Справа № 569/10592/26
1-кп/569/2172/26
11 травня 2026 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря с/з - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду м. Рівне клопотання прокурора Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного ОСОБА_3 про звільнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця місто Рівне Рівненської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, військовослужбовця призваного під час мобілізації, на момент вчинення злочину перебував на посаді старшого механіка - водія 2 танкового взводу 2 танкової роти танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимого, у військовому званні «солдат», раніше не судимого, раніше не судимого, від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України,-
На розгляд до Рівненського міського суду області надійшло клопотання прокурора Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного ОСОБА_3 про звільнення ОСОБА_4 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що 08 січня 2025 року громадянин ОСОБА_4 був призваний ІНФОРМАЦІЯ_2 до лав Збройних Сил України під час мобілізації, на особливий період.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 8 від 08 січня 2025 року солдата ОСОБА_4 , призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, зараховано у списки особового складу та на всі види забезпечення.
В подальшому, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 8 від 08 січня 2025 року солдата ОСОБА_4 призначено на посаду старший механік - водій 2 танкового взводу 2 танкової роти танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 , та він приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Відповідно до положень п. 3 ч.9 ст. 1, п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військовослужбовцем є особа, яка проходить військову службу, а початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
Відтак, ОСОБА_4 з вказаних вище підстав набув статусу військовослужбовця особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов'язку проходження військової служби.
Згідно зі ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.
Будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», зобов'язаний свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, а також твердо знати та зразково виконувати свої службові обов'язки, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, дотримуватись правил забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, внутрішнього порядку, у службовий час постійно знаходитись у розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній залежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» № 2102-IX від 24 лютого 2022 року, введено воєнний стан на всій території України строком на 30 діб, який в передбаченому законом порядку продовжено на теперішній час.
Проте, солдат ОСОБА_4 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та вчинив військовий злочин проти встановленого порядку проходження військової служби за наступних обставин.
Так, солдат ОСОБА_4 , у порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 11, 16, 128, 129 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ч.1 ст.1, ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», будучи військовослужбовцем Збройних Сил України за призовом під час мобілізації на особливий період, проходячи військову службу на посаді старшого механіка - водія 2 танкового взводу 2 танкової роти танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби, в умовах воєнного стану, близько 21 год. 00 хв. 11.01.2025 (точніше досудовим розслідуванням не встановлено, однак саме в цей час виявлено його відсутність на службі) самовільно залишив місце розташування військової частини НОМЕР_1 , що знаходиться у АДРЕСА_2 , після чого перебуваючи поза межами вказаної військової частини, почав проводити службовий час на власний розсуд, не пов'язаний із проходженням військової служби, припинивши тим самим виконувати свій конституційний обов'язок щодо захисту суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України, після чого 16.03.2026 прибув до Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Рівному) ТУ ДБР у м. Хмельницькому за адресою: м. Рівне, вул. Олександра Борисенка, 7, де виявив намір проходити і надалі військову службу і надав письмову згоду командира військової частини НОМЕР_2 .
Таким чином, ОСОБА_4 (надалі - Військовослужбовець) обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, тобто у самовільному залишенні місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану.
Вищевказані обставини стали підставою для повідомлення 29.04.2026 Військовослужбовцю про підозру у скоєнні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Разом з тим, в ході досудового розслідування встановлено, що Військовослужбовець добровільно звернувся до прокурора з клопотанням про звільнення його від кримінальної відповідальності з підстав, визначених ч.5 ст. 401 КК України у та висловив намір повернутися військової частини для продовження проходження військової служби.
При цьому досудовим розслідуванням не встановлено вдіяннях Військовослужбовця складу інших злочинів.
Відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України, особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Разом з тим, на адресу органу досудового розслідування від тимчасово виконуючого обов'язки командира військової частини НОМЕР_3 письмова згода на продовження проходження Військовослужбовцем військової служби.
Крім того, як вбачається з матеріалів кримінального провадження Військовослужбовець вперше вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 407 КК України, а тому відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України його може бути звільнено від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України.
Факт вчинення вищевказаним Військовослужбовцем інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується наступними матеріалами кримінального провадження: повідомленням про вчинення кримінального правопорушення від командира військової частини НОМЕР_1 , матеріалами службового розслідування та іншими матеріалами, зібраними в ході досудового розслідування.
У підготовчому судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задоволити.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні просив звільнити його від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, на підставі ч.5 ст. 401 КК України, а провадження у справі закрити, оскільки він бажає продовжити військову службу у військовій частині
Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, приходить до висновків, що клопотання прокурора про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, підлягає задоволенню із наступних підстав.
Разом з тим, в ході досудового розслідування встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 добровільно звернувся до прокурора з клопотанням про звільнення його від кримінальної відповідальності з підстав, визначених ч. 5 ст. 401 КК України, та висловив намір повернутися до військової частини для продовження проходження військової служби.
При цьому досудовим розслідуванням не встановлено в діяннях ОСОБА_4 складу інших злочинів.
Відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України, особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Враховуючи вищевикладене та те, що обвинувачений ОСОБА_4 припинив злочинну діяльність, передбачену ч. 5 ст. 407 КК України, та не заперечує проти звільнення його від кримінальної відповідальності, а також те, що від командира військової частини отримано письмову згоду про продовження проходження військової служби ОСОБА_4 у вказаній військовій частині на підставі ч. 5 ст. 401 КК України.
Разом з тим, в ході досудового розслідування від командира військової частини надійшла письмова згода на продовження проходження ОСОБА_4 військової служби.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст.286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Як вбачається зі змісту ч. 2 ст. 286 КПК України, встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду.
У разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Згідно змісту ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Судом встановлено, що 24 лютого 2022 року Президентом України було видано Указ №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який було затверджено Законом України 2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у відповідності до якого в Україні введено воєнний стан. Також Президентом України було видано Указ № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», яким постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та діє на даний час.
6 вересня 2024 року в газеті «Голос України» опубліковано Закон №3902-IX «Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення кримінальної відповідальності за злочини проти встановленого порядку несення або проходження військової служби під час дії воєнного стану» (законопроект №11322). Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування (7 вересня 2024 року).
У відповідності до ч.5 ст.401 КК України особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Крім того, як вбачається з матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_4 вперше вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, а тому відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України його може бути звільнено від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України.
Також судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 розуміє підстави та наслідки закриття провадження відповідно до ч.5 ст. 401 КК України, звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, безумовної можливості судового розгляду провадження з його вирішенням по суті.
За таких обставин, клопотання прокурора про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності підлягає задоволенню.
Згідно вимог ч. 2 ст. 284 КПК України, у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.
З урахуванням наведеного, керуючись ч.5 ст.401 КК України, ч.2 ст.284, ст.ст.372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного ОСОБА_3 про звільнення ОСОБА_4 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця місто Рівне Рівненської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, військовослужбовця призваного під час мобілізації, на момент вчинення злочину перебував на посаді старшого механіка - водія 2 танкового взводу 2 танкової роти танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимого, у військовому званні «солдат», раніше не судимого, раніше не судимого, від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025240030002283 від 19.03.2025 щодо ОСОБА_4 ,у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - закрити.
Зобов'язати ОСОБА_4 , невідкладно, але не пізніше 72 годин, прибути до військової частини НОМЕР_2 для продовження проходження військової служби.
Виконання ухвали покласти на прокурора.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Рівненського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя Рівненського міського суду ОСОБА_5