465/10975/25
2-п/465/46/26
судового засідання
18.05.2026 м. Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючої судді Гулієвої М.І.
за участю секретаря судового засідання Янковської С.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Львові заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Луки Тараса Миколайовича про перегляд заочного рішення у цивільній справі №465/10975/25 за позовом Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Лука Тарас Миколайович звернувся із заявою, в якій просить суд скасувати заочне рішення Франківського районного суду м. Львова від 27.03.2026 у цивільній справі №465/10975/25 за позовом Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Заяву мотивує тим, що 27 березня 2026 року Франківським районним судом м. Львова ухвалено рішення у цивільній справі №465/10975/25, з яким він категорично не погоджується, вважає, що таке прийняте з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що відповідачка не була повідомлена про розгляд справи у відповідності до вимог чинного законодавства, копія позовної заяви з додатками їй не вручалася, всі поштові відправлення поверталися до суду з відміткою «за закінченням встановленого терміну зберігання». Також вважає, що в позові відсутнє будь-яке обґрунтування суми кредитних коштів, яка була передана позивачем відповідачу та не долучено доказів на підтвердження цього. Також, в позові відсутнє покликання на пункти договору, яким нараховувались відсотки за користування кредитом та їх розмір, а також нарахування комісій та їх розмір. Позивач долучив до позову розрахунок заборгованості, проте наданий позивачем розрахунок кредитної заборгованості сам по собі не є безспірним доказом існування між сторонами договірних відносин та розміру боргу.
За змістом ст.284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Прийнявши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи. Одночасно суд повідомляє учасникам справи про дату, час і місце розгляду заяви. Заява про перегляд заочного рішення повинна бути розглянута протягом п'ятнадцяти днів з дня її надходження (ст.286 ЦПК України).
Ч.1 ст.287 ЦПК України визначено, що заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
В судове засідання з розгляду заяви про перегляд заочного рішення, призначене на 18.05.2026 на 11 год. 30 хв., сторони не прибули, про причини неявки суд не повідомили, хоч належним чином повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи.
Від представника позивача надійшли письмові заперечення, в яких він просить відмовити в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.
З урахуванням вимог ЦПК України, зважаючи на те, що явка в судове засідання учасників судового процесу не є обов"язковою, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності сторін за наявними матеріалами справи.
Дослідивши зміст заяви про перегляд заочного рішення та матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що заочним рішенням Франківського районного суду м. Львова від 27.03.2026 у цивільній справі №465/10975/25 позовну заяву Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено, стягнено з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" заборгованість за кредитним договором № б/н від 22.07.2022 в загальному розмірі 121723 (сто двадцять одна тисяча сімсот двадцять три) гривні 96 коп., що складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 88209,40 грн., заборгованості за простроченими відсотками в розмірі 33514,56 грн., а також судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривень 40 коп.
Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:
1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
3) відповідач не подав відзив;
4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У п. 34 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2024 в справі № 756/11081/20 (провадження № 14-25цс24) викладено правовий висновок, що умовами проведення заочного розгляду справи є: належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання; нез'явлення відповідача у судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та відсутність заперечень позивача проти такого вирішення справи. Лише в разі одночасного існування всіх перелічених умов суд може ухвалити заочне рішення в справі.
Суд вирішив проводити заочний розгляд справи за відсутності відповідача на підставі наявних в справі доказів з урахуванням того, що відповідач повторно в судове засідання не прибула, про причини неявки суд не повідомила, відзиву на позовну заяву не подала, позивач у позовній заяві просив роглянути справу в порядку спрощеного провадження, в разі неявки в судове засідання відповідача не заперечував проти винесення заочного рішення судом.
У заяві про перегляд заочного рішення заявник зазначає, що відповідач належним чином не повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи.
За змістом ст.128 ЦПК України, судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.
Відповідно до ст.130 ЦПК України, у разі відсутності в адресата електронного кабінету судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.
Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі (ч.5 ст.130 ЦПК України).
З позовної заяви вбачається, що така подана 04.12.2025 через систему "Електронний суд" та до якої долучено відповідне підтвердження скерування позовної заяви з додатками відповідачці.
Після отримання інформації щодо зареєстрованого місця проживання відповідачки 22.01.2026 судом постановлена ухвала про відкриття спрощеного позовного провадження, якою призначено судовий розгляд справи по суті на 25.02.2026 на 14 год. 00 хв.
З рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яким відповідачці скеровано ухвалу суду від 22.01.2026 вбачається, що така отримана відповідачкою 18.02.2026, що підтверджується роздруківкою відповідного трекінгу "УКРПОШТА" - R067100437179.
25.02.2026 через систему "Електронний суд" представником відповідачки - адвокатом Лука Т.М. подано заяву, в якій він просить у зв"язку з укладенням договору про надання правової допомоги надати матеріали справи для ознайомлення в електронному вигляді та розгляд справи відкласти для подання відзиву на позовну заяву.
З ордеру серії ВС №1406324 на надання правничої допомоги вбачається, що такий виписаний на ім"я ОСОБА_1 23.02.2026 для надання правничої допомоги, в тому числі, у Франківському районному суді м. Львова.
З урахуванням заяви представника відповідача розгляд справи перенесено на 27 березня 2026 року на 14 год. 00 хв.
З довідки про доставку повідомлення у додаток "Viber" вбачається, що судова повістка про виклик до суду на 27.03.2026 на 14.00 год. скерована у вигляд смс - повідомлення та отримана відповідачкою ОСОБА_1 25.02.2026 об 17:37:34.
З довідок про доставку електронного документу вбачається, що позовна заява з додатками у форматі PDF та ухвала про відкриття провадження у справі від 22.01.2026 доставлені в електронний кабінет адвоката Лука Т.М. 27.02.2026 17:41:37.
Крім того, повістка про виклик до суду на ім"я відповідачки ОСОБА_1 доставлена додатково в електронний кабінет адвоката Лука Т.М. 27.02.2026 17:40:40.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає встановленим, що відповідачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Лука Т.М. належним чином були повідомлені про розгляд справи у судовому засіданні, призначеному на 27.03.2026 на 14.00 год.
Однак, останні в судове засідання не прибули, про причини неявки суд не повідомили, клопотання чи заяви про відкладення або перенесення розгляду справи не подали, правом подати відзив на позовну заяву не скористалися.
Якщо учасник надав суду телефон та електронну адресу (такі містяться в заяві представника відповідача про відкладення розгляду справи), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. Самого лише заперечення учасника про неотримання повідомлення недостатньо, щоб спростувати цю презумпцію. Суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести «ризик незнання» учасника, який надав суду свої номери та адреси, але не користується чи не стежить за ними.
Такі правові висновки викладені в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.11.2022 у справі №560/5541/20.
Суд звертає увагу, що відповідно до ст.275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України, є обов'язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 1 ЦПК, стаття 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Суд звертає увагу на те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, що відповідає правовому висновку викладеному у постанові Верховного Суду від 07.07.2022 у справі № 918/539/16.
Щодо покликання представника відповідача на інші підстави скасування судового рішення,то суд вважає такі формальними.
Відповідно до ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Стороною відповідача не надано будь - яких доказів, які вказують на необгрунтованість ухваленого заочного рішення у справі та стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором, не надано доказів,які мають істотне значення для правильного вирішення справи. Крім того, судом не встановлено, що відповідачка не з"явилась до суду та не подала відзиву на позов з поважних причин, так як вона та її представник були належним чином повідомлені про час розгляду справи.
Ч.3 ст.287 ЦПК України визначено, що у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення чи скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 258 - 260, 284 - 289 ЦПК України, суд -
постановив:
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Луки Тараса Миколайовича про перегляд заочного рішення у цивільній справі №465/10975/25 за позовом Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя М. І. Гулієва