Справа № 565/748/26
Провадження № 2/565/561/26
18 травня 2026 року м.Вараш
Вараський міський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бренчук Г.В., за участю секретаря судового засідання Щур Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вараського міського суду Рівненської області справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ТОВ «ФК «Сіті Колект» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення 34 301,74 грн заборгованості за кредитним договором №7204349 від 23 червня 2025 року, 2 622,40 грн судового збору, 12 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, 381,74 грн витрат на підготовку та направлення документів боржнику.
В обгрунтування позовних вимог зазначено, що 23 червня 2025 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір № 7204349 про надання коштів на умовах споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». Згідно з умовами договору № 7204349 від 23 червня 2025 року, ТОВ «Мілоан» зобов'язалося надати позичальнику грошові кошти (кредит), на умовах строковості, зворотності та платності, а позичальник, у свою чергу, зобов'язався повернути отримані кошти та виконати інші обов'язки, передбачені договором. На виконання взятих на себе зобов'язань ТОВ «Мілоан» належним чином і в повному обсязі надало відповідачу кредитні кошти у сумі 5 000,00 грн, шляхом перерахування грошових коштів на банківську картку, зазначену позичальником під час оформлення заявки на отримання кредиту, а саме: НОМЕР_1 .
Незважаючи на належне виконання первісним кредитором своїх зобов'язань за кредитним договором №7204349 та фактичне отримання відповідачем кредитних коштів, позичальник свої зобов'язання за договором належним чином не виконав. Відповідач не повернула кредитні кошти у встановлений договором строк, не сплатила передбачені договором платежі, у зв'язку з чим допустила прострочення виконання грошового зобов'язання.
Станом на дату подання даної позовної заяви заборгованість відповідача за кредитним договором №7204349 становить 34 301,74 грн, що складається з: тіла кредиту - 5 000,00 грн, комісії за надання кредиту - 7 920,00 грн, штрафних санкцій, за неналежне виконання кредитного зобов'язання - 9 000,00 грн.
25 листопада 2025 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Сіті Колект» уклали договір відступлення прав вимоги відповідно до умов якого позивач набув усі права первісного кредитора за кредитним договором № 7204349.
Ухвалою суду від 31 березня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі, призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, в позовній заяві міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «ФК «Сіті Колект».
Відповідач в судове засідання не з'явилася, причини неявки не повідомила, відзив на позов не подала.
Конверт з судовою повісткою про виклик до суду, направлений відповідачу на адресу зазначену у позовній заяві та у відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру, повернувся до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Згідно з вимогами п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України зазначені документи вважаються врученими відповідачу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №752/11896/17, від 12 лютого 2019 року у справі №906/142/18). Отже, відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання.
Згідно із ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч.5 ст.268 ЦПК України).
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, суд встановив наступне.
23 червня 2025 року ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 уклали договір про споживчий кредит №7204349 відповідно до умов якого кредитодавець зобов'язується на умовах визначених договором, на строк визначений п.1.3. договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.1.2. договору у кредит, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом відповідно до графіку платежів та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов'язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.
Сума (загальний розмір) кредиту становить 5 000,00 грн (п.1.2. договору).
Пунктом 1.3. договору визначено, що кредит надається строком на 360 днів за умови виконання позичальником графіку платежів, з 23 червня 2025 року. Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється графіком платежів.
В п.1.4. договору зазначено, що повернення кредиту сплата комісії за надання кредиту, комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) та процентів за користування кредитом має здійснюватися позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до графіку платежів, наведеному у додатку №1 до договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісій та процентів за користування кредитом (за умови дотримання графіку платежів): 18 червня 2026 року (дата остаточного погашення заборгованості).
Загальні витрати позичальника за кредитом складають 17 410,00 грн. Денна процентна ставка - 0,97%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка дорівнює 2418,52 відсотків річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника складає 22 410,00 грн (п.1.5. договору).
Відповідно до п.1.5.1. договору комісія за надання кредиту 1 350,00 грн, яка нараховується за ставкою 27,00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.
В п.1.5.2. договору зазначено, що комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування) 16 060,00 грн, що нараховується за ставкою 14,60 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені графіком платежів, який є додатком №1 до договору.
Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів, нараховуються за ставкою 0,0010 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом. Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 0,0010 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів. Нараховані згідно п.1.5.3 та п.1.5.4 договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування, складатимуть 0,00 грн (п. 1.5.3 , 1.5.4 договору).
Тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п.2.2.2, 2.2.3 договору (п.1.6 договору ).
Пунктом 2.1 договору визначено, що кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .
В п.2.2.1. договору зазначено, що позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту, комісію за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п.1.5.1, 1.5.2, 1.5.3, 1.5.4 договору відповідно.
Відповідно до п.6.1 договору цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства таабо відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Сторони погодили, що укладення товариством кредитного договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню товариством ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки (п.6.4. договору). У п.6.5 зазначено, що цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.
Договір №7204349 від 23 червня 2025 року підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 177741.
Додатком №1 до договору про споживчий кредит №7204349 від 23 червня 2025 року є графік платежів, згідно з яким дата останнього платежу - 18 червня 2026 року, сума кредиту - 5 000,00 грн, загальна вартість кредиту - 22 410,00 грн.
Додатком №2 до договору про споживчий кредит №7204349 від 23 червня 2025 року є заява на отримання кредиту №7204349, у якій ОСОБА_1 просить ТОВ «Мілоан» надати кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту - 5 000,00 грн, загальний строк кредитування - 360 днів, процентна ставка протягом першого розрахункового періоду - 0,0010 відсотків річних, процентна ставка протягом решти строку кредитування - 0,0010 відсотків річних, комісія за надання кредиту - 27,00% від суми кредиту, комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) - нараховується за ставкою 14,60% від суми кредиту за кожний розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені графіком платежів, періодичність здійснення платежів в перший період - 30 днів, далі кожні 15 днів згідно графіку платежів, розмір періодичного платежу - згідно графіку платежів.
Заява на отримання кредиту №7204349 містить докладну інформацію щодо особи ОСОБА_1 , зокрема, дату її народження, індивідуальний податковий номер, дані щодо видачі паспорта, адресу проживання, номер мобільного телефону, а також соціальний статус. В анкеті-заяві міститься номер платіжної карти на яку має бути перерахована сума кредиту - НОМЕР_1 .
23 червня 2025 року відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 349851 підписано паспорт споживчого кредиту у якому міститься інформація та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткова інформація та інші важливі правові аспекти.
Згідно з відомістю ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення, кредитний договір №7204349, відповідачу надано кредит у розмірі 5 000,00 грн, нараховано комісію за надання кредиту 1 350,00 грн, нараховано комісію за обслуговування кредиту та штраф згідно п.4.1. договору.
На підтвердження виконання кредитодавцем свого обов'язку щодо надання позичальнику грошових коштів позивачем надано платіжне доручення №156316914 від 23 червня 2025 року, згідно з яким ТОВ «Мілоан» перерахувало ОСОБА_1 на картковий рахунок НОМЕР_2 000,00 грн згідно договору №7204349.
Положеннями п.3.2.6 кредитного договору передбачено, що ТОВ «Мілоан» має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу, свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього договору без згоди позичальника.
25 листопада 2025 року ТОВ «ФК «Сіті Колект» (фактор) та ТОВ «Мілоан» (клієнт) уклали договір факторингу №ДО-20251125 відповідно до умов якого клієнт відступає (передає) фактору права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників до договору, а фактор набуває такі права вимоги та сплачує клієнту фінансування (ціну договору) за відступлення прав вимоги у порядку та у строки встановлені договором.
Акт приймання-передачі додаткової інформації згідно реєстру боржників в електронному вигляді за договором факторингу №ДО-20251125 від 25 листопада 2025 року підписаний фактором та клієнтом 25 листопада 2025 року.
Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу №ДО-20251125 від 25 листопада 2025 року до ТОВ «ФК «Сіті Колект» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором №7204349 від 23 червня 2025 року в сумі 21 920,00 грн, з яких 5 000,00 грн - сума основного боргу за кредитом, 7 920,00 грн - сума комісії, 9 000,00 грн - сума штрафних санкцій.
Суд зазначає, що розрахунок заборгованості відповідача, що міститься у розділі 6 позовної заяви «Щодо розміру заборгованості та правових підстав її стягнення», містить очевидну арифметичну помилку. Позивач просить стягнути з відповідача 5 000,00 грн тіла кредиту, 7 920,00 грн комісії за надання кредиту та 9 000,00 грн штрафних санкцій, що загалом становить 21 920,00 грн, а не 34 301,74 грн, як вказано у позовній заяві.
Згідно з п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За змістом ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Положеннями ст.514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.516 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).
За змістом ст.1046, 1049 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
У ч.1 ст.1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У ст.526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань (ст.525 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У ст.598 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Згідно із ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» в електронній формі уклали договір №7204349 від 23 червня 2025 року, ТОВ «Мілоан» належним чином виконало свої договірні зобов'язання, перерахувавши 23 червня 2025 року на платіжну карту відповідача кошти в сумі 5 000,00 грн. Також матеріалами справи підтверджуються обставини переходу права вимоги за вказаним договором на користь позивача.
Відповідно до п.1.4. договору №7204349 від 23 червня 2025 року остаточний термін повернення кредиту 18 червня 2026 року.
Позичальник зобов'язується здійснювати повернення кредиту, сплачувати проценти за користування кредитом, комісії за надання та обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) в розмірі та у терміни, що встановлені у графіку платежів, наведеному у додатку №1 до договору, що є невід'ємною частиною договору (п.2.4.1. договору).
Згідно з графіком платежів повернення кредиту здійснюється 23 платежами. Дата першого платежу в сумі 1 350,00 грн - 23 липня 2025 року, вказаний платіж зараховується на погашення комісії за надання кредиту. З періодичністю кожні 15 днів, за період з 07 серпня 2025 року по 03 червня 2026 року, відповідач повинен здійснювати платежі в сумі 735,00 грн (21 платіж), з яких 5,00 грн зараховується на погашення суми кредиту, 730,00 грн зараховується на погашення комісії за обслуговування кредитної заборгованості. Останній платіж відповідач має здійснити 18 червня 2026 року в сумі 5 625,00 грн, що включає суму кредиту 4 895,00 грн та 730,00 грн комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
З позовом про стягнення заборгованості за договором №7204349 від 23 червня 2025 року ТОВ «ФК «Сіті Колект» звернулося до суду 27 березня 2026 року.
Відповідно до ч.4 ст.16 Закону України «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.
Кредитодавець зобов'язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.
Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.
Згідно з п.2.4.3. договору у разі затримання позичальником сплати частини кредиту та/або процентів та/або комісії щонайменше на один календарний місяць, кредитодавець має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі. Кредитодавець у письмовій формі повідомляє позичальника про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійсненні. Якщо кредитодавець відповідно до умов договору вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення кредиту, такі платежі або повернення кредиту здійснюються позичальником протягом 30 календарних днів. Якщо протягом цього періоду позичальник усуне порушення умов договору, вимога кредитодавця втрачає чинність
Направлення відповідної вимоги є обов'язковою передумовою виникнення у кредитодавця права вимоги дострокового повернення всієї суми кредиту.
Разом з тим, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів направлення та отримання відповідачем вимоги про дострокове повернення кредиту.
Позивачем не надано жодного доказу надсилання такої вимоги у порядку, передбаченому договором або законом, а також відсутні докази її отримання відповідачем.
За таких обставин у позивача не виникло права вимоги дострокового повернення всієї суми заборгованості за договором.
Відповідно до графіку платежів станом на 27 березня 2026 року відповідач повинна була сплатити платежі для погашення тіла кредиту в сумі 80,00 грн.
З урахуванням зазначеного, оскільки позивачем не дотримано визначеного законом порядку дострокового стягнення кредитної заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 80,00 грн заборгованості за тілом кредиту за договором №7204349 від 23 червня 2025 року за період з 23 червня 2025 року по 20 березня 2026 року.
10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин першої, другої, п'ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19.
Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 06 листопада 2023 року по справі №204/224/21 виклала висновок щодо застосування норми права, а саме: якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Умовами кредитного договору №7204349 від 23 червня 2025 року передбачено сплату комісії за надання кредиту, яка нараховується за ставкою 27,00 % від суми кредиту одноразово і становить 1 350,00 грн та комісії за обслуговування кредитної заборгованості, що нараховується за ставкою 14,60 % від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період, що встановлений графіком платежів.
Враховуючи, що відповідачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом, за умовами їх надання один раз на місяць, повинні надаватись безоплатно, а позивачем не надано доказів, що такі послуги надавались відповідачу частіше одного разу на місяць, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 7 920,00 грн комісії задоволенню не підлягають.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який в подальшому відповідними Указами Президента України неодноразово продовжувався та діє до тепер.
Згідно з п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року в справі №706/68/23 вказав, що з аналізу положень пункту 18 розділу Прикінцеві та перехідні положення та статей 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України, слід дійти висновку про те, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.
За таких обставин, відсутні підстави для стягнення з відповідача 9 000,00 грн штрафу, нарахованого у період дії в Україні воєнного стану.
Позивач також просить стягнути з відповідача 12 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, 381,74 грн витрат на підготовку та направлення документів боржнику.
Згідно з ч.1 п.1, ч. 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст.137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Зі змісту положень даної норми вбачається, що витрати на правничу допомогу адвоката складаються з: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також сум, що підлягають сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, і ці суми встановлюються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Вказаною нормою також передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вищезазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження понесення позивачем витрат на правову допомогу суду надано: договір про надання правничої допомоги №ДО-20260202/001 від 02 лютого 2026 року, додаток №1 до вказаного договору, заявку на надання юридичної допомоги N175 від 10 лютого 2026 року, витяг з акту N175 від 10 лютого 2026 року, платіжну інструкцію №418 від 26 лютого 2026 року.
На підтвердження витрат, пов'язаних із підготовкою та направленням документів боржнику позивачем надано договір NДТ-СК-30102025 про надання послуг/виконання робіт з друку, упаковки і розсилки документів, зберігання бланків, конвертів, іншої продукції від 30 жовтня 2025 року, додаток N3 до договору N ДТ-СК-30102025 від 28 січня 2026 року, акт надання послуг N80 від 28 лютого 2026 року.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну допомогу, враховуючи пропорційність задоволених вимог, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача з відповідача 780,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, 24,81 грн витрат на підготовку та направлення документів боржнику.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Сіті Колект» 80,00 грн заборгованості за договором №7204349 від 23 червня 2025 року, 9,58 грн судового збору, 43,20 грн витрат на професійну правничу допомогу, 1,37 грн витрат на підготовку та направлення документів боржнику.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Сіті Колект» (пр-т Соборності, буд.30А, офіс 321, м.Київ, ЄДРПОУ 43950742).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Суддя Г.В. Бренчук