги до боржників, за договорами, перелік яких міститься у Додатку №1-1 до Договору.
Дані обставини підтверджуються копією договору факторингу №18-05/21 від 18.05.2021 (а.с.41-43), платіжними дорученнями №260530015 від 16.06.2021, №260990544 від 17.06.2021, №260990545 від 17.06.2021, №260990546 від 17.06.2021, №260990552 від 17.06.2021, №Ф від 26.07.2021, (т.1 а.с.44, 45), копією додатку №1-1 до договору факторингу №18-05/21 від 18.05.2021 (т.1 а.с.46-47).
Відповідно до витягу з Додатку №1-1 від 17.05.2021 до договору факторингу №18-05/21 від 18.05.2021 ТзОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло права грошової вимоги до відповідача за договорами №630673112 в розмірі 37595,02 грн та №630794429 в розмірі 37813,92 грн (т.1 а.с.48, 49).
10 січня 2023 року між ТзОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТзОВ «Коллект Центр» укладено договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, у відповідності до умов якого ТзОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» передає (відступає) ТзОВ ««Коллект Центр» за плату належні йому права вимоги, а ТзОВ «Коллект Центр» приймає належні ТзОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Дані обставини підтверджуються копією договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 (а.с.50-52,159-183), копією реєстру боржників до договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 (т.1 а.с.53-55, 184-187).
Відповідно до Реєстру боржників від 10.01.2023 до договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, ТзОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до відповідача за договорами №630673112 в розмірі 51318,88 грн та №630794429 в розмірі 49863,88 грн (т.1 а.с.56, 57)
За даними розрахунку заборгованості, складеного ТзОВ «Коллект Центр», сума заборгованості станом на 10.05.2024 за кредитними договорами: №630794429 від 28.11.2017 складає 37813,92 грн та №630673112 від 07.07.2017 складає 37595,02 (т.1 а.с.32, 33).
До спірних правовідносин підлягають застосуванню такі норми права.
Щодо укладення кредитного договору.
Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу.
Згідно ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно зі статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
За приписом статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно з ч.1 ст.627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частинами першою, другою статті 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Суд досліджуючи кредитні договори №630673112 від 07 липня 2017 року та № 630794429 від 28 листопада 2017 року приходить до висновку, що вони підписані власноручним підписами відповідача ОСОБА_1 ..
Щодо виконання позивачем своїх зобов'язань.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Згідно із ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
У той же час, належними доказами, що підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до правової позиції, яка була висловлена у постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі №161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором (провадження №61-517св18) банк зобов'язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Відповідно до пункту 62 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Позивач ТзОВ «Колект Центр» надав суду оригінали виписок по рахунку з кредитною карткою Word Debіt Mastercard за період з 28.11.2017 по 12.10.2023 за договором №630794429 та по рахунку з кредитною карткою Word Debіt Mastercard за період з 07.07.2017 по 12.10.2023 за договором №630673112 (т.1 а.с.128-142, 144-158, т.2 а.с.44-52).
А тому суд приходить до висновку, що позивачем доведено факт виконання своїх зобов'язань за кредитними договорами та надання відповідачу кредитних коштів у розмірі та на умовах встановлених договорами.
Щодо відступлення прав вимоги.
Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором (статті 514 ЦК України).
Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Згідно статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За правилами статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною першою статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Верховний Суд у постанові від 18.10.2023 у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 у справі №5026/886/2012).
В обґрунтування заявлених вимог на підтвердження переходу до позивача права вимоги за договорами №630794429 від 28 листопада 2017 року та №630673112 від 07 липня 2017 року позивач надав суду наступні документи: копію договору факторингу 2 від 17 травня 2021 року (т.1 а.с.34-36); копію платіжного доручення №253 від 17.05.2021 та копію додатку №1-1 до договору факторингу №2 від 17.05.2021 (т.1 а.с.37-38), копію витягу з №1-1 до договору факторингу №2 від 17.05.2021 (т.1 а.с.39, 40), копію факторингу №18-05/21 від 18.05.2021 (т.1 а.с.41-43), копію акту приймання-передачі реєстру боржників від 18 травня 2021 року до договору факторингу №18-05/21 від 18.05.2021 та копії платіжних інструкцій №Ф від 26.07.2021, №260990544, №260990545, №260990546,№260990552 від 17.06.2021, №260530015 від 16.06.2021 (т.1 а.с.44, 45), копію додатку №1-1 до договору факторингу №1-05/21 від 18.05.2021 (т.1 а.с.46-47), копію витягу додатку №1-1 до договору факторингу №1-05/21 від 18.05.2021 (т.1 а.с.48, 49), копію договору №10-01/2023 про відступлення купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 (т.1 а.с.50-52), копію реєстру боржників до договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 (т.1 а.с.53-55), копію реєстру боржників до договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.202 (т.1 а.с.56, 57).
Відповідно до п.2.1 договору факторингу №2 від 17 травня 2021 року укладеного між АТ «Альфа-Банк» та ТзОВ «ФК «ФЛЕКСІС», фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає фактору, а фактор набуває належне клієнтові право вимоги до боржників за договорами, перелік яких міститься в Додатку№1-1 до Договору, що додається до даного договору на паперовому носії.
Відповідно до п.2.3 договору факторингу право вимоги вважаються відступленим фактору з дати повної (остаточної) оплати фактором ціни прав вимоги відповідно до п.4.2 цього договору. В дату здійснення повної (остаточно) оплати фактором ціни прав вимоги відповідно до п.4.2 цього договору сторони підписують акт приймання передачі реєстру боржників, за формою встановленою в Додатку №2 цього договору.
Відповідно до п.4.2 договору факторингу фактор зобов'язаний передати в розпорядження клієнта грошові кошти і сплатити клієнтові ціну прав вимоги в розмірі 16500000 грн, шляхом перерахування на рахунок клієнта № НОМЕР_1 відкритого в АТ «Альфа-Банк», в дату підписання договору.
Відповідно до п.5.1.4 договору факторингу фактор має право на відступлення права вимоги третім особам та на передачу права вимоги в заставу.
Відповідно до п.2.1 договору факторингу №18-05/21 від 18 травня 2021 року укладеного між ТзОВ «ФК» ФЛЕКСІС» та ТзОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає фактору, а фактор набуває належне клієнтові право вимоги до боржників за договорами, перелік яких міститься в Додатку№1-1 до договору, що додається до даного договору на паперовому носії.
Відповідно до п.2.3 договору факторингу право вимоги вважаються відступленим фактору з дати підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників, за формою встановленою в Додатку №2 до договору. Акт приймання0 передачі реєстру боржників підписується в день укладання цього договору.
Відповідно до п.5.1.4 договору факторингу фактор має право на відступлення права вимоги третім особам та на передачу права вимоги в заставу.
Відповідно до п.2.1 договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року укладеного між ТзОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТзОВ «Коллект Центр», первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у Додатку №1 та №3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків до інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників або які зобов'язані виконувати обов'язки боржників, за договорами позики з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них.
Відповідно до п.5.2 договору про відступлення прав вимог, права вимоги вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими новим кредитором в день належного підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді.
Отже, вказаними договорами факторингу чітко визначений момент переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників і позивачем на підтвердження зазначеного надані відповідні докази, зокрема, платіжні інструкції, акти приймання-передачі реєстру боржників, які містять усі необхідні реквізити, зокрема підписи та печатки сторін.
Крім того, оскільки предметом судового розгляду є спір про стягнення із відповідача на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованості за кредитними договорами, а договори факторингу відповідачем не оспорювалися, у даному випадку також слід виходити з презумпції правомірності правочину, а також презумпції обов'язковості виконання договору.
Отже, у справі наявні належні та допустимі докази переходу права вимоги за кредитним договором №630673112 та за договором №630794429 від АТ «Альфа-Банк» до ТзОВ «ФК «ФЛЕКСІС», від ТзОВ «ФК «ФЛЕКСІС» до ТзОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», від ТзОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» до позивача ТзОВ «Коллект Центр».
За змістом ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК України).
У ч.2 ст.78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч.1 ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ч.2, 3 ст.12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У спорах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором (постанови Верховного Суду від 21 лютого 2024 року у справі № 415/160/17, від 20 листопада 2024 року у справі № 243/7840/15).
ТзОВ «Коллект Центр» надало до суду докази надання кредитних коштів ОСОБА_1 , а також розрахунки заборгованості.
Надані банком розрахунки заборгованості містять відомості, що відображають дату отримання кредитних коштів, розмір отриманого кредиту, суму погашеного кредиту, залишок заборгованості, період нарахування заборгованості за процентами, встановлену процентну ставку, кількість днів прострочення та дати погашення заборгованості за процентами та пенею.
Відповідач, будучи незгодним із указаними розрахунками заборгованості, не був позбавлений можливості спростовувати їх іншими доказами, зокрема шляхом надання власного обґрунтованого розрахунку, який би спростував наявність боргу.
Отже, надані позивачем докази у їх сукупності підтверджують факт виникнення кредитних зобов'язань у ОСОБА_1 за кредитними договорами та наявність у нього заборгованості, а тому доводи відповідача про те, що банк не надав на підтвердження заборгованості належних доказів (первинних документів), які можуть підтверджувати факт її існування, а наданий позивачем самостійно складений розрахунок заборгованості не може бути належним доказом існування заборгованості, оскільки такий розрахунок не підтверджується іншими доказами, є безпідставними.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Таким чином, враховуючи все вищенаведене, суд, беручи до уваги те, що відповідач не належним чином виконує взяті на себе зобов'язання, позовні вимоги позивача підлягають захисту шляхом стягнення в користь ТзОВ «Коллект Центр» із відповідача заборгованості за кредитними договорами №630794429 від 28 листопада 2017 року та №630673112 від 07 липня 2017 року у загальному розмірі 89670,23 грн.
Щодо судових витрат.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У постанові від 28.09.2023 у справі №686/31892/19 Верховний Суд зазначив, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
На підтвердження витрат на правничу правову допомогу судом дослідженні надані позивачем: копію договору про надання правничої допомоги №02-01/2023 від 02.01.2023 (т.1 а.с.62-63), копію платіжної інструкції №0433380000 від 10.05.2024 та завою на надання юридичної допомоги №409 від 26.04.2024 (т.1 а.с.65), витягом з акту №3 про надання юридичної допомоги від 03.04.2024 (т.1 а.с.66).
Сторона відповідача заперечила щодо стягнення судових витрат в розмірі зазначеному стороною позивача посилаючись на недоведенність понесених судових витрат та не відповідність їх загальним засадам цивільного законодавства - справедливості та розумності.
Беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, зокрема складність даної справи, проаналізувавши обсяг наданих адвокатським об'єднанням послуг позивачу, виходячи із засад цивільного законодавства щодо розумності та справедливості, суд, вважає, що відшкодуванню на користь позивача підлягають судові витрати у розмірі 6000 грн, оскільки зазначений стороною позивача розмір не відповідає загальним засадам цивільного законодавства - справедливості та розумності.
Зазначений розмір судових витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони та тривалості слухання справи у суді.
Такі висновки узгоджуються із правовою позицією, що міститься у постанові Верховного Суду від 10.04.2024 у справі №367/6289/21.
Також відповідно до вимог ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 3028 грн сплаченого судового збору. При цьому, суд бере до уваги платіжну інструкцію №0438370010 від 05.06.2024 про сплату позивачем судового збору (а.с.1).
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.16, 203, 204, 205,207, 512, 514, 525, 526, 610, 611, 626, 627, 629, 639, 1054, 1055, 1077, 1078 ЦК України, кредитним договором №630673112 від 07 липня 2017 року, кредитним договором №630794429 від 28 листопада 2017 року, ст.ст.4, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 352 ЦПК України,-
ухвалив :
Задовольнити позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором №630673112 від 07 липня 2017 року у розмірі 45254,10 (сорок п'ять тисяч двісті п'ятдесят чотири гривні десять копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 в користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором №630794429 від 28 листопада 2017 року у розмірі 44416,13 грн (сорок чотири тисячі чотириста шістнадцять гривень тринадцять копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 в користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» сплачений судовий збір в сумі 3028 грн (три тисячі двадцять вісім гривень).
Стягнути ОСОБА_1 в користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» 6000 грн (шість тисяч гривень) понесених витрат на професійну правничу допомогу.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду через Збаразький районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження даного рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Дане рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Вступна та резолютивна частини даного рішення суду складені, підписані і проголошені суддею 18 травня 2026 року.
Повне рішення суду складено і підписано суддею 19 травня 2025 року.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», місцезнаходження: вул.Мечнікова, буд.3, оф.306, м.Київ, 01133, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 44276926.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Суддя Богдан Олещук