Справа № 589/2009/26
Провадження № 2/589/2296/26
про залишення позовної заяи без руху
28 квітня 2026 рокум. Шостка
Суддя Шосткинського міськрайонного суду Сумської області Курбанова А.Р., отримавши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманих коштів,-
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Островська Г.В., звернувся до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області із позовом до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 265258,12 грн.
Ознайомившись з даною позовною заявою, вважаю, що остання підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Право на звернення в суд не є абсолютним і на цьому неодноразово зауважував Європейський суд з прав людини, оскільки певна визначена процедура звернення за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права повинна бути передбачена нормами національного законодавства. І за таких обставин кожна особа, звертаючись до суду із позовом, повинна його (цього порядку) дотримуватися (рішення «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року).
Проте, судом встановлено, що дану позовну заяву було подано без додержання вимог, викладених в ч. 4 ст. 177 ЦПК України, відповідно до якої до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Між тим до позову таких документів не додано.
Так, суд не бере до уваги доводи представника позивача за змістом позову про те, що позивач звільнений від сплати судового збору, як учасник бойових дій, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Серед них немає права, з вимогами про захист якого позивач звернувся у цій справі, предметом у якій є вимоги про стягнення безпідставно отриманих коштів.
Вказані висновки суду узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду щодо застосування цих норм, висловленою у постанові від 09 жовтня 2019 року по справі № 9901/311/19.
Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19) зроблено висновок, що відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.
Таким чином, зважаючи на те, що в даній справі позивачем не порушуються питання щодо поновлення, захист його прав як учасника бойових дій, з порушенням яких Закон № 3674-VI власне й пов'язує звільнення від сплати судового збору, він не звільнений від сплати судового збору за подання даного позову, а тому судовий збір має бути сплачений ним на загальних підставах.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025р. прожитковий мінімум для працездатних осіб становить - 3328 грн.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що виходячи з ціни позову - 265258,12 грн., становить 265258,12*1% = 2 652,58грн.
Таким чином, враховуючи предмет позову, позивачеві необхідно сплатити судовий збір у вказаному вище розмірі та надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору.
При цьому, слід звернути увагу позивача ОСОБА_1 , що за наявності підстав для звільнення його від сплати судового збору, останній повинен зазначити про це в своїй заяві про усунення недоліків з посиланням на відповідну норму закону та долучити докази на підтвердження таких обставин. Також суд роз'яснює право на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати за наявності підстав, передбачених ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, наявність вказаного недоліку, за переконанням суду, перешкоджає вирішенню питання про відкриття провадження, та тягне за собою правові наслідки, передбачені ч. 1 ст. 185 ЦПК України, а відтак вказану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліку шляхом сплати судового збору і надання відповідних доказів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманих коштів - залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення вказаного недоліку протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
У разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Шосткинського міськрайонного суду
Сумської області А.Р.Курбанова