Справа № 562/551/26
"18" травня 2026 р. Здолбунівський районний суд Рівненської області в складі: головуючого судді Чорного І.А., за участю секретаря судового засідання Бєлявської А.С., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Здолбунів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виділення частки в натурі та визнання права власності,
У лютому 2026 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виділення частки в натурі та визнання права власності.
Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 17 березня 2026 року провадження у зазначеній справі було відкрито та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
18.05.2026 від позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 надійшла заява про затвердження мирової угоди разом з мировою угодою, у якій просять затвердити її. Правові наслідки затвердження судом мирової угоди сторонам відомі та зрозумілі. Судове засідання просили проводити без їх участі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з'явилися у судове засідання.
Із тексту мирової угоди, яка підписана позивачами з однієї сторони, та відповідачами з іншої сторони, слідує, що сторони домовилися про врегулювання спору у справі № 562/551/26 на підставі взаємних поступок та вона стосується прав та обов'язків сторін.
Дослідивши зміст поданої сторонами мирової угоди та матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі з огляду на таке.
Відповідно до частини сьомої статті 49 ЦПК України сторони можуть примиритися, у тому числі шляхом медіації, на будь-якій стадії судового процесу. Результат домовленості сторін може бути оформлений мировою угодою.
За змістом ч. 4 ст. 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Частини перша, друга, четверта статті 207 ЦПК України визначають, що мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.
Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.
Відповідно до вимог статті 208 ЦПК України виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і в строки, передбачені цією угодою. Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження». У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 255 ЦПК України суд закриває провадження у справі у випадку укладення сторонами мирової угоди і затвердження її судом. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету (ч. 2 ст. 255 ЦПК України).
Так, умови мирової угоди, викладені сторонами на окремому аркуші та підписані з однієї сторони позивачами, а з іншої сторони відповідачами.
Правові наслідки укладення мирової угоди сторонам зрозумілі, що слідує із змісту мирової угоди.
Враховуючи те, що укладена сторонами мирова угода не суперечить закону, її здійснено на користь обох сторін, виконання мирової угоди не порушує інтересів інших осіб, суд відповідно до статей 207, 208 ЦПК України вважає за можливе затвердити мирову угоду та закрити провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 49, 200, 207, 208, 247, 255, 256, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд
Затвердити мирову угоду, укладену між позивачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та відповідачами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у цивільній справі № 562/551/26 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виділення частки в натурі та визнання права власності, на таких умовах:
1. Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по відношенню до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 .
2. Виділити в натурі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 частку майна, що відповідає 59/100 частин житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 , загальною площею 83,7 кв.м, житловою площею 46,4 кв.м позначена на поповерховому плані 2-1 веранда, 2-2 - коридор, 2-3- кухня, 2-4, 2-5, 2-6 - житлові, 2-7- санвузол, 2-8- кладова, а2 - вхідний ганок та надвірні будівлі "В"- сарай - гараж з «Пг/В» - погребом , «в»- навіс, «Е» - альтанка «Є» - колодязь, «Ж» - яма вигрібна, №2 огорожа.
3. Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на 1/2 частині за кожною на виділену в натурі частку майна, що відповідає 59/100 частин житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 , загальною площею 83,7 кв.м, житловою площею 46,4 кв.м позначена на поповерховому плані 2-1 веранда, 2-2 - коридор, 2-3- кухня, 2-4, 2-5, 2-6 - житлові, 2-7- санвузол, 2-8- кладова, а2 - вхідний ганок та надвірні будівлі "В"- сарай - гараж з «Пг/В» - погребом , «в»- навіс, «Е» - альтанка «Є» - колодязь, «Ж» - яма вигрібна, №2 огорожа.
4. Виділити в натурі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 частку майна, що відповідає 41/100 частин житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 , загальною площею 68,7 кв.м, житловою площею 43,6 кв.м позначена на поповерховому плані 1-1, 1-4 - коридор, 1-2 - санвузол, 1-3, 1-5, 1-6, 1-7 житлові, 1-8 кухня, "а1" - тераса, та надвірні будівлі та споруди "Б" - сарай-гараж, "Г"- вбиральня, "Д" - льох, №1 - огорожа, №3,№4 - ями вигрібні.
5. Сторони підтверджують, що дана мирова угода укладена добровільно без примусу, всі викладені умови цієї мирової угоди їм зрозумілі, відповідають їх реальному волевиявленню та інтересам і породжують настання наслідків, зазначених у тексті цієї мирової угоди.
6. Сторони стверджують, що умовами цієї мирової угоди, не порушуються права та інтереси будь яких третіх осіб.
7. Сторони домовилися, що понесені судові витрати покладаються на кожну сторону, які ними понесені.
8. Сторонам зрозумілі наслідки укладення мирової угоди, зміст ст.255, 256 ЦПК України, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом. А отже у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
9. Дана мирова угода складена і підписана у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу по одному примірнику у сторін та один примірник у матеріалах справи №562/551/26.
Закрити провадження у цивільній справі № 562/551/26 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виділення частки в натурі та визнання права власності.
Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом.
У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: І.А.Чорний